СПІНАЛЬНИЙ ШОК

Повна поперечна перерезка спинного мозку викликає спинальний шок - оборотне пригнічення рухових і вегетативних рефлексів. При цьому відбувається повне випадання рефлекторних функцій відділів, розташованих нижче місця перерізання. Основний механізм, що лежить в основі спинального шоку, - втрата зв'язку з іншими відділами ЦНС. Глибина і тривалість спинального шоку більше у тварин з більш вираженою енцефалізаціі. Так, у жаб спинальний шок триває всього кілька хвилин, у хижих тварин - кілька годин, у людиноподібних мавп і людини - кілька місяців. Через деякий час після спинального шоку виникає компенсація спінальних функцій, яка може привести до гіперрефлексії (надмірного прояву рефлексів) через відсутність гальмівних впливів від головного мозку (зокрема, від формації).

Механізми відновлення функцій після перерізання спинного мозку до кінця не ясні, проте відомо, що при перерезке половини спинного мозку відбувається збільшення розмірів мотонейронів (рухових нейронів спинного мозку) передніх рогів, розмірів їх ядер (свідоцтво підвищення активності цих клітин). Нейрони збагачуються РНК і білком, відбувається збільшення освіти синапсів. Такі ж зміни відбуваються з пірамідними нейронами відповідного (іпсілатераль- ного) півкулі. Поруч з пошкодженими волокнами спостерігається посилений ріст збережених волокон і їх розгалужень. Волокнах спинного мозку властива не тільки регенерація, але і функціональне відновлення (особливо в неонатальному періоді). Регенерація супроводжується посиленням синтезу ДНК, РНК і білка, посиленням окисно-відновних процесів, активацією системи енергозабезпечення клітин. У людини регенерація структур спинного мозку вельми недосконала і має обмежене клінічне значення.

1. Структура та функції антитіл - біохімія частина 2.
   Антитіла є імуноглобулінами, що складаються з важких і легких поліпептидних ланцюгів. Зазвичай імуноглобулін позначають як Ig, Мал. 30.8. Структура молекули імуноглобуліну G а потім буквою вказують його приналежність до певного класу. IgG, на прикладі якого розглянемо структуру антитіл, має
2. Структура м'язових волокон в складі м'яса - цитологія, гістологія і ембріологія
   У морфологічному відношенні м'ясо являє собою складний тканинний комплекс, до складу якого входять м'язова, сполучна (пухка волокниста, жирова, кісткова) тканини, кровоносні і лімфатичні судини, нервові волокна і нервові закінчення. Залежно від типу годівлі, віку, породи та умов утримання
3. Структура ДНК. Модель Дж. Уотсона і Ф. Крика - біологія. Частина 1
   ДНК складається з нуклеотидів, до складу яких входять цукор - дезоксирибоза, фосфат і одне з азотистих основ - пурин (аденін або гуанін) або піримідин (тимін або цитозин). Особливістю структурної організації ДНК є те, що її молекули включають дві полінуклеотидні ланцюга, пов'язані між собою
4. Стратегія життя. Пристосування, прогрес, енергетичне та інформаційне забезпечення - біологія. Частина 1
   Численні знахідки вчених у вигляді скам'янілостей, відбитків в м'яких породах і інших об'єктивних свідчень вказують на те, що життя на Землі існує не менш 3,5 млрд років. Протягом більш ніж 3 млрд років область її поширення обмежувалася виключно водним середовищем. До моменту виходу на сушу
5. Статеві залози - вікова анатомія і фізіологія
   У статевих залозах (див. Гл. 2 і рис. 3.1) - яєчниках і сім'яниках - відбувається процес розвитку статевих клітин, званий Гаметогенез. У чоловіків це сперматогенез , в результаті якого утворюються сперматозоїди, у жінок - оогенез , або овогенез, т. е. освіту яйцеклітини (див. гл. 2). Під впливом
6. Статеве розмноження - біологія. Частина 1
   Хоча в процесі розвитку життя безстатеве розмноження виникло першим, статеве розмноження існує на Землі вже більше 3 млрд років. Воно виявляється в життєвих циклах всіх основних груп організмів. Поширеність статевого розмноження пояснюється тим, що воно забезпечує значне генетичну різноманітність
7. Стадії сну - фізіологія вищої нервової діяльності та сенсорних систем
   Під час сну організм в цілому і мозок зокрема проходять через кілька різних стадій, або фаз сну, які повторюються приблизно кожні 90 хв (1,5 ч). Стадії сну розрізняються між собою, в першу чергу, за параметрами ЕЕГ (ПЕА головного мозку) (рис. 7.3), а також за станом рухової сфери і вегетативних
8. Список скорочень - вікова анатомія і фізіологія. Т.2 опорно-рухова і вісцеральні системи
   АТ - артеріальний тиск АДГ - антідіурстічсскій гормон (вазопрсссін) АКТГ - адрснокортікотропний гормон АТФ - аденозинтрифосфат АЦ - аденилатциклаза ВНД - вища нервова діяльність поза - вегетативна нервова система ВП - викликані потенціали ВПСП - збудливий постсинаптичний потенціал