| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Євразійська патентна конвенція |
||
|
Євразійська патентна конвенція має на меті досягнення більш високого ступеня інтеграції, ніж та, яку дає європейська патентна система. У число країн-учасниць Конвенції входить ряд колишніх республік Радянського Союзу, хоча цей міжнародний договір відкритий для вступу до нього будь-яких країн, що підписали Паризьку конвенцію і Договір про патентну кооперацію. Відповідно до цієї Конвенції вводиться єдиний євразійський патент. Проблема перекладу знімається у зв'язку з використанням єдиного робочого мови - російської, який знають у всіх країнах, що вступили в Конвенцію (при цьому будь-який суд чи інший компетентний орган країни-учасниці може вимагати подання позивачем матеріалів в перекладі на національну мову). Конвенцією також визначаються у вельми розумних розмірах мита, що стягуються як за подачу заявок, так і за підтримку патенту в силі. Найбільшим недоліком Конвенції є те, що нею не передбачено створення Євразійського апеляційного патентного суду, і це по суті означає можливість прийняття відрізняються один від одного рішень в судах різних країн з питань юридичної сили і порушень охорони євразійських патентів. Патентування винаходів, що забезпечується Євразійської патентної конвенції, здійснюється шляхом подачі заявки в Євразійське патентне відомство, розташоване в Москві. Заявники з країн - учасниць Конвенції подають євразійську заявку через національне патентне відомство, якщо це вимагається законодавством відповідної держави. Заявники з держав, що не беруть участь у Конвенції, подають заявку безпосередньо в Євразійське патентне відомство. Євразійське патентне відомство перевіряє відповідність заявки формальним вимогам Конвенції та Патентній інструкції та проводить по ній пошук. За результатами пошуку складається звіт про пошук, який надсилається заявникові. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки або, якщо дістану пріоритет, з дати пріоритету Євразійське патентне відомство публікує заявку разом із звітом про пошук. Потім, якщо від заявника надійде клопотання, яке має бути відомство проводить експертизу заявки по суті. Рішення про видачу або про відмову у видачі євразійського патенту приймається від імені Євразійського патентного відомства колегіями, складаються кожна з трьох експертів, є штатними співробітниками Євразійського патентного відомства. При незгоді з рішенням Євразійського патентного відомства заявник може в тримісячний термін з дати отримання повідомлення про відмову у видачі патенту подати заперечення, яке має бути розглянуто колегією Євразійського патентного відомства . В складу даної колегії повинні входити принаймні два експерта, раніше не приймали рішення по суті заявки. Відмова Євразійського патентного відомства у видачі євразійського патенту не позбавляє заявника можливості отримати національний патент в якому-небудь з держав, що беруть участь в Конвенції. До закінчення шести місяців з дати отримання заявником повідомлення Євразійського патентного відомства про відмову у видачі євразійського патенту або з дати одержання заявником повідомлення про відмову в задоволенні заперечення заявник може подати в Євразійське патентне відомство клопотання з зазначенням тих беруть участь у Конвенції, в яких він хоче отримати патент за національною процедурою. При цьому євразійська заявка даного заявника вважається правильно оформленої національної заявки, поданої в національне патентне відомство з тією ж датою подачі і, якщо така є, датою пріоритету, що і євразійська заявка, з усіма наслідками, передбаченими національним законодавством. Дана заявка надалі розглядається за національною процедурою за умови, що заявник сплатив національному патентному відомству необхідні національні мита. Отримання євразійського патенту супроводжується сплатою відповідних мит. Розміри мит, порядок їх сплати та повернення встановлені Положенням про мита Євразійської патентної організації, затвердженим Адміністративною радою ЕАПО 1 грудня 1995 Усі мита визначені в доларах США, однак на території Росії розрахунки з Євразійським промислової власності, в яких рівень валового національного доходу на душу населення не перевищує 3000 доларів США (в даний час такими країнами є все учасники Євразійської патентної конвенції), запроваджено пільговий тариф, що становить 20% встановлених зборів. Так, при подачі євразійської заявки сплачується єдина процедурна мито за подачу заявки, пошук, публікацію та інші процедурні дії в розмірі, як правило, 800 (160) доларів США. Крім того, особливі мита сплачуються при подачі в Євразійське патентне відомство клопотання про проведення експертизи по суті (800 і 160 доларів США), за подання заперечення при незгоді заявника з рішенням про відмову у видачі євразійського патенту (550 і 110 доларів США), а також за видачу євразійського патенту (500 і 100 доларів США). Всі зазначені вище мита сплачуються на користь Євразійського патентного відомства і є для нього одним із джерел покриття витрат на його діяльність. Надалі Євразійському патентному відомству сплачуються також щорічні мита за підтримку євразійського патенту в силі в тих державах - учасницях Конвенції, в яких власник прав бажає отримати (продовжити) охорону. Розміри цих мит встановлюються кожним з беруть участь у Конвенції самостійно. Дані мита розподіляються між Євразійським патентним відомством і відповідним державою в пропорції, яка встановлюється Адміністративною радою за умови, що не менше однієї п'ятої від розміру мита, отриманої за кожне зазначене власником патенту держава, належить Євразійському патентному відомству. Національні патентні відомства, в які подані євразійські заявки, стягують також мито за перевірку заявок на відповідність вимогам експертизи за формальними ознаками і пересилку заявок в Євразійське патентне відомство. « Попередня |
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
I. Введення. Основні інститути права інтелектуальної власності |
||
|
||