Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання


Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації, крім випадків, передбачених Господарським кодексом. Державна реєстрація здійснюється в органах державної влади за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом (ст. 38).
Поняття державної реєстрації розкривається в Законі України від 15 травня 2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" . Під нею розуміють засвідчення факту набуття або позбавлення статусу юридичної особи організацією та статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Для державної реєстрації подаються такі документи:
рішення власника чи власників або уповноваженого ними органу у випадках, передбачених законом; установчі документи, передбачені законом для відповідних видів суб'єктів господарювання. Такими документами є рішення про утворення суб'єкта господарювання або засновницький договір , а у випадках, передбачених законом, статут (положення).
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до Закону.
Крім зазначених документів для державної реєстрації подаються також: рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом; реєстраційна картка встановленого зразка; документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
При створенні у процесі приватизації або корпоратизації відкритих акціонерних товариств повинен також бути переданий звіт про наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Громадяни, які мають намір здійснювати господарську діяльність як підприємці, подають реєстраційну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина - платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
Власник, засновник або уповноважені ними органи несуть відповідальність за подання документів, які не відповідають вимогам законодавства або недостовірні.
Реєстрацію проводить державний реєстратор, який призначається на посаду міським головою міста обласного підпорядкування або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації . Він здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну; формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та змін імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців; передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про ведення реєстраційних дій, у тому числі щодо створення відокремлених підрозділів юридичних осіб (ст. 6 зазначеного Закону).
Свідоцтво про державну реєстрацію - це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру - автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - запису про їх державну реєстрацію.
Порушення встановленого порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства поданих документів є підставою для відмови в його державній реєстрації. Відмова у реєстрації суб'єкта господарювання з інших мотивів не допускається. Вона може бути оскаржена в судовому порядку.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання необхідних документів. Орган, що здійснює реєстрацію, зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію. Це свідоцтво та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків у банках.
Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання включаються, як уже зазначено, до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. На печатках і штампах цього суб'єкта повинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким його включено до державного реєстру, ідентифікаційний номер громадянина-підприємця.
Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється. Доходи, одержані таким суб'єктом, стягуються до Державного бюджету.
Суб'єкти господарювання - господарські організації мають право відкривати свої філії (відділення), представництва. Відкриття таких підрозділів не потребує їх реєстрації. Суб'єкт господарювання лише повідомляє про їх відкриття орган, що здійснює реєстрацію, вносячи додаткову інформацію до своєї реєстраційної картки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання"
  1. 21. Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
    державного реєстру. Згідно з Законом порядок проведення державної реєстрації суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у
  2. 5. Порядок утворення і припинення діяльності суб'єкта господарювання.
    державній реєстрації. Необхідно зазначити, що державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання одного з учасників суб'єкта. Для державної реєстрації суб'єкта господарювання надаються такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого
  3. 9. Порядок утворення і припинення діяльності суб'єкта господарювання.
    державній реєстрації. Необхідно зазначити, що державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання одного з учасників суб'єкта. Для державної реєстрації суб'єкта господарювання надаються такі документи: рішення власника (власників) майна
  4. 3. Порядок відкриття і режим функціонування платіжних рахунків
    державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію; копію належним чином зареєстрованого Статуту; копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати
  5. 60. Управління фінансовою системою України.
    реєстрацію випуску цінних паперів, регулює їх кругообіг. Основним фінансовим інститутом, який працює у сфері грошового ринку, є Національний банк України. Він здійснює емісію грошей, які виступають інструментом фінансових відносин і регулює грошовий обіг у країні. Важливе завдання Національного банку -організація функціонування кредитної системи, забезпечення стабільності національної грошової
  6. 5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.
    державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, - громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Особливим суб'єктом господарських відносин є держава, від імені якої діють її органи. 2) існування
  7. 11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
    державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»1. Цей
  8. 17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.
    державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Примусово суб'єкт господарювання припиняється відповідно до судового рішення, постановленого на підставі: - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні суб'єкта господарювання - юридичної особи, які не можна усунути; - провадження суб'єктом господарювання діяльності,
  9. 27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
    державну реєстрацію відповідного географічного зазначення. 2. Використанням географічного зазначення суб'єктом господарювання вважається: застосування його на товарах, для яких зареєстровано це географічне зазначення, а також на упаковці; застосування в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках тощо. 3. Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку
  10. 42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
    державну належність їх засновників (учасників). Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з
© 2014-2022  ibib.ltd.ua