Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право України → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки з адміністративного права України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

24. Адміністративно - правовий статус біженця за законодавством України.


У цьому Законі під терміном "біженець" розуміється іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), що внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи іліd політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань і щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийняті рішення про надання нього статусу біженця.
Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, має
право на: тимчасове працевлаштування або навчання; медичну допомогу та соціально-побутові послуги; користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення до вирішення питання про надання статусу біженця, але на строк не більше трьох місяців; вільне сповідування своєї релігії. Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, зобов'язана: подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання про надання статусу біженця; при одержанні направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і у триденний строк зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ; притримувати встановленого чинним законодавством порядку перебування на території України; проходити медичний огляд на вимогу органів охорони здоров'я. Особа, яка одержала статус біженця, має право на: вибір місця тимчасового проживання із запропонованого їй міграційною службою переліку населених пунктів і пересування на території України за умов дотримання правил, встановлених для іноземців; роботу за наймом або на підприємницьку діяльність, придбання у власність майна за умовах, передбачених законодавством України для іноземців; охорона здоров'я та відпочинок у порядку, передбаченому законодавством для громадян України; отримання грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; користування житлом, наданим у місці тимчасового проживання; навчання в порядку , передбаченому законодавством України для іноземців; користування надбаннями культури; свободу совісті та вільне відправлення релігійних обрядів; недоторканність особи, житла, охорону законом особистого життя, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних
повідомлень; судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, особисту свободу і житло, а також захист майнових та немайнових прав; вступ до легалізованим громадським організаціям відповідно
їх статутів (положень). ЛИСТ ПРИБУТТЯ
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "24. Адміністративно - правовий статус біженця за законодавством України."
  1. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    адміністративного проступку: Учеб. по-соб. _ Свердловськ, 1987. 17. Бахрах Д.Н. Адміністративне право. Загальна частина. - М., 1993. 18. Бахрах Д.Н., Ківалов С.В. Митне право Росії. - Екате рінбург, 1995. 19. Бантишаев А.Ф., Василина М.М. Відповідальність за контрабандою ду / / Митна справа в питаннях і відповідях. - Ужгород, 1994. 20. Вельський К.С. До питання про предмет адміністративного права / /
  2. 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
    Адміністративної правосуб'єктності, яку складають адміністративні правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - це визнання законом за громадянином фактичної можливості бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру. Адміністративна правоздатність виникає з моменту народження людини. Її обсяг
  3. 22. Адміністративні звернення громадян: основні види звернень.
    Правових принципів державного і суспільного життя, соціально-культурних та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння-в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств,
  4. 23. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
    Адміністративно-правового статусу особи. Правосуб'єктність цих осіб виникає з моменту прибуття в Україну і завершується з часу залишення її території. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян регламентується Законом України від 04.02.94 р. «Про правовий статус іноземців», а також міжнародними угодами. Статус осіб, які не мають громадянства, але перебувають на території
  5. 25. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
    Адміністративної правоздатності, а виникаючі відносини є адміністративно-правовими, оскільки вони реалізуються у сфері державного управління, де учасники мають взаємні права та обов'язки. Більшість адміністративно-правових відносин, що виникають за участю об'єднань громадян, характеризуються відсутністю «влади і підпорядкування»; це так звані горизонтальні
  6. Компетенція приватних нотаріусів
    адміністративному, державному праві та інших областях права повноваження розглядаються як складова частина компетенції та статусу органу, посадової особи, особи, яка виконує управлінські функції в організації, а також деяких інших осіб, які реалізують функції передбачені для них законодавством. У зв'язку з цим повноваження є правом та одночасно обов'язком
  7. 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
    Адміністративні, ніж цивільно-правові. По-друге, у зв'язку з ліквідацією приватної власності, змінами економічного ладу, прийняттям нової Конституції СРСР, змінилася класифікація форм власності. Кодекс виходив з існування соціалістичної власності і особистої власності громадян на майно, призначене для задоволення їх матеріальних і культурних потреб
  8. 6. Дія цивільно-правових законів у часі і просторі.
    Адміністративно-територіальної
  9. 12. Державна реєстрація суб'єктів підприємництва
    адміністративну відповідальність згідно із законодавством. За наявності всіх документів, зазначених у Положенні, орган державної реєстрації зобов'язаний протягом не більше п'яти робочих днів з дня їх надходження внести дані реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (автоматизованої системи збору, накопичення, обробки та оперативного надання
  10. 28. Торгово-промислові палати
    адміністративно-територіальних одиниць може бути створена тільки одна ТПП. На території України діє ТПП України. ТПП створюється за ініціативою не менше 50 засновників, які знаходяться на відповідній території . Засновники ТПП скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи ТПП. Членами ТПП можуть бути тільки