Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 3. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1981 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ДРУГА

513 * / 217 Аристотель, т. 3 Розповімо тепер про гало і веселці, про те, що це за явища і яка причина їх викликає, про помилкові сонця та жезлах6, бо все це виникає з причин, 20 один одному тотожним. Перш за все слід визначити властивості [цих явищ] і те, що супроводжує кожному з них. Що стосується гало, то навколо Сонця, Місяця і яскравих зірок часто з'являється повне [його] кільце; крім того, [для його появи] день нічим не предіочті-25 тельнее ночі, а полудень - сутінків, але на ранкової та вечірньої зорі воно буває рідше. Веселка ж ніколи не стає колом, і дуга її не перевищує півкола. На заході і на сході дуга [веселки] найбільша, а коло найменший; коли ж [Сонце] піднімається вище, дуга стає менше, зо але коло больше7. Після осіннього рівнодення, коли дні коротше, [веселка] виникає в будь-який час дня, але влітку ніколи не буває опівдні. І більше двох веселок одночасно не буває. Кожна з таких [одночасним-372а МЄНП веселок] триколірної, причому і в тій і в іншій рівне число тих же самих квітів, по в зовнішній веселці вони блідіше і розташовані у зворотному порядку. У внутрішньої [веселки] червоного кольору перша, тобто са-5 травня велика смуга, а у зовнішній - сама менша, найближча до тієї. Відповідно [розподілені] та інші [кольору]. Це майже єдині фарби, створювати які художники не вміють. Деякі кольори вони отримують змішанням, проте червоний, зелений і синій не можуть бути отримані таким способом. У веселці між тим [саме] ці кольори; втім, між 10 червоним і зеленим часто з'являється желтий8. Помилкові сонця і жезли завжди виникають по сто-ропам [від Сонця], але не бувають ні вище, ні нижче, ні навпаки від нього і, звичайно, з'являються не вночі, але завжди близько висхідного або призахідного сонця, проте переважно на заході. Коли Сонце стоїть високо, якщо й трапляється це, то зрідка, як було is одного разу на Боспорі, адже там два неправдивих сонця, що піднялися разом [з справжнім], залишалися [на небі] цілий день аж до заходу. Ось що відбувається, однак, у кожному з цих випадків. Причина у всіх цих [явищ] одна і та ж: всі опи - відображення. Розрізняються ж [вони] за способом [відображення], тобто ио того, від чого і за напрямком 20 до чого відбувається відображення: до Сонця або до якого-небудь іншому светілу9. Радуга буває вдень, а вночі від місяця її не буває - так вважали древні. Таке [думку] склалося через рідкість [цього явища], бо воно залишилося непоміченим. Однак [веселка ночио] буває, рідко, але буває.
Справа, [по-перше], в тому, що в темряві неразлі-25 чіми фарби, і, [по-друге], в тому, що необхідно збіг багатьох [умов], і всі це в один-[єдиний] день місяця, так як це обов'язково має відбутися на сході або на заході сонця повного Місяця. Ось чому більш ніж за п'ятдесят років тільки двічі вдалося [помітити] [нічну райдугу]. За даними оптики, можна впевнитися, що зри-зо вальний промінь відбивається від повітря і від усіх предметів з гладкою поверхнею точно так само, як від води, і що в одних дзеркалах відображаються обриси, а в інших тільки забарвлення. Останнє має місце в маленьких дзеркалах, ие дають зображення, яке 372ь [наше] сприйняття хоч якось могло б розрізнити. Тому в таких дзеркалах не можуть відображатися обриси [предмета], адже [вони] повинні бути помітні, так як различимость входить в [поняття] обриси. Оскільки все-таки має відбуватися якесь ото-5 бражеііе, а [зображення] неможливо, для відображення залишається тільки колір. [При відображенні] забарвлення світлих [предметів] іноді видається світлою, а іноді, якщо домішується [забарвлення] самого дзеркала або через слабкість зорового променя, [вона] справляє враження іншого кольору. Будемо вважати, однак, що ці питання вже розглянуті нами в дослідженні «Про почуття», тому ю одне ми станемо обумовлювати, а іншим скористаємося вже як даністю. ГЛАВА ТРЕТЯ Насамперед ми маємо намір сказати про контурі гало, чому воно кругле і чому виникає біля Сонця чи Місяця, так само як і близько-якого з інших світил, бо всім цим випадком задовольняє ОДНЕ пояснення. 515 V.17 * Справа в тому, що відображення зрітельпого променя відбувається при згущенні повітря і пари в хмару, коли це сгущепіе буває рівномірним і складається з дрібних частинок. Тому освіта [гало] віщує дощ, а якщо [воно] розірвано або зблідло, то останнє віщує тиху погоду, а перше - вітряну. Якщо 2 ж [гало] НЕ зблідло і пе розірвано і йому випала можливість прийняти свій природний [вигляд], то, цілком ймовірно, [воно] віщує дощ. Воно ж показує, що вже виникає такий склад, чиє подальше безперервне згущення має призвести до +25 дощу. Тому такі гало темніше всіх інших за забарвленням. А розірване гало - прикмета вітряної погоди, адже розрив відбувається від вітру, вже виник, по ще не досягла [землі]. Доказом тут служить те, що вітер йде іменпо з боку ОСІІОВПОГО розриву. А сполотніле [гало] - це [передвістя] зо тихою погоди, адже якщо повітря не в змозі взяти гору над ув'язненим в ньому теплом п не досягає водообразного згущення, то ясно, що [в цьому випадку] [водяпой] пар ще відокремився від сухого і огпеоб-Разп випаровування, а воно-то і є причиною тихою погоди.
Отже, ми вказали стан повітря, прп якому 873а виникає відображення. Зоровий промінь відбивається від туману, згуслого навколо Сонця чи Місяця, тому [гало] на відміну від веселки не з 'являється навпроти [Сонця]. А оскільки зоровий промінь звідусіль відбивається одіпаково, повинен вийти коло або частину кола. Адже якщо провести равпие [по довжині ламані лінії, що виходять] з однієї і тієї ж точки і 6 [сходяться] в одній і тій же точці, то [вершини кутів їх] заломлення [лежатимуть] на колі. Дійсно, нехай з точки А в [точку] У проведені ламані АГВ, AZB і АДВ [рис. 3] 10; при цьому АГ, AZ і АА рівні між собою, так само як [відрізки, проведені] до [точці] В, а саме [відрізки] ГВ, ZB і 10 АВ. Нехай лінія АЕВ з'єднає [точки А і В] таким чином, щоб [вийшли] рівні трикутники, адже [оспованіе] у них рівне - АЕВ. Опустимо з [вершин] кутів перпендикуляри до АЕД, [а саме]: ГЕ з Г, ZE з Z, АЕ з Д. Всі ці [перпендпкуляри] 15 рівні [між собою], так як всі вони в рівних трикутниках і в одній площині , бо вони все складають з АЕВ прямий кут і сходяться в одній точці Е. Тому описана [вершіпамі трикутників] лінія буде колом, а Е - його центром. [Нехай] В - сонце, А - око, а окружність, [що проходить] через TZA, - хмара, від якого зоровий промінь відбивається до Сонця. Слід припустити, що дзеркала в цьому випадку становлять суцільну [поверхню], бо, невидимі 20 по отдельпостн через свою малість, але [розташовані] всі один біля одного, вони створюють враження єдиної [поверхні]. Таким чином, яскраве світло, тобто Сонце, з'являючись в кожному з дзеркал, здається суцільним колом і не має доступній сприйняттю расчле-ненпості. [Гало] з'являється довольпо близько від Землі, тому що [тут] менш вітряно, ясно адже, що при вітрі [гало] не може залишатися у спокої. До гало при-25 животіє темне кільце, яке поруч з яскравістю [самого гало] здається ще темніше. Гало виникають переважно близько Лупи, тому що Сонце, будучи гаряче, швидше розсіює сгущепіе повітря. Близько зірок [гало] утворюються по зо тих же причин, але, вказуючи па зовсім пезпачітель-пие згущення, нічвхМ ще чреваті, вони пе [є] такий вірною прикметою [негоди].
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ГЛАВА ДРУГА "
  1. Глава перша
    и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
  2. Глава друга
    Глава
  3. Глава тридцятих * В
    «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
  4. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
    Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
  5. Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
    204. Глава друга 1 В 57 а 40 - b 17. 205. 2 Ця літера «А» та ж, що «А» в 53 b 12-14, але не в 53 b 21-22. -205. Глава п'ята 1 В 57 b 32-35. - 217. 2 В 58 а 38 - b 2. - 218. »Див 58 а 26-32. - 218. 1 Л саме посилку «якщо Б не властиво пі одному А, то А не властиво ні одпому Б». СР 59 а 12-13. - 219. 2 В 58 а 38 - Ь 2. - 219. Глава восьма 1 ср «Про тлумачення»,
  6. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  7. Глава перша
    1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
  8. ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
    ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО
  9. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  10. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  11. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
  12. Глава перша
    1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
© 2014-2022  ibib.ltd.ua