| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
10.3. Засоби навчальної діяльності |
||
|
Поняття про засіб навчання використовується в дидактиці для позначення одного з компонентів діяльностей вчителя і учнів поряд з іншими компонентами (образ кінцевого продукту, предмет перетворення, засоби і технологія діяльності). Засіб навчання "розташоване" між учнем та навчальною інформацією. Його функції аналогічні функціям засобів праці (молотки, верстати, комбайни тощо) в процесі матеріального виробництва. Існує деяка аналогія між структурами навчання (духовного виробництва особистості) 271 і продуктивною працею (виробництвом матеріальних цінностей культури). Засоби навчання суттєво впливають на розумовий розвиток учнів, але не прямо, а в процесі виконання пізнавальної діяльності, в органічній єдності з пізнавальними діями і операціями. Засоби навчання уподібнюються усваиваемому знанню; в них кристаллизован досвід суспільної практики, способи застосування наукової і технічної інформації. Засоби навчання, інакше звані знаряддями діяльності учнів, використовуються при вирішенні завдань і засвоєнні знань. Це дидактичний роздатковий матеріал, карти, схеми, таблиці, обладнання для лабораторних робіт, засоби праці в навчальних майстернях і т.д. Предмет стає засобом навчання, коли учень використовує його для перетворення умови задачі або інших предметів з метою одержання відповіді або іншого продукту. У процесі виконання пізнавальних завдань у свідомості учнів залишаються сліди діяльності - знання, вміння, звички, переконання. Засвоєні знання (продукт навчання) використовуються далі для вирішення більш складних завдань, тобто починають виконувати нову для них функцію засобів навчання. Наприклад, спочатку учні засвоюють формулу з геометрії, фізики та т.п. в процесі вирішення теоретичної задачі (доказ теореми, побудови моделі фізичного явища). В результаті теоретичний діяльності у них з'являється знання формули. Потім ця формула застосовується для рішення розрахункових і графічних завдань як засіб прикладної діяльності, продуктом якої будуть практичні вміння застосовувати формулу. Засоби навчання можуть бути введені в навчальний процес двома способами. У першому випадку вчитель пояснює їх на уроці "в готовому вигляді" як вони об'єктивно існують в культурі і описані в підручнику. У другому випадку він конструює їх у спільній діяльності з учнями на уроці в ході рішення теоретичної задачі в загальному вигляді, розробляє алгоритм застосування та конкретизації. В даний час в практиці навчання широко поширені три підходи до розробки, конструювання та використання засобів навчання. Відповідно до першого, кошти не впливають на якість знань учнів, тому 272 їх використання не обов'язково, досить дошки, крейди і ясного пояснення. У цій позиції засоби навчання ототожнюються з коштами наочності, контролю тощо, що створюють відомий комфорт, без якого можна і обійтися. Крім того, в ній явно недооцінюється роль практичної діяльності у засвоєнні знань, ігнорується явище інтеріоризації та перебільшується значення механічного заучування. Головною визнається розумова діяльність, а мова учнів розглядається в основному як засіб вираження думок. Цей підхід слід вважати морально застарілим. Другий підхід абсолютизує роль засобів навчання, які розглядаються як головні, єдино забезпечують досягнення мети, а всі інші компоненти (методи, організація, образи тощо) повинні відповідати і обумовлюватися специфікою засобів навчання. Перебільшення ролі засобів навчання можна розглядати і як негативну реакцію на перший підхід. Третя позиція полягає в тому, що засоби навчання розглядаються насамперед у системі діяльності вчителя та учнів. Вони виконують певні функції і забезпечують (поряд з іншими компонентами) якість знань і розумовий розвиток учнів. Розробка і використання нових засобів навчання неминуче тягнуть за собою зміну складу дій та операцій, усвідомлення нового засобу та його об'єктивних властивостей, що спричиняє поліпшення якості знань і підвищення розумового розвитку учнів. Досвід передових вчителів та експериментальні дослідження (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, І.П. Калошина та ін.) показали, що інтенсивність розумового розвитку залежить від того, даються чи засоби вчення в готовому вигляді, або конструюються учнями спільно з учителем на уроці. Виготовлення засобів навчання дає більший розвиваючий ефект і більш високу якість знань, ніж їх ординарне використання за даним зразком. Це пояснюється тим, що розробка нових засобів навчання, як і усо 273 вершенствованія освоєних, передбачає зміну пізнавальних завдань та інструкцій, алгоритмів та планів роботи, розробку нових видів тренувальних вправ. Чи не абсолютна кількість завдань, а їх різноманітність складає одне з основних умов підвищення якості знань, розвитку кругозору та здібностей учнів. Викладачі-ентузіасти часто виготовляють нові засоби навчання спільно з учнями, причому всі одностайно відзначають, що якість знань учнів при цьому істотно поліпшується. Цей висновок випливає з відомої дидактичної закономірності про те, що якість знань учнів залежить від використаних у навчальній роботі засобів навчання (знарядь пізнавальної діяльності). Нові засоби навчання і пов'язані з ними зміни в організацію, зміст пізнавальної діяльності збуджують увагу і пізнавальний інтерес учнів, покращують запам'ятовування і розуміння навчального матеріалу. У процесі виготовлення і використання нових засобів навчання відбувається розумовий розвиток учнів тому, що здійснюється взаємодія засобів з навчальною інформацією, що породжує творчі здібності за умови виділення цього засобу в спеціальну мету дидактичного аналізу на уроці. У навчальній діяльності використовуються як матеріальні, так і ідеальні (вербалізовані і матеріалізовані) кошти вчення. Розумові дії відбуваються за допомогою ідеальних засобів, які входять до складу компонентів мислення поряд з образом кінцевого продукту (метою), умовою задачі (предметом перетворення) і технологією роботи (операційним складом мислення). У процесі пояснення нового матеріалу вчитель зображує ці кошти наочно (матеріально) у вигляді символів, графіків, таблиць, схем тощо, або вербалізує їх. Вербальні вираження засобів завжди починаються з дієслова (накреслити, зобразити і т.п.). Жорстка послідовність використання засобів навчання отримала назву алгоритму, яка іноді називається також "план вирішення завдання". Мислення як діяльність, що складається з розумових дій, зовні проявляється в мові. У процесі виконання розумових дій у учвщіхся відбувається становлення семіотичної функції мови: вміння користуватися системами символів і знаків, будувати значущі форми висловлювань, рвзделять і класифікувати їх значення. 274 або довільним. Історично вироблені значення знаків складають духовну культуру народу; вони приводяться в підручнику, словниках і використовуються в спілкуванні. Довільні значення встановлюються вчителем або учнями на уроці зрзмзнно, для засвоєння окремої теми. До загальновживаним знакам культури відносяться різні мовні форми (наукові поняття, описи, визначення і т.п.), схеми, навчальні карти, креслення, формули, графіки. Познзззтельнзя діяльність з цими засобами називається знаково-сімволічвской. Знаки матеріалізують уявні образи та операції, дзлают болев продуктивним і наочним мислення. У пізнавальної діяльності учнів знаки виступають у функції знарядь, за допомогою яких учень подумки перетворює об'єкт (умову задачі), відповідно поставленої мети (питання задачі), і одночасно впливає нз сзмого себе, усззіззя знзнія і методи діяльності, рзззіззя і тренуючи свої здібності. У семіотиці - нзуке про знаки - розрізняють такі з функцій: сигнификативную (зв'язок знзкз з мисленням), що ідентифікує (яка встановлює відповідність предмета і обрззз через знак), дистинктивних (розрізняльну), перцептивну (сприйняття знзкз) , познзвзтельную (використання знзкз з логічному мисленні), предпісивзющую, хврвктерізующую і оцінну. Знзкі репрезентують (предстввляют, звмещвют) не тільки мвтерівльние об'єкти, а й ідевльнив, в також дії, властивості, опервціі, відносини, ланцюги знвков (формули); тим самим вони учвствуют в потоці логічного мислення, позишзя його ефективність. Целена-празлзннзя знакоззя діяльність - состззнзя чвсть вчення, з якої з'являється знзковзя сітувція - відносини між знвком, предметом і мисленням; ез можна предстввіть з вигляді семзнтіче-ського трикутнику (рис. 1): Рис. 1. Семантичний трикутник У навчанні знаки дозволяють нзкзпліззть, хрзніть і передавати інформацію з крвткой і зручною для відтворення формі з процесах навчання і логічного мислення. Розглянемо як приклад навчальні карти і таблиці індивідуального користування (дидактичний раз - знак мислення -
предмет 275 Даточний матеріал), все частіше використовуються в самостійній роботі учнями. Вони мають певний спосіб вживання, який вироблений в науці і закріплений у практиці навчання: це не просто стовпці (операції) і рядки (види об'єктів), клітини інформації, але і той суспільно вироблений спосіб дії, який систематизований, організований і оформлений, кристаллизован в таблиці. Тому розробляти на занятті разом з учнями навчальну карту і потім використовувати її для засвоєння знань і вирішення завдань - це значить застосовувати узагальнені пізнавальні дії, що забезпечують засвоєння даної інформації разом з методами її структурування та застосування. Вживання навчальної карти і таблиці підвищує якість знань і сприяє розумовому розвитку тому, що узагальнення навчальної інформації в ній злито з практичним аналізом і застосуванням для вирішення тренувальних завдань, в ході якого в знаннях відображаються об'єктивні характеристики навчальної інформації; узагальнення змісту здійснюється за відомим для учнів і об'єктивувати в карті ознакою, що робить карту ефективним засобом засвоєння узагальненого знання.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 10.3. Засоби навчальної діяльності " |
||
|
||