Головна
ГоловнаЕкологіяДитяча психологія → 
« Попередня Наступна »
Т.Д. Марцинковський. Дитяча практична психологія: Підручник - М.: Гардаріки,. - 255 с., 2004 - перейти до змісту підручника

4.7. Психодіагностика

Термін «психодіагностика» можна розглядати з різних позицій: як теоретичну психологічну дисципліну і як практичну психологічну діяльність. У першому випадку - це область психологічної науки «Про методи класифікації та ранжирування за психологічним і психофізіологічним ознаками» (К.М. Гурі-вич). У другому випадку - це розробка методів виявлення і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості (науково-дослідницька діяльність), а також їх використання з прикладними цілями (науково-практична діяльність).

Стосовно до дошкільного віку психодіагностика визначається як діяльність з психологічного вивчення дитини протягом дошкільного дитинства, в контексті сім'ї та освітньо-розвивального середовища дитячого освітнього закладу (ДНЗ). Отже, предметом психологічної діагностики в умовах дошкільного закладу є індивідуально-вікові особливості дітей, причини порушень і відхилень в їх психічному розвитку.

Для вирішення поставленої психологічної проблеми дитячий практичний психолог повинен позначити зміст психодіагностичної діяльності. Насамперед воно диференціюється за напрямами (об'єктам) психологічних впливів: діти,

86

батьки (особи їх замінюють), вихователі та педагоги. Потім визначаються показники (параметри), що характеризують основний предмет психологічних впливів.

Показники нормативно-вікового та індивідуального розвитку дітей дошкільного віку:

Блок (група) I. Психологічні показники: 1) способів взаємодії з реальністю (пізнавальні, комунікативні та рефлексивні здібності); мотиваційно-потребностной сфери, 2) ціннісної системи (моральна позиція);

3) вікової компетентності (дитячі види діяльності: продуктивні і процесуальні);

4) психомоторної сфери;

5) особистісно-емоційних особливостей.

Блок (група) 11. Психофізіологічні показники психофізіологічних особливостей (темп, стеничностью, адаптивність, динамічність і лабільність нервової системи).

Блок (група) III. Психолого-педагогічні показники:

1) навченості і передумов до навчальної діяльності;

2) спеціальних здібностей (музичні, художні, математичні і т.д.);

3) досягнень (знання, уміння, навички).

Показники особливостей психолого-педагогічної взаємодії педагогічного колективу ДНЗ з дітьми:

1. Показники стилю взаємин у віковій групі (дорослий - дитина).

2. Показники виховної стратегії (відповідність концепції дошкільного виховання).

3. Показники освітньої стратегії (відповідність освітній програмі ДОП).

4. Показники психологічної (особистісно-емоційної) стабільності педагогічних кадрів (членів педагогічного колективу).

Показники особливостей сімейних взаємин:

1. Показники стилю взаємин у сім'ї.

2. Показники виховної стратегії батьків (осіб які їх заміщають).

3. Показники сформованості та активізації (актуалізації) батьківської позиції (негативної, позитивної).

87

4. Показники психологічної (особистісно-емоційної) стабільності батьків дитини (осіб що їх заміняють).

Розглянемо специфічні і неспецифічні характеристики розвитку дитини щодо психічних процесів, методів і засобів їх діагностування (табл. 1 і 2). Специфічність характеристик визначається наявністю конкретного методичного засобу, спрямованого на діагностику того чи іншого показника психічного розвитку. Неспецифічність відповідає узагальненим діагностичних засобів (спостереження) або сукупності методичних засобів (діагностичне обстеження в цілому). Так, характеристика «оволодіння зоровим синтезом» є специфічним показником методики «Перцептивное моделювання», спрямованої на діагностику наочно-образного мислення. А характеристика «упорядкованості і цілеспрямованості дій» є неспецифічним непрямим показником методик «Піктограма», «Корректурная проба», спрямованих на опосередковане запам'ятовування (у першому випадку) і на стійкість уваги (у другому випадку). Варіантом отримання діагностичного матеріалу за показником «організація діяльності» (впорядкованості і цілеспрямованості дій) може бути спеціально організоване спостереження життєдіяльності дітей.

Таблиця 1

Специфічні показники (характеристики) психічного розвитку дітей дошкільного віку Показник (характеристика) Спрямованість Методичні засоби (методики, тести) 1 2 3 Розвиток перцептивних дій

Оволодіння сенсорними еталонами (форми, кольору, величини тощо)

Сформованість просторових відносин (операції сериации)

Об'єднання елементів у цілісний образ Сприйняття «Коробочка форм», «Вкладиші», «Пірамідка», «Мисочки»,

«Конструювання за зразком», «Включення в ряд», «Еталони», «Розрізні картинки», «Перцептивное моделювання »88

Продовження табл. 1.

1 I 2 I 3 Орієнтування в предметних діях

Способи орієнтування Наочно-

дієве

мислення «Коробочка форм», «Мисочки», «Пірамідка», «Матрьошка» Розвиток модельних дій (моделювання) Аналіз зразка Образна форма розумової діяльності (образне кодування)

Оволодіння зоровим синтезом

Розвиток орієнтованих дій Наочно-

образне

мислення «Рибка»,

«Розрізні картинки», «Піктограма» , «Перцептивное моделюються ование», «Малюнок людини», «Схематизація», «Відсутні деталі» Оволодіння діями узагальнення і класифікації (прості логічні відносини) Оволодіння дією систематизації (складні логічні відносини)

Знакова форма розумової діяльності (знакова кодування) Логічне мислення «Класифікація за заданим принципом»,

«Вільна класифікація», «Самое несхоже», «Систематизація», «Піктограма», «Виключення четвертого» Відображення логічної послідовності у мовній формі

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків Розвиток послідовного (логічного) міркування Словесно-логічне мислення «Доповнення фраз»,

«Послідовність

картинок »Розвиток зв'язного розповідання

Обсяг активного словника Логопедичні дефекти Активна мова« Питання по картинках », CAT (Child Apperception Test - Дитячий апперцептівний тест),

« Послідовність картинок »Сформованість ігрових дій:

заміщення і маніпуляція прийняття і утримання ролі Вибудовування ланцюжка ігрових дій (сюжету) Гра в контексті мислення та уяви« Вільна гра »,« Ігрова кімната », спостереження за ігровою діяльністю (ігри з правилами, сюжетно-рольові ігри, предметно-ма-ніпуляціонние) 89

Продовження табл. 1

1 I 2 I 3 Образна і вербальна креативність

Швидкість, гнучкість, оригінальність Творча уява «домальовування фігур», «Малюнок неіснуючої тварини», «Три бажання» , «Назви картинку», «Що може бути одночасно» Оволодіння координацією рухів

Загальна рухова активність

Розробленість палацовий і кистьовий техніки Наявність провідної руки (позиції) Велика й дрібна моторика «Гра в м'яч», «Повтори за мною», «Бирюльки»,

вільні рухи (хода, біг), вільний малюнок Переважний тип уваги

Обсяг і стійкість уваги Увага «Знайди таку ж», «коррективного проба» (дитячий варіант) Соціальний статус Конфліктність Комунікативні уподобання

Сімейні і партнерські взаємини

Форми і засоби спілкування Спілкування « Два будинки »,« Малюнок сім'ї »,« Ігрова кімната »,« Доповнення фраз », CAT,

« Малюнок людини »,« Соціометрія »Самооцінка і рівень домагань

Ціннісні орієнтації Стійкість, спрямованість і усвідомленість мотивів Потреба в самоактуалізації

Особистісні риси і якості Емоційні особливості (експресивні і імпресії-ні) Особистість «Драбинка», «Сім карток», «Емоційне лото», CAT ,

«Малюнок людини», «Доповнення фраз», «Три бажання», тест Розенцвейга (дитячий варіант), «Піктограма» Механічне запам'ятовування Опосередковане запам'ятовування Довільна пам'ять «10 предметів»,

«10 слів»,

«Піктограма» 90

Таблиця 2

Неспецифічні показники (характеристики) психічного розвитку дітей дошкільного віку

Показник (характеристика)

Спрямованість

Упорядкованість дій Прийняття та утримання завдання Цілеспрямованість дій

Організація діяльності Довільна регуляція

Швидкість (швидкість) виконання дій

Темп діяльності

Стійкість працездатності (тривалої і безперервної діяльності)

Здатність до самореалізації (способи)

стенічності (психоенергетичний тонус життєдіяльності)

Перевагу предметних завдань, вичленення предметних відносин, цінність досягнення результату Перевагу спілкування з дорослим (комунікативна залежність), орієнтація на оцінку діяльності Фіксація на власних переживаннях (рефлексивність), орієнтація на схвалення

Особистісна активність

Особистісна спрямованість

Переважання (стійкість) емоціо-Емоційний нально забарвлених станів фон

Швидкість виникнення і припинення емоційних реакцій (емоційного реагування) Легкість переходу контрастують емоцій в нейтральний стан

Прояв ситуативної реактивності, емоційної загальмованості та емоційної збудливості в емоційних станах

Емоційна

лабільність

Пластичність

Характер

емоційних

проявів

Реакції на ситуацію обстеження (вза-Ситуативна имодействия) спілкування

Метод діагностики

Спостереження і методики «Піктограма», «Корректурная проба»

Спостереження

Спостереження

Спостереження і методики «Піктограма», «Корректурная проба»

Спостереження

Спостереження

Спостереження

Спостереження

Спостереження

Примітка. Перераховані показники є неспецифічними для більшості методик (тестів) і визначаються в процесі як діагностичного обстеження, так і спостереження за життєдіяльністю дітей.

91

В результаті звернення до табл. 1 і 2 можна зробити висновок, що діагностика вікового (психічного) розвитку дитини здійснюється основними обслідувальний (діагностичними) методами: спостереженням і тестуванням. У перелік психодіагностичних методів, застосовуваних в умовах ДНЗ, входять також анкетування, бесіда і аналіз продуктів дитячої діяльності (творчості). Позначимо кожен з них у відповідності зі специфікою дошкільного віку.

Тестування - метод психологічної діагностики, «використовує стандартизовані питання і завдання (тести), з певною шкалою значень». Метою використання тестів є «вимір рівня розвитку певного психологічного якості (властивості) особистості».

Як видно з табл. 1, за допомогою стандартизованих тестів діагностується в основному розвиток пізнавальних процесів (інтелектуальний розвиток). До стандартизованими тестами, безвідносно вікової спрямованості, висувається ряд вимог: репрезентативність, надійність, валідність, об'єктивність вимірювання, де репрезентативність - адекватність завдань вибірці випробуваних, надійність-узгодженість значень показників при еквівалентному тестуванні, валідність - відповідність тестових завдань концепції досліджуваного феномена і емпіричним критеріям, об'єктивність-задане процентне співвідношення ступеня труднощі - легкості для більшості піддослідних. Узгодженість вимог до тестів дозволяє об'єктивно оцінити психічні якості суб'єкта діагностичного обстеження, що обумовлює широке застосування тестування залежно від діагностичних цілей і вікових можливостей піддослідних.

Прикладом вітчизняного стандартизованого тесту може служити широко поширений в психологічній методичної практиці комплекс Л.А. Венгера з діагностики розумового розвитку дітей дошкільного віку [65]. У комплекс входять стандартизовані тести, що визначають рівень розвитку сприйняття і мислення (образного, комбінаторного, схематичного, логічного); «Перцептивное моделювання», «Систематизація», «Схематизація», «Співвіднесення з еталоном», «Малювання візерунка» та ін

В даний час в практиці дитячого психолога крім стандартизованих тестів присутні також психодіагностичні

 92 

 методики з поуровневой диференціацією. Даний тип психодіагностичних засобів в основі своїй спирається більш на якісне диференціювання психічних феноменів, ніж на їх кількісний вимір. Методики цього ряду являють собою комплекс стандартізірованних1 завдань змістовно близьким до тестів досягнень, а процесуально наближеним до «клінічним» типу обстеження. Принципи «клінічного» обстеження утримуються гнучким варіюванням структурних частин методики, ввідних і супроводжуючих інструкцій, а також відсутністю тимчасового регламенту і жорсткою системою оцінок. 

 Слід зазначити, що методики з поуровневой диференціацією більш адаптивні для дітей дошкільного віку як змістовно, так і процесуально. Змістовно вони перетинаються з поняттям «дитяча компетентність», представленої дитячими видами діяльності (ізодеятельностью, конструювання, гра та ін.) Процесуальна цінність позначена відсутністю жорсткої дирек-тивності та регламентації, що дозволяє максимально наблизити процедуру діагностування до ігрової діяльності, адаптуючи тим самим дитини до спеціально організованим умовам обстеження. 

 З представлених в табл. 1 психодіагностичних засобів методиками з поуровневой диференціацією є: «Рибка», «Пірамідка», «Матрьошка», «Конструювання за зразком», «Коробочка форм», «Три бажання», «Піктограма», «Вкладиші» та ін 

 В якості психодіагностичних засобів виступають також проективні тести. Вони спрямовані на цілісне вивчення особистості, засноване на «психологічної інтерпретації результатів проекції» (механізми захисту і перенесення особистісних особливостей у конкретну ситуацію обстеження). При діагностиці дітей дошкільного віку використовують дитячі варіанти проектних тестів. 

 У табл. 1 «Специфічні показники» психодиагностические кошти даного ряду представлені асоціативними і експресивними проективними тестами: CAT, тест Розенцвейга, «Малюнок людини», «Малюнок неіснуючої тварини», «Малюнок сім'ї» та ін 

 1 Стандартизація на вибірці дітей дошкільного віку, які відвідують дитячі освітні установи, у відповідності з віковими нормами психічного розвитку. 

 93 

 Всі тести і методики, включені в табл. 1, так чи інакше (змістовно і процесуально) є варіантами (модифікаціями) однієї з перерахованих груп психодіагностичних засобів або розрізняються по концептуальному ознакою (є гетерогенними по відношенню один до одного, наприклад, діагностичний комплекс Венгера, спрямований на вивчення мислення і сприйняття дітей, і опозиційний йому тест вимірювання вербального і невербального інтелекту Векслера). 

 Спостереження - метод психологічної діагностики, «складається в навмисному і цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін за певних умов». Використання в психологічній практиці методу спостереження дає можливість зіставлення і дублювання діагностичних даних при інтерпретації, що є важливим чинником забезпечення об'єктивності психологічного обстеження. У контексті дитячої практичної психології метод спостереження крім загальних вимог до нього (фіксація, планування і факторизація даних) має певну специфіку. Вона пов'язана з віковими особливостями дошкільнят, а також з умовами їх життєдіяльності в умовах дитячого освітнього закладу. Організаційна специфіка методу може бути представлена наступним чином: 

 -Спостереження за дитиною в умовах природної життєдіяльності; 

 -Спостереження за дитиною в умовах спрямованої діяльності; 

 -Спостереження за дитиною в умовах спеціально організованої діяльності. 

 Спостереження в умовах природної життєдіяльності направлено на фіксацію фактів, пов'язаних з прийомами їжі, денного і вечірнього сну, прогулянок і т.д. Даний вид спостереження характеризується відсутністю контактування із спостережуваним дитиною і діагностує індивідуальні особливості його функціонування. 

 Спостереження в умовах спрямованої діяльності, навпаки, побудовано на пробах спільної діяльності психолога з дитиною. У процесі даного виду спостереження фіксуються особливості поведінки дитини в контексті взаємодії з дорослим. 

 Спостереження в умовах спеціально організованої діяльності здійснюється на заняттях пізнавального циклу (розвиток 

 94 

 промови, формування елементарних математичних уявлень, навчання грамоті, ознайомлення з навколишнім), естетичного циклу (музика, образотворче мистецтво), оздоровчого циклу (фізкультура, плавання). Діагностична спрямованість цього спостереження позначається особливостями поведінки дитини в контексті (просторі) різного роду впливів (об'єктивних і предметних). 

 У практиці дитячого психолога спостереження може виступати як орієнтаційний метод (дані спостереження передують і направляють тестування) і як супровідний (допоміжний) метод (дані спостереження підтверджують або спростовують результати тестування). 

 Для забезпечення об'єктивності методу використовуються спеціальні методичні засоби. Вони являють собою бланки (схеми) спостережень і діагност-карти спостережень. У першому випадку - це матриці з перетином одиниць спостереження (поведінкові реакції, акти взаємодій, вид діяльності), параметрів спостереження (просторових, тимчасових, змістовних), а також кількісної та якісної динамікою спостережуваних психічних явищ (феноменів). У другому випадку - це альбоми і таблиці з фіксованими засобами оцінки діагностичних даних. Засоби оцінки можуть бути представлені характеристиками або еталонами різних психічних явищ. 

 Діагност-карта експресії дітей дошкільного віку № Модальність Експресивні Піктограма Фотоеталон п / п емоції характеристики емоцій (Максимум) 1 2 Анкетування - діагностичний метод «отримання соціально-психологічної та психолого-педагогічної інформації на основі вербальної комунікації». Анкетування в умовах дошкільного закладу проводиться тільки з дорослим контингентом (батьки, вихователі, педагоги), переважно вибіркового типу з використанням усній (інтерв'ю) і письмовій (анкета) форм. Основний діагностичної завданням анкетування яв 

 95 

 ляется з'ясування біографічних відомостей, ціннісних орієнтації, соціальних установок і особистісних рис, а також визначення батьківських та педагогічних позицій опитуваних. 

 Анкети для батьків і вихователів складаються з питань закритого типу (так - ні), в деяких випадках на питання пропонуються кілька варіантів відповіді. Це робиться для полегшення формулювання позиції і напрямки відповідей в простір діагностичної мети анкетування. Побудова анкет на основі відкритих питань, що дозволяють самостійно будувати відповідь, в умовах дошкільного закладу недоцільно з причини стислості (непоширеності), невизначеності, а іноді й неадекватності відповідей на поставлені запитання. Це пов'язано з низькою вмотивованістю даного виду діяльності для батьків і педагогів. У випадках необхідності збору більш повної інформації рекомендується проводити усне анкетування (інтерв'ю) (див. Додатки 13, 14). 

 Бесіда - діагностичний метод «отримання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації. Від анкетування відрізняється виключно усною формою проведення та відсутністю жорсткої заданості і регламентації питань. Основною метою використання даного методу є збір відомостей про суб'єкта діагностичного обстеження, складання психолого-педагогічного анамнезу. Крім того, в процесі бесіди з дитиною вирішується проблема становлення контакту, а в результаті бесіди з дорослими (батьками та вихователями) відбувається «залучення до співпраці».

 В умовах дошкільного закладу застосовуються такі види бесід: 

 -Вільна (не регламентована формою і темою);-директивна (регламентована темою і заданої стратегією). 

 Тактика ведення бесіди (процедура, методичні засоби), а також кількість і формулювання питань є гнучкими, незалежно від виду розмови. Це обумовлено вікової специфікою в разі бесіди з дитиною і труднощами організаційного характеру при бесіді з батьками та педагогами (див. Додатки 16, 17). 

 Аналіз продуктів дитячої творчості - діагностичний метод оцінки результатів дитячих видів діяльності (продуктивних). Аналіз проводиться з метою виявлення рівня і особливостей дитячої компетентності в дошкільному віці. 

 96 

 Предметом аналізу виступають продукти: образотворчої та графічної діяльності (малюнки, візерунки, знаки), конструювання (споруди, мозаїка), ліплення (об'ємні фігури і композиції), вироблений діяльності (вірші, страшилки, розповіді, лічилки), музичної діяльності (пісні, мелодії , гармонійні і ритмічні схеми) та ігрової діяльності (сюжети, ролі). Оцінюються як рівень виконання у відповідності з віковими або програмними вимогами, так і відмінні риси робіт (оригінальність, комбінаторність, технічність та ін.) Центральну позицію в аналізі продуктів дитячої творчості займають дитячі малюнки [78]. Слід зазначити, що аналізу піддаються роботи, вироблені у вільній діяльності дитини (самостійно). 

 Психологічна інформація, отримана в результаті даного діагностичного методу, може розглядатися як доповнення (розширення) уявлень про віковий (психічному) розвитку дітей дошкільного віку. У деяких випадках вона може виступати самостійною характеристикою розвитку дитини (психолого-педагогічна діагностика дитячих досягнень). 

 Подання про предмет і змісті, методах і засобах психодиагностической діяльності дозволяє дитячому практичному психологу вибудувати комплекс професійних діагностичних дій - психологічне обстеження. 

 Зупинимося на питаннях організації та проведення психологічного обстеження дітей в умовах дошкільного закладу. 

 До організаційних аспектів обстеження можна віднести: умови проведення діагностичних заходів, участь в них батьків обстежуваних дітей (осіб, які їх замінюють), обладнання і засоби діагностики. 

 До процедурних аспектів відносяться послідовність і зміст діагностичних заходів, позначені як етапи обстеження. 

 Процедура психологічного обстеження дітей дошкільного віку складається з п'яти етапів: 1. Підготовчий етап: 

 -Складання медичного анамнезу на основі аналізу спеціальної документації та бесіди з медичним працівником (зразок виписки з медичної карти) (див. Додаток 15); 

 -Складання соціально-побутової характеристики життєдіяльності дитини на основі анкетування батьків (див. Додаток 14); 

 97 

 -Складання педагогічного анамнезу (педагогічної характеристики) на основі анкетування і бесід з вихователями та педагогами, взаємодіючих з дитиною (див. Додаток 13); 

 -Складання сімейного анамнезу на основі бесід з батьками і значущими дорослими в житті дитини (див. Додатки 14,17). 

 2. Адаптаційний етап: 

 - Знайомство з дитиною в процесі спостережень, бесід з ним, аналізу продуктів дитячої творчості (див. Додаток 16). 

 3. Основний етап: 

 - Тестування. 

 4. Інтерпретаційний етап: 

 - Складання психологічного ув'язнення і супутніх документів на основі обробки та аналізу діагностичних даних (на вимогу). 

 5. Заключний етап: 

 -Констатація результатів обстеження в процесі бесіди з батьками (вихователями); 

 -Рекомендації батькам (вихователям) в усній або письмовій формі (див. Додаток 20). 

 Окремо слід зупинитися на питанні участі батьків у психологічному обстеженні їхньої дитини. Оптимальним вважається співпраця батьків з психологом на підготовчому етапі обстеження. Це вирішує проблему офіційної згоди батьків на психологічний вплив щодо своєї дитини. Що стосується присутності батьків на основному етапі обстеження, вирішення цього питання не може бути однозначним. З одного боку, присутність при тестуванні сприяє об'єктивізації сприйняття батьками особливостей дитини. З іншого боку, при проблемних дитячо-батьківських відносинах присутність членів сім'ї може «заблокувати» дитини, що повністю зруйнує діагностичне взаємодію. 

 Таким чином, ступінь батьківського участі в психологічному обстеженні визначається практичним психологом в індивідуальному порядку, залежно від сімейної ситуації, рівня і спрямованості запиту. 

 Кілька слів про проведення заключної бесіди з батьками за результатами психологічного обстеження. Бесіду необхідно проводити в відсутність дитини. Починати розмову рекомендується з короткого і зрозумілого опису проведених тестів. Далі 

 98 

 слід зупинитися на емоційно забарвлених моментах діагностичної процедури (жарти, вдалі висловлювання і дії дитини). Потім поступово перейти до складання психологічного портрета дитини, враховуючи інформацію, отриману від батьків (зовнішні, поведінкові реакції дитини). При цьому необхідно уникати оціночних характеристик, використання термінів «відставання», «затримка», «порушення» розвитку, тим більше за відсутності повної впевненості в даних «діагнозах». При наявності проблеми в розвитку дитини батьків необхідно підвести до її розуміння. Оптимальний вихід на «проблематику» - формулювання рекомендацій (корекційних, розвиваючих, профілактичних) з психологічним обгрунтуванням. У цьому випадку зміна простору «Хто винен» на простір «Що робити?» Обов'язково зіграє позитивну (позитивну) роль для формування установки прийняття проблеми дитини і відповідальності за її рішення. 

 Дані рекомендації дійсні для бесіди з батьками, зацікавленими в психічному здоров'ї своїх дітей. У випадках безвідповідального або злочинного ставлення членів сім'ї до дитини рекомендується жорстка (директивна) позиція психолога при ознайомленні таких осіб з результатами обстеження. Крім того, психолог має право зв'язатися з компетентними органами для вирішення питання цивільної або кримінальної відповідальності. 

 Окремим пунктом розглянемо специфіку основного етапу психологічного обстеження (тестування) в умовах дошкільних установ. Насамперед, особливості тестування дітей від 3 до 7 років визначаються підбором методичних засобів (тестів і методик). 

 Вікова адаптація - основна вимога до методичним засобам в практиці дитячого психолога. Без цього тестування як метод діагностичної діяльності стає безглуздим. 

 Так, методика «Систематизація», спрямована на діагностику логічного мислення, неадаптивность для дітей 3 років з причини актуалізації наочно-дієвого мислення. Дитина 4-5 років не здатний адекватно вирішувати завдання, поставлені психологом засобами вербальної комунікації у відкритих або понятійно-диференційованих опитувальниках («Особистісний диференціал» тощо). 

 99 

 Існують традиційні правила тестування дітей дошкільного віку. Вони полягають в наступному: 

 -Утримання єдиної просторової позиції психолога і дитини («очі в очі»). Вона забезпечується відсутністю домінанти зростання дорослого і організовується в дитячому просторі (дитячий стіл і стільчики, поза лежачи і т.д.); 

 -Надання початкового вільного вибору сфери діяльності («гра», «малюнок», «спілкування» і т.д.). Він забезпечується створенням поля можливостей для дитини; 

 -Чергування сфер діяльності. Воно забезпечується зміною видів діяльності, на основі яких побудовані тести (спілкування - конструювання - рух - малювання); 

 -Регламентування тимчасове (регламентація часу). Загальний час тестування може тривати від 30 хвилин до 1 години в залежності від віку дитини; 

 -Регламентація інтелектуального навантаження. Вона забезпечується пропорційним співвідношенням (заданою кількістю) інтелектуальних тестів в діагностичному комплексі (не більше трьох в одній процедурі з чергуванням коштів: вербальних і невербальних); 

 -Регламентація особистісно-емоційного навантаження. Вона забезпечується пропорційним співвідношенням (заданою кількістю) проективних тестів в діагностичному комплексі (не більше трьох в одній процедурі з чергуванням коштів: асоціативних і експресивних); 

 -Дублювання тестів (методик) загальною діагностичної спрямованості. Воно забезпечується використанням різних методичних засобів для підтвердження результатів. Може здійснюватися і дублюванням діагностичних методів (спостереження, бесіди); 

 -Варіювання процедури тестування. Воно забезпечується Недирективний інструкціями і зміною структурних етапів тестування, використанням всіх видів допомоги при вирішенні тестових завдань. Дане правило здійснюється тільки в міру необхідності при ускладненнях адаптації до процедури обстеження, визначених особистісно-емоційних особливостях дитини (тривожність, аутичность і т.д.). Провідне (базове) становище в психодиагностическом напрямку в діяльності практичного психолога займає діагностика дітей. Потім - опосередкована діагностика осіб, взаимодейст 

 100 

 вующих з дітьми та беруть участь у їх розвитку, вихованні та освіті (батьки, вихователі, педагоги). 

 Таким чином, психодиагностическая діяльність в умовах дитячого освітнього закладу може бути структурована таким чином. 

 По відношенню до змісту психодиагностической діяльності: 

 Стосовно предмета психодиагностической діяльності: 

 І'оЛІ! СЛН 

 Вихователі 

 Педагога 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4.7. Психодіагностика"
  1. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
      Тема 1. Соціально-професійна адаптація молодого фахівця-педагога до гуманістично-орієнтованої педагогічної діяльності. 1. Поняття соціально-психологічної адаптації до професійної діяльності. 2. Педагогічна взаємодія початківця вчителя-стажиста з іншими суб'єктами освітнього процесу як фактор його соціально-професійної адаптації до
  2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
      психодіагностики в спорті. - М., 1990. - 254 с. 16. Пізнавальні психічні процеси: практикум-Гродно, 1998. - 1 січня с. 17. Немов Р.С. Психологія: У 3 кн. Кн. 1. Загальні основи психології. -М., 1995. - 575 с. 1 серпня. Пізнавальні процеси і здібності в навчанні. - М., 1990. 19. Практикум з загальної психології / За ред. А.І.Щербакова. - М., 1990. - 274
  3. БІБЛІОГРАФІЯ 1.
      психодіагностики у навчально-виховному процесі. - Сиктивкар, 1991. - 70 с. 40. Давидов В. В., Зак А. З. Проблеми рефлексії: Сучасні комплексні дослідження. - Новосибірськ, 1987. - 213 с. 41. Деркач А. А., Кузміна Н. В. Акмеологія: шляхи досягнення вершин професіоналізму. М.: РАУ, 1993. - 32 с. 42. Дорошенко В. Ю., Зотова Л. І., Нартов Н. А. Соціальна психологія та етика
  4. Література
      психодіагностики. Психодиагностические матеріали. М., 1988. 57.Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашня школа мислення. М., 1985. 58.Венгер А.Л., Гінзбург М.Р. Рекомендації зі спостереження за психічним розвитком шестирічних дітей / Під ред. Д.Б. Ельконіна. М., 1983. 59.Венгер Л.А., Пілюгіна Е.Г., Венгер Н.Б. Виховання сенсорної культури дитини. М., 1969. 60.Веракса Н.Є., Дьяченко О.М. Що не
  5. ДОДАТОК № 2
      психодіагностика, неуважність, референтна група, рефлексія, мова, жито, самонавіювання, самосвідомість, самооцінка, психологічна служба в школі, психологічна сумісність, усвідомлення, соціалізація, соціометрія, здібності, пристрасть, стрес, талант, творчість, темперамент, тест, переконання, вміння , розум, рівень домагань, засвоєння, установка, стомлення, вчення, флегматик, фрустрація,
  6. § 7. Діагностика і викриття хибності показань
      психодіагностики брехні не існує. Ні "пробного каменя" істини, спеціальних засобів експрес-діагностики брехні. Не є надійними індикаторами брехні і психосоматичні реакції - тремор (тремтіння) кінцівок, частота дихання, пересихає порожнини рота, звуження або розширення судин, виражющіеся в побледнении або почервонінні шкіри обличчя. Не вдається діагностувати брехня і за ознаками мови паузам,
  7. Словник термінів
      Агнозия - порушення різних видів сприйняття. Виділяються зорові агнозии, тактильні і слухові. Аграфія - порушення письма, часто пов'язане з різними розладами мови. Агресія - деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві. Агресія направлена на заподіяння фізичної шкоди людям або викликає у них негативні переживання, страх,
  8. § 6. Діагностика і викриття хибності показань
      психодіагностики брехні не існує. Ні пробного каменя істини, спеціальних засобів експрес-діагностики брехні. Не є надійними індикаторами брехні і психосоматичні реакції - тремор (тремтіння) кінцівок, частота дихання, пересихання слизової порожнини рота, звуження або розширення судин, що виражаються в побледнении або почервонінні шкіри обличчя. Не вдається діагностувати брехня і за ознаками мови -
  9. § 2. Психологія постанови вироку
      психодіагностики та психокорекції окремих категорій засуджених під силу тільки відповідним фахівцям в області ресоціалізірующей психології. У зв'язку з цим відзначимо і гострий дефіцит в подібних кадрах, і крайню наукову нерозробленість проблем пенітенціарної психології - теорії особистісної перебудови, соціальної реконструкції засуджених. В якості загальних завдань виправної
  10. ГЛАВА 13. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗДІБНОСТЕЙ
      психодіагностика, здібності і діяльність та ін Важливість дослідження цих питань полягає в тому, щоб виявити творчі потенціали дітей і дорослих, знайти застосування цим здібностям у відповідній діяльності. Традиційно до здібностей підходять з філософських позицій - як до категорії можливості і дійсності. Здібності можуть виступати як можливість, якщо мова йде про
  11. ? 5. Криза отроцтва (предподростковий)
      психодіагностика та корекція розвитку. М.; Воронеж, 1998. Зак А.З. Діагностика теоретичного мислення у молодших школярів / / Психол. наука і освіта. 1997. № 2. С. 36-41. Психічний розвиток молодших школярів: експериментально-психологічне дослідження / За ред. В.В. Давидова. М., 1990. Психологія обдарованості дітей і підлітків / За ред. Н.С. Лейтеса. М., 1996. Репкін Н.,
  12. ВИСНОВОК. ЩО ЗА сенс?
      психодіагностика, судово-психологічна експертиза, психологія реклами. Одним з найбільш істотних теоретичних результатів роботи нам бачиться обгрунтування смислової регуляції життєдіяльності як основоположної характеристики людського способу існування і як конституирующей функції особистості. Дещо спрощуючи, можна говорити про особистості як про орган смислової регуляції.
  13. Список літератури 1.
      психодіагностика: методики і тести. - Самара: Видавничий Дім Бахрах, 1998. 300. Практична психологія освіти / Под ред. І.В. Дубровиной. - М., 2000. 301. Пригожин І., Стенгерс І. Час, хаос, квант. - М., 1994. 302. Прикота О. Г. Методологічні основи педагогічної системології: Дисс. докт. пед. наук. - СПб., 1998. 303. Проблеми і перспективи вищої гуманітарної
  14. 5.1. КОЛЕКТИВНА МЕНТАЛЬНІСТЬ і ЗАГАЛЬНІ смисли. РІЗНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗНАЧЕННЄВИЙ КОМУНІКАЦІЇ
      психодіагностику: С.В.Ан-тоненко (ПП, 1989), складаючи об'єднані профілі реальних груп (трудових колективів) за звичайними психодиагностическим особистісним опросникам, виявив, що в групі утруднена адаптація тих індивідів, чий індивідуальний профіль сильно різниться з груповим. Виконаний нами аналіз генезису особистості (Леонтьев ДА., 1989 а) призвів до уявленню про
  15. Навчальна база та засоби екстремальної підготовки
      психодіагностики індивідуальних особливостей учнів; бібліотеку психологічної, педагогічної та екстремальної літератури; каталоги фільмів, засоби наочності, вправ та ін Можливо і доцільно створення спеціалізованих навчальних кабінетів, наприклад для навчання професійному спілкуванню, проведення психологічного тренінгу, моделювання дорожньої обстановки,
  16. Тестування при прийомі на роботу.
      психодіагностики немає, всі люди різні, а життя - взагалі штука складна. Залежно від обставин, люди можуть вести себе зовсім не так, як їм належить за результатами тестів. Для вивчення акцентуацій характеру пропонується скористатися опитувальником Г.Шмішека. Обстеження проводиться на одному випробуваному. Бажано, щоб це був учень-старшокласник. Вам слід зачитати йому приводиться
© 2014-2021  ibib.ltd.ua