Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Біржова торгівля |
||
В умовах ринкової економіки такі господарські договори, як поставка, оптова купівля-продаж, міна та інші, можуть укладатися і на товарних біржах. Перші товарні біржі виникли ще в XV-XVI століттях в Італії, Голландії, Англії, а щодо походження самої назви "біржа" існує кілька версій. Згідно з однією з них, ця назва походить від новолатинського "bursa" - шкіряний гаманець. І у французькій мові слово "bourse" також означає гаманець, але й одночасно студентська стипендія. За іншою версією, назва "біржа" пов'язується з ім'ям голландського купця Ван дер Бурсе, який мешкав у бельгійському місті Брюгге і мав на своєму гербі зображення трьох гаманців. Місцезнаходження його будинку було зручним місцем для зібрання торгівців. Таким чином, цей будинок і став першою біржовою будовою. Однак елементи біржової торгівлі повільно розвивалися поряд із караванною, а потім ярмарковою торгівлею. Остання особливо була поширена в Росії. На відміну від західноєвропейських країн, де біржа народилася як наслідок вільної ініціативи самоорганізованого купецтва, в Росії вона була заснована "по высочайшему повелению" Петра І в 1703 році. Створена на зразок "Нідерландського стандарту" Санкт-Петербурзька товарна біржа розташувалась у спеціально побудованому для неї будинку на Васильєвському острові. У Харкові були засновані кам'яновугільна та залізо-торговельна біржі, у Москві - скотопромислова і м'ясна, у Мінську - лісова, на півночі України - хлібні. Як свідчать літературні джерела , в післяреволюційний період (в 1920-1930 рр.) біржі були органами державного регулювання ринків в умовах багатоукладної економіки. Учасниками бірж в основному були державні підприємства. В подальшому біржі перетворилися на громадські установи, утворені за типом асоціацій. В умовах згортання непу, визначення курсу на жорстку централізацію в управлінні народним господарством послідовно проводилася лінія на ліквідацію бірж. Завершена вона була в 1927 році. Біржі були повністю ліквідовані. Відроджуватися в Україні біржі почали з прийняттям Закону України від 10 грудня 1991 року "Про товарну біржу" . До правового регулювання біржової торгівлі належать і відповідні норми Господарського кодексу України та інших нормативних актів. Згідно з ч. 1. ст. 279 ГК України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Свою діяльність товарна біржа здійснює за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, а також застосування вільних (ринкових) цін. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Щодо правового статусу товарної біржі - це юридична особа, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку і діє на засадах самоврядування і господарської самостійності на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників , їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Стаття 280 ГК України визначає права та обов'язки товарної біржі. Товарна біржа має право: 1) встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу; 2) встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; 3) встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; 4) створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них; 5) розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти; 6) укладати угоди з іншими біржами; 7) видавати біржові бюлетені; 8) вирішувати інші питання, передбачені законом. Поряд з правами на товарну біржу покладаються певні обов'язки, а саме: 1) створення умов для проведення біржової торгівлі; 2) регулювання біржові операції; 3) регулювання цін на товари, що допускаються до обігу на біржі; 4) надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; 5) забезпечення збору, обробки і поширення інформації, що стосується кон'юнктури ринку. Особливістю правового становища біржі є те що в самій біржовій торгівлі біржа участі не бере, вона тільки її організує. Ніяких угод під час торгів вона не укладає. В торгівлі беруть участь члени біржі або брокери , які діють від свого імені і за свій рахунок. Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу вітчизняні та іноземні підприємства і підприємці. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Прикладом біржових угод є форвардні та ф'ючерсні угоди. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на майбутнє. Торгівля форвардними контрактами проводиться при поставці стандартного товару в майбутньому з оплатою протягом двох днів після укладення угоди. Торгівля за ф'ючерсними контрактами проводиться з метою гарантованого збуту виробленої продукції. У цьому разі укладається угода на поставку продукції в майбутньому з оплатою після поставки за цінами, які складуться на момент переходу права власності. Особливістю ф'ючерства є можливість продавця зворотного його викупу за біржовим курсом у будь-який момент до закінчення строку , а покупця - вільного продажу ф'ючерса. Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, є Правила біржової торгівлі. Вони розробляються відповідно до чинного законодавства і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. Правила біржової торгівлі регулюють, насамперед, строк та місце проведення біржових операцій, склад учасників торгів, сукупність вимог, що ставляться до учасників біржових торгів; порядок здійснення реєстрації біржових операцій та плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі. Відповідно до Закону України "Про товарну біржу", на біржі забороняється: купівля-продаж товарів однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають за мету або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін; поширення неправдивих відомостей, що можуть потягнути штучну зміну кон'юнктури ринку. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Біржова торгівля" |
||
|