Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Аналіз резервів зниження собівартості продукції |
||
У собівартості продукції знаходять відображення індивідуальні витрати кожного підприємства на виробництво і реалізацію товарів, виконання робіт і послуг. Зменшення цих витрат забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рентабельність, тому аналіз досягнення неухильного зниження собівартості продукції, пошуку резервів подальшої економії усіх витрат на виробництво і реалізацію продукції являє собою один з обов'язкових напрямків фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств. Серед документів державної фінансової і статистичної звітності найінформативнішими з точки зору аналізу собівартості продукції є форми «Звіт про основні показники діяльності підприємства» (№ 1 - підприємництво) і «Звіт про фінансові результати». Для аналізу відповідних витрат на виробництво залучаються форми державної звітності з праці, з використання сировини і матеріалів, основних засобів. Для проведення поглибленого внутрішнього аналізу використовуються планові й нормативні документи, матеріали синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, управлінського обліку (зокрема калькуляції окремих виробів, робіт, послуг). Діюча в Україні система бухгалтерського обліку та фінансової звітності побудована так, що на її базі можна успішно розв'язувати низку аналітичних задач, пов'язаних із виявленням впливу собівартості продукції і ЇЇ окремих елементів на фінансовий результат діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. Необхідною передумовою ефективності такої аналітичної роботи є чітке уявлення про терміни і поняття, які закріплені у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку і пов'язані з даним напрямком аналізу. Серед них найважливіші такі. Операційні витрати - всі витрати, які пов'язані з основною діяльністю підприємства, а також з усіма іншими видами діяльності (за винятком діяльності, яка належить, згідно з відповідними П(С)БО, до інвестиційної та фінансової діяльності, а саме - витрат на придбання об'єктів основних засобів, на фінансові інвестиції, на виплату процентів за кредит, дивідендів тощо). До складу операційних витрат не входять також витрати, які є результатом надзвичайних подій. Інші операційні витрати - операційні витрати, які не входять до складу витрат на виробництво (продаж) продукції, а саме: витрати на дослідження та розробки; собівартість реалізованих зайвих для підприємства виробничих запасів; сплачені або визнані штрафи, пеня, недоїмки; недостачі та витрати від псування цінностей; інші витрати, які пов'язані з операційною діяльністю. Виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - це основна частина операційних витрат підприємства; вона включає в себе всі витрати, пов'язані з виробництвом (у торгівлі - з продажем) товарів, робіт, послуг, які реалізовані у звітний період. При цьому слід пам'ятати, що згідно зі стандартом фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» до складу собівартості продукції не входять адміністративні витрати, тобто загальногосподарські витрати, які пов'язані з управлінням підприємством у цілому, і витрати на збут - на пакування, транспортування продукції, на маркетинг, рекламу тощо. Виробнича собівартість готової продукції - витрати на всю виготовлену продукцію за звітний період (включно з такою, яка залишилася нереалізованою на кінець періоду). Величина виробничої собівартості готової продукції відрізняється від виробничої собівартості реалізованої продукції, зокрема, на суму так званих нерозподілених постійних загальновиробничих витрат (див. нижче), які входять лише до складу собівартості реалізованої продукції. Елементи витрат - складові собівартості продукції, кожна з яких являє собою сукупність економічно однорідних витрат, У П(С)БО-16 закріплено таке групування економічних елементів операційних витрат: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; амортизація; інші операційні витрати. Витрати, які формують виробничу собівартість продукції, групуються за напрямками витрат. У П(С)БО-16 визначено такі групи витрат на виробництво продукції: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати. Загальновиробничі витрати - це виробничі накладні витрати на організацію виробництва і управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання машин та устаткування. Для аналізу собівартості реалізованої продукції, випущеної готової продукції, а також загальновиробничих витрат як її складової важливо мати на увазі їх поділ на постійні та змінні. До змінних належать витрати, які прямо (або майже прямо) залежать від обсягу випущеної продукції. Такі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат (тобто на кожний вид продукції), виходячи з фактичного обсягу випуску продукції у звітний період. Інший порядок встановлено щодо постійних загальновиробничих витрат, тобто витрат, які залишаються незмінними (або майже незмінними) незважаючи на зміни обсягу випуску продукції: вони розподіляються між об'єктами витрат з урахуванням не фактичного, а так званого нормального обсягу продукції, який враховує потужність підприємства. Якщо ж у звітний період випуск продукції виявився нижчим, ніж його нормальна потужність, частина постійних загальновиробничих витрат залишається нерозподіленою. Вона не входить до складу виробничої собівартості готової продукції, але входить до складу виробничої собівартості реалізованої продукції. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "3. Аналіз резервів зниження собівартості продукції" |
||
|