| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Інноваційні навчальні заклади ^ |
||
|
Назва інноваційних отримали навчальні заклади, що почали впроваджувати нововведення або їх елементи. Свою прихильність до інноваційного процесу задекларували керівники майже всіх навчальних закладів країни. Належить з'ясувати обгрунтованість цих домагань, розглянувши по суті зміст і спрямованість інноваційних перетворень. Для формування критерію інноваційності навчального закладу згадаємо, що - нововведення можуть не тільки покращувати перебіг і результати навчально-виховного процесу, а й погіршувати їх; - оголосити про інновації зовсім не означає отримати позитивний ефект; - інновації здійснюються не заради інновацій, а для поліпшення ефективності навчання і виховання; - ПС не можна одночасно покращувати за кількома параметрами. А якщо нововведення покращують один аспект, одночасно погіршуючи іншого, - чи потрібні вони? - тільки інновації по суті, а не по назві або Формі благоприятствуют поліпшенню умов навчального та педагогічної праці. З цих обмежень, а також з розглянутих вище істотних ознак нововведень формується цілком певний критерій інноваційності навчальних закладів. навчальний заклад є інноваційним, якщо: 209 1) навчально-виховний процес грунтується на принципі природосообразности і підлеглих йому принципах класичної педагогіки; 2) педагогічна система еволюціонує в гуманістичному напрямку; 3) організація навчально-виховного процесу не веде до перевантажень школярів і педагогів; 4) підвищені результати навчально- виховного процесу досягаються не за рахунок селекції, яких навчають або педагогів, а за рахунок використання нерозкритих і незадіяних можливостей системи; 5) продуктивність навчально-виховного процесу не є прямим наслідком впровадження дорогих засобів і медіасистем. Сенс вимог даного критерію в тому, щоб забезпечити можливість порівняння шкіл з різними можливостями: базою, складом педагогів і учнів, обладнанням, фінансуванням і т. д. Якщо не використовувати цей підхід, то елітна гімназія завжди автоматично опиняється в ряду ін-а школа з сільської глибинки зараховується до розряду відстаючих, хоча в першому приріст продуктивності йде за рахунок селекції педагогів і учнів, а в другій - внутрішніх резервів, тобто дійсних інновацій. Зіставимо інноваційні та неінноваційних навчальні заклади, спираючись на створений критерій. Для контрастності підкреслимо крайні прояви. Навчальні заклади неінноваційних інноваційні Визначення Навчальні заклади роками і десятиліттями не практикуючі нововведень, крім тих, що насаджуються адміністративною владою освітянських органів управління. Функціонує-переважно за інерцією. Безликі. Єдині технічні Навчальні заклади, які впроваджують нововведення з власної іні- для задоволення щих потреб учнів і вчителів, переважно за рахунок внутрішніх резервів, з урахуванням нових ідей і досягнень педагогіки. Мають власне обличчя 210 Призначення Передача знань, попутне воспи-Сприяння самореалізації та са- тание, ознайомлення з існую-моутвержденію особистості, фор- щей культурою, освоєння соціаль-мування більш досконалих ного досвіду. Ідеологія, політика, міжособистісних і суспільних держава визначають цілі і відносин. Моделювання пер-статус навчального закладу перспективних життєвих ліній. Гуманізація відносин. Цілі і статус визначаються особистісними вимогами Вид Переважно державно Особистісно і суспільно ориен-орієнтовані тірованние Принципи Ідеологічно трансформований-Наукові, об'єктивні ві Характер Відтворює, нетворчий Творчий, продуктивний Мета Засвоєння предметно-дисциплінарних-Розвиток особистості. Предупреж- нарних знань дення тупиків розвитку Зміст Розрізнені предмети зі слабо-Цінності (відносини, переконаний- вираженими міжпредметних ня, мотиви діяльності). Ін- зв'язками тегрірованние курси Навчальний процес Переважання фронтальних форм Переважання індивідуально- і репродуктивних знань, дію-диференційованих форм, вия за зразком творчого підходу Технологія Застаріла, трудомістка, повільний-Нова, орієнтована на об- ная й малоефективна легченіе учнівського та педаго- гического праці Управління Учень - об'єкт управління Учень - суб'єкт діяльно- сти. Об'єкт управління - цілісна педагогічна ситуація. Підтримка особистої ініціативи, яких навчають 211 Стиль Авторитарно-репресивний Демократичний, що заохочує Організація Традиційна, що тяжіє до ад-Заснована на знанні і обліку міністрірованію і придушенню закономірностей життя расту- щей і розвивається особистості Учень Об'єкт впливу. Цілі діяч-Джерело власного розви- ності задаються вчителями ку. Суб'єкт діяльності Учитель Службовець. Транслятор знань. Друг дітей. Гуманіст. Відкритий Організатор навчального процесу. для учнів. Орієнтований Головна функція информацион-на співпрацю, но-контролююча. Закритий для Фацілітатор учнів Контроль Зовнішній, операційний Внутрішній, цілісний Наслідки Відчуження від навчальних цінно-Любов до школи, бажання вчити- стей, школи, вчителів. Ворожий-ся, співпрацювати, розвиватися. Ність, суперництво Згуртованість, взаєморозуміння ня, впевненість Результати безініціативність, « Нафаршируйте-Активна, ініціативна, розви- ванна »уривками знань, мало-тая, розкріпачена, довіряю- активна, малоприспособленная до щая собі, впевнена у влас- життя особистість ної правоті, життєздатна особистість Незважаючи на неповноту порівняння, можна побачити основні відмінності інноваційних навчальних закладів від неінноваційних, але ще важливіше зрозуміти, що нововведення, зміни, заміна старого новим на нинішньому етапі розвитку школи та педагогіки є закликом до вдосконалення педагогічної системи, наближенню її можливостей ко усезростаючим запитам особистості і суспільства. | Назад до «нової» школі? Школи, що вернулися в русло класичної пріродосо-подібної педагогіки, професор В. Кумарін пропонує, як на початку нашого століття, називати новими. Капітальне ис 212 слідування цих шкіл свого часу виконала Н.К. Крупська. Ось її свідоцтва: «В даний час налічується вже досить багато« нових »шкіл. У 1889 р. перша школа подібного роду була заснована д-ром Редді в Англії, в Абботсхольме ... Діти в «нових» школах пашать здоров'ям. На розумовий розвиток також звернуто саме серйозну увагу. Ні безглуздою зубріння. Самостійності учнів наданий широкий простір. Інтерес учня, задоволення його потреби в активності, творчості поставлені в центр викладання. Зовнішня дисципліна і примус зведені до мінімуму. Весь режим школи такий, що захоплює учня цілком, сприяє всебічному розвитку його особистості. Спільна розумно організована робота вчить вмінню жити і працювати спільно з іншими. Шкільне самоврядування привчає до вміння організувати суспільне життя. В порівнянні із звичайними середніми школами «нові» школи є величезним кроком Ще Я.А. Коменський писав, що змушувати дитину щодня сидіти над книгами по годин у класі і ще стільки ж за домашніми завданнями є «тортурами, граничною з непритомності і розумового розладу», і доводив, що вчення має бути справою «приємним і легким», що займає в день не більше 4 годин. Врахувавши це положення, Редді встановив у своїй школі такий порядок: Розумова праця - 5 год Спорт і ручна праця - 4 , 5 год Артистичні заняття і суспільні розваги - 2,5 год Сон - 9 год Прийняття їжі і вільний час - 3 год неділю - день відпочинку і повної відсутності регламента1. Але це не все. На здоров'я працюють і канікули: 7 тижнів влітку, 4 тижні на Різдво, 3 тижні навесні. Три з половиною місяці на рік! Але і тут ні години неробства! Вічний супутник життя - спорт, будь-яка можливість підробити - з перших шкільних років дитина має свій грошовий рахунок. Див: справою Е. Нове виховання. - М., 1900. - С. 50. 213 Розвиваючись на основі цієї ідеї, нинішня американська школа насамперед і найбільше думає про здоров'я дітей. Про перевантаження вченням тут і не відають. Якщо не дається фізика або математика, нікому не прийде в голову ламати через це життя дитини, як це робилося, скажімо, в радянській школі заради «оволодіння основами наук» і як це продовжують робити ще й сьогодні. Починаючи з дитячого садка всі діти Америки тестуються, щоб по можливості точно визначити, яке освітнє (і не тільки освітнє!) Пропозиція найбільшою мірою співпадає з вродженими здібностями дитини і піде йому на користь без перенапруги. Після початкової школи обов'язкових предметів три: спорт, англійська мова, суспільствознавство. Решта на вибір. З 200 пропозицій. Поки в сукупності не набереться від 17 до 21 залікового очка (кожен навчальний предмет еквівалентний певній кількості балів: за англійський - 3 очки, за спорт - теж 3, за математику - 2, географію - 1 і т. д.). З обов'язкових і вільно обраних предметів старшокласник складає собі індивідуальний план і до закінчення школи підпорядковується тільки йому. Вибирають, зрозуміло, те, що потрібно для майбутньої професії, для хорошого заробітку, для конкурентоспроможності на ринку праці. Випадковість вибору виключена. Служби тестування та профорієнтації, як правило, не помиляються. Звідси серйозне ставлення до навчання: сам вибрав - сам і відповідай. Звідси і найвища продуктивність праці, немислима економічна міць, дім - повна чаша. Спершись на могутні плечі принципу пріродосообраз-ності, школа Європи та США швидко оговталася від кризи, все краще і краще служить своїм вихованцям. «Але якщо сьогодні наша школа страждає від тієї ж хвороби, якої перехворіла школа Європи та США, - пише професор В.А. Кумарін, - то навіщо мучити дітей і самим мучитися заради дурного капризу? Адже іншого ліки немає і бути не може! Візьмемо готове, сто раз перевірене і безкоштовне, та й виліземо нарешті з трясовини на радість дітворі »1. 1 Кумарин В. Школу врятує педагогіка. Але - доцільна / / Нар. освіту. - 1997. - № 7. 214 Імідж навчального закладу Стратегія інноваційної діяльності вимагає тривалого вивчення перспективи розвитку навчального закладу. Коли розроблена концепція нововведень, виникає проблема іміджу навчального закладу - наочного закріплення інноваційних перетворень. У перекладі з англійської «імідж» означає «образ», «відображення». Проблема іміджу навчального закладу - це проблема оформлення в зовнішньому образі внутрішнього змісту, завдань і особливостей його діяльності. Значення, природно, має лише як привабливий для батьків, педагогів, учнів позитивний образ. У всьому світі навчальні заклади ретельно формують, зберігають і відстоюють своє обличчя. У США, наприклад, на це не шкодують ні часу, ні зусиль, ні коштів. У ринкових умовах між навчальними закладами існує жорстка конкуренція і тому перед кожним з них гостро стоїть проблема виживання, де імідж відіграє не останню роль. Створення його - це добре організована реклама, головним напрямком якої вважається вироблення «фірмового стилю». Останній включає: - фірмовий знак - зареєстроване у встановленому порядку графічне зображення, що допомагає відрізнити навчальний заклад; - логотип - слово, що є повним або скороченою назвою навчального закладу; - фірмовий колір; - фірмовий комплект шрифтів; - фірмова константа (формат, верстка тексту, оформлення ілюстрацій); - фірмовий блок і т. д. Дослідження показують, що приблизно 70% учнів і їх батьків роблять свій вибір під впливом створеного навчальним закладом позитивного іміджу. Підтримання його є найважливішою складовою частиною виховного процесу і невід'ємним елементом національної програми формування патріотизму громадян. Звичайно, наші сільські школи ще довго не будуть конкурувати між собою, а от для великих міст створення фірмового стилю навчальних закладів вже стає про 215 блемой. Створення позитивного іміджу дозволяє школі вирішувати такі основні завдання: а) пропагувати свої досягнення; б) закладати в образі школи основні цілі, до яких вона прагне; в) стимулювати позитивне ставлення широкої громадськості до школи. Вже зрозуміло, що робота з формування позитивного іміджу повинна розгортатися у двох основних напрямках: всередині школи і поза нею. - визнання ідей, цінностей, інтелектуального, особистісного розвитку людини, створення атмосфери творчості; - дотримання принципів гуманізму, партнерства, взаємодопомоги, демократизму як між самими учнями, так і між учнями та педагогами, адміністрацією, педагогами та батьками; - забезпечення умов для позитивного прийняття кожної студіюючої або працюючої в школі, яка взаємодіє з нею. Досвід кращих російських дореволюційних навчальних закладів підтверджує, що найважливішою характеристикою іміджу в кращих з них були «шкільні братства» з їх системою традицій, звичаїв, стилю, одягу і т. д. До слова, одяг як фірмовий атрибут школи використовується широко в усьому світі. Шапки, шарфи, краватки, комірці, футболки, значки, стрічки з гордістю носяться педагогами та учнями, підкреслюючи їх приналежність до «шкільного братству». Інноваційні процеси в педагогіці породжують багато проблеми, не бачити які не маємо права. Різноманіття шкіл - безперечне благо. Але захоплення їм може привести і до негативних наслідків. Одне з таких вже очевидних наслідків - відсутність реальних інновацій за помітними вивісками. У кожному майже місті Росії вас зустрінуть: «Гімназія», «Академічна гімназія», «Академія», «Школа-гімназія», «Школа з гімназичними класами», «Козачий купе-но-фермерський ліцей», «Кадетський корпус», « Школа радості »,« Республіка сонця »,« Школа разноуравневого і 216 спрямованого навчання »і т. д. і т. п. Природно виникають питання: що стоїть за цими новими гучними вивісками? Як все це узгоджується з інтересами дітей? У перебудовний період стали створюватися різні типи освітніх установ, в тому числі і для дітей, схильних до розумової діяльності, - гімназії та ліцеї. Наведемо визначення гімназії та ліцею, дані в словнику-довіднику професора В.М. Полонського. Гімназія - загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням навчальних предметів, покликане забезпечити варіативність освіти в залежності від напрямку навчального закладу, вивчення освітніх дисциплін і курсів основ наук за профілем (гуманітарному, природничо, естетичному та ін.), заданої учнями. «Положення про гімназіях», затверджене Міносвіти Росії в 1990 р., передбачає створення гімназій гуманітарного, педагогічного, технічного напрямів. У складі гімназії виділяються прогімназіческіе власне гімназії- ческие (VIII-IX) класи і абітура (XII клас, один рік за бажанням). За матеріалами Держкомстату Росії, на початок 1993/94 навчального року в регіонах Російської Федерації функціонувало близько 600 гімназій, в яких навчалося понад 400 тис. учнів. Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням дисциплін за певним профілем. На відміну від широкого гуманітарного гімназичного це утворення з більш вузькою диференціацією, наприклад ліцей техніко-математичний, технічний. У ліцеї дається і передпрофесійна підготовка. Ліцей, як і гімназія, може існувати у двох варіантах: як школа 2-й і 3-й ступенів або як школа, що включає старше ланка з терміном навчання. За даними Держкомстату Росії, на початок 1993/94 навчального року в регіонах функціонувало близько 300 ліцеїв, в яких навчалося понад 200 тис. учнів. Вивіска ще не створює ні умов, ні можливостей, не освіти високої якості. Кращі навчальні заклади носять скромні назви. Будемо й тут, як і в іншому, дивитися в корінь. 217 Головне, що відрізняє гімназії та ліцеї від інших типів освітніх установ, це їх особлива філософія, цінності, цілі і образ випускника. Зміст освіти в них, скоріше, не стільки поглиблено, скільки розширене. І що найголовніше - ведеться великотрудна робота по межпредметной координації навчальних курсів. У хорошій гімназії, в добротному ліцеї ретельно вибирається з декількох можливих варіантів і докладно обгрунтовується оптимальне співвідношення математичної, природничо-наукової, гуманітарної та інших складових змісту освіти, з тим щоб випускник був широко ерудованою людиною із сформованим системним мисленням і світоглядом, із стійкою мотивацією на подальше пізнання техні- ки, культури, мистецтва. Скільки ж нам потрібно гімназій і ліцеїв? Їх має бути стільки, щоб жоден інтелектуально обдарована дитина не потрапив в клас для дітей із затримками у розвитку, щоб усі діти, які потребують навчанні за спеціальними технологіями, могли мати таку можливість. звичайно ж, основним типом школи при цьому залишиться звичайна загальноосвітня школа адаптивного характеру з розвиненою диференціацією навчання, з широким набором різноманітних освітніх послуг, що максимально задовольняють потреби, запити, потреби переважної більшості дітей. А. Моісеєв і М. Поташник вважають, що нинішня реальна потреба населення в установах підвищеного рівня освіти приблизно в три рази тобто в цих установах навчаються не тільки і не стільки обдаровані діти, скільки звичайні хлопці із збереженим інтелектом, як ворят психологи. Звичайно ж, вони вчаться з перевантаженням і тому з збитком для свого здоров'я і духовного розвитку. Нерідко випускники закінчують гімназії та ліцеї з почуттям огиди до навчання. Це витрати настільки поширеною зараз моди на повсюдне відкриття гімназій і ліцеїв незалежно від реальної потреби та можливостей створення цих установ (кадрових, матеріальних, науково-методичних і т. д.) 1. 1 Див: Моісеєв А., Поташник М. Різноманіття шкіл: плюси і мінуси / / Нар. освіту. - 1995. - № 4. 218 VII. Інноваційними називаються навчальні заклади, в яких: 1) впроваджуються нововведення або їх елементи; 2) нововведення всебічно обгрунтовані; 3) нововведення обов'язково поліпшують умови навчального та педагогічної праці; 4) вдосконалення ПС здійснюється переважно за рахунок внутрішніх резервів; 5) всі відповіді правильні. VIII. В інноваційних навчальних закладах підвищена ефективність досягається за рахунок: 1) селекції вчителів та учнів; 2) підвищення навантажень на вчителів та учнів; 3) збільшення тривалості навчання; 4) впровадження більш досконалих технологій; 5) зміни назв і орієнтації.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Інноваційні навчальні заклади ^" |
||
|
||