|
Перш вже було сказано, що веселка є відображення; тепер ми розповімо про те, якого роду це відображення, як і чому виникає кожне з пов'язаних з ним [явищ]. 517 17 Аристотель, т. 3 Зоровий промінь, мабуть, відбивається від усіх глад-35 КИХ [поверхонь], У ТОМУ числі ВІД повітря І ВОДИ. 373ь Від повітря [відображення] можливо, коли він у згущеному стані, але і без згущення відображення часто здійснюється через слабкість зорового променя. Так, наприклад, з [людиною], смутно і нечітко бачить, траплялося часом, що, коли він йшов, йому здавалося, 5 ніби перед ним весь час йде звернений до нього привид. Це від того, що його зоровий промінь відбивався обратпо до нього самого. [Зоровий промінь] через хворобу був настільки слабкий і вкінець знесилений, що навіть навколишнє повітря ставав для нього дзеркалом і він пе міг [його] відсунути. Так зазвичай [стає дзеркалом повітря], згущений в отда-м леніі; і від цього, коли дмуть еври, миси в море здаються витягнутими, а всі розміри більше звичайного; те ж саме відбувається в тумані: так, наприклад, Сонце і зірки па сході і на заході здаються більше, ніж серед неба. Зоровий промінь найкраще відбивається від [власне] води, а від [води], починаючої утворювати-15 ся, краще, ніж від повітря: адже кожна з частинок, з'єднання яких створює краплю, повинна бути кращим дзеркалом, ніж туман. Оскільки і [само собою] ясно і колись уже було сказано, що в подібних дзеркалах відображається тільки колір, а обриси невиразні, 20 то, коли збирається дощ і повітря в хмарах вже згустився в краплі, але ще не пролився [на землю], та якщо навпроти хмари при цьому знаходиться Сонце або що-небудь інше настільки яскраве, що хмара стає дзеркалом і від нього до джерела світла навпроти виникає відображення, - тоді відображається неодмінно колір, але 25 Не обриси. Так як кожне з дзеркал мало і невидимо і ми бачимо суцільну величину, [складену] з усіх цих [дзеркал], то величина ця нам повинна здаватися суцільно одного кольору, адже кожне з дзеркал передає той же колір, що і суцільне [ціле]. Отже, позо кільки це може відбуватися, коли і Сонце і хмара розташовані зазначеним чином, а ми знаходимося між ними, відображення створює якийсь зоровий образ. І веселка, між іншим, виникає імеппо при таких [умовах], а при інших її не буває. Ясно і те, що веселка є відображення зорового променя до Сонця, адже вона завжди виникає папротів 35 [Сонця], тоді як гало - біля нього. Тим часом і те й інше - відображення, тільки веселку відрізняє строкатість 874а забарвлення. Відображення [веселки] виникає від води, тобто від темної [середовища], і з великої відстані, тоді як відображення [гало] - з малої відстані і від повітря, який за своєю природою світліше [води]. Через темну [середу] або в темній [середовищі] (що байдуже) світлий блиск здається червоним. Можна 5 бачити, що полум'я при згорянні сирих дров червоне, бо вогонь, [сам по собі] блискучий і світлий, змішався з великою кількістю диму. І Сонце через туман і дим здається червоним. Тому у відображенні веселки видно, що таку [червону] забарвлення має ю перший [смуга], так як це відображення від маленьких крапель, а у відображенні гало [цього кольору] пет зовсім. Про інших кольорах ми скажемо згодом. Далі, навколо самого Сонця сгущенпе такого роду довго перебувати ие може, по або проливається дощем, або розсівається. Поки ж вода збирається на протипожежні-помилковою [Сонцю стороні], проходить певний час. Будь це не так, і гало було б пофарбованим, подобпо is веселці. Насправді ж повне або круговий [гало] не має такого виду, зате [його мають] невеликі частічпие [освіти], іменовані жезлами. Адже якщо згущуватиметься туман, подібний до того, що народжується від води або іншого темного [речовини], то, як ми вже сказали, з'явиться повна веселка, як навколо 20 світильників. Навколо [світильників] веселка з'являється здебільшого взимку при південних вітрах, і особливо добре її бачать ті, у кого сльозяться очі, бо їх зоровий промінь, будучи ослабленим, відбивається відразу ж. Відображення відбувається [в цьому випадку] від вологи в повітрі і від чада, який виходить від полум'я і 25 змішується [з ним]. Так завдяки темній [середовищі] (адже чад подібний диму) виходить дзеркало. Сяйво світильника здається не білим, а пурпуровим і кільцеподібним, подібним веселці, але без Багрець, бо в цьому випадку короткий відбитий зоровий промінь, а дзеркало темне. Веселка з морських [бризок] від подни-зо травнем весел за своїм розташуванням виникає таким же чином, як і небесна, але за кольором вона скоріше подібна [веселці] навколо світильників, так як видно в ній не багряний, а пурпурний цвет11. Відображення в цьому випадку відбувається від дрібних крапельок, що утворюють в той же час суцільну [поверхню], причому вони [є] вже повністю утворилася 35 водою. [Радуга] возпікает також, якщо дрібними бриз-з74ь гами окропити яке-небудь приміщення, так звернене до Сонця, що одна його частина висвітлюється, а інша залишається в Тепі. Коли всередині розбризкують воду, там, де в такому приміщенні проходить грапіца світла і тіні, спостерігачеві, що знаходиться зовні, видна веселка. Вона виникає таким же чином, що й [веселка] від весел, подібна їй за кольором і викликається тією ж причиною: адже, розбризкуючи воду, рукою користуються як веслом. Що світло веселки такий, [як ми сказали], і як [у ній] з'являються інші кольори - і те й інше стане ясно з наступного. А саме, як вже було сказапо, слід мати на увазі і прийняти за основу, по-перше, що блиск в тем-10 ної [середовищі] пли через темну [середу] дає червоний колір, по-друге, що зоровий Дуч по мірі витягп-вання слабшає і вичерпується, по-третє, що чорний колір є як би заперечення [зорового променя], бо він з'являється, коли відмовляє зір. І далеко тому все здається темніше, що туди не досягає зоровий промінь. Розглядати ці [положення] слід у зв'язку з особливостями [людських] почуттів, що відноситься власне до вчення про почуття. Ми ж намерепи тепер сказати про це лише стільки, скільки необхідно. У всякому разі, іменпо з цієї причини удалеппие [предмети] і зображення в дзеркалах здаються і темніше, і менше, і згладжені, а якщо дивитися на [відображення] хмар в воді, вони [здаються] темніше, ніж якщо дивитися на них самих. І це абсолютно зрозуміло: адже зоровий промінь спостерігача коротшає відображенням. Причому пе має значення, що змінюється: споглядаємо [предмет] або зоровий промінь, бо в обох випадках вийде те ж саме. Притому потрібно не забувати і про такий [явищі]: трапляється, що, коли хмара близько до Сонця, якщо дивитися на саме ця хмара, воно здається позбавленим забарвлення, чисто білим, а якщо дивитися на його ж [відображення] у воді, здається, що воно забарвлене в один з кольорів веселки. Ясно між тим, що слабкий зоровий промінь темне змушує здаватися ще темніше, а світле - менш світлим і наближає до чорного. Більш сильний зоровий промінь перетворює колір [відображення] в червоний, промінь, наступний [за цим але силі],-в зелений, а ще більш слабкий - у синій. Крім цих, більше квітів не з'являється, але й ці [явища], так само як і більшість інших, знаходять своє завершення в тріаді 12. Решта перетворення почуттями не сприймаються. Ось чому веселка виявляється триколірної, і [якщо веселок дві, то триколірної вони] обидві, але [кольори розташовані] в зворотному порядку. У першої веселки червоною буває зовнішня [смуга], тому що зоровий промінь сильніше досягає Сонця від найбільшої окружності, а зовнішня [смуга] і є найбільша; відповідно [пояснюються кольору] наступної і третьої смуги. Отже, якщо ми вірно описали, як сприймаються кольору, то веселка необхідно повинна бути і триколірної, та пофарбованої виключно в такі кольори. Що ж до жовтого, то оп з'являється [у веселці] через те, що кольори ми бачимо один біля одного: адже і червоний поруч із зеленим здається світлим. Ось доказ цьому: у самій темній хмарі виникає найчистіша ра-ю дуга, а червоний колір здається тоді жовтуватим. Жовтий колір у веселці - проміжний між червоним і зеленим, і, окру «енний темною хмарою, весь її червоний колір здається світлим, тому що в порівнянні з хмарою він світлий. Те ж саме відбувається, коли веселка блідне і червоний колір истаивает, адже тоді, оказ-is ваясь в сусідстві з зеленим кольором, хмара, біле [саме по собі], змінює [своє забарвлення] на жовту. Наочно все свідоцтво місячної веселки, адже вона цілком світла. Справа в тому, що вона з'являється в темпом хмарі і вночі. Як «вогонь у вогні», так і темрява 20 при темряві змушує трохи більше світле (тобто червоне) здаватися зовсім світлим. Таку зміну [кольору] легко помітити на кольорах [тканин]. Враження від деяких квітів на тканинах і розшитих одязі у величезній мірі залежить від того, які кольори з якими ря-25 будинок розташовані. Так, наприклад, пурпур [виглядає абсолютно по-різному] на білою або чорною вовни, а також при тому чи іншому освітленні. Тому-то вишивальники і кажуть, що, працюючи при світильнику, вони часто помиляються в кольорах, приймаючи одні [кольору] за інші. Отже, ми сказали, чому веселка триколірної і чому в ній з'являються тільки ці три кольори. Так само зо пояснюється і подвійна веселка, і чому у зовнішній веселці кольору блідіше, і чому розташовані вони в зворотному порядку. Оскільки зоровий промінь витягується в довжину, якщо дивитися на віддалений предмет, то і тут все відбувається таким же чином. Відображення від зовнішньої [веселки] виявляється слабкіше через те-375ь го, що здійснюється на більшій відстані, так що [відображення] неповністю досягає [Сонця], і змушує кольору здаватися блідіше. Що стосується зворотного порядку [розташування кольорів], то оп пояснюється тим, що від меншої, внутрішньої смуги [відображення] повніше досягає Сонця: адже [відображення], ко-5 торое ближче до спостерігача, - це відображення від смуги найближчої до першої веселці, а найближче [до першої веселці] найменша смуга веселки зовнішньої, яка таким образохм отримує червоний колір. Відповідно йде справа з наступною і з третього смугою. Позначимо зовнішню веселку через В [рис. 4] 13, а внутрішню - через А; колір, позначений через Г, м буде червоний, Д - зелений, Е - синій. Жовтий колір з'явиться там, де Z. Трьох або більше веселок ніколи ще не виникало [одночасно], адже вже друга веселка блідіше першого, так що третє відображення виявляється 15 абсолютно безсилим і не здатне досягти Сонця.
|
- Розділ сорок перша
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
- Глава четверта
Глава
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В , 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Глава перша
1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Глава перша
Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава перша
1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
- Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
204. Глава друга 1 В 57 а 40 - b 17. 205. 2 Ця літера «А» та ж, що «А» в 53 b 12-14, але не в 53 b 21-22. -205. Глава п'ята 1 В 57 b 32-35. - 217. 2 В 58 а 38 - b 2. - 218. »Див 58 а 26-32. - 218. 1 Л саме посилку «якщо Б не властиво пі одному А, то А не властиво ні одпому Б». СР 59 а 12-13. - 219. 2 В 58 а 38 - Ь 2. - 219. Глава восьма 1 ср «Про тлумачення»,
- Глава перша
Йдеться про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава двадцята 1
Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
- Глава перша
* Сформульовано приписи, хто питається, що відносяться до прсддіскуесіонпому етапу. - 506. 3 У сенсі рассуждающего доказово (аподиктичні), а не діалектично. - 506. 8 СР «Перша аналітика», 24 а 30 - ред 1; «Друга аналітика», 71 b 19 - 72 а 8. - 506. 4 Див «тепік» II - VII. - 506. 6 Додавання довільних, що не необхідних посилок не чинить висновок некоректним. СР
|