Головна |
« Попередня | Наступна » | |
15. Структура Конституції Російської Федерації 1993 р. |
||
Під структурою конституції розуміється прийнятий у ній порядок, за допомогою якого встановлюється певна система угрупування однорідних конституційних норм у розділи, глави і послідовність їх розташування. В основі узагальнення конституційних норм в загальні розділи, глави лежить єдність предмета регулювання, тобто їх зв'язаність єдністю суспільних відносин, на які ці норми впливають. В основі визначення послідовності розташування в конституції цих комплексів норм лежать фактори, засновані на обліку взаємозв'язку цих норм один з одним, мотиви первинність і производности норм один від одного. Структура Конституції Російської Федерації на різних етапах її розвитку не була постійною. У ній відбивалися особливості панівної ідеології, зрілість тієї чи іншої сфери суспільних відносин, підготовленість їх до правовому впливу. Значний вплив на структуру Конституції Росії надав факт перебування РРФСР у складі колишнього СРСР як союзної республіки, оскільки структура республіканських конституцій повинна майже повністю відтворювати прийняту в союзній. Така установка особливо чітко виражена в Конституції РРФСР 1937 р. і в Конституції РРФСР 1978 р., що збігалися за своєю структурою з відповідними Конституціями СРСР. Для перших радянських конституцій Росії було характерно недосконалість їх структури з юридичної точки зору. Угруповання норм не була належною мірою систематизована і логічно зрозуміла. Їх відрізняло спочатку відсутність особливого розділу про права громадян, потім його включення до Конституції 1937 р. в якості однієї з останніх глав (гл. 11). При розробці проекту Конституції 1993 передбачалося почати Конституцію саме з розділу про права і свободи людини і громадянина. Конституція 1993 р. За своєю структурою Конституція 1993 р. складається з преамбули та двох розділів. Перший розділ містить власне Конституцію і складається з дев'яти глав: 1. Основи конституційного ладу. 2. Права і свободи людини і громадянина. 3. Федеральне пристрій. 4. Президент. 5. Федеральні збори. 6. Уряд Російської Федерації. 7. Судова влада. 8. Місцеве самоврядування. 9. Конституційні поправки та перегляд Конституції. Другий розділ носить назву «Прикінцеві та перехідні положення». Зазначена структура Конституції Росії істотно відрізняється від наявної в попередньої. В останній редакції виділялися преамбула, одинадцять розділів і як додаток включався Федеративний договір. У структурі нової Конституції Росії чітко простежуються ті концептуальні ідеї, на яких вона заснована. Це проявляється в наступному: 1. У зміні назви першого розділу. Введення нового поняття «Основи конституційного ладу» - відображення якісної зміни характеристики ладу. 2. У зв'язку з відмовою від форми правління у вигляді радянської республіки, переходом на парламентську систему знято розділ четвертий «Поради народних депутатів Російської Федерації і порядок їх обрання». 3. Глава про Президента відкриває перелік глав про органи державної влади. У цьому відбивається новий статус Президента, притаманний йому як главі держави. '49 4. Послідовне і чітке відображення у структурі Конституції принципу поділу влади. 5. Концепція оновлення федеративного устрою, новий статус суб'єктів Російської Федерації, інші принципи розмежування повноважень отримали відображення у структурі Конституції шляхом усунення таких розділів, які виділялися в колишньої Конституції і були присвячені вищим органам державної влади і управління республіки у складі Росії, органам державної влади і управління краю , області, автономного округу та міста. 6. Знятий розділ про державний план економічного і соціального розвитку Росії, який і в колишньої Конституції вже був невиправданим. 7. У колишньої Конституції права і свободи людини і громадянина були включені в розділ «Держава і особистість». У новій Конституції глава називається «Права і свободи людини і громадянина», що показує самоцінність особистості без ув'язки її статусу з державою. Конституція Російської Федерації 1993 р. не включила текст Федеративного договору, оскільки його положення знайшли відображення в Конституції. Розділ другий Конституції «Прикінцеві перехідні положення» в історії російської конституції з'явився вперше. У конституціях зарубіжних країн наявність такого розділу - явище нерідке. У цьому розділі в Конституції закріплюються положення з питань, пов'язаних з введенням нової Конституції в дію, фіксується припинення дії колишньої Конституції, співвідношення Конституції і Федеративного договору, порядок застосування законів та інших правових актів, що діяли до набрання чинності цієї Конституції, підстави, на яких продовжують діяти раніше утворені органи влади і управління. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 15. Структура Конституції України 1993 р. " |
||
|