У сфері зовнішньоторговельної діяльності існує безліч різновидів контрактів, кожен з яких має свою специфіку. Тому зазвичай при укладенні того чи іншого контракту доцільно використовувати зразки типових форм контрактів, які розроблені в результаті узагальнення міжнародної практики і містять найбільш важливі аспекти, які в обов'язковому порядку повинні фіксуватися в контракті.
Складання контракту необхідно починати з Преамбули - найменування, вказівки місця і дати його підписання, а також з позначення сторін.
У назві зовнішньоекономічного контракту необхідно чітко сформулювати його юридичний характер. Доцільно також вказати порядковий номер контракту. Потім вказуються дата і місце укладення контракту.
Місце укладення (підписання) контракту - це факт, який за певних обставин може придбати юридичне значення. Наприклад, якщо в тексті контракту не буде визначено, право якої країни застосовується при розгляді спору, то саме місце укладення договору (підписання контракту) вкаже на дане право.
Найменування сторін у договорі має бути гранично точним. Приступаючи до розгляду контракту, необхідно спеціально подбати, щоб у його тексті фігурували справжні позначення юридичних осіб, що вступили в договірні відносини. Крім повного найменування суб'єктів підприємницької діяльності - контрагентів даного контракту, необхідно і доцільно вказати короткі назви сторін, "які будуть вживатися в контракті: наприклад," продавець "і" покупець "," довіритель "і" повірений "і т.п.
Якщо з боку партнера по договірних відносин контракт підписується безпосередньо керівником підприємства або організації, можна попросити його пред'явити будь-який документ, що засвідчує його особу. Якщо ж передбачається підписання контракту всього лише представником юридичної особи, яка укладає угоду, необхідно переконатися в тому, що він дійсно має повноваження на це. В якості документа, що посвідчує повноваження на підписання контракту, в таких випадках зазвичай використовується завірена нотаріусом довіреність. Документи, на підставі яких діє управомоченное до підписання контракту особу, необхідно також вказати в преамбулі контракту.
Обов'язковим також є зазначення в преамбулі контракту норм матеріального права, якими керуються сторони, включаючи посилання на статті Цивільного Кодексу, законів, положень, різних відомчих правил та інструкцій і т.п.
Після того, як сформульована вступна частина контракту, можна перейти безпосередньо до викладу статей.
При складанні тексту зовнішньоекономічного контракту необхідно керуватися Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим Наказом МЗЕЗТоргу України від 05.10. 95 р. № 75, де викладені основні вимоги до форми і змісту умов контракту.
Розбивка на статті, тобто структура контракту може бути різною. Вона залежить від характеру товару та умов договору. Приміром, якщо товар не вимагає особливої упаковки або поставка разова, порядок оплати спрощений, то немає великої необхідності виділяти вимоги до упаковки, термін поставки, умови оплати в окремі статті. Все це (і в тому числі ціна товару) може бути сформульовано у статті "Предмет контракту ". Якщо ж, навпаки, товар потребує добротної упаковці, терміни його поставки розтяжні, порядок оплати ускладнений і т. д. - всі подібні умови доцільно формулювати в окремих статтях.
Обов'язковими умовами зовнішньоекономічного контракту є : преамбула; предмет контракту; кількість і якість товару; базисні умови поставки товару згідно з Правилами ІНКОТЕРМС; ціна і загальна вартість контракту; умови платежів; умови здачі-приймання товару, робіт, послуг; упаковка та маркування товару; обставини, що звільняють від відповідальності ; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси та підписи сторін.
|
- Зміст
зміст і види торгового патенту 19. Порядок придбання торгового патенту 20. Поняття і види суб'єктів підприємницької діяльності 21. Установчі документи суб'єктів підприємництва 22. Поняття і види підприємств 23. 'Правовий статус господарських товариств 24. Відокремлені підрозділи суб'єктів підприємництва 25. Господарські об'єднання 26. Холдингові компанії 27.
- 45. Поняття і зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
зовнішньоекономічними договорами (контрактами). Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічної діяльності (ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").
- 32. "М'яке право" і 1Ех mегсаtoria
форма угоди з постачання, розроблена Організацією з координації європейської металообробної промисловості (Оргаліт). Сюди можна віднести і типові документи, що розробляються Комісією ООН з права міжнародної торгівлі
- 2. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95 р. № 75 і застосовується для укладання договорів купівлі-продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, а також для товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та
- 5. Міжнародні джерела правового регулювання зовнішньоекономічних угод (контрактів)
форма, незалежно від місця їх здійснення. Віденською конвенцією регулюються договори купівлі-продажу, здійснювані через обмін офертою і акцептом. Важливе значення мають також: Нью-Йоркська конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 Ця Конвенція визначає умови, за якими вимоги покупця і продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної
- 9. Предмет зовнішньоекономічного контракту
зміст кожного базисного умови поставки, то ми прийдемо, наприклад, до висновку, що найвигіднішим для продавця і невигідним для покупця є умова ЕХ ^ У (ФРАНКО-ЗАВОД), що покладає на продавця мінімум обов'язків, а на покупця - максимум. Самим же невигідним для продавця і, навпаки, вигідним для покупця нам здасться умова ^ ^ Р (Поставлено, мито оплачена), оскільки тут
- 10. Умови зовнішньоторговельного контракту
формацію; - давала вказівки транспортним організаціям про те, яким чином слід звертатися з вантажем товаром; - попереджала про небезпеки, які може нести з собою вантаж, що перевозиться у разі неналежного поводження з нею . Маркування може мати також рекламне призначення. У статті "Умови здачі-приймання товару" визначаються спосіб, строки та місце фактичної передачі товару, а також
- 11. Порядок розрахунків у контракті
форма міжнародних комерційних розрахунків - найбільш поширений в практиці міжнародної торгівлі спосіб оплати. Головне достоїнство її в тому, що оплата вартості товару проводиться одночасно з початком поставки, що дозволяє згодом уникнути суперечок з приводу несплати за товар. За своєю природою акредитив - самостійна сдел ка, відособлена від договору купівлі-продажу.
- 13. Відповідальність сторін у контракті
формалізованою процедурою розгляду спорів, Перевага ж суду полягає в тому, що рішення, в відміну від рішень арбітражу, забезпечені силою держави. Багато міжнародних Конвенції, до яких приєдналася Україна, рекомендують комерсантам вибирати арбітражний спосіб розгляду спорів, як більш компетентний і менш формалізований. У разі вибору арбітражу в якості
- 26 . Нормативна регламентація і обов'язковість застосування ІНКОТЕРМС при складанні зовнішньоторговельних контрактів
змісту своїх контрактних зобов'язань і правильно їх виконати; - допомагають уникнути виникнення або звести до мінімуму можливі суперечки з приводу неправильного або різного розуміння сторонами своїх контрактних зобов'язань; - виключають можливість зривів і прострочення поставки товарів з причини взаємного нерозуміння між контрагентами за зовнішньоекономічним контрактом. Правила ІНКОТЕРМС
|