| Головна |
| Наступна » | ||
1. Аналіз витрат на зоробітню плату |
||
|
Витрати виробництва - це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об'єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін "витрати на виробництво", на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості. Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі. В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об'єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості. Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості. Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи. Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання: - своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов'язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства; - контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню; - обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції; - перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат; - виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва. Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій. Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов'язкова для всіх об'єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир-во: 1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів). 2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру. 3. Допоміжні мат-ли. 4. Топливо. 5. Енергія. 6. Заробітна плата. Основна і додаткова. 7. Відрахування на соціальне страхування. 8. Амортизація основних фондів. 9. Інші витрати. Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» - це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу. Витрати на оплату праці складаються із: 1. Фонду основної заробітної плати. 2. Фонду додаткової зар.плати. 3. Інші заохочення та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата -це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Додаткова зар.плата- це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм. До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємств на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих (витрат) виплат. Суми коштів, нарахорваних за щорічні й додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки в наступному місяці - у фонд оплати праці наступного місяця. При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомоги вказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період. Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір зароб.плати в цьому випадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вона видається за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю. Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються в фонд оплати праці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінки іноземної валюти по курсу Національного банку України на дату їх нарахування. Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року при складанні звітів по праці показуються відповідно до методології, яка прийнята в звітному періоді поточного року. |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна "1. Аналіз витрат на зоробітню плату" |
||
|
||