Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Оптимізація педагогічної системи Ц |
||
Неперехідною загальної інновацією, що відноситься до педагогічної системі в цілому, є оптимізація навчально-виховного процесу. Розробку цієї ідеї очолив на початку 70-х років видатний вчений академік Ю.К. Бабанський. Під його керівництвом в країні розгорнувся масовий рух по вдосконаленню навчально-виховної системи. Були досягнуті певні результати, які й сьогодні є значущими для вітчизняної педагогіки і школи. Оптимізація (від лат. Optimum - найкраще) - процес вибору найкращого варіанту з безлічі можливих. У такій складній, динамічною, багатопланової, иерархичной систе- як педагогічна, існують багато тисяч можливих варіантів побудови, течії та організації навчально-виховної діяльності, досягнення намічених цілей. І лише ° дин з них буде найкращим в наявних конкретних умовах. Відшукати його - головне завдання оптимізації. Вона вирішується шляхом порівняння можливих варіантів і оцінки наявних альтернатив. Під оптимізацією можна розуміти і ступінь відповідності тим цілям, для досягнення яких вона створена. Опти 219 мальность, досягнута для одних умов, майже ніколи не має місця при інших умовах, тому поняття оптимізації завжди конкретно. Оптимізації не може бути «взагалі», вона виникає лише стосовно обраному завданню. При цьому необхідно чітко уявляти, що саме має бути оптимізовано, який параметр ПС повинен досягти оптимального значення відповідно з поставленою метою. Запропонував ввести в педагогіку принцип оптимальності, який вимагає, щоб процес досягав не просто кілька кращого, а найкращого для даної ситуації рівня свого функціонування. Принцип оптимальності висуває вимоги розумності, раціональності, відчуття міри в застосуванні всіх елементів навчального процесу. Він кличе до максимально можливих результатів при мінімально необхідних витратах часу і зусиль. У цьому полягає його велика гуманістичне Необхідно розрізняти теоретичне і практичне напрями оптимізації. Синонім поняття «оптимізація» в теоретичному аспекті - розрахунок, порівняння, зіставлення варіантів. У практичному аспекті оптимізація означає інно-реорганізацію, перебудову приведення її в найкращий для вирішення поставлених завдань та наявних конкретних умов стан. Рішення задач оптимізації починається з вибору критерію. Критерій оптимальності - це ознака (показник), на підставі якого проводиться оцінка можливих варіантів (альтернатив) розвитку процесу і вибір найкращого з них. Всупереч вимогам логіки, щоб критерій містив тільки один показник в педагогіці він завжди виходить комплексним, оскільки не вдається розвести причини і наслідки процесів, що протікають в педагогічній системі. «Оптимальним, - пише академік Ю.К. Бабанський, - ми вважаємо процес навчання, що відповідає одночасно таким критеріям: а) зміст, структура і логіка функціонування його забезпечують ефективне і якісне рішення завдань навчання, виховання і розвитку школярів відповідно до вимог державних навчальних програм (тепер кажуть державного стандарту. - І. П.) на 1 Див: Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. - М., 1983. - С. 237. 220 рівні максимальних навчальних можливостей кожного школяра; б) досягнення поставлених цілей забезпечується без перевищення витрат часу, відведених чинним навчальним планом для класних занять, а також без правіше- максимальних норм часу, встановлених шкільної та гігієною для домашніх занять учнів і вчителів, що одночасно має попередити факти перевтоми вчителів та Вище на прикладі деяких «інноваційних» навчальних закладів було показано, що бажаних результатів можна досягти шляхом перевантаження вчителів і учнів. Тривалі перевантаження ведуть до зниження працездатності, погіршення здоров'я. Вимоги критерію оптимізації однозначні - оптимальним можна вважати тільки такий навчально-виховний процес, який протікає без перевантаження учнів і вчителів, які працюють в той же час з максимально можливою для них віддачею. Нагадаємо, що відповідно до колишніх нормами, яких поки ніхто не відміняв, школярі повинні затрачати на домашню роботу не більше 1 год в першому класі, 1,5 год - у другому, 2 год - у третіх-четвертих класах, 2,5 год - у п'ятих-шостих класах, 3 год - у сьомому класі, 4 год - у восьмих-десятих класах. Сьогодні, коли здоров'я переважної більшості тих, кого навчають погіршився, ці норми можна коректувати тільки у бік зниження. Отже, в якості основного критерію оптимізації навчально-виховного процесу застосовується у взаємозв'язку два показники: 1) отримання максимально можливих (реально досяжних) у даних умовах результатів у вихованні і розвитку учнів; 2) дотримання встановлених нормативів витрат часу на класну і домашню роботу учнів даного віку і Вчителів. IX. Вірно чи невірно? 1. Оптимізація - це прагнення отримати максимальний результат. Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу навчання. - М., 1977. - С. 60. 221 2. Оптимізація - це досягнення максимального результату при мінімальних витратах часу. 3. Оптимізація - це досягнення необхідних результатів за рахунок збільшення навантаження учнів і вчителів. 4. Критерій оптимізації - орієнтир досягнень. 5. Критерій оптимізації враховує всі варіанти розвитку навчально-виховного процесу. 6. Інновації мають бути зорієнтовані на досягнення ідеальних результатів навчання і виховання. 7. Оптимізація навчально-виховного процесу не є інновацією. 8. Оптимізація спрямована на зниження педагогічних вимог. 9. Оптимізація відноситься лише до деяких аспектів педагогічної системи. 10. Оптимізація педагогічної системи вимагає економічних інвестицій. | 1 Методологічною основою оптимізації є системний підхід, який вимагає розглядати всі компоненти педагогічного процесу в єдності закономірних взаємозв'язків, спиратися на загальну теорію управління складними динамічними системами. Оптимізація грунтується на філософській категорії «заходи». Вона виступає проти гіперболізації тих чи інших компонентів педагогічної системи, завищення або заниження темпів діяльності, складності навчання і т. а вимагає вибору саме оптимальної заходи їх застосування. До основним методологічним вимогам оптимізації ПС належать: 1. Цілісний охоплення процедурою оптимізації всієї системи. 2. Опора при виборі оптимального варіанту на всю систему закономірностей навчально-виховного процесу. 3. Послідовний облік можливостей оптимізації всіх компонентів системи. 4. Розгляд оптимізації як постійно поточного інноваційного процесу з усе більш високими завданнями і досконалішими технологіями їх дозволу. Останнє з вимог означає, що оптимізована в деякому відношенні ПС вже не буде оптимальною через деякий час: зміна умов, виникнення нових факторів порушать встановлене рівновагу і все доведеться 222 починати спочатку. У цьому вічне протиріччя педагогічного процесу, з якого народжується рушійна сила його прогресу. Треба звернути увагу і на те, що, з одного боку, оптимізація передбачає пристосування педагогічного процесу до наявних умов, а з іншого - сама створює нові умови і вимагає пристосування до них цього процесу. Тут немає ніякого протиріччя, оскільки обидва процеси йдуть у взаємозв'язку. Якщо сьогодні ми пристосовуємося до реалій, то це пов'язано з обставинами, від нас не залежать. Але педагог завжди прагне зробити їх оптимальними для успішного перебігу процесу. Таким є непорушне вимога оптимізації. Практично оптимізація починається з того, що за певними критеріями оцінюється досягнутий рівень обу-ченности, вихованості, розвиненості учнів по класах і в школі в цілому. Як правило, він нижчий об'єктивно можливого (якщо цей рівень всіх задовольняє, оптимізації бути не може: мета досягнута, покращувати більше нічого). Потім проектується можливий рівень зростання результативності через деякий час (як може і повинен встигати конкретний учень, як вести себе і т. д.). Після цього застосовується (впроваджується) система навчально-виховних заходів, покликана забезпечити намічені зміни. У підсумку відбувається порівняння процесів і досягнутих результатів з оптимально можливими, зіставлення витрат часу на домашню і позакласну роботу з нормативами, зусиль учителів та учнів, робиться висновок про ступінь оптимізації. Оптимізація реалізується через систему способів (рис. 8), яка органічно випливає із закономірностей і принципів навчально-виховного процесу і носить характер конкретних заходів. Способом оптимізації Ю.К. Бабанський називає таку взаємопов'язану діяльність учителя та учнів, яка заздалегідь орієнтована на отримання максимально можливої в даній ситуації ефективності навчання при дотриманні встановлених гігієною нормативів витрат часу (або навіть менше їх), тобто без перевантаження школярів і Учітелей1. 1 Див: Бабанський ТО.Х.Отптімізація процесу навчання. - М., 1977. - С. 243. 223
Відомі такі рівні діяльності школи, педагогів та учнів - недостатній, критичний, доступний і оптимальний. Для забезпечення останнього застосовуються такі основні способи оптимізації навчально-виховного процесу: 1. Комплексний підхід як загальна вимога запобігання однобічності в проектуванні, плануванні, впровадженні заходів практичної діяльності, оцінці результатів. 2. Конкретизація завдань з урахуванням особливостей (призначення, можливостей і т.д.) педагогічної системи. 3. Вибір оптимального варіанту змісту навчально-виховного процесу за допомогою виділення головного, межпредметной та координації, побудови раціональної структури змісту. 4. Вибір тих методів і форм навчально-виховного процесу, які дозволяють найбільш успішно вирішувати поставлені завдання у встановлений час. 5. Здійснення диференційованого та індивідуального підходів до слабоуспевающим, найбільш підготовленим і всім іншим учнем. 6. Раціональне поєднання управління і самоврядування навчально-виховною діяльністю, оперативне 224 вання і коригування її течії. Поступове перетворення навчання в самонавчання, а виховання в самовиховання. 7. Аналіз результатів навчально-виховного процесу та витрат часу на їх досягнення по встановленим критеріям оптимальності і в співвідношенні витрати-продукти. Якщо коротко підсумувати основні педагогічні дії з оптимізації навчально-виховного отримаємо: - комплексування і конкретизацію завдань; - генерализацию (виділення головного); - межпредметную і междунаправленческую координацію; - вибір варіантів на основі їх порівняльної оцінки; - диференціацію та індивідуалізацію навчально -виховного процесу; - гуманізацію; - створення необхідних умов; - поєднання управління і самоврядування; - оперативне регулювання і коригування процесу; - оцінку його підсумків за встановленими критеріями; - перехід до більш складних проблем; - постійність і поступовість інноваційного процесу. Слабким місцем сучасного інноваційного процесу I є відсутність відповіді на питання - що він дає вчіть-'лям та учням? У досвіді оптимізації 70-80-х років на це питання давався розгорнуту відповідь. Вчителю оптимізація навчально-виховного процесу дає наступне. По-перше, методика оптимізації навчання допомагає йому навчитися комплексно вирішувати завдання освіти, виховання і розвитку школярів. По-друге, озброює вчителя умінням вивчати реальні навчальні можливості школярів і враховувати їх при плануванні уроків. По-третє, вчить постійно виділяти головне, істотне в змісті навчального матеріалу, обирати раціональну послідовність основних елементів уроку. По-четверте, формує вміння вибирати ефективні методи та засоби навчання. По-п'яте, вчить диференційованому підходу до слабоуспевающим, найбільш підготовленим, всім іншим учням. 225 По-шосте, вчить обирати оптимальний темп навчання. По-сьоме, формує вміння створювати необхідні умови для успішного навчання. По-восьме, вчить економно витрачати час і зусилля учнів і вчителів. Відкриває простір для розвитку творчості вчителів. У цілому ж методика оптимізації навчально-виховного процесу є реально доступною для кожної школи, кожного вчителя. Оволодіння методикою оптимізації піднімає загальний рівень педагогічної культури вчителів, дозволяє в цілісній взаємозв'язку сприймати всі категорії, закономірності та принципи педагогіки, керуватися ними при виборі найкращого в даній ситуації підходу до організації навчально-виховного процесу. Оптимізація навчально-виховного процесу можлива лише в тому випадку, коли педагоги володіють основними педагогічними знаннями й уміннями, знають провідні закономірності та принципи педагогіки. Вони розуміють завдання освіти, виховання і розвитку учнів, володіють технологіями організації колективної, групової та індивідуальної діяльності. Обрати оптимальний варіант процесу можна, лише знаючи всю систему в цілому і кожен її елемент окремо. Інакше можна дискредитувати ідею оптимізації, вважати її занадто складною. Ось чому оптимізації має передувати глибоке оволодіння основами педагогіки, її нормативними елементами, її фундаментом. Кращі педагоги завжди знаходили оптимальні для відповідних умов варіанти навчально-виховного процесу. Оптимізація спирається на досвід передових вчителів. Але вона не обмежується цим досвідом, а є якісно новою і цілісною системою заходів, що дозволяє підвищувати ефективність педагогічного процесу. Дослідження показують, що вчителі, успішно оптимізують навчально-виховний процес, оволодівають такими особистісними якостями: - творчим стилем мислення; - мобільністю мислення; - конкретністю мислення; - системністю мислення при умінні виділити головне; 226 - почуттям міри у прийнятті рішень і в діях; - контактностью в спілкуванні, почуттям такту. Всі ці якості необхідно розвивати на студентській лаві, маючи на увазі неминущий характер педагогічних інновацій. X. Для запуску інноваційного процесу оптимізації ІЄ потрібні: 1. Значні інвестиції. 2. Повна перебудова педагогічної системи. 3. Бажання, ініціатива, розуміння «вузьких місць» ПС, бачення перспектив покращення. 4. Згода вчителів та батьків. 5. Адміністративний натиск. ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ Питання I II III IV V VI VII VII IX X Відповіді 5 4 5 все В 1 4 5 4 все Н 3 Контрольний тест 1. Що мається на увазі під педагогічними інноваціями? 2. З яких компонентів складається педагогічна система? 3. Що підтверджує закон збереження ПС? 4. Чому не вдається поліпшити ПС за всіма критеріями одночасно? 5. Чим відрізняються інтенсивний і екстенсивний шляхи розвитку ПС? 6. Які напрямки відносяться до загальних педагогічним інноваціям? 7. Який з рівнів інновацій має даний перетворює вплив? 8Сформуліруйте принцип природосообразности. 9. Чому педагогіка повинна повернутися до принципу пріродосо-образності? 10 Які наслідки для вітчизняної педагогіки спричинить повернення до принципу природосообразности? 11 Яка парадигма найбільш перспективна для вітчизняної педагогіки? 227 12. Які основні вимоги гуманістичної педагогіки? 13. Перелічіть основні вимоги критерію інноваційності навчального закладу. 14. Порівняйте за основними показниками інноваційні та неінноваційних навчальні заклади. 15. Чи правильно стверджувати: інновації - це повернення до старих, перевірених принципам? 16. Чи є інноваційним навчальний заклад, що досягає більш високих результатів за рахунок перевантаження учнів і вчителів? 17. Що таке оптимізація ПС? 18. Що таке критерій оптимальності? 19. Які способи практичної оптимізації використовуються? 20. Що дає оптимізація вчителям і учням? Література для самоосвіти Бабанський Ю.К. Вибрані педагогічні праці. - М., 1989. Беспалько В.П. Складові педагогічної технології. - М., 1989. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. - Київ, 1998. Берулава М.М. Гуманізація освіти: проблеми і перспективи. - Бійськ, 1995. Довідник менеджера освіти: У 2 т. / Упоряд. В.С, Гір-шовіч. - М., 1995. Управління розвитком школи / За ред. М.М. Поташника, B.C. Лазарєва. - М., 1995. КоротяевБ. Педагогіка на роздоріжжі. - Слов'янськ, 1996. Глассер У. Школа без невдах / Пер. з англ. - М., 1991. Декларація прав дитини / / Нар. освіту. - 1993. - № 5. Конвенція про права дитини / / Нар. освіту. - 1993. - № 5. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Оптимізація педагогічної системи Ц" |
||
|