| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті |
||
|
У міжнародній практиці досі не існує єдиної універсальної схеми обліку валютних операцій, і зарубіжні країни у своїх національних системах бухгалтерського обліку використовують різні методи відображення у фінансовій звітності операцій з іноземною валютою. Найпоширеніші з них такі: метод обліку за курсом на дату закриття, відповідно до якого всі операції з іноземною валютою відображаються в обліку за курсом на дату балансу; метод оборотно-необоротної оцінки, відповідно до якого поточні активи та пасиви переоцінюються за курсом на дату балансу, а довгострокові - відображаються за історичною вартістю; монетарно-немонетарний метод - розподіл статей балансу на монетарні та немонетарні за грошовою ознакою; темпоральний метод полягає в оцінці активів та пасивів за поточними (або майбутніми) цінами за курсом на дату звітності, а статті, що виражені за історичною вартістю, - відповідно за курсом на дату відображення в обліку. В основу бухгалтерського обліку валютних операцій в Україні покладено монетарно-немонетарний метод. Реформа бухгалтерського обліку в банківських установах України охопила всі сфери банківської діяльності, у тому числі й операції на валютних ринках. Чинний план бухгалтерського обліку комерційних банків дає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті й реально оцінити валютні активи та пасиви банку. Передусім це стосується застосування принципу мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що й операції у гривні. Цей принцип реалізується за допомогою додаткової бази валютних параметрів, які на рівні синтетичних рахунків забезпечують інформацією у розрізі видів банківської діяльності (операцій). На рівні аналітичних рахунків формується деталізована інформація, яка є предметом статистичної звітності. Балансова вартість іноземної валюти визначається як вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом). Усі статті балансу, за якими відображаються операції в іноземній валюті та валютні цінності, поділяються на монетарні та немонетарні. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Для бухгалтерського обліку валютних операцій слід розрізняти такі поняття: Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави. Ринковий (комерційний) курс - курс, який установлюється банком для проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти. Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів. Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками відображаються за такими курсами: а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунка, у тому числі внесок в іноземній валюті до статутного капіталу, куплена-продана іноземна валюта тощо); в) за офіційним валютним курсом гривні на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням; г) за офіційним валютним курсом на дату укладення установчого договору в разі внеску в іноземній валюті до статутного капіталу гривні відображаються за рахунком 3630 (П) "Внески за незареєстрованим статутним капіталом". Різниця, що виникає при оцінці внеску за офіційним валютним курсом на дату внесення коштів в іноземній валюті та оцінці внеску за офіційним валютним курсом на дату укладення установчого договору у процесі формування статутного капіталу з участю іноземних інвесторів (а в разі збільшення статутного капіталу банку - на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу), відображається за рахунком 6204 (АП) "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами". ґ) за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривні відображаються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг . Головною особливістю сучасного обліку валютних операцій банків, як уже згадувалося вище, є принцип мультивалютності. Зв'язок між операціями в іноземній валюті та національній забезпечується використанням технічних рахунків: 3800 (АП) "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»; 3801(АП) "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів". Технічний рахунок - рахунок, який не несе економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операції. Формування фінансової звітності здійснюється без урахування залишків за технічними рахунками 3800 та 3801. У кореспонденції з технічними рахунками відображаються операції банку, що впливають на розмір валютної позиції банку. До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валютної позиції, належать: купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти (банківських металів), у тому числі строкові операції, за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах (банківських металах), незалежно від способів та форм розрахунків за ними; нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат; надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу; «погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті; купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту; інші обмінні операції з іноземною валютою. Рахунок 3801 (АП) "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів" є контррахунком рахунка 3800 (АП) "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів. Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 мають бути однаковими. Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображається за балансовим рахунком 6204 (АП) "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами". Курсова різниця від переоцінки грошових коштів та інших монетарних статей в іноземній валюті зараховується на рахунок 6204 (АП) "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами" Серед валютних операцій, безумовно, є ті, які відображаються на позабалансових рахунках. До них належать: вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк зазнає ризику; документи й цінності. Усі угоди, за якими в банку виникають вимоги або зобов'язання, відображаються у балансі за датою операції. Операції, за якими дата операції не збігається з датою розрахунку, впливають на розмір позабалансової валютної позиції. Для обліку таких операцій використовується технічний рахунок 9920 (АП) "Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами". У разі відображення обмінних операцій за позабалансовими рахунками слід використовувати позабалансовий рахунок 9920, а в разі відображення інших операцій слід використовувати контррахунки груп 990, 991. Залежно від потреб банку в аналітичній інформації, можливостей програмного забезпечення банк самостійно визначає порядок ведення аналітичного обліку за технічними рахунками та технічні аспекти переоцінка рахунків в іноземній валюті. Переоцінка рахунків в іноземній валюті дев'ятого класу "Позабалансові рахунки" у зв'язку зі зміною курсів валют банк здійснює відповідно до вимог облікової політики. У фінансовій звітності немонетарні статті, зарахування яких до балансу пов'язане з операціями в іноземній валюті, відображаються в гривнях за валютним курсом на дату здійснення операції. Дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку. Кредиторська заборгованість з придбання за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і дебіторська заборгованість з продажу за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей є монетарними (грошовими) статтями балансу, тобто підлягають сплаті та одержанню у визначеній в іноземній валюті сумі і тому переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу. Довгострокові вкладення в іноземній валюті в асоційовані та дочірні іноземні підприємства, які обліковуються за вартістю їх придбання (історичною вартістю) на рахунках груп 410 "Інвестиції в асоційовані компанії" та 420 "Інвестиції в дочірні компанії", відображаються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції так само, як і інші немонетарні статті, що відображаються за їх історичною вартістю. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2. Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті" |
||
|
||