Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
Коренев А.П .. Адміністративне право Росії. Підручник. У 3-х частинах. Частина I. M.: МЮИ МВС Росії. Вид-во «Щит-М». - 280 с., 1999 - перейти до змісту підручника

§ 2. Адміністративно-правовий статус громадських об'єднання

Законодавство про громадські об'єднання. Зміст права громадян на об'єднання, основні державні гарантії цього права, статус громадських об'єднань, порядок їх створення, діяльності, реорганізації та ліквідації регулюються федеральним законом «Про громадські об'єднання», Цивільним кодексом Російської Федерації та іншими законами про окремі види громадських об'єднань.

Запитання внутрішньої організації та діяльності громадських об'єднань регулюються статутами, прийнятими самими громадськими об'єднаннями. Ці статути реєструються уповноваженими на те державними органами. Відносини, що регулюються нормами статутів, не є правовими. Разом з тим всі громадські об'єднання, виконуючи функції, передбачені їх статутами, зобов'язані дотримуватися закони та інші правові акти.

Порядок створення громадських об'єднань, їх реорганізації та ліквідації. Громадські об'єднання створюються за ініціативою їх засновників - не менше трьох фізичних осіб. Кількість засновників для створення політичних партій, профспілок встановлюється законами про зазначених видах громадських об'єднань. До складу засновників поряд з фізичними особами можуть входити юридичні особи - громадські об'єднання.

Адміністративна правосуб'єктність громадських об'єднань виникає з моменту прийняття об'єднанням рішень: про його створення, про затвердження статуту об'єднання і формування керівних та контрольно-ревізійних органів з'їздом (конференцією) або загальними зборами. Після прийняття зазначених рішень об'єднання вважається створеним. Воно здійснюва-

142

143>

ляє свою статутну діяльність, набуває права за винятком прав юридичної особи і приймає на себе обов'язки , передбачені федеральним законом «Про громадські об'єднання».

Правоздатність громадського об'єднання як юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації даного об'єднання.

Засновниками, членами та учасниками громадських об'єднань можуть бути громадяни, які досягли віку 18 років, і юридичні особи, якщо інше не встановлено законодавством. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть бути засновниками, членами та учасниками громадських об'єднань, за винятком випадків, встановлених федеральними законами чи міжнародними договорами Російської Федерації.

Членами та учасниками молодіжних громадських об'єднань можуть бути громадяни, які досягли віку 14 років, а дитячих об'єднань - досягли віку 10 років.

Не можуть бути засновниками, членами та учасниками громадських об'єднань органи державної влади та місцевого самоврядування.

При створенні громадських об'єднань права і обов'язки їх засновників вказуються в статутах об'єднань. Статут повинен передбачати:

- назва, цілі громадського об'єднання, його організаційно-правову форму;

- структуру об'єднання, керівні та контрольно-ревізійні органи громадського об'єднання, територію, в межах якої дане об'єднання здійснює свою діяльність;

- умови та порядок набуття і втрати членства в громадському об'єднанні, права та обов'язки членів даного об'єднання (тільки для об'єднання, що передбачає членство);

- компетенцію і порядок формування керівних органів об'єднання, терміни їх повноважень, місце знаходження постійно діючого керівного органу;

- правила внесення змін і доповнень до статуту громадського об'єднання;

- джерела формування грошових коштів та іншого майна об'єднання, права об'єднання та його структурних підрозділів з управління майном;,, * іааоюв **!

143

144>

- порядок реорганізації та (або) ліквідації громадського об'єднання.

Статут громадського об'єднання може містити опис символіки даного об'єднання.

Громадське об'єднання має право не реєструватися в органах юстиції. У цьому випадку вона не набуває прав юридичної особи.

Державна реєстрація загальноросійського та міжнародного громадських об'єднань провадиться Міністерством юстиції Російської Федерації; міжрегіонального об'єднання - органами юстиції за місцем знаходження постійно діючого керівного органу об'єднання; регіонального та місцевого громадських об'єднань - органами юстиції відповідних суб'єктів Російської Федерації.

Для державної реєстрації громадського об'єднання подаються:

- заява об'єднання;

- статут;

- виписка з протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, що містить відомості про створення об'єднання, про затвердження його статуту, про формування керівних та контрольно-ревізійного органів;

- відомості про засновників;

- документи про сплату реєстраційного збору та про надання юридичної адреси громадському об'єднанню;

-протоколи установчих з'їздів (конференцій) або загальних зборів структурних підрозділів для міжнародного, загальноросійського та міжрегіонального громадських об'єднань.

Документи подаються на державну реєстрацію протягом трьох місяців з дня проведення установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів.

Орган, реєструючий громадське об'єднання, в місячний термін зобов'язаний розглянути заяву про реєстрацію та прийняти рішення: зареєструвати об'єднання і видати засновникам свідоцтво про його реєстрацію або відмовити в державному реєстрації об'єднання і видати засновникам письмовий документ з мотивуванням відмови , який може бути оскаржена в судовому порядку. «<"

144

145>

Громадське об'єднання за рішенням з'їзду (конференції) або загальних зборів може бути реорганізовано. Державна реєстрація новоутвореного після реорганізації об'єднання здійснюється в зазначеному вище порядку. Майно об'єднання, який є юридичною особою, переходить після його реорганізації до оплати юридичним особам у порядку, передбаченому Цивільним кодексом Російської Федерації.

Ліквідація громадського об'єднання здійснюється або за рішенням з'їзду (конференції) або загальних зборів відповідно до статуту даного об'єднання, або в судовому порядку. Рішення про ліквідацію об'єднання, який є юридичною особою, направляється в орган, який зареєстрував об'єднання для виключення об'єднання з єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Права громадського об'єднання. Для здійснення статутних цілей об'єднання має право:

- вільно поширювати інформацію про свою діяльність;

- брати участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у порядку та обсязі, передбаченими законодавством;

- проводити збори, мітинги, демонстрації, ходи і пік ети Рованом е;

- засновувати засоби масової інформації та здійснювати видавничу діяльність;

-представляти і захищати свої права, законні інтереси своїх членів і учасників, а також інших громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях;

- здійснювати в повному обсязі повноваження, передбачені законами про громадські об'єднання;

- виступати з ініціативами з різних питань суспільного життя, вносити пропозиції до органів державної влади;

- брати участь у виборчих кампаніях (у разі державної реєстрації об'єднання і за наявності в статуті даного об'єднання положення про участь його у виборах).

Законами про громадські об'єднання можуть бути передбачені додаткові права для конкретних видів громадських об'єднань.

145

146>

Обов'язки громадського об'єднання. У своїй діяльності громадське об'єднання зобов'язане:

- дотримуватися законодавства, загальновизнані принципи і норми міжнародного права, що стосуються сфери його діяльності, а також норми, передбачені його статутом і іншими установчими документами;

- щорічно публікувати звіт про використання свого майна або забезпечувати доступність ознайомлення з вказаним звітом, інформувати орган, що реєструє об'єднання, про продовження своєї діяльності із зазначенням дійсного місця знаходження постійно діючого керівного органу, його назви і даних про керівників об'єднання і відомостей, що включаються до єдиного державного реєстру юридичних осіб;

- представляти за запитом органу, що реєструє об'єднання, рішення керівних органів та посадових осіб об'єднання, а також річні та квартальні звіти про свою діяльність в обсязі відомостей, що надаються в податкові органи;

- допускати представників органу, що реєструє об'єднання, на проведені громадським об'єднанням заходи, а також сприяти представникам реєструючого громадські об'єднання, в ознайомленні з діяльністю об'єднання.

Громадські об'єднання можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню статутних цілей , заради яких вони створені, і відповідати цим цілям.

Держава і громадські об'єднання. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів громадських об'єднань, надає підтримку їх діяльності, законодавчо регулює надання їм податкових та інших переваг. Втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність громадських об'єднань само як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. Питання, що зачіпають інтереси громадських об'єднань, вирішуються органами державної влади та місцевого самоврядування за участю відповідних громадських об'єднань або за погодженням з ними. На працівників апарат-

146

147>

ратов громадських об'єднань, працюють за наймом, поширюються законодавства Російської Федерації про працю та соціальне страхування.

Разом з тим орган, що реєструє громадські об'єднання, здійснює контроль за відповідністю діяльності громадських об'єднань статутним цілям. Цей орган має право запитувати у керівних органів громадських об'єднань їх розпорядчі документи, направляти своїх представників для участі в проведених громадськими об'єднаннями заходах. У разі виявлення порушень громадськими об'єднаннями законодавства або вчинення ними дій, що суперечать їх статутним цілям, органом, що реєструє об'єднання, може бути винесено керівним органам даних об'єднань письмове попередження із зазначенням конкретних підстав винесення попередження. Попередження може бути оскаржене об'єднанням в судовому порядку.

Фінансові органи здійснюють контроль за джерелами доходів громадських об'єднань, розмірами одержуваних ними коштів і сплатою податків відповідно до законодавства. Нагляд і контроль за виконанням громадськими об'єднаннями існуючих норм і стандартів можуть здійснюватися екологічними, пожежними, епідеміологічними та іншими органами державного нагляду і контролю. Нагляд за додержанням законів громадськими об'єднаннями здійснює Прокуратура Російської Федерації.

Державні органи та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи , які заподіяли шкоду суспільним об'єднанням внаслідок порушення зазначеними органами та їх посадовими особами законів про громадські об'єднання, несуть відповідальність, передбачену кримінальним, цивільним та адміністративним законодавством.

Відповідальність громадських об'єднань. У разі вчинення громадським об'єднанням, в тому числі не зареєстрованим в органах юстиції, порушення законодавства воно несе встановлену законом відповідальність. При порушенні законодавства громадськими об'єднаннями, не зареєстрованими в органах юстиції, відповідальність за скоєні порушення несуть особи, що входять до складу керівних органів цих об'єднань. При скоєнні об'єднаннями діянь, які караються в кримінальному порядку, особи, що входять до керівних органів цих об'єднань, при доказі їх провини за орга-

 147

 148>

 цію зазначених діянь можуть за рішенням суду нести відповідальність як керівники злочинних співтовариств. Інші члени та учасники таких об'єднань несуть відповідальність за ті злочинні діяння, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь.

 Діяльність об'єднання може бути припинена судом. Як вже вказувалося, воно може бути ліквідовано за рішенням суду.

 Громадські об'єднання відповідно до своїх статутів можуть наділяти керівників об'єднань повноваженнями виступати від імені об'єднання і здійснювати юридично значимі дії. У цих випадках керівники (представники, службовці) об'єднання виступають в якості суб'єктів права, у тому числі і адміністративного.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. Адміністративно-правовий статус громадських об'єднання"
  1. ПЕРЕДМОВА
      адміністративного права в правовому регулюванні суспільних відносин дуже великі. Норми адміністративного права: - впорядковують і закріплюють найбільш доцільні суспільні відносини у сфері управління; - охороняють врегульовані правом суспільні відносини; - витісняють зі сфери управління суспільні відносини, що не відповідають сучасним умовам; - сприяють зародженню і
  2.  1. Адміністративно-правовий статус граждан2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої власті3. адміністративно-правові гарантії прав громадян
      адміністративно-правові гарантії прав
  3. Коренев А.П.. Адміністративне право Росії. Підручник. У 3-х частинах. Частина I. M.: МЮИ МВС Росії. Вид-во «Щит-М». - 280 с., 1999

  4. 1. Адміністративно-правова норма
      адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові норми визначають належне поведе-ня всіх осіб і організацій, що діють у сфері державного управління. 3. Призначення адміністративно-правових норм полягає насамперед у забезпеченні ефективної
  5. Скорочення:
      адміністративних правонару-шениях Гос-во - держава, держ. - Державний н.п.а. - Нормативно-правовий акт Д-ть - діяльність О.о. - Громадські об'єднання З-н - закон, з-во - законодавство кіт. - Який (ая.) х-р - характер І.В. - Виконавча влада Адм. - Адміністративний
  6. 23. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
      адміністративно-правового статусу особи. Правосуб'єктність цих осіб виникає з моменту прибуття в Україну і завершується з часу залишення її території. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян регламентується Законом України від 04.02.94 р. «Про правовий статус іноземців», а також міжнародними угодами. Статус осіб, які не мають громадянства, але перебувають на території
  7. Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972

  8.  1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових відносин.
      адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових
  9. 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
      адміністративної правосуб'єктності, яку складають адміністративні правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - це визнання законом за громадянином фактичної можливості бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру. Адміністративна правоздатність виникає з моменту народження людини. Її обсяг
  10. 2. Предмет і система адміністративного права.
      адміністративного права, обмежуючи сферу свободи індивідів в інтересах об-ва створюють правоохоронний режим. Створюють функцію боротьби з адмін-ми правопорушеннями. Система адмін права. Складається з 2-х частин: норми рег-е управління в тому числі державної, меншу частину правоохоронні норми (каральні). Адміністративне право є класичною галуззю права оскільки його норми реалізують
  11. 1. Суб'єкти адміністративного права
      адміністративним правом. Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміні-стративні пр-ний при наявності 3-х умов: 1. адміністративно-правові норми, які передбачають права і обов'язки суб'єкта 2. адміністративної правоздатності та дієздатності суб'єкта 3. підстава виникнення, зміни та припинення пр-ний (юридичний факт) Адміністративна правоздатність - це
  12. 19. Індивідуальні суб'єкти адміністративно-правових відносин: поняття, види.
      адміністративного права - це всі ті, хто згідно з адміністративно-правових норм наділені конкретним обсягом прав і обов'язків у сфері виконавчої влади. Відносяться: громадяни України, іноземці, особи без громадянства,
  13. 3. Право на об'єднання, свобода спілок та асоціацій
      статус такого роду об'єднань регулюється не конституційним, а цивільним, торговельним, промисловим, сільськогосподарським правом. Деякі категорії об'єднань забороняються конституціями з політичних мотивів. Наприклад, ст. 78 Конституції Королівства Данії 1953 року народження, констатуючи право громадян створювати громадські об'єднання в будь-яких законних цілях без попереднього повідомлення,
  14. 37. ПРАВО НА ОБ'ЄДНАННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ: ЗМІСТ І НОРМАТИВНА ОСНОВА
      правових формах - громадська ор 72 ганизация, громадський рух, громадський фонд, громадська інституція, орган громадської самодіяльності, політична партія. Організаційно-правовими формами політичних громадських об'єднань є політична громадська організація (у тому числі політична партія) і політичний громадський рух; політичні громадські
  15. 4. Система адміністративного права
      адміністративного примусу 8. інститут адміністративної відповідальності 9. інститут адміністративного процесу В Особливу частину входять інститути управління в області еконо-міки, соціально-культурній сфері, адміністративно-політичної сфе-ре. В адміністративному праві виділяють такі підгалузі: 1. Службове право 2. Політичне право 3. Освітнє право і
  16. 25. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
      адміністративної правоздатності, а виникаючі відносини є адміністративно-правовими, оскільки вони реалізуються у сфері державного управління, де учасники мають взаємні права та обов'язки. Більшість адміністративно-правових відносин, що виникають за участю об'єднань громадян, характеризуються відсутністю «влади і підпорядкування»; це так звані горизонтальні
© 2014-2021  ibib.ltd.ua