Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 1. Підприємства. Їх організаційні форми


Серед організацій, які здійснюють господарську діяльність, Господарський кодекс України і законодавство найбільш детально регламентують правовий статус і діяльність підприємств.
Підприємство, згідно з Господарським Кодексом, - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої діяльності.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Вдалішим здається визначення підприємства за російським законом від 25 грудня 1990 року "Про підприємства і підприємницьку діяльність", який, щоправда, вже втратив чинність. Згідно з ним, "підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений в порядку, встановленому цим законом, для виробництва продукції, виконання робіт і послуг з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку". Наведені два визначення підприємства відображають дві точки зору, викладені з цього приводу в юридичній літературі. Одні автори в поняття «підприємство» закладають крім економічного критерію ще й юридичний , або навіть лише юридичний . Саме так визначає підприємство український законодавець, запозичивши його із законодавства колишнього СРСР. Інші автори виходять з того, що підприємство - категорія економічна і тому не можна відносити до його обов'язкових ознак ті чи інші правові якості, зокрема статус юридичної особи .
Отже, підприємство, як суб'єкт господарювання, залежно від певних умов (наявності відокремленого майна, самостійного балансу та ін.) може мати права юридичної особи, а може їх не мати .
Структура підприємства може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, лабораторій), а також функціональних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб). Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють штатний розпис і чисельність працівників. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів визначаються положеннями про них, що затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства та іншими установчими документами.
Підприємства можуть створювати філіали, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правами відкриття рахунків в банках та затверджувати положення про них. Узгодження питань про розміщення таких підрозділів підприємств з органами місцевого самоврядування здійснюється в установленому порядку.
В залежності від форм власності Господарський кодекс України вирізняє такі види підприємств: приватне підприємство, засноване на приватній власності громадян чи іншого суб'єкта господарювання, підприємство що діє на основі колективної власності; комунальне підприємство, що діє на основі власності відповідної територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні, за кодексом, можуть діяти також інші види підприємств (ст. 63).
У разі, якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.
Залежно від обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих, середніх або великих.
Малими (незалежно від форм власності) визнаються підприємства з середньообліковою кількістю працюючих за звітний (фінансовий) рік, що не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період на перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими визнаються підприємства, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Всі інші підприємства є середніми.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду підприємства поділяються на унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднань громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Корпоративні підприємства утворюються двома чи більше засновниками на підставі їх спільної угоди (договору) і діють на основі об'єднання майна та/або трудової чи підприємницької діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами на основі корпоративних прав, в тому числі через створювані ними органи, участі в розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарських товариств (акціонерного, з обмеженою відповідальністю, повного, з додатковою відповідальністю, командитного), а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності кількох осіб .
У випадках залежності одного підприємства від іншого залежне підприємство вважається дочірнім .
Слід зазначити, що крім визначення підприємства як суб'єкта господарювання в законодавстві України термін підприємство іноді вживається і в іншому розумінні - як об'єкта прав. Так, сама назва Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" свідчить про те, що в цьому разі про підприємства як майнові комплекси. Господарський кодекс України, як уже зазначено, використовує поняття підприємства як суб'єкта права. В сучасних умовах таке його розуміння набуло значного поширення, використовується і в Європейському Союзі
Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту чи інших установчих документів.
Для управління господарською діяльністю підприємства власник (чи власники) або уповноважений ним орган призначає або обирає керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади та інше. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і місцевого самоврядування, у відносинах з іншими організаціями та громадянами, формує адміністрацію підприємства, вирішує інші питання його діяльності в межах та порядку, визначених установчими документами.
На підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом чи уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини між ними. Повноваження трудового колективу щодо участі в управлінні підприємством встановлюється статутом або іншими установчими документами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Підприємства. Їх організаційні форми"
  1. Тема 15. Режим законності і дисципліни у державному управлінні
    підприємства, установи і організації за порушення встанов лених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання роз поряджень (приписів) посадових осіб органів Державного по жежного нагляду; - державний геодезичний нагляд (див. Положення про Інспекцію державного геодезичного нагляду Головного управління геодезії, картографії та кадастру України) та ін. Важливим способом забезпечення законності
  2. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    підприємств сфери обслуговування в пунктах пропуску через державний кордон, на відстріл тварин та інше; - видача сертифікатів, актів верифікації тощо. В адміністративному законодавстві треба унормувати провадження у справах про надання управлінських послуг громадянам. З урахуванням наведеної вище класифікації потрібно розробити єдиний порядок їх надання, строки надання, встановити розмір
  3. 56.Структура фінансової системи України.
    підприємств державної власності, Пенсійний фонд, Фонди обов'язкового соціального страхування, Державний кредит ,Місцеві фінанси. Фінанси суб'єктів господарювання:Фінанси акціонерних товариств, Фінанси ТОВ,МП та підприємств інших форм власності, Фінанси фермерських господарств, Фінанси громадських організацій, Фінанси домогосподарств. Міжнародні фінанси:Міжнародні розрахунки, Фінанси міжнародних
  4. 19.Види та організаційні форми підприємств.
    підприємства оперує такими поняттями, як види, організаційні форми і категорії підприємств. Залежно від форм власності ч. 1 ст. 63 ГК виділяє такі види підприємств: - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); - підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); - комунальне
  5. 26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.
    підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці ст. 113 ГК. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається ГК та іншими
  6. 40.Правове регулювання інноваційної діяльності.
    підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології. Основною правовою формою реалізації інвестицій у сфері інноваційної діяльності є договір на створення і передачу науково-технічної продукції. За договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням
  7. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    підприємств, установ, організацій, які передусім вживають заходів щодо припинення злочинних дій, затримання злочинця на місці вчинення злочину, надають допомогу потерпілим, охороняють затриманих осіб до прибуття слідчо-оперативної групи, чергового наряду міліції або доставляють їх до найближчого місця утримання; вживають заходів щодо охорони місця події (видаляють сторонніх осіб, виставляють
  8. § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки
    підприємств, а й відносини щодо участі держави в керуванні акціонерним капіталом, які регулюються нормами зобов'язального права, а не права власності (докладніше це питання розглядатиметься в § 4). Суб'єктами господарювання державного сектору економіки відповідно до ч. 2 статті 22 ГК є суб'єкти, засновані тільки на державній власності, а також суб'єкти, засновані одночасно на державній та інших
  9. 2.2. Види та організаційні форми підприємств
    підприємства таких видів: 1) приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); 2) підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); 3) комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; 4) державне підприємство, що діє на основі державної власності; 5)
  10. правове забезпечення окремих видів фінансових послуг
    підприємств» фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими