| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розділ сімнадцятий |
||
|
Межею називається [1] кордон (to eschaton) кожної речі, тобто то перше, поза яким не можна 5 знайти ні однієї його частини, і то перше, всередині кото-рого знаходяться всі його частини; [2] всякі обриси (eidos) величини або того, що має величину; [3] мета кожної речі (таке то, на що спрямовані рух і дію, але не те, з чого вони виходять, хоча іноді це і те і інше, - те, з чого вони виходять, і те, на що вони спрямовані, а саме кінцева нрнчіна); [4] сутність кожної речі і суть се буття, бо суть буття речі - межа пізнання [речі]; 10 а якщо межа пізнання, то й предмета. Тому очевидно, що про межу йдеться у стількох же значеннях, в скількох і про початок, і ще більше, бо початок є певний межа, по не всякий межа є початок. Розділ вісімнадцятий «Те, в силу чого» або «але чого» (kalh 'ho) говориться в різних значеннях; це [1] форма або сущ- 15 ність кожної речі; іаірімер, то, в силу чого хтось добрий, - це саме добро; [2] те, в чому як нервом щось виникає природним чином, наприклад забарвлення - на поверхні. Отже, «те, в силу чого» [щось є], у першому значенні - це форма, а в другому - матерія кожної речі, тобто (kai) перший субстрат кожної речі. А взагалі кажучи, «те, в силу чого» має стільки ж значень, скільки і «причина»: го-20 ворят [3] «в силу того-то хтось прийшов» або «заради того-то він прийшов» і точно так же [4] «в силу того-то зроблено помилкове пли правильний висновок» або «в тому-то причина правильного чи хибного висновку». Далі, [5] «по чому» говориться щодо положення, наприклад: хтось на чомусь стоїть або іо чогось йде. Все це позначає стан і місце. 25 А тому і про «самому по собі» необхідно йдеться в різних сенсах. «Саме по собі» - це [1] суть буття кожної речі, наприклад: Каллий - це Каллий сам по собі і суть буття Каллня; [2] те, що входить в суть речі, наприклад: Каллий сам по собі є жива істота. Бо «жива істота» входить у визначення Каллия: адже Каллий є пекоторое зо жива істота; [3] те, що прийнято чимось як перше в нього самого або в одну з його частин, наприклад: шкіра тіла білого сама але собі, і людина живою сам ио собі, бо душа є та частина людини, в якій як першому полягає життя; [4] то, причина чого воно саме; у людини, звичайно, кілька причин: жива істота, двонога, по все ж людина сама по собі людина; [5] те, що притаманне лише чогось одного та ОСКІЛЬКИ ВОНО йому одному притаманне, тому ВОНО су-35 ществует окремо саме по собі. Розділ дев'ятнадцятий Розташуванням називається порядок в тому, що Ю22ь має частині, або в просторі, або по здатності \ або по віду2, бо при цьому має бути якесь положення , як це показує і саме слово «розташування». Розділ двадцятий володінням або властивістю (liexis) називається [1] прояв деякої діяльності того, що володіє, п того, ніж опо володіє, - як би деякий 5 дія або рух (адже коли одне робить, а інше робиться, роблення знаходиться посередині і так само між тим, хто володіє одягом, і тим одягом, якої оп володіє, посередині знаходиться володіння). Володіти таким володінням, очевидно, неможливо (бо довелося б йти у нескінченність, якби можна було мати володінням того, чим володіють); [2] таке розташування, завдяки якому те, що ю розташоване, розташоване добре чи погано, при цьому або саме по собі, або по відношенню до іншого, наприклад: здоров'я є деяке властивість, бо воно є такого роду розташування. Крім того, про властивість йдеться і тоді, коли лише якась частина має таке розташування; тому і гідність [окремих] частин є деякого роду властивість. РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША минущими властивістю або станом (pathos) називається [1] властивість, щодо якої можливі зміни, наприклад: біле і чорне, солодке і гірке, тяжкість і легкість, і все інше в цьому роді; [2] різного роду прояв цих властивостей і зміна їх; [3] в ще більшій мірі називаються так 20 зміни та руху згубні, особливо заподіюють біль. [4] Крім того, так називаються великі нещастя і прикрості. РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА Про лишенности йдеться, [1] коли річ не має чогось, що деяким від природи властиво мати, хоча б їй самій і не було від природи властиво мати це, як, наприклад, говориться, що рослина позбавлене очей; [2] коли річ не має чого-небудь, хоча 25 або їй самій, або її роду від природи свойствеііо мати це; наприклад, не в однаковому розумінні позбавлені зору сліпий чоловік і кріт: кріт позбавлений його по роду, а людина - сам по собі; [3] коли річ пе має чогось, що від природи їй властиво мати, і саме до такого-то часу: сліпота є деяка лишенность, але сліпим називається не той, хто позбавлений зору в будь-якому віці, а той, хто позбавлений його в тому віці, коли йому від природи властиво його мати, а оп його пе має. І скільки є значень у заперечень, що починаються з «без» або «не», у стількох же значеннях йдеться і про лишенности: так, нерівним називається щось тому, що в ньому пет равепства, хоча воно властиво йому від природи; невидимим - і тому, що 35 у нього взагалі немає кольору, і тому, що опо має погано видимий колір; безногим - і тому, що у нього взагалі немає ніг, і тому, що у нього ноги слабкі. Так-Ю23а леї, такі отріцапія приписуються речі тому, що вона щось має в незначній мірі, наприклад плід без кісточок, це значить, що він деяким чином непридатний. Далі - тому, що щось робиться не легко чи погано; наприклад, нерозрізані називається щось не тільки тому, що воно не розрізається, але й тому, що воно розрізається нелегко або не хорошо. Далі - тому, що річ взагалі не має чогось: сліпим називається не одноокий, а той, 5 у кого обидва ока позбавлені зору. Тому не всякий добрий чи поганий, справедливий або несправедливий, а є і щось середнє між ними.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Розділ сімнадцятий " |
||
|
||