Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоНотаріат → 
« Попередня Наступна »
ОГЮА. Опорний конспект з нотаріату в Україні. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Компетенція приватних нотаріусів


Компетенція нотаріальних органів - це сукупність встановлених законом прав і обов'язків (повноважень) нотаріальних органів та посадових осіб щодо здійснення покладених на них Законом задач. Наприклад, до компетенції нотаріальних органів входить посвідчення угод, а також входять всі дії, які повинен здійснити нотаріус для посвідчення цих угод: '
- витребування документів;
- перевірка законності угоди;
- перевірка дієздатності осіб та їх дійсного волевиявлення;
- вчинення самої нотаріальної дії, але тільки після того, як всі підготовчі дії виконані.
Таким чином, у поняття компетенція нотаріального органу входить вся сукупність повноважень нотаріуса. А в науці управління, а також в адміністративному, державному праві та інших галузях права повноваження розглядаються як складова частина компетенції та статусу органу, посадової особи, особи, яка виконує управлінські функції в організації, а також деяких інших осіб, які реалізують функції передбачені для них законодавством.
У зв'язку з цим повноваження є правом та одночасно обов'язком відповідного суб'єкту діяти в певній ситу - ації таким чином, як передбачено законом чи іншим правовим актом. Повноваження передбачає його належне виконання згідно із принципом законності.
Тому для визначення компетенції конкретного нотаріального органу ще недостатньо знати коло питань, які віднесені до повноважень нотаріальних органів взагалі. У зв'язку з цим ми можемо поділити компетенцію на два види: предметну та територіальну.
Предметна компетенція - це розмежування нотаріальних дій між різними нотаріальними органами з урахуванням виду і роду цих дій. Наприклад, свідоцтво про право на спадщину видає тільки державний нотаріус.
З поняттям територіальної компетенції пов'язано розмежування кола дій між нотаріальними конторами з урахуванням території її діяльності.
За загальним правилом ст. 41 Закону - нотаріальні дії вчиняються будь-яким нотаріусом чи посадовою особою, в будь-якій державній нотаріальній конторі або виконкомі на всій території України. Але Законом передбачені й певні винятки, які передбачають певні обмеження, а саме:
- ст. 9, 36, 55 - посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна - провадиться за місцем знаходження вказаного майна;
- ст. 60, 65 - заходи до охорони спадкового майна вживаються державними нотаріальними конторами за місцем знаходження цього майна;
- ст. 66 - свідоцтво про право на спадщину видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини, тобто за місцем останнього місця проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або основної частини;
- ст.ст.70-73 - свідоцтво про право власності у разі розподілу спільного майна подружжя, придбання з прилюдних торгів - жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна видається нотаріусом за місцем його знаходження, а також у разі накладення заборони відчуження нерухомого майна;
- ст. 85 - прийняття нотаріусом в депозит грошових і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання;
- ст. 93 - прийняття чеків для пред'явлення до штаті-, жу і посвідчення несплати чеків здійснюється нотаріусом за місцем знаходження платника;
- ст. 103 - якщо міжнародним договором встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж їх містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовують правила міжнародного договору.
Крім територіальних обмежень, правовий статус нотаріуса та посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, не дозволяє вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом »або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її-) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними (ст. 9 Закону).
Але в разі необхідності вчинити нотаріальну дію відносно себе особі, яка займає посаду нотаріуса в невеликому містечку, де немає інших державних нотаріальних контор або приватних нотаріусів, що ускладнює його правове положення, то в цьому випадку нотаріальне провадження має вчиняти уповноважена на вчинення нотаріальних дій посадова особа виконавчого комітету.
Компетенція приватного нотаріуса регулюється ст. 36 Закону. Згідно п. 2 Указу Президента України від 23.08.98 р. «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» приватні нотаріуси мають права посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти всі інші нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами за винятком :
1) вживання заходів до охорони спадкового майна;
2) видача свідоцтва про право на спадщину.
Досить часто при викладі спецкурсу «Нотаріат в Україні» у студентів виникають питання, чим пояснюється обмеження приватних нотаріусів щодо вчинення вищезазначених нотаріальних проваджень. Автор вважає, що віднесення цих проваджень до виключної компетенції державних нотаріусів зумовлюється тим, що ці нотаріальні дії потребують особливого порядку реєстрації та зберігання документів. Ці проведення тривають протягом шести місяців і вимагають відповідних дій нотаріусів на протязі цього часу. Приватні ж нотаріуси можуть змінити адресу робочого місця, їх свідоцтво може бути Анулювання тощо, а у разі припинення їх діяльності всі документи на протязі місяця повинні здаватися до архіву. Адже розпочате проведення також повинні передаватися до архіву, який, безумовно, впливає на права громадян і юридичних осіб. У разі звільнення державного нотаріуса провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину приймає до виконання інший державний нотаріус.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Компетенція приватних нотаріусів "
  1. Принципи діяльності нотаріату в Україні
    компетенції нотаріус вирішує питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міжнародних угод (ст. 7 Закону України "Про нотаріат"). Правовою гарантією дотримання нотаріусом чи іншою посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, принципу законності є передбачена ст. 50 Закону України "Про нотаріат" можливість оскаржити дії до
  2. Нотаріальні архіви
    компетенцію архіву; робити запити до нотаріусів, посадовим особам виконкомів і посадових осіб, уповноважених завіряти заповіти, які прирівнюються до нотаріально посвідчених; вимагати відомості, необхідні для роботи архіву; залучати в необхідних випадках як експертів і консультантів працівників органів нотаріату. Архіви можуть інформувати Міністерства юстиції України та Автономної
  3. Види і стадії адміністративного права
    компетенції Уряд заслуховує на своїх засіданнях звіти і доповіді керівників про стан справ у керованій ним галузі. Воно володіє повноваженнями щодо скасування актів цих органів у випадку якщо їх Конституції РФ та ін нормативним актам. б) відомчий здійснюють органи галузевої компетенції щодо підвідомчих їм об'єктів. Він полягає у перевірці цими органами
  4. 2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    компетенцію і намагатися вирішувати справи, віднесені законом до виключного відання суду; 2) дозвіл правових питань іншими органами в межах їх компетенції (наприклад, третейськими судами, адміністративними органами) правосуддям не є . За угодою сторін виник або що може віз-никнути спір, що випливає з цивільних правовідносин і підвідомчий арбітражному суду, до прийняття ним
  5. 1. ІСТОРІЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ В РОСІЇ
    приватних осіб. Новоторговий статут 1667 р. вводить митні суди, які діяли аж до видання Митного Статуту в 1727 році. Початок, і особливо середина 19-го століття, були багаті установами так званих третейських судів узаконений-них, тобто коли уряд приписувало звертатися не до судам державним, а до посередництва приватних осіб. У 1831р. було затверджено Положення про
  6. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    компетенції арбітражу, із здійсненням визнання і виконання арбітражного рішення. При вирішенні цих питань застосовуватиметься право тієї держави, на території якого відбувається арбітражний розгляд або до суду якого зроблені відповідні звернення. На практиці така кваліфікація вищезазначених дій як процесуальних спричиняє неможливість застосування
  7. 4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
    компетенції суду в Російській Федерації; є що вступило в законну силу рішення суду в Російській Федерації, прийняте по спору між тими ж особами, про той самий предмет і з тих же підстав; на розгляді суду в РФ перебуває справа по спору між тими ж особами, про той самий предмет і з тих же підстав, виробництво за яким порушено до порушення провадження у справі в іноземному
  8. 2. Судоустройственние прінціпиарбітражного процесуального права
    компетенції. У ряді випадків справи, віднесені до ведення арбітражних судів, можуть вирішуватися іншими органами, наприклад третейськими судами, в тому числі міжнародними комерційними ар-бітражамі, органами адміністративної юрисдикції. Однак діяльність зазначених органів з вирішення правових конф-ліктов не є правосуддям і не може позбавити зацікавлених осіб права на звернення до
  9. 2. Формування складу суду. Едінолічноеі колегіальний розгляд справ. Прівлеченіек розгляду справ арбітражних засідателів. Відводи
    приватну детективну діяльність на основі спеціального дозволу (ліцензії); 6) особи, які перебувають на обліку в наркологічних або психоневрологічних диспансерах. Арбітражний засідатель, вперше приступив до виконання своїх обов'язків, у відкритому судовому засіданні приносить присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, здійснювати
  10. Письмові докази.
    Компетенції. Для офіційних документів характерна наявність певної форми, порядку їх видання, складання, видачі, необхідних реквізитів. Разом з тим очевидно, що офіційні письмові докази досить різні за суб'єктним складом осіб, від яких вони виходять, за змістом, формою, правової спрямованості. Офіційними письмовими доказами можуть бути, наприклад, і акт
© 2014-2022  ibib.ltd.ua