Громадяни України відповідно до ст. 36 Конституції України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації. Об'єднання громадян - добровільне громадське формування, створене на підставі єдності інтересів для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Право громадян на свободу об'єднань є невід'ємним правом людини. Держава сприяє розвитку політичної та громадянської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань. Здійснення права на об'єднання не підлягає жодним обмеженням, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для інтересів національної безпеки, громадського порядку або захисту прав і свобод інших людей, охорони здоров'я населення.
Головним, ніж громадські організації відрізняються від державних органів та організацій, є те, що перші у відносинах з іншими суб'єктами права і між собою виступають від свого імені і не наділені державно-владними повноваженнями.
До громадських об'єднань належать руху, конгреси, асоціації, фонди, спілки та інші формування, які відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» визначаються як політичні партії чи громадські організації.
Політичними партіями вважаються об'єднання громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку; їх головна мета - участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого самоврядування та представництво в їх складі.
Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших громадських інтересів. Таким чином, громадські об'єднання відрізняються від державних органів та організацій ще й тим, що вони створюються за будь-якою ознакою (віком, національністю, професією тощо).
Громадські об'єднання при виконанні своїх статутних обов'язків вступають у правові відносини з державними органами, у тому числі з органами державної виконавчої влади. У таких випадках вони є носіями адміністративної правоздатності, а виникаючі відносини є адміністративно-правовими, оскільки вони реалізуються у сфері державного управління, де учасники мають взаємні права та обов'язки. Більшість адміністративно-правових відносин, що виникають за участю об'єднань громадян, характеризуються відсутністю «влади і підпорядкування»; це так звані горизонтальні адміністративні відносини (внесення пропозицій органам влади і управління, захист своїх законних інтересів та законних інтересів своїх членів (учасників) у державних органах) . У той же час деяким адміністративно-правових відносин з участю об'єднань громадян може бути властивий елемент «влади» (при здійсненні державного нагляду і контролю діяльності громадських об'єднань).
Політичні партії та громадські організації через представників, обраних до законодавчих органів, Ради, органи місцевого самоврядування тощо, приймають участь у розробці та здійсненні політики держави, в управлінні державними і громадськими справами на основі їх програм і статутів відповідно до чинного законодавства.
Основи адміністративно-правового статусу об'єднань громадян врегульовані насамперед Конституцією України, Законом України від 16.06.92 р. «Про об'єднання громадян». Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26.02.93 р.. Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженим постановою Верховної Ради України від 17.12.93 р.. Тимчасовими правилами розгляду заяв про реєстрацію статутів громадських об'єднань, затвердженими Радою Міністрів УРСР від 21.12.90 р. та ін
Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, керуючись принципом невтручання державних органів та посадових осіб в діяльність об'єднань громадян і невтручання громадян у діяльність державних органів, посадових осіб та інших об'єднань громадян, крім випадків, передбачених законом.
Об'єднання громадян діють на підставі статуту, який не повинен суперечити законодавству України. Офіційне визнання (легалізація) даних об'єднань здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Відмова в реєстрації допускається лише у випадках, коли статутні або інші документи об'єднання, подані для реєстрації, суперечать законодавству України.
Зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:
- виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;
- представляти і захищати законні інтереси свої і своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;
- брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);
- створювати установи та організації;
- вносити пропозиції до органів державної влади;
Політичні партії мають право:
- брати участь у виробленні державної політики;
- брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;
- доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.
Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури.
За порушення законодавства до об'єднань громадян можуть бути застосовані такі стягнення: попередження, штраф, тимчасова заборона (зупинення) діяльності або окремих її видів, примусовий розпуск (ліквідація).
|
- Види і стадії адміністративного права
об'єднанню або ТК г) відповідному органу для вирішення питання про притягнення особи, яка вчинила адміністративний проступок, до дисциплінарної відпові-дальності На стадії порушення справи про адміністративне правонаруше-ванні можуть здійснюватися заходи щодо забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення: 1) адміністративне затримання 2) особистий огляд і огляд речей і
- Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
об'єднання цивільного і арбітражного процесуального права в єдину галузь права через схожість принципів діяльності, процесуальної форми і окремих інститутів. 5. І теоретиками, і практиками неодноразово зазначає-лось, що нечітке розмежування компетенції між суду-ми загальної юрисдикції та арбітражними судами по деяких категоріях справ негативно позначається як на
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
об'єднань, комерційних і некомерційних організацій та окремих громадян незалежно від їх фактичної участі в розглянутому арбітражному судом справі; невиконання вимог і розпоряджень арбітражного суду, неповагу до нього тягнуть за собою процесуальну та іншу відповідальність. Принцип процесуального рівноправ'я сторін. Даний принцип випливає (крім ст. 123 Конституції РФ) зі змісту
- 2. Судоустройственние прінціпиарбітражного процесуального права
об'єднанням, а також інших обставин. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їх майнового стану, форми власності та інших критеріїв; процесуальне становище учасників арбітражного судочинства визначається тільки арбітражним процесуальним законодавством і ніяким іншим;
- 2. Формування складу суду. Едінолічноеі колегіальний розгляд справ. Прівлеченіек розгляду справ арбітражних засідателів. Відводи
об'єднаннями підприємців, іншими громадськими та професійними об'єднаннями. Списки арбітражних засідателів представляються арбітражними судами суб'єктів Російської Федерації у Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації і затверджуються Пленумом Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Затверджені списки арбітражних засідателів публіку-ються в «Віснику Вищого Арбітражного Суду
- 1. Адміністративне право в системі юридичних наук: значення, взаємовідносини з іншими галузями права.
Об'єднаннями громадян внешневластних управлінських функцій. Як наука - адміністративне право має загальнонаукові мети, а саме виявлення, опис явищ, закономірностей і формулювання на цій основі прогнозів і реакцій в цілях вдосконалення й розвитку адмін-й практики. а) Розмежування адміністративного та конституційного права. Норми конституційного права є
- 43. Поняття законності і дисципліни в сфері виконавчої влади.
Об'єднань, інформаційних джерел тощо), а також для всіх громадян. Законність - це перш за все наявність реально діючих правових норм належної якості, їх послідовне і неухильне виконання всіма суб'єктами права. Як специфічні регулятори суспільних відносин закони та інші правові приписи повинні відповідати досягнутому в державі рівню економіки, культури,
- Явище організованої злочинності.
Об'єднань злочинних осіб або угрупувань, що об'єдналися на економічній основі. б) організована злочинність припускає конспіративну злочинну діяльність, в ході якої за допомогою ієрархічно побудованих структур координуються планування і здійснення незаконних діянь або досягнення законних цілей допомогою незаконних засобів; в) організовані злочинні угруповання мають
- 2.1. Реформування як засіб посилення цивільного контролю над силовими структурами
об'єднань, таких як Комітет солдатських матерів, об'єднання ветеранів та інших. Поділ існуючої великої сукупності офіцерських посад на різні категорії, в тому числі заміна певних посад на цивільні (начальники фінансової, продовольчої, медичної служб і т.д.). Як вказує Золотарьов П.С. найважливішою складовою військової реформи має стати поділ
- Список літератури
об'єднаннях: Федеральний Закон від 19 травня 1995 р. / / Збори законодавства РФ. 1995. № 21. Ст. 1930. Про оперативно-розшукову діяльність: Федеральний закон від 12 серпня 1995 р. / / Збори законодавства РФ. 1995. № 33. Ст. 3349. Про органи федеральної служби безпеки: Федеральний Закон від 22 лютого 1995 р. / / Збори законодавства РФ. 1995. № 15. Ст. 2325. Про основи
|