Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

5. Міжнародні джерела правового регулювання зовнішньоекономічних угод (контрактів)


З міжнародних нормативно-правових актів найбільш важливе значення для зовнішньоекономічної діяльності мають прийняті в 1964 р. у Гаазі дві міжнародні угоди:
Конвенція про єдиний Законі про укладення договорів міжнародної купівлі-продажу товарів;
Конвенція про єдиний Законі про міжнародній купівлі-продажу товарів.
Особливе місце серед джерел контрактного права займає Віденська Конвенція ООН 1980 про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка набула чинності з 01.01.88 р. Україна приєдналася до цієї Конвенції 01.02.91 р.
Ця конвенція не впливає на дію інших міжнародних договорів, які регулюють внешнеекономі-/ ческие відносини.
Віденська конвенція поширюється на договори, в яких комерційні підприємства знаходяться в різних державах.
Для Віденської конвенції характерна диспозитивність. Вона проявляється в широкій автономії волі сторін, які за взаємною згодою можуть застосовувати цю конвенцію повністю або частково. Диспозитивність конвенції виявляється і в тому, що сфера її застосування може бути обмежена використанням державою-учасницею заяв і застережень, чим і скористалися під час її ратифікації Аргентина, Данія, Китай, Норвегія, США, Угорщина, Україна, Фінляндія, Швеція. Згідно з одним із засторог України, для угод, підписаних суб'єктами підприємницької діяльності з місцем розташування в Україні, обов'язковою є письмова форма, незалежно від місця їх здійснення.
Віденською конвенцією регулюються договори купівлі-продажу, здійснювані через обмін офертою і акцептом.
Важливе значення мають також:
Нью-Йоркська конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 Ця Конвенція визначає умови, за якими вимоги покупця і продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної купівлі-продажу товарів або пов'язані з його порушенням, призупиненням або недійсністю, не можуть бути задоволені внаслідок закінчення певного періоду часу. Такий період часу іменується "строком позовної давності";
Гамбурзька конвенція ООН про морське перевезення вантажів 1978 г;
Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961
З найважливіших міжнародних договорів країн колишнього СРСР можна назвати Договір про створення зон вільної торгівлі, укладений в Москві 15.04.94 р.
Більш докладно про міжнародні джерелах регулювання зовнішньоекономічної діяльності див. розділ 2 , питання 31.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Міжнародні джерела правового регулювання зовнішньоекономічних угод (контрактів) "
  1. Зміст
    міжнародних економічних організаціях 30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності 32. "М'яке право" 33. Оподаткування суб'єктів ЗЕД 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) 35. Звільнення від сплати мита і зниження її ставок 36. Податок на додану вартість та акцизного
  2. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    міжнародного приватного права є міжнародний комерційний арбітраж. Маючи тривалу і багатогранну історію свого правового розвитку, міжнародний комерційний арбітраж перетворився до теперішнього часу в широко відомий і часто використовуваний інструмент врегулювання зовнішньоекономічних спорів цивільно-правового характеру поряд із судовою процедурою 1. Більш того, в порівнянні з
  3. 4. Колізійні норми зовнішньоекономічних угод
    міжнародного приватного права, тобто національно-правових та міжнародно-правових. Колізійних метод є необхідним для регулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не врегульована, а також у разі необхідності здійснення вибору між нормами права. Необхідність у застосуванні колізійного методу може виникати як у випадку неідентичності законодавства
  4. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    міжнародних комерційних спорів за допомогою міжнародного арбітражу на сьогоднішній день майже ні у кого в світі не викликає сумнівів. Навіть у тих регіонах світу, де визнання міжнародного арбітражу довгий час практично було відсутнє - наприклад, в деяких країнах Латинської Америки («Доктрина Кальво»), відбулися радикальні зміни в цій області, в результаті чого там були прийняті
  5. Застереження про застосовне право.
    Міжнародне торгове) законодавство 1. Загальним правилом про застосовне право є свобода учасників зовнішньоекономічної діяльності у виборі права, що застосовується до регулювання їх відносин (п. 5 ст. 1 та п. 1 ст. 28 Закону РФ від 7 липня 1993 року «Про міжнародний комерційний арбітраж»; ст. VII Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, підписаної в Женеві 21 квітня 1961).
  6. Страхування ризику кримінальної економічної діяльності
    міжнародних. До них відносяться: Зменшення розміру підприємств. Наприклад, кожне економічний злочин, що дозволяє отримати величезний дохід є окремим підприємством. Диверсифікація діяльності: члени групи беруть участь в безлічі законних і незаконних підприємств. Диверсифікація незаконної діяльності злочинного співтовариства і заборона деяких видів бізнесу та злочинного
  7. 30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД
    міжнародного співтовариства. Згідно ст. 9 лютого Конституції основи ЗЕД визначаються виключно законами України. Серед законів слід передусім відзначити спеціальний систематизований закон, регулюючий ЗЕД, - Закон від 16.04.91 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність". Поряд з ним діє ряд законів з ще більшою спеціалізацією, наприклад Закон від 19.03.96 р. "Про режим іноземного
  8. 32. "М'яке право" і 1Ех mегсаtoria
    міжнародні звичаї та інші застосовуються у міжнародній практиці правила, не закріплені у вигляді зобов'язуючих норм. Ці норми, разом з тим, нерідко використовуються в міжнародній правозастосовчій практиці у сфері торгівлі. Трансформуючись у судові або арбітражні рішення, вони набувають у конкретних випадках обов'язковий характер. У кінцевому рахунку, вони можуть трансформуватися на
  9. 1. Поняття зовнішньоекономічного контракту
    міжнародної торгівлі заснована виключно на договірних відносинах, що вимагає від сторін обов'язкового узгодження і оформлення письмових угод, основної допустимої формою яких є контракт. Контракт є зовнішньоекономічним договором, контрагентами якого виступають фізичні або юридичні особи різної державної приналежності. Сторони при укладенні та
  10. 7. Правове регулювання порядку укладення та виконання контрактів
    міжнародних угод і великим значенням їх в економіці нашої держави, в Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, які регулюють питання форми, порядку укладання та виконання контрактів. Прикладами можуть служити: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р.; Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09. 94 р.; Закон України "Про