Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

28. Торгово-промислові палати


Діяльність торгово-промислових палат (ТПП) регулюється Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 р.
Торгово- промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, створених і діючих відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємців, і їхнього об'єднання.
У Законі міститься спеціальна вказівка: ТПП мо-ясет займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами ТПП, а спрямовується на виконання її статутних завдань.
ТПП є юридичною особою і відповідає за своїми зобов'язаннями всіма коштами та майном, яке їй належить. ТПП не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, так само як члени ТПП не відповідають за її зобов'язаннями. ТПП не відповідає за зобов'язаннями створених нею підприємств та інших організацій, так само як підприємства та інші організації не відповідають за зобов'язаннями ТПП.
Згідно із Законом назву "торгово-промислова палата" і створені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, які містять ці словосполучення.
Отже, законодавством України статус ТПП встановлений як некомерційної організації, який характеризується двома основними ознаками: неприбутковістю і нерозподіленого прибутку між її членами.
Закон наділив ТПП статусом юридичної особи з усіма притаманними йому ознаками, включаючи самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями і наявність відокремленого майна. Разом з тим ТПП чітко виділені з кола юридичних осіб шляхом введення спеціальних обмежень на використання найменування "ТПП" у найменуваннях інших комерційних і некомерційних організацій.
У Законі встановлені кількісні обмеження відносно ТПП. Вони створюються на території Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні ТПП), однак у межах кожної з адміністративно-територіальних одиниць може бути створена тільки одна ТПП.
На території України діє ТПП України.
ТПП створюється за ініціативою не менше 50 засновників, які знаходяться на відповідній території.
Засновники ТПП скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи ТПП.
Членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.
Особливості державної реєстрації ТПП полягають у тому, що державна реєстрація ТПП України здійснюється Міністерством юстиції України, ТПП Автономної Республіки Крим - Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат - відповідно обласними. Київським та Севастопольським місцевими управліннями юстиції. ТПП набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації.
Діяльність ТПП припиняється шляхом її ліквідації, яка здійснюється за рішенням засновників ТПП або за рішенням її вищого керівного органу. ТПП може бути також ліквідована за рішенням суду у випадках і в порядку, встановлених законодавством України.
ТПП надані численні права, в тому числі:
здійснювати за дорученням державних органів незалежну експертизу нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань , які стосуються прав та інтересів підприємців;
представляти і захищати законні інтереси ТПП або За дорученням її членів їх інтереси;
надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;
проводити на прохання українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості та комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;
створювати з ініціативи учасників суперечки третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів.
Методичні та експертні документи, видані ТПП у межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Окремий розділ Закону регулює особливості створення та діяльності ТПП України.
Членами ТПП України є ТПП, створені відповідно до Закону, юридичні особи, які створені та діють відповідно до законодавства України, громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних ТПП одночасно є членами ТПП України.
Серед важливих повноважень, якими наділена тільки ТПП України, слід зазначити:
засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельних і портових звичаїв, прийнятих в Україні;
ведення недержавного реєстру українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами;
при ТПП України діють Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія, діяльність яких регулюється законодавством України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 28. Торгово-промислові палати "
  1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають з біржових угод, звані «біржовим арбітражем». За своєю природою це третейські суди, що вирішують спори за особливими правилами і регламентам. Діяльність цих судів не входить у поняття арбітражного процесу.
  2. 1. ІСТОРІЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ В РОСІЇ
    торговий статут 1667 р. вводить митні суди, які діяли аж до видання Митного Статуту в 1727 році. Початок, і особливо середина 19-го століття, були багаті установами так званих третейських судів узаконений-них, тобто коли уряд приписувало звертатися не до судам державним, а до посередництва приватних осіб. У 1831р. було затверджено Положення про третейський суд.
  3. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    торговельних угод, а також включають у себе «іноземний елемент» в тій чи іншій формі. У науці міжнародного приватного права досить довго велися дискусії про юридичну природу арбітражу і його місце в системі юрисдикційних органів. Проаналізувавши висловлені різними вченими думки з даного питання, Н. Ерпилева виділила три основні точки зору. Договірна концепція юридичної
  4. 2. АРБІТРАЖНА УГОДА
    промисловій палаті РФ (МКАС при ТПП РФ) рекомендує наступне формулювання: «Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору (угоди) або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недей-ствительности, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП РФ відповідно до його Регламентом ». У наведеному прикладі застереження не включає таких
  5. 1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма, завдання судочинства в арбітражних судах, джерела арбітражного процесуального права
    промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають з біржових угод, звані «біржовим арбітражем». За своєю природою це третейські суди, що вирішують спори за особливими правилами і регламентам. Діяльність цих судів не входить у поняття арбітражного процесу.
  6. 2. Формування складу суду. Едінолічноеі колегіальний розгляд справ. Прівлеченіек розгляду справ арбітражних засідателів. Відводи
    торгово-промисловими палатами, асоціаціями та об'єднаннями підприємців, іншими громадськими та професійними об'єднаннями. Списки арбітражних засідателів представляються арбітражними судами суб'єктів Російської Федерації у Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації і затверджуються Пленумом Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Затверджені списки арбітражних засідателів
  7. Тема 18. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ
    торговому арбітражі / / Вісник ВАС РФ. 2000. № 2. Зикін І., Розенберг М. Міжнародний договір і іноземне право в практиці Міжнародного комерційного арбітражного суду / / Держава і право. 2001. № 1. Кабатов В. Застосовне право при вирішенні спорів у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті РФ / / Господарство право. 1998. № 5-6. Косова М. Виконання
  8. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    торговельних угод, а також включають у себе «іноземний елемент» в тій чи іншій формі. У науці міжнародного приватного права досить довго велися дискусії про юридичну природу арбітражу і його місце в системі юрисдикційних органів 3. Проаналізувавши висловлені ученими думки з даного питання, можна виділити як мінімум три різні точки зору. 1) Договірна концепція юридичної природи
  9. Арбітражний інститут Стокгольмської торгової палати (Arbitration Institute, Stockholm Chamber of Commerce).
    Торгово-промислова палата, муніципалітет Лондонського сіті і Статутний інститут арбітражу. Суд функціонує на підставі Арбітражного регламенту, нова редакція якого набрала чинності 1 січня 1998 Число міжнародних комерційних спорів, переданих безпосередньо до Суду, щорічно становить 60-70 і помітно зростає. Регламент Суду передбачає, що арбітражне виробництво
  10. 3. Міжнародний комерційний арбітраж в Російській Федерації
    торгової Арбітражної Комісії (ВТАК) і Морський Арбітражної Комісії (МАК) при Всесоюзній Торговій палаті відповідно. МКАС і МАК є самостійними постійно діючими арбітражними установами (третейськими судами), що здійснюють свою діяльність на підставі Закону РФ «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 7 липня 1993 ТПП РФ затверджує Регламент МКАС і Регламент МАК,
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи