Головна
ГоловнаЕкологіяДитяча психологія → 
« Попередня Наступна »
Т.Д. Марцинковський. Дитяча практична психологія: Підручник - М.: Гардаріки,. - 255 с., 2004 - перейти до змісту підручника

4.2. Психокорекція та психопрофілактика відхилень і порушень у розвитку дитини

Слідуючи традиційним уявленням про психологічні впливах в контексті нормального онтогенетичного розвитку, «психокорекція» розглядається як сукупність психологічних засобів і методів щодо «створення оптимальних можливостей і умов для повноцінного і своєчасного психічного розвитку ». Це істотно розширює саме поняття «корекція» і дозволяє го

101

воріть про комплекс психологічних впливів. У контексті професійної діяльності практичного психолога даний комплекс представлений психокорекції, психопрофилактикой, психогигиене і психореабілітації. Психопрофілактика забезпечує запобігання нервово-психічних і психосоматичних захворювань, психогігієна зберігає і зміцнює нервово-психічне здоров'я, а Психореабілітація відновлює і компенсує порушені психічні функції та стану, особистісний і соціальний статус.

Зупинимося докладніше на двох з перерахованих напрямках діяльності практичного психолога в умовах дитячого дошкільного закладу: корекції і профілактиці відхилень і порушень в психічному розвитку і поведінці дітей. Спочатку слід сформулювати правила психокорекційної діяльності:

1. Психолог не повинен здійснювати спеціальні корекційні-ні впливу без твердої впевненості в причинах і джерелах відхилень у розвитку дитини.

2. Простір коррекціонньгх впливів дитячого практичного психолога обмежена нормою і прикордонними станами розвитку дитини при відсутності органічних і функціональних порушень.

3. Дитячий практичний психолог не має права визначати індивідуальний хід психічного розвитку дитини шляхом радикального корекційного втручання.

4. У роботі з дітьми до 7 років не рекомендується використання гіпнотичних і сугестивна засобів впливу, а також методів психотерапії, неадаптованих до дошкільного віку.

До перерахованих вище правилам додаються вимоги професійної етики: закритість і адаптованість інформації, процедурна конфіденційність і позиційність взаємин.

Далі звернемося до предмета корекційної діяльності дитячого практичного психолога, який характеризується «симптомами і причинами відхилень у розвитку» та поведінці дітей (Д.Б. Ельконін).

В цілому зміст психокорекції в умовах дошкільного закладу визначається: напрямком психологічних впливів (діти, сім'я, педагогічний колектив), контекстом відхилень (загальні та парціальні характеристики психічного розвитку та поведінки), а також корекційної завданням. Так, псіхокор

102

рекціонние впливу можуть бути спрямовані на пізнавальне, особистість-емоційне, комунікативне, психомоторне розвиток, поведінкові реакції, вікову компетентність, довільну регуляцію із завданнями адаптації до освітньої установи, готовності до школи, стабілізації емоційно-особистісних станів, структурування мислення, активізації пам'яті, мови, регуляції психомоторних функцій. Слід сказати кілька слів про труднощі в психокорекційної діяльності змістовного і організаційного характеру. Перш за все це проблема спрямованого психологічного зміни, обумовлена фактом тісному взаємозв'язку структурних компонентів психіки. Саме з цієї причини складно точно диференціювати область психокорекційних впливів.

Припустимо, у дитини старшого дошкільного віку труднощі операционального мислення (узагальнення, класифікація і т.д.). Вирішувати цю проблему в контексті мислення чи більш широкому аспекті пізнавального розвитку? Що може служити «опорою» в корекції: структурування мислення чи пізнавальні здібності дитини? Безумовно, відповідь буде знайдено в процесі аналізу індивідуальних характеристик психічного розвитку даної дитини. Також буде визначено простір для психокорекційних впливів і психологічні механізми, їх опосередковують. Але практик-психолог часто стикається з цими труднощами і повинен бути готовий до її вирішення. Це може бути ще одним доказом за єдність діагностично-корекційної системи, її концептуальну цілісність.

Далі ми зупинимося на питанні адаптивної форми і засобах психокорекційних впливів на дітей дошкільного віку. Оптимальна форма визначається віковою специфікою, а саме типом провідної діяльності дитини-дошкільника. В умовах дитячого садка це гра, а також ігрові заняття з використанням розвиваючих і навчальних прийомів. Що стосується корекцією-них засобів, то перелік їх у роботі з дітьми досить широкий: зображально-графічні, музично-ритмічні, двигун-но-експресивні, предметно-маніпуляційні, вербально-комунікативних.

Слід зазначити також, що психокорекція дітей від 3 до 7 років здійснюється з опорою на певні психологічні механізми: проективний, рефлексивний, релаксаційний, регуляційної, ідентифікаційний та ін Це пов'язано з можливістю відносно легкої активізації у дітей дошкільного віку психологічних механізмів даного ряду. Таким чином,

103

поєднання (чергування) спрямованості коррегирующих засобів і прийомів, опосередкованих специфічним психологічним механізмом, дасть можливість фахівцеві-практику обгрунтовано вибудувати психокоректувальну систему, адекватну віковим особливостям контингенту.

Визначимо особливості організації та проведення психокорекції в умовах дошкільного закладу. Це аспекти формування корекційних груп і побудови корекційних занять. Корекційні групи формуються залежно від результатів попереднього діагностичного обстеження, в процесі якого відбувається відбір дітей, які потребують психокорекції за тим чи іншим показникам. Склад груп (кількісний і якісний) співвідноситься з характером і ступенем порушень в психічному розвитку дітей (психологічним діагнозом).

При побудові корекційних занять необхідно дотримуватися принципу серіаціонних, тобто наявності декількох модифікацій основного «базового» заняття. Це дозволить варіювати завдання в залежності від віку, складу корекційних груп, індивідуальних особливостей дітей, а також типів психічних порушень і відхилень. Даний факт немаловажний для забезпечення результативності психокорекційної роботи.

Корекційні заняття можуть проводитися в індивідуальній та груповій формі. Індивідуальна форма обумовлена специфічною спрямованістю психокорекційних впливів, а також наявністю труднощів міжособистісного спілкування. Цикл занять може бути закритим (певна кількість занять і фіксована дата закінчення) і відкритим (без визначення кількості зустрічей і дати закінчення). Тривалість корекційного циклу залежить від багатьох факторів як організаційного, так і змістовного характеру.

Таким чином, психокорекційна система в умовах дошкільного закладу являє собою диференційовані цикли ігор, спеціальних і комбінованих занять, спрямованих на стабілізацію і структурування психічного розвитку дітей (див. Додаток 18).

Практичному психологу, котрий з метою збереження «психічного здоров'я» дітей, паралельно з діагностично-коррек-Ціон циклом рекомендується організувати психопрофілактичні заходи з систематичним і цілеспрямованим впливом. Профілактика психічних порушень повинна обхвати

104

вать всі вікові групи дошкільного закладу і здійснюватися колективними зусиллями педагогів і психолога у формі спільної діяльності.

Заходи психопрофилактического профілю на практиці об'єднуються в системи типу «Психогімнастика», що складаються з декількох блоків традиційної спрямованості:

1. Двигательно-розслаблююча (релаксаційна) діяльність.

2. Двигательно-організуюча (регуляционная) діяльність. З.Імітаціонно-вьгоазітельная (ідентифікаційна) діяльність.

Кожен блок специфічний за змістом і засобам психопрофілактичних впливів.

В даний час, у зв'язку з високою психофізичної ослаблений-ностио та соціальної вразливістю дітей, спостерігається тенденція зниження рівня їх психосоматичного здоров'я. У результаті цього актуальним стає психом'язового саморозслаблення (ауторелакса-ція), спрямоване на зняття психоемоційного напруження і тренування психомоторних функцій, що частіше за все є змістом основного блоку психопрофілактичних систем. Розслаблюючі вправи рекомендується вводити в повсякденне життя вікових груп дошкільного закладу. Для зняття психоемоційного напруження можуть бути використані варіанти психом'язового тренування, розроблені А.В. Алексєєвим і адпатірован-ні для дітей дошкільного віку М.І. Частковий [99]. Для оптимізації навчання довільній напрузі і розслабленню м'язів тіла автори рекомендують розділити їх на п'ять груп: м'язи рук, ніг, тулуба, шиї та обличчя. Увага дитини притягується до кожної групи м'язів в певній послідовності. «Психофізичний спокій, який досягається в результаті психом'язового тренування», відновлює психоенергетичний тонус (стеничностью), а також сприяє засвоєнню і закріпленню інформації про предмет, даному в установці. Практичний матеріал даного блоку складається з релаксаційних комплексів на розслаблення всіх м'язів тіла з фіксацією і без фіксації на диханні, а також з окремих вправ на зняття напруги в одній групі м'язів.

Комплекси релаксаційних вправ можуть бути використані як заключної частини фізкультурного заняття, динамічного години і т.д. Окремі розслаблюючі вправи з фіксацією на диханні можна включати в комплексі з організуючими вправами, при навчанні плаванню в басейні, а також

105

використовувати в якості підготовки до денного сну. Вправи без фіксації на диханні можуть служити практичним матеріалів для розслаблюючих пауз, які поділяють один вид діяльності у разі одноманітно виконуваних дій або два види діяльності з високим пізнавальної та моторного (рухової) навантаженням.

Змістом наступного блоку психопрофілактичних впливів є психомоторна організація, спрямована на попередження психомоторних розладів (гіперактивність, гипоактивность, рухова розгальмування, руховий автоматизм), а також оптимізацію рухового навантаження в повсякденному житті дітей. Практичний матеріал психомоторної організації складається з рухливих ігор. Всі ігри підпорядковують учасників певними правилами, що сприяє активізації довільної регуляції у дітей старшого дошкільного віку. Крім того, позитивний вплив рухливих ігор відрізняється високою стійкістю, що сприяє утриманню психоенергетичного тонусу (нормостенічной) дитини. Практичний матеріал з рухової організації може виноситися на прогулянки в якості вільних ігор та вправ, а також використовуватися на заняттях у якості «пауз», які поділяють різні види діяльності.

Змістом заключного в розгляді блоку психопрофілактичних впливів є самовираження, спрямоване на соціально-особистісну компетенцію дітей. Практичний матеріал даного блоку складений з виразних етюдів та імітаційних ігор для одного, двох, кількох дітей і тренінгів змодельованих ситуацій. Обмежене число активно беруть участь не залишає інших дітей групи в бездіяльності. Імітаційні ігри і змодельовані ситуації можуть бути використані як міні-вистави для пасивно беруть участь (глядачів). Подання може служити стимулом до бесіди-обговорення поведінкових реакцій, стилю взаємин з однолітками, а також своєрідною «загадкою-пантомімою». «Акторський» і «глядацький» склад необхідно періодично міняти з метою підтримки ігрової мотивації. При формуванні «акторського» складу рекомендується враховувати індивідуальні особливості дітей, наявність потреби демонстрації і навичок імітаційно-виразної діяльності. У «акторської» групі повинен бути один «провідний актор» з перерахованими якостями. Деякі етюди та ігри супроводжуються музичним супроводом. За відсутності заданого

106

музичного твору можлива його заміна (за умови збереження характеру та програмного змісту твору).

На основі імітаційно-виразної діяльності може бути організована спільна діяльність вихователя і дітей при фронтальній, підгруповий та індивідуальної формах організації. Вихователь в міру необхідності може вносити зміни в програмне зміст або проведення гри (індивідуальний вчинок дитини, негативні прояви в поведінці дітей, конфлікти і т.д.). Ігри з музичним супроводом легко лягають на структуру музичних занять, що позитивно відбивається на їх різноманітності.

Оптимальний режим психопрофілактичних заходів в умовах дошкільного закладу - щоденне проведення з чергуванням форм і видів психопрофілактичних впливів залежно від вікової групи:

-рухово-розслаблююча діяльність (від 5 до 10 хвилин);

-рухово-організуюча діяльність (від 5 до 10 хвилин);

-імітаційно-виразна діяльність (від 10 до 30 хвилин). Високі результати по психофізичному оздоровленню дітей досягаються при суміщенні психопрофілактичних заходів з функціонуванням басейнів, саун, фітобарів, аерофітов-салонів у формі комплексних процедур (див. Додаток 19).

 Таким чином, в результаті систематичної корекційно-профілактичної діяльності практичного психолога в умовах дошкільного закладу стає можливим скорегувати й попередити відхилення в психіці дітей, тим самим забезпечивши їх повноцінне і своєчасне розвиток. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4.2. Психокоррекция та психопрофілактика відхилень і порушень у розвитку дитини"
  1. 2.5. Організаційно-методична документація
      психокорекція: 28 липня індивідуальна групова Обробка результатів діагностичних обстежень, корекційних, профілактичних і розвиваючих занять 24 червня Оформлення документації 3 грудня Індивідуальне консультування: батьків вихователів та педагогів 12 грудня 3 березня Групове консультування (збори, семінари): батьків педагогів і вихователів 4 квітня 1 січня Вивчення спеціальної літератури та
  2. 3.5. Критерії явища «норма - аномалія»
      відхилення в межах «норми» або є патологічним? Навряд чи можна знайти вичерпні і однозначні критерії. Тим не менш, такі критерії є. Відомий «критерій психопатій Ганнушкіна - Кербикова», що дозволяє визначити патологію характеру (Ю.Б. Гіппенрейтер). Перша ознака - відносна стабільність характеру в часі, тобто він мало змінюється протягом життя. Якщо виникло в
  3. Словник термінів
      психокорекція) - напрям практичної психології, заснований на системі психологічних впливів з метою виправлення (зміни) відхилень і порушень в психічному розвитку. Психологія - наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Розвиток психіки - закономірне зміна психічних процесів у часі, виражене в їх
  4. 1.1. Об'єкт, предмет і завдання курсу корекційної педагогіки
      відхилень у розвитку та поведінці дитини. Це відбувається тоді, коли дефект неяскраво виражений, а аномалії в розвитку мають негрубі форми, коли наявний недолік знаходиться у прикордонній зоні між нормою і патологією. Це може бути тоді, коли дитина має труднощі в освоєнні навчальної програми в загальноосвітній масовій школі, але різко випереджає дітей у розвитку та навчанні у
  5. 2.2. Принципи корекційно-педагогічної діяльності
      психокорекції відхилень у поведінці та розвитку дітей та підлітків: сугестивні і гетеросуггестівние методики психокорекції, побудовані на самонавіянні та педагогічному уселянні; дидактичні методики психокорекції, що включають роз'яснення, переконання і інші прийоми рассудочно аргументованого впливу, метод «сократичного діалогу», методики навчання саногенним мисленню, спрямовані
  6. § 2. Дитинство як період стабільного розвитку
      відхилень у формуванні взаємної прихильності, ризику відставання у розвитку. Ці ознаки є одним з істотних показань для посилення уваги такій сім'ї, надання допомоги за програмою «раннього втручання» 2. 1 Див: Ворошніна О.Р. Психологічна корекція депривованих материнства: Автореф. дис. М., 1998. 2 Див: Мухамедрахімов Р.Ж. Мати і немовля: психологічне
  7. 2.1. Основні положення корекційної діяльності
      психокорекційна діяльність та ін Виходячи з існуючого положення і трактування корекційної роботи, правомірно говорити про корекційно-педагогічному процесі як єдиному освітньому процесі, в який входять навчання, виховання та розвиток. У роботах з дефектології та спеціальної педагогіки Корекцію найчастіше пов'язують з розвитком дитини, оскільки вона перш за все націлена на
  8. 2.3. Нормативна документація дитячого практичного психолога
      психокорекції);-засоби корекційних впливів (образотворчі, ігрові, музичні і т.д);-строки корекційних впливів з диференціацією на етапи (кількість занять в циклі);-рекомендації педагогам і батькам з організації режиму життєдіяльності дитини протягом корекційних впливів; - динаміка психологічних змін в ході корекційних впливів на
  9. 3.4. Загальні підходи до діагностики психічного розвитку дітей
      відхилень, які були виявлені в процесі обстеження. Адже в реальному житті всі сторони психіки впливають один на одного, і, наприклад, неуспішність у навчальній діяльності може бути пов'язана як з відставанням пізнавального розвитку, так і з високою тривожністю або уповільненим темпом орієнтування дітей. У свою чергу особливості пам'яті і рівень мислення визначають і деякі якості
  10. § 1. Спостереження і експеримент як основні методи дослідження в психології розвитку
      розвитку та вікової психології - це методи збору фактів, з'ясування тенденцій, динаміки психічного розвитку, яке розгортається в часі. На початковому етапі розвитку дитячої психології (у другій половині XIX - початку XX в.) Це був насамперед метод спостереження. Дослідники (серед яких біологи і психологи Т. Тидеман, І. Тен, Ч. Дарвін, В. Прейер) простежували індивідуальне
  11. 13.4. Права та обов'язки дітей
      порушення прав і законних інтересів дитини, в тому числі при невиконанні або при неналежному виконанні батьками (одним з них) обов'язків з виховання, освіти дитини або при зловживанні батьківськими правами, дитина має право самостійно звертатися за їх захистом до органу опіки та піклування (т. е . орган місцевого самоврядування), а по досягненні 14 років - до суду (ст. 56 СК).
  12. ПРИБЛИЗНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, КОНТРОЛЬНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ З КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»
      розвиток дитини від народження до університетського віку. 8. Виховання дитини в дворянській і селянської сім'ях за літературними та історичним пам'яткам. 9. П.Ф.Лесгафт про виховання дитини в сім'ї. 10. Педагогіка ненасильства. Експеримент вільного виховання К.Н.Вентцеля. 11. Практика соціального виховання на початку XX в. С.Т.Шацкого. 12.
  13. VII. Утримання від похвали
      розвиненому суспільстві будуть менш шукати похвал і менш виражати
  14. Яка мінімальна тривалість щорічної відпустки?
      дитини-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних. Жінці, яка усиновила дитину, батьку ^ виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікуванні установі), а також особі, яка взяла під опіку дитину, ця відпустка надається на умовах і в порядку,
  15. 5.2. Особливості депривації психічного розвитку в дитинстві
      відхилень (М.І. Лісіна). Потреба в спілкуванні у дітей з будинку дитини виявляється пізніше, ніж у дітей, що живуть в сім'ї. Саме спілкування протікає більш мляво, комплекс пожвавлення виражений слабо, виникає важко, до його складу входять менш різноманітні прояви, він швидше згасає при зникненні активності дорослого. У результаті відставання розвитку ситуативно-особистісного спілкування
  16. Реабілітаційний центр «Веселка» для дітей та підлітків з обмеженими можливостями (В скороченні)
      відхилення. Перед соціальними працівниками Центру було поставлено завдання надати дітям та підліткам медичну, соціальну, правову допомогу, допомогти їм перебудувати своє ставлення до життя, сім'ї, навчання, до праці. Після виявлення всіх дітей та підлітків з обмеженими можливостями були залучені служби охорони здоров'я та освіти, вивчалися причини і терміни настання
  17. Опис історії життя випробуваного
      порушеннях поведінки, отримані тільки зі слів батьків випробуваного, зацікавлених у звільненні його від кримінальної відповідальності і прагнуть агравіровать стан підлітка. Експерти, не намагаючись підтвердити цю інформацію за допомогою виписок з відповідних медичних закладів або характеристик, беззастережно приймають її і використовують для обгрунтування свого
© 2014-2021  ibib.ltd.ua