Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ чотирнадцятий [Протилежні один одному висловлювання]

[Питається], протилежно чи твердження заперечення або затвердження твердженням ж? Далі, протилежно чи положення, що говорить, що «кожна людина справедливий», положенню «пі одна людина не справедливий» або [положення] «кожна людина справедливий» - [становищем] «кожна людина несправед-зо лів»? Наприклад, Каллий є справедливий - Каллий не їсти справедливий - Каллий є несправедливий: яке з двох [останніх] положень протилежно [перший]? Адже якщо те, що в звукосполучення, слід того, що в мисленні, а в мисленні є про протилежне протилежну думку, наприклад думка, що кожна людина справедливий, протилежно думку, що кожна людина несправедливий, то необхідно, щоб так само було і в твердженнях, виражених в звукосполучення 1. Якщо 35 ж в мисленні протилежне думка не є думка про протилежне, то протилежним твердженням буде не твердження, а вказане заперечення. Так що потрібно досліджувати, яке правильне думка протилежно помилковому - думка про заперечення або ж те, що думається протилежним. Я маю на увазі наступне. Думка про благо, що воно є благо, істинно; * про інше ж, що воно пе є благо, помилково; третій же - гзь що воно є зло. Яке з цих двох останніх думок протилежно істинного? І якщо вони одне, то на якому з них грунтується протилежність? Неправильно думати, що протилежні думки визначаються тим, що вони думки про протилежності, бо думка про благо, що воно благо, і про зло, що воно зло, суть, мабуть, одне і те ж думка, і притому істинне, все Ь одно, чи будуть вони більше одного або одне, хоча благо

і зло протилежні. Мнспія протилежні один одному не тому, що вони думки про протилежності, а скоріше тому, що вони [ставляться один до одного] протилежним образом2. Отже, якщо є одна думка про благо, що воно благо, а інше - що воно не благо, і якщо є ще щось інше, що не властиво [благу] і не може бути [йому] притаманне, то жодне з інших думкою не слід приймати [за протилежне 10 правильному] - ні те, яке вважає непритаманні властивим, ні те, яке вважає властиве непритаманним (адже думки того й іншого виду - і ті, які вважають непритаманні властивим, і ті, які вважають притаманне непритаманним,-незліченні), а протилежними слід вважати ті, які містять ошібку3, а такі ті, які залежать від того чи іншого виникнення, бо всяке виникнення - з протилежного; стало бути, звідси і помилки.

Таким is чином, якщо благо є і благо, і не зло, притому перший опо є саме по себе4, а друге - привхідним чином (бо для блага прівходяще те, що воно незло5), а про кожної речі більш істинно думку про пий, яка вона сама по собі, то і більше ложно думку, [що стосується речі самої по собі], якщо тільки і справжнє [стосується речі самої по собі] 6. Стало бути, думка про благо, що воно не є благо, є помилкова думка про те, що притаманне саме по собі, а думка про те, що воно є зло, є помилкова думка про привхідними. Тому 20 думка, що заперечує благо, більш брехливо, ніж думка про протилежне йому. Але найбільше помиляється щодо кожної речі той, хто має думку, протилежну [істинному], бо протилежності в межах одного і того ж [роду] найбільше відрізняються одна від іншої. Тому якщо одне з двох думок протилежно [істинному], а ще більш протилежно думку, суперечить [йому], то ясно, 25 що саме остання є протилежна думка. Думка ж про те, що благо є зло, є складене думку, бо необхідно, мабуть, в той же час припускати, що благо не є благо7. Далі, якщо і в інших випадках справа має складуться таким же чином, то і тут, треба думати, сказано належним чином, а саме що думка про суперечність [є думка про протилежне] скрізь або ніде. Про те ж,

чому немає протівоположного8, ложно думку, проти-30 лежаче істинному; наприклад, той, хто людини рахує не людиною, помиляється. Стало бути, якщо ці дві думки протилежні один одному, то також і інші думки про протиріччі.

Далі, однаково ставляться між собою думки про благо, що воно благо, й щодо не-благо, що воно не є благо, і крім них [точно так же] думка про благо, що воно не благо, й щодо не-благо, що воно благо. Отже, якщо думка про необ-благо, що воно не є благо, істинно, то яка думка протилежно йому? Адже не те, згідно з яким воно зло, бо воно разом з ним може бути істинним, а справжнє ніколи не протилежно істинного, бо якесь не-благо є зло, так що обидві думки можуть бути разом істинними; але й думка, що ні -благо не є зло, що не протилежно [думку, що воно не є благо], тому і воно [може бути] істинним, адже і вони можуть бути разом істинними.

Залишається, таким чином, [допустити], що думку про по-to благо, що воно не є благо, протилежно думку про необ-благо, що воно є благо, бо це думка помилково. Так що і думка про благо, що воно не є благо, протилежно думку про благо, що воно благо. Очевидно також, що немає ніякої різниці, якщо ми вважаємо затвердження загальними, бо йому протилежно загальне заперечення, наприклад думку про те, що всяке благо 5 є благо, протилежно думку, що ніяке благо не є благо. Бо думка про благо, що воно благо, якщо благо береться як загальне, тотожне тому, згідно з яким те, що є благо, є благо, а це нічим не відрізняється від думки, що всяке, како би воно не було, благо є благо, і однаковим чином відносно не-блага.

Отже, якщо з думкою справа йде так і якщо со-2 * ь тримаються в звукосполучення ствердження і заперечення суть знаки знаходяться в душі [думок], то ясно, що [загальному] твердженням протилежно загальне заперечення щодо того ж самого; наприклад, [твердженням], що всяке благо є благо чи що кожна людина хороший, протилежно те, що ніяке благо не є благо або що жодна людина не хороший, і по протиріччя - що не всяке благо є благо чи що не кожна людина гарний. Очевидно також, що пі істинні думки не можуть бути протилежними один одному, ні істинні висловлювання, бо протилежні [думки або висловлювання] про протилежних один одному [речах], а щодо справжніх один і той же чоловік може [в один і той же час] говорити істину, між тим протилежності пе можуть в один і той же час бути притаманні одному і тому ж.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ чотирнадцятий [Протилежні один одному висловлювання] "
  1. Глава дванадцята 1
    чотирнадцята 1 У даному контексті те й інше позначає не властивості предмета, а їх прояв у дії (см . піже 1022 b 4-6). - 166. Глава п'ятнадцята 1 У тому сенсі, що вони відкриваються нашою думкою, бо «мислення є діяльність» (див. 1051 а 30-31). Але тут Аристотель, можливо, посилається на свої (згодом уте-рянние) роботи «Про ідеї» та «Про навчаннях піфагорійців». -
  2. Глава чотирнадцята
    висловлювань (de dicto), і до копули, а в першому - і до подій, і до речей (de ге). - 147. e L (A zz> Б) (LA LB). - 148. 7 Т. тобто не несумісне з даною посилкою. «Щось помилкове» пе означає тут «щось фактично помилкове». - 148. 8 Неявно передбачається суворе следовапіе: «Б необхідно їсти, коли є А». СР 34 а 5-7. - 148. 9 Див 34 а 5-15. - 148. 10 Символічно:
  3. Глава перша
    протилежних речах можуть позначатися (1) одіп в той же рід і одне і те ж ввдовое відміну, (2) один і той же рід в протилежні видові відмінності, (3) протилежні пологи і одне і те ж ввдовое відмінність у, нарешті, (4) протилежні пологи і протилежні видові відмінності. - 500. Глава четверта * Див 109 b 13 - 29. - 501. а Див 148 а 14 - 22. - 501. Глава п'ята * Див прим. 3 до гол.
  4. Основні закони логіки предикатів
    протилежного йому квантора: Закони дистрибутивности кванторів щодо знака кон'юнкції Квантор спільності дистрибутивів щодо знака кон'юнкції без обмежень: Квантор існування дистрибутивів щодо знака кон'юнкції з обмеженням: НШФЄ & т
  5. Кн ярма чотирнадцята (N)
    чотирнадцята
  6. Глава перша
    чотирнадцята 1 Ср . «Про душу», 410 а 1 - 2. -
  7. Глава десята 1
    чотирнадцята 1 Виставлено вимога адекватності вираження думки в мові. - 113. 2 Позначимо через «(А)» думку про А, через «(Б)» - думка про Б. Якщо (А) протилежно (Б), то А = Б. - 114. 3 Мається необмежене число таких думок, тоді як існує тільки одна думка, протилежне даному. Див 17 а 27-28, а також прим. 3 до гол. 10. - 114. 4 позначається саме
  8. Глава перша
    чотирнадцята 1 Див «Про частини тварин», 663 b 31 - 664 а 3; 674 а 22 - Ь 15. - 340. Глава сімнадцята 1 Див «Про частини тварин», 677 а 31-32. - 344. Глава дев'ятнадцята 1 Див «Друга аналітика» I, 2. - 345. 2 Див 71 а 1-11. - 345. * Див «Метафізика», 980 Ь 21-25. - 345. 4 Див «Метафізика», 980 Ь 29 - 981 а 1. - 346. Є СР Платон. Федон, 96 Ь. - 346. 4 Див 100 а 6-7. - 346. 7
  9. Розділ дванадцятий [Можливий, що може бути, необхідне]
    протилежні [висловлювання] слідують одне з іншого, протиріччя ж коштують роздільно, бо «не необхідно бути» 22Ь не їсти заперечення [вираження] «необхідно не бути» 5, адже і те і інше може бути істинно щодо одного і того ж, бо те, що необхідно не їсти, не необхідно їсти 6. Причина ж того, що у необхідного слідування не таке, як у інших, полягає в тому, що немогущая
  10. Глава перша
    голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
  11. Глава перша
    глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
  12. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  13. Передмова
    інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір підряду Глава 37. Договори будівельного підряду та підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт Глава 38. Правовідносини з використання виключних прав і ноу-хау Глава 39. Авторські договори і договори про передачу суміжних прав Глава 40. Патентно-ліцензійні договори Глава 41. Договори на виконання науково-дослідних,
  14. ГЛАВА ДРУГА [Топи, що стосуються встановлення тотожності при обговоренні визначень]
    протилежності і на інші противолежащие один одному [речі] і досліджувати визначення в цілому і по частинах. Адже якщо визначення, протилежний [даним], є [визначення] протилежного, то і вказане необхідно їсти [визначення] обговорюваного. Але так як є кілька поєднань протилежностей, з проти-3D положностей слід брати ту, протилежне визначення якої
© 2014-2021  ibib.ltd.ua