Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

II 1.

Безпосередньо слідом за щойно викладеним необхідно розглянути питання: чи повинна чеснота хорошої людини і ділового громадянина визнавати тотожною або нетотожні?

449

15 Аристотель, т. 4

Втім, якщо доводиться досліджувати це питання, потрібно попередньо визначити якимись загальними рисами чеснота громадянина. Громадянин, 20 говоримо ми, знаходиться в такому ж відношенні до держави, в якому моряк на судні - до решти екіпажу. Хоча моряки на судні займають неоднакове положення: один з них гребе, другий править кермом, третій складається помічником рульового, четвертий носить яке інше відповідне найменування, все ж, очевидно, найбільш точне визначення чесноти кожного з них окремо буде ПІДХОДИТИ 23 тільки до нього одного, але якесь загальне визначення буде пріложнмо в рівній мірі до всіх; адже благополучне плавання - мета, до якої прагнуть всі моряки в сукупності і кожен з них в окремих на ності. 2. Те ж саме і по відношенню до громадян: хоча вони і не однакові, все ж їх завдання полягає в порятунку складають ними спілкування, а спілкування-зо ем цим є державний лад. Тому і громадянська чеснота неминуче обумовлюється цим останнім. А так як існує кілька видів державного ладу, то очевидно, що доброчесність Дельп громадянина, чеснота досконала, пе може бути одною, між тим як ми називаємо когось хорошою людиною за досконалість в єдиній чесноти. Звідси ясно, що всякий громадянин З5 може бути слушною, не володіючи тією чеснотою, яка робить діловою людини. 3. Можна, втім, прийти до того ж самого висновку іншим шляхом, виходячи з дослідження питання про найкращий державний устрій. Якщо можливо припустити існування держави, що складається виключно з ділових громадян, то кожен з них повинен виконувати належне йому справу добре, що залежить від 40 чесноти громадянина. Але так як неможливо всім 1277а громадянам бути однаковими, то не може бути й однією чесноти громадянина і хорошої людини; чеснота ділового громадянина повинна бути в наявності у всіх громадян, бо тільки в такому випадку держава виявляється найкращим, але чеснотою хорошої людини не можуть володіти всі, якщо тільки не нред-б вважати, що всі громадяни у відмінному державі повинні бути хорошими. 4. Далі, держава укладає в собі неоднакові елементи; аналогічно як всякий людина складається з душі і тіла, а душа в свою чергу укладає в собі розум і пристрасті або аналогічно як сім'я складається з чоловіка та жінки, а власність містить в собі пана і раба , точно так само і держава включає в себе все це так? 0 ще, понад те, й інші, неоднакові елементи.

Звідси неминучий висновок: чеснота всіх громадян не може бути однієї, аналогічно як серед членів хору не однакова чеснота корифея і чеснота парастата7. 5. Отже, зі сказаного ясно, що доброчесність хорошої людини і ділового громадянина взагалі не одна й та ж. Але чи не може вона у кого-небудь бути та-15 ковою? Адже говоримо ж ми, що слушну правитель повинен бути добрим і розсудливим, а государ-жавного чоловік неодмінно повинен бути розважливим. Деякі стверджують, що й виховання правителя з самого початку має бути іншим, що буває і насправді; царські сини навчаються верховій їзді і військового мистецтва, як говорить і Евріпід: «Не тонкощі мені треба, а те, що потрібно державного-2о ву »8, припускаючи, отже, особливе виховання для правителя. 6. Якщо чеснота хорошої людини і доброго правителя тотожні, а громадянином є і підлеглий, то чеснота громадянина і доброчесність людини не можуть бути абсолютно тотожними, але можуть бути такими тільки у певного виду громадянина, так як у правителя і громадянина доброчесність не одна й та ж. І це, може бути, спонукало Ясона9 сказати, що він голодує, коли він не тираном, а це означає, що він не вміє бути 25 приватним людиною. 7. Здатність панувати і підкорятися заслуговує похвали, і чеснота громадянина, мабуть, і полягає в здатності прекрасно і панувати, і підкорятися. Отже, якщо ми покладемо, що доброчесність хорошого чоловіка є здатність панувати, а чеснота громадянина - і те й інше, то обидві ці чесноти не заслуговували б однаковою похвали. Але так як вони і на самому 3О справу виявляються різними 10 і так як володар і підлеглий повинні вивчати не одне і те ж, а громадянин повинен вміти те й інше і бути причетним до того й іншого ... +11 Це можна вбачати й з наступного . 8. Існує влада пана; йод цією владою ми розуміємо таку владу, яка проявляється щодо робіт першої необхідності: правителю немає потреби вміти виконувати ці роботи, він, швидше, повинен користуватися ними; в іншому слу-з * чаї положення було б ніби рабського; я маю на увазі положення, коли вільна людина виконує роботи, належні слугам. Ми стверджуємо, що є різні види рабів, так як існує і багато видів робіт. Одну частину цих робіт виконують ремісники, саме те, які, як показує і саме найменування ЇХ, живуть «від рук своїх» 12; До числа ЇХ t277b належать і майстра. Тому в деяких державах в стародавній час, поки там не була встановлена крайня демократія, ремісники не мали доступу до державних посад.
9. Отже, ні

хороша людина, ні хороший державний муж, ні добрий громадянин не повинні навчатися таким роботам, які личать людям, призначеним до підпорядкування, за винятком хіба того, коли внаслідок потреби доводиться виконувати ці роботи для самого себе; в такому випадку не доводиться бути те паном, то рабом. Але існує й така влада, в силу якої людина панує над людьми собі подібними і вільними. Цю владу ми називаємо владою державною; проявляти її правитель повинен навчитися, пройшовши сам школу підпорядкування; наприклад, щоб бути Гиппархом, потрібно послужити в кінноті, щоб бути стратегом, потрібно послужити в строю, бути лохагом, Таксіарх 13. І абсолютно правильно твердження, що пельзя добре начальствувати, не навчившись коритися. 10. Доброчесність у всьому цьому різна; але хороший громадянин повинен вміти і бути здатним і підкорятися і начальствувати, і чеснота громадянина полягає в умінні панувати над вільними людьми і бути підвладним. Доброчесність хорошої людини також має на увазі і те й інше. Якщо різні види стриманість і справедливості у начальника і у подчіпепного, по вільної людини, то, очевидно, не одна і чеснота хорошої людини, наприклад справедливість; але вона розпадається на кілька видів відповідно з тим, чи буде людина панувати або підкорятися, подібно тому як розрізняються поміркованість і мужність чоловіка і жінки: чоловік, якби він був хоробрий настільки, наскільки хоробра мужня жінка, здався б боягузом, а жінка, якби вона була так само скромна, як скромний добрий чоловік, здалася б балакучої; та вміння керувати господарством не в одному і тому ж позначається у чоловіка і у жінки; його справа - наживати, її - зберігати. 11. Розсудливість - ось єдина відмітна чеснота правителя; решта чесноти є, мабуть, необхідним загальним надбанням і підлеглих і правителів; від підлеглого нічого вимагати розважливості як чесноти, але потрібно вимагати лише правильного судження; підлеглий - це як би майстер, який робить флейти, а правитель - це флейтист, який грає на його флейті. Отже, чи тотожна чеснота хорошого

людини і ділового громадянина, або вона різна, в якому відношенні вона тотожна і в якому різна, - зрозуміло з попереднього.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " II 1. "
© 2014-2022  ibib.ltd.ua