| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ДОСВІД РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА ДОЗВІЛЛЯ |
||
|
Один з напрямів у роботі соціального педагога - організація дозвільної діяльності дітей, в процесі якої формується загальна культура дитини, розвиваються його задатки і здібності, що робить великий вплив на його соціалізацію. Організовуючи дозвілля дитини, соціальний педагог впливає на його поведінку через його інтереси, захопленість, творчість, які стають своєрідним засобом соціального виховання. Досуговая діяльність дітей і підлітків здійснюється в центрах дозвілля. Одна з функцій цих центрів - освіту, яка передбачає володіння знаннями понад і на базі нжольньгх програм. Ці знання відрізняються доступністю, практичної застосовні, наукової та громадської значимістю. Серед дозвіллєвих центрів, що дають додаткову освіту, розрізняють: інформаційно-теоретичні; 150 151 4,1 наочно-демонстраційні; навчально-інструктивні; пошуково-творчі. * "" "* Інформаційно-теоретичні центри організовують навчання на базі університетів культури, де проводяться лекції, бесіди, кіноперегляди, концерти, при відвідуванні виставок, музеїв. У всій цій роботі соціальний педагог не винаходить якусь особливу методику, а використовує методи навчання і виховання загальноосвітньої школи. У сучасних умовах подібні центри стали своєрідними клубами, де діти і підлітки опановують навичками спілкування, займаючись в гуртках і зустрічаючись з цікавими людьми, отримують уявлення про різноманітні професіях, що допомагає їм зробити свій життєвий вибір; дискусії за «круглим столом», зустрічі з цікавими людьми, що активізує їх соціалізацію. Досуговая діяльність здійснюється в різних об'єднаннях населення: суспільно-політичних клубах, клубах молоді; художніх, творчих об'єднаннях (театральних, музичних, циркових, фольклорних і т.д.) ; мистецтвознавчих об'єднаннях (клубах любителів книг, друзів кіно, любителів живопису, поезії, музики); об'єднаннях природничо-наукового профілю (друзів природи, садівників, городників, квітникарів, астрономів і т.д.); технічних клубах (автолюбителів, радіотехніків ...); об'єднаннях рукодельников (в'язання, вишивки, крою та шиття) ; спортивних та фізкультурних об'єднаннях (клубах, секціях тенісу, аеробіки, шейпінгу, атлетики). Форми соціально-культурних об'єднань можуть бути різні. Це гуртки, студії, аматорські об'єднання, ініціативні клуби. Найпоширенішою формою є гуртки, які об'єднують любителів тієї чи іншої сфери діяльності. Керують кружками професіонали. Студії об'єднують обдаровану молодь, в результаті спільної діяльності якої створюються твори самодіяльної творчості: театральні постановки, кінофільми, концертні номери. Аматорські об'єднання збирають колекціонерів, любителів природи, друзів театру і кіно. Ініціативні клуби носять суспільний характер. Це дитячі, підліткові, молодіжні клуби, клуби ветеранів праці, творчої інтелігенції, жінок, сімейні клуби. Благотворітел'ние об'єднання ініціюють і фінансують створення різноманітних дозвіллєвих об'єднань. Незважаючи на те що соціальний педагог при організації до-суговой діяльності дітей і підлітків використовує ті ж методи, що і шкільний учитель, проте його робота відрізняється певною специфікою. Якщо в школі метод змагання не зовсім прийнятний, то в дозвіллєвих групах, куди діти приходять по власної волі і проваджені підвищеним інтересом до даної діяльності, цей метод стає одним з основних. Великий стимулюючий творчість дітей ефект дають також ігрові методи. Необхідною в організації дозвілля є і оцінка результатів діяльності, яка повинна стати визнанням здібностей дитини, стимулом до подальшої творчості. У зв'язку з цим соціальному педагогу важливо пам'ятати, що, оцінюючи роботу вихованця, краще переоцінити, ніж недооцінити її. Причому заохочення повинні відповідати оцінці, бути публічними і яскравими по формі. Оскільки соціальний педагог працює з групою, йому важливо використовувати механізм лідерства, за допомогою якого він домагається єдності групи. Це має бути людина знає, здатний аналізувати, товариський, легко вступає в контакт, справедливий, що володіє організаторськими здібностями, що користується авторитетом. Він є першим помічником соціального педагога. Враховуючи, що серед відвідують досягав групи - в основному молодь, соціальний педагог повинен добре знати особливості цієї вікової категорії і підбирати форми і методи роботи відповідно до її смаками, ідеалами і настроями , одночасно формуючи останні як соціально цінні та значущі. Молодь постійно тягнеться до спілкування. Найчастіше це сусіди по будинку, двору, вулиці. Тому соціальний педагог бере під свою увагу все найближче оточення підопічних і, визначивши інтереси групи, намагається якомога більше її членів правлячої в центри, підібрати в цих центрах для них відповідну їх захопленням діяльність. Крім групових соціальний педагог використовує індивідуальні методи роботи: спостереження, бесіду, збір інформації та документів , метод діагностики - всебічне вивчення і оцінка особистісних якостей вихованця. Соціальний педагог повинен завжди пам'ятати, що, незважаючи на те що він працює з групою, він перш за все повинен дбати про кожного члена групи окремо! У кожного своя доля, і допомогти йому гідно визначитися в житті, придбати необхідний статус, змінитися для цього в кращу сторону - його завдання. Особливістю дозвіллєвих об'єднань є демократична обстановка в них. Елементами цієї обстановки є групові традиції, дисциплінують особистість, і загально- 152 153 ственное думку, що допомагає членам групи змінити свою поведінку і відповідно статус в ній, а також сприяє вихованню культури спілкування. Це дуже важливо, так * як сучасна молодь відчуває труднощі у спілкуванні через емоційної нестриманості, невміння і небажання рахуватися з нормами співжиття. Культура спілкування - це повага іншої особистості, визнання її прав. В організації дозвілля соціальними службами накопичено певний досвід дозвіллєвого спілкування в клубах, салонах, бібліотеках, в парках, в молодіжних організаціях, на радіо і телебаченні. Заслуговує на увагу діяльність так званих клубних ч * салонів, де спілкування не скута рамками організаційних форм і немає поділу на організаторів і маси. Обговорювані проблеми пов'язані переважно з мистецтвом. Традиційними в багатьох містах Росії стали клуби вихідного дня, де дорослі і діти займаються різноманітною творчою діяльністю. Клуби «Господарочка» об'єднують жінок , що демонструють один одному свою майстерність по шиттю, приготуванню різноманітних кулінарних страв і т.п., які обмінюються досвідом ведення домашнього господарства. У сімейних клубах крім організації дозвілля вирішуються питання виховання дітей. Важливо, що в ці клуби приходить вся родина: і дорослі і діти. Популярні клуби «Кому за тридцять». Їх відвідують частіше люди самотні, середнього віку, спілкування яких обмежено тільки роботою. Зустрічі в цих клубах схожі на «Вогники », зі столиком, солодощами, сухим вином, розмовами, танцями, співом. Тут самотні знаходять друзів. Про характер і зміст багатьох клубів говорять їх назви: « Клуб психологічної допомоги »; « Вчися панувати собою »; « Тренінг - театр »; « Практична психотерапія для початківців » ; «Школа психологічного здоров'я»; «Майстерня спілкування»; «Людина серед людей». Наприкінці 80-х - початку 90-х в декількох містах з'явилися сімейно-педагогічні клуби1. У Москві перші такі клуби з'явилися при ДК будівельників «Созидатель» і при районному ДК Бабушкінського району «Співдружність». У клубі «Созидатель» проводилися зустрічі з батьками, з фахівцями по здоров'ю, з харчування, по диханню; в це час з дітьми займалися педагоги. Влаштовувалися виїзди за місто і в інші міста. Влітку обживали покинуті села, трудилися на городах, ходили в ліс, вечорами збиралися біля багаття. Клуб «Надія» був створений при МЖК « Атом », ним керував міліціонер Л.Б.Кононенко, за договором з лісгоспом доглядали за лісом, на виділеному клубу ділянці в 4 га розбили город, побудували літні будиночки, кухню, їдальню, душ. Протягом літа кілька сімей відпочивали в цьому таборі, одночасно вирішуючи продовольствен2ную, педагогічну, оздоровчу та екологічну задачі2.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ДОСВІД РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА ДОЗВІЛЛЯ" |
||
|
||