7.1.2 Індивідуально-психологічні фактори

Виявлено ряд предіспонірующіх психолого-психіатричних факторів суїцидальної поведінки, до яких відносяться наступні (Короленко, Донських, 1990) '

- підвищена напруженість потреб, прагнення до емоційної близькості, низька здатність до формування психологічних захисних механізмів, невміння послабити фрустрацію;

- імпульсивність, експлозівность й емоційна нестійкість, підвищена сугестивність, безкомпромісність і відсутність життєвого досвіду;

- почуття провини і низька самооцінка;

- гіпореактивний емоційний фон в період конфліктів, утруднення в перебудові ціннісних орієнтації.

У підлітковому віці ймовірність аутоагресивної поведінки значною мірою залежить від типу акцентуації характеру. Імовірність аутоагресивної поведінки велика при таких типах акцентуації характеру (Личко, 1977, Юр'єва, 1999):

Циклоїдний тип.

Емоційно-лабільний тип. Суїцидальні дії вчиняються в період гострих афективних реакцій інтра-пунітівного типу Суїцидальна поведінка афективно, прийняття рішення та його виконання здійснюється швидко, як правило, в той же день.

Епілептоїдний тип. Суїцидальні дії вчиняються в період афективних реакцій, які чаші бувають екстрапунітівнимі (агресивними), але можуть трансформуватися в демонстративна суїцидальна поведінка.

Істероїдний тип. Для них характерні демонстративні і демонстративно-шантажні суїцидальні спроби.

Виділяють також ряд особистісних стилів суїцидентів (Моховіков.? 001А):

1. Імпульсивний: раптове прийняття драматичних рішень при виникненні проблем і стресових ситуацій, труднощі в словесному вираженні емоційних переживань.

2. Кемпульсівний: установка в усьому досягати досконалості та успіху часто буває надміру ригидна і при співвіднесенні цілей і бажань з реальною життєвою ситуацією може привести до суїциду.

3. Ризики: балансування на межі небезпеки («гра зі смертю») є привабливим і викликає приємне збудження.

4. Регресивний: зниження з різних причин ефективності механізмів психологічної адаптації, емоційна сфера характеризується недостатньою зрілістю, інфантильністю або примітивністю.

5. Залежний: безпорадність, безнадійність, пасивність, необхідність і постійний пошук сторонньої підтримки.

6. Амбівалентний: наявність одночасного впливу двох мотивів - до життя і смерті.

7. Заперечує: перевага магічного мислення, в силу чого заперечується кінцівку самогубства і його незворотні наслідки, заперечення знижує контроль над вольовими спонуками, що посилює ризик.

8. Гнівний: утруднюється висловити гнів щодо значимих осіб, що змушує відчувати незадоволеність собою.

9. Обвинувачує: переконаний в тому, що у виникаючих проблемах неодмінно є чиясь чи власна вина.

10. Тікає: втеча від кризової ситуації шляхом самогубства, прагнення уникнути лсіхотравмірующей ситуації.

11. Бездушна: притуплення емоційних переживань.

12. Покинутий: переживання порожнечі навколо, смутку або глибокої скорботи.

13. Творчий: сприйняття самогубства як нового і привабливого способу виходу з нерозв'язною ситуації.

До індивідуальних чинників суїцидального ризику слід віднести і зміст морально-етичних норм, якими особистість керується. Висока частота суїцидальних вчинків спостерігається в тих соціальних групах, де існуючі моральні норми допускають, виправдовують або заохочують самогубство за певних обставин (суїцидальна поведінка в молодіжній субкультурі як доказ відданості і мужності, серед певної категорії осіб за мотивами захисту честі, самогубство престарілих осіб та хворих з хронічними захворюваннями, епідемії самогубства серед релігійних сектантів і т.п.).

Інформація, релевантна " 7.1.2 Індивідуально-психологічні чинники "

1. Шнейдер Л.Б.. Сімейна психологія: Навчальний посібник для вузів. 2-е изд.-М.: Академічний Проект; Єкатеринбург: Ділова книга. - 768 с. - («Gaudeamus»), 2006
   
   
2. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
   Фактори, що впливають на пошук консенсусу в міжособистісних відносинах учнів, вчителів та батьків. 2. Організація полісуб'єктний взаємодії вчителів, батьків і громадських організацій у процесі виховання особистості, що розвивається. 3. Психологічні умови включення неформальних об'єднань у процес гуманістично-орієнтованої соціалізації молодого
   
3. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
   індивідуальний стиль педагогічної взаємодії в процесі навчання. Тема 2. Рефлексивно-перцептивні здібності вчителя до проектування ситуацій міжособистісної взаємодії, що сприяють гуманізації соціально-освітнього середовища. 1. Поняття рефлексивно-перцептивних здібностей. 2. Прояви рефлексивно-перцептивних здібностей учителя в процесі прогнозування і
   
4. ДОДАТОК
   індивідуальності дитини Недоліки у вихованні дитини Відповідність виховання своєрідності дитини Дитина Відхилення в психологічному та фізіологічному розвитку Відхилення в психологічному та фізіологічному розвитку I Негативні фактори середовища Схема 6 Основні напрями педагогічної діяльності з профілактики та подолання девіантної поведінки дітей Підвищення ролі
   
5. Індивідуальний підхід у профілактиці та подоланні професійної деформації
   індивідуально-виховної роботи або у формі окремих доповнюють і коригувальних впливів на особистість співробітника є обов'язковим компонентом роботи з профілактики та подолання професійної деформації. Ця робота ведеться звичайними педагогічними методами (переконання, стимулювання, примус і ін) і в прийнятих формах (індивідуальна бесіда, індивідуальне доручення та ін.)
   
6. Теми для рефератів 1.
   Психологічний підхід до процесу розвитку особистості. 2. Психологія взаємодії особистості в сучасному соціокультурному просторі. 3. Діалог як форма взаємодії в гуманістично-орієнтованої соціокультурному середовищі. 4. Психологічні умови розуміння і взаєморозуміння суб'єктів у процесі спілкування. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
   
7. ? Зразкові питання для підготовки до заліку чи іспиту
   психологічного сайту http://psylib.myword.ru 22. Психологія сексуальності. Психосексуальні дисгармонії в шлюбі. 23. Подружні конфлікти та їх профілактика. 24. Типологія подружніх конфліктів. 25. Подружня невірність: причини, особливості та стратегії поведінки. 26. Взаємини поколінь в сім'ї. 27. Мотиви сімейного виховання. 28.
   
8. Додаткова література: 1.
   Психологічної літератури. Навчальний посібник. - Вологда, 1989. 6. Іванова С.П. Сучасна освіта і психологічна культура педагога. - Псков, 1999. 7. Кан-Калик В. А. Вчителю про педагогічному спілкуванні. - М., 1987. 8. Колективна навчально-пізнавальна діяльність школярів / Под ред. І.Б. Первина. - М., 1985. 9. Коростильова Л.А., Коржова Є.Ю., Королева М.М. Самореалізаціонний
   
9. 6.4. Індивідуальні відмінності в області пам'яті
   індивідуальні відмінності в області пам'яті. Варто нагадати про необхідності не стільки повторення, скільки включення діяльності в кожен акт
   
10. Фактори що сприяють розвитку професійної деформації
    психологічні та фізичні перевантаження, стреси; - екстремальність, підвищений рівень небезпеки для життя і здоров'я співробітників; - владні повноваження (особливо у випадку дисбалансу владних повноважень і реальної персональної відповідальності за результати своїх дій); - об'єктивно висока відповідальність за характер і результати своєї діяльності; - робота в
    
11. Система (структура) юридичної психології
    психологічні аспекти ефективного правотворчості, правова соціалізація особистості, особливості психічного відображення правозначімих явищ, психологія праворозуміння та правосвідомості, психологія правоісполнітельного поведінки. 2. Кримінальна психологія: проблема ролі психологічних факторів у детермінації злочинної поведінки, роль біологічних і соціальних факторів в
    
12. Малкіна-Пих І. Г.. Психологічна допомога в кризових ситуаціях - М.: Изд-во Ексмо. - 960 с., 2005
    
    
13. ГЛАВА 15. ТЕМПЕРАМЕНТ
    індивідуальних особливостей особистості, яке характеризує дінаміну психічної діяльності. 152 0 Розділ 5. Психологічні особливості особистості Природні особливості характеризують людину з народження - рухливість нервових процесів, активність тощо проявляються з перших тижнів життя дитини. До властивостей темпераменту відносяться насамперед вроджені і індивідуально своєрідні
    
14. § 12. Соціально-психологічні аспекти злочинності
    індивідуального і групового злочинної поведінки. В індивідуальному злочині чітко виділяються його індивіду-§ 12. Соціально-психологічні аспекти злочинності 335 ально-психологічні особливості; а в груповому злочині - статусно-групові ролі членів злочинної групи, в злочинності в цілому - соціологічні та соціально-психологічні характеристики. Як і будь-яке масове
    
15. СТ. 00 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ТРЕНІНГИ 400 ІСУПЕРВІЗІЯ ДС. 00 РЕКОМЕНДОВАНІ ДИСЦИПЛІНИ 600 СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ, встановлювали ВНЗ (факультет) ДС.01 Емоційні та особистісні розлади
    індивідуальних відмінностей ДС. 10 Патологія пам'яті ДС .11 Патологія емоцій ДС. 12 Клініко-психологічні проблеми геронтології та гері-атріі ДС.13 афазіологом ДС. 14 Особистість і порушення спілкування ДС. 15 Введення в клінічний психоаналіз ДС. 16 Введення в психоаналітичну терапію ДС.17 Психологія сексуальності ДС. 18 Спостереження за психічним розвитком немовляти Д С. 19 Методи
    
16. § 2. Система (структура) юридичної психології
    психологічні аспекти ефективного правотворчості; - правова соціалізація особистості, особливості психологічного відображення правозначімих явищ, психологія право-розуміння і правосвідомості; - психологія правоісполнітельного поведінки. 3. Кримінальна психологія: - проблема ролі психологічних факторів у детермінації злочинної поведінки; роль біологічних і соціальних
    
17. Психологічні проблеми вилучення знань.
    Психологічний є провідним, оскільки він визначає успішність і ефективність взаємодії (спілкування) менеджера з кадрів та кандидата на посаду. Втрати інформації в ході бесіди очевидні - до менеджера з персоналу, що проводить інтерв'ю, доходить лише менше третини інформації, якою володіє і про яку хоче розповісти кандидат на посаду. Втрати інформації пов'язані з об'єктивними
    
18. § 1. Предмет і завдання юридичної психології
    психологічні аспекти права, правового регулювання та юридичної діяльності, досліджує проблеми підвищення ефективності правотворчості, правозастосовчої, правоохоронної та пенітенціарної діяльності на основі врахування психологічних факторів. Завдання юридичної психології: 1) здійснити науковий синтез психологічних та юридичних знань, 2) розкрити