Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції



Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин у сучасному суспільстві, є поняття конкуренції (сoncurrentia). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити суперників.
Під економічною конкуренцією розуміється змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку.
Слово «сoncurrentia» в перекладі з латинської означає «змагання, суперництво». «Як економічна категорія конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків» .
Конкуренція як базовий механізм ринкових відносин примушує підприємців змагатися один з одним і тим самим сприяти досягненню найвищих результатів. Основним змістом конкуренції є якнайповніше задоволення потреб населення, свобода доступу на різноманітні ринки, здешевлення продукції та підвищення її якості тощо. Вона не дозволяє економічній владі концентруватись в одних руках, перешкоджає зловживанню такою владою і забезпечує відкритість ринків.
Конкуренція виконує в ринковій економіці такі функції: регулювальну; мотиваційну; розподільну; контрольну.
Антимонопольно-конкурентна політика, яку здійснюють компетентні державні органи, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки.
Уповноважені органи державної влади й органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому та вживати передбачених законом заходів щодо впорядкування конкуренції суб'єктів господарювання.
Органам державної влади й органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється ухвалювати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи тієї форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 26 ГК рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обґрунтованими у випадках:
надання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога надається без дискримінації інших суб'єктів господарювання;
надання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою відшкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими надзвичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких установлюється законодавством;
надання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією;
здійснення державного регулювання, пов'язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення.
Цілі конкурентного законодавства спрямовані на зміну поведінки суб'єктів господарювання. Ця поведінка оцінюється під кутом зору заборон, додаткових обов'язків та спеціальних вимог, що містяться в конкурентних правових нормах .
Правові засади створення рівних можливостей для суб'єктів господарювання закріплені в розд. 3, 28 Господарського кодексу України, Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. Крім того, цю сферу врегульовують норми законів України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р., «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р., «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. Конкретизація Положень названих законів здійснюється насамперед нормами актів, що ухвалюються уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України.
Системний аналіз зазначених вище норм гл. 3, 28 ГК та згаданих законів доводить, що норми ГК, спрямовані на регулювання відносин щодо захисту економічної конкуренції, мають загальний характер і передбачають дальше врегулювання їх спеціальним законодавством. Ним є перелічені закони, інші законодавчі та підзаконні акти, ухвалені відповідно до цих законів .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції"
  1. Зміст
    економічної конкуренції 150 § 1. Поняття економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції 150 § 2. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Правовий статус природних монополій 152 § 3. Прояви недобросовісної конкуренції. Поняття і захист комерційної таємниці 159 § 4. Правовий статус Антимонопольного комітету України 164 § 5. Обмеження щодо
  2. 8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.
    економічної конкуренції; законодавство про зовнішньоекономічну діяльність; законодавство про нормативні
  3. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    поняття законодавства акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Вузьке - акти законодавчих органів і постанови парламенту про надання цим законам чинності. Слід зауважити, що широке розуміння законодавства принижує роль закону, об'єднуючи в одне ціле закони і підзаконні акти. Р. З. Лівшиц наголошує, що широке розуміння законодавства - це шлях розмивання
  4. § 1. Поняття та елементи контролю
    економічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки. Держава забезпечує захист прав суб'єктів господарювання і споживачів незалежно від їх організаційних форм і форм власності на майно Одним з основних питань контролю є визначення його сутності. Сутність контролю взагалі і фінансового контролю зокрема полягає в ефективному попередженні, виявленні та
  5. IV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    економічної та ресурсної бази, по-друге, реалізації заходів щодо формування комунальної власності; здійснення заходів, спрямованих на формування фінансів територіальних громад, які повинні базуватися на таких місцевих фінансових інститутах, як місцеві бюджети, позабюджетні, валютні та цільові фонди, місцеві податки і збори, комунальний кредит, комунальні платежі, фінанси комунальних
  6. ЗЗ.Види і прояви антиконкурентних дій (монополістичних зловживань).
    економічної конкуренції, яке ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається з законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимоно-польний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, можнавважати сформованим. Закон визначає групи порушень законодавства про захист
  7. 34.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
    економічної конкуренції до суб'єктів господарювання застосовуються такі види санкцій: 1. Штрафи відповідно до ст. 52 Закону «Про захист економічної конкуренції» накладаються органами Антимоно польного комітету на об'єднання, суб'єктів господарюваньня за такі порушення: а) антиконкурентні узгоджені дії; зловживання моно польним (домінуючим) становищем; невиконання рішені ня, попереднього рішення
  8. Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004
    економічної конкуренції; правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності; правове регулювання інвестиційної діяльності; статус вільних економічних зон в Україні; правове регулювання ринку фінансових послуг; правові засади контролю господарської діяльності. Посібник призначено для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних
  9. § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки
    економічної ді- яльності фізичних і юридичних осіб, яке підтримується можливістю застосування правових санкцій у разі їх порушення . Сучасна економіка має змішаний характер, що полягає в поєднанні механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання . Міра державної участі в регулюванні в різних країнах неоднакова і залежить від численних факторів. Українська держава, беручи участь в
  10. § 2. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Правовий статус природних монополій
    економічної конкуренції»; придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб'єкта господарювання. У такому разі