Важливе місце в нормативній регламентації зовнішньоекономічної діяльності нашої держави займають міжнародні договори України про торговельно-еконо-вів та інших видах співробітництва, укладені з метою ефективного використання економічних і торговельних можливостей суб'єктів господарювання. Держави підписують договори про торговельно-економічне, науково-технічне співробітництво, платежах, реекспорті, захист інвестицій. Предметом їх регулювання можуть бути: 1) принципи співробітництва держав у певній сфері; 2) конкретні питання співпраці. ,
До першої групи договорів належать, наприклад:,;
- Декларація про економічне співробітництво між Україною і Канадою 1992 г;
- Угода з Росією про реалізацію режиму вільної торгівлі 1994 року;
- Двосторонні угоди з Туркменістаном, Іраном про основні принципи торгово-економічного, співробітництва 1997;
- Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією 1997
Україна має намір приєднатися до Угоди про створення зони вільної торгівлі в Центральній Європі (його підписали Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія; до нього прагнуть приєднатися держави, які входили до Ради економічної взаємодопомоги). Метою цієї угоди є скасування митних кордонів, посилення товарообігу, розвиток потенційних можливостей взаємовигідного співробітництва. Угода про співробітництво між Україною та Європейським Союзом, процес ратифікації якого наближається до завершення, містить принципи співпраці нашої держави з зазначеним співтовариством держав.
До другої групи договорів належать, наприклад:
- торгово-економічні угоди з Кубою, Хорватією, Болгарією, Естонією, Іраном, Єгиптом, Китаєм;
- угода про державний кредит з Китаєм;
- взаємна домовленість про надання гуманітарної допомоги з Австрією 1992;
- з Канадою про економічне співробітництво , про торговельні та комерційні відносини 1995
Ряд питань паливно-енергетичного комплексу України та Росії вирішується в угоді між прави-. тельством України і урядом Російської Федерації про співробітництво в розвитку паливно-енерге-ських комплексів, підписаному 07.09.94 р. і затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.95 р.
Угоди про торговельно-економічне співробітництво підписані більш ніж з 50 державами. Ратифіковані угоди про вільну торгівлю з Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Грузією, Естонією, Казахстаном, Латвією, Молдовою, Росією, Туркменістаном, Узбекистаном, Литвою.
До вказаної групи належать і протоколи, в яких знаходять свій розвиток угоди про торговельно-економічне та інших видах співробітництва, наприклад:
- Протокол про поставки товарів та надання послуг , підписаний урядами України та Болгарії березні 1993 р. для виконання Угоди між цими державами про торговельно-економічне співробітництво і платежі від 05.10.92 р.;
- Протокол, підписаний між Україною і Російською Федерацією для виконання багатосторонньої Угоди про реєстр товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт від 15.04.94 р.
Угоди цієї групи складаються в основному на нетривалий відрізок часу. Прикладом детальної регламентації договірних питань є Угода щодо рибного промислу в економічній зоні архіпелагу Кергелен, підписана урядами Франції та України в 1992 р.
Сенс угод про зовнішньоторговельний співробітництво можуть визначати норми про певний вид режиму щодо товарообігу та інших формах економічних зв'язків. У більшості випадків це режим найбільшого сприяння. Він може надаватися щодо митниці та податків, консульських зборів і податків, які будуть або можуть бути застосовані до імпорту, експорту, транзиту та зберігання товарів, способам їх стягнення, а також щодо митних процедур і формальностей.
Договірні держави можуть погодитися надати одна одній режим найбільшого сприяння з усіх питань, пов'язаних з морським і повітряним сполученням. В угодах можуть визначатися сфери чи регіони торговельно-економічної діяльності, якщо на них держави не поширюють режим найбільшого сприяння, наприклад: на пільги і переваги, які надаються з метою полегшення прикордонної торгівлі або випливають з митних союзів, інших форм економічної інтеграції.
Договори можуть встановлювати недискримінаційний режим для юридичних осіб і організацій. При цьому характер їх капіталу - приватний, державний чи змішаний - значення не має.
|
- Зміст
міжнародних економічних організаціях 30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності 32. "М'яке право" 33. Оподаткування суб'єктів ЗЕД 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) 35. Звільнення від сплати мита і зниження її ставок 36. Податок на додану вартість та акцизного
- 1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. Виключна компетенція. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
міжнародних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства, які здійснюють підприємницьку-кую та іншу економічну діяльність (далі - іноземних-ві особи), у разі, якщо: відповідач перебуває або проживає на території Російської Федерації або на території Російської Федерації знаходиться майно відповідача; орган управління, філія або представництво іноземної особи знаходиться
- 1. ІСТОРІЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ В РОСІЇ
міжнародних договорів і конвенцій з третейського суду. Третейський розгляд повинно рано чи пізно отримати широке поширення при раз-278-вирішенні спорів між контрагентами з колишніх республік у складі СРСР. Однак у нинішніх умовах прагнення сторін з цих нових держав врегулювати суперечки в третейському суді поки не підкріплюється гарантіями примусового виконання
- 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
міжнародних комерційних спорів за допомогою міжнародного арбітражу на сьогоднішній день майже ні у кого в світі не викликає сумнівів. Навіть у тих регіонах світу, де визнання міжнародного арбітражу довгий час практично було відсутнє - наприклад, в деяких країнах Латинської Америки («Доктрина Кальво»), відбулися радикальні зміни в цій області, в результаті чого там були прийняті
- 3. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ПРИ ТПП РФ
міжнародного комерційного арбітражу як Міжнародний арбітражний суд при МТП, Арбітражний суд при Стокгольмської Торгової палаті, і цілий ряд інших. У МКАС на рік надходить у середньому 450 позовів. У МКАС можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно - правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків,
- Застереження про застосовне право.
Міжнародне торгове) законодавство 1. Загальним правилом про застосовне право є свобода учасників зовнішньоекономічної діяльності у виборі права, що застосовується до регулювання їх відносин (п. 5 ст. 1 та п. 1 ст. 28 Закону РФ від 7 липня 1993 року «Про міжнародний комерційний арбітраж»; ст. VII Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, підписаної в Женеві 21 квітня 1961).
- Конкуренція внутрішнього закону і міжнародного акта.
Міжнародного договору - Федеральний закон від 15 липня 1995 року «Про міжнародні договори Російської Федерації». Перелік міжнародних угод, визнаних Російською Федерацією і виконуваних її судами, міститься в Інформаційному листі Вищого Арбітражного Суду РФ від 16 серпня 1995 року. Загальне правило про конкуренцію внутрішнього і міжнародного закону: якщо міжнародним договором, в
- Тема 18. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ
міжнародного комерційного арбітражу. Арбітражна угода. Міжнародний комерційний арбітраж в РФ. Визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Нормативні акти Закон РФ «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 7.07.93 / / Російська газета від 14.08.1993 Література Ануров В. Юридична природа міжнародного комерційного арбітражу. М., Проспект. 2000. Ерпилева Н.
- 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
міжнародного приватного права є міжнародний комерційний арбітраж. Маючи тривалу і багатогранну історію свого правового розвитку, міжнародний комерційний арбітраж перетворився до теперішнього часу в широко відомий і часто використовуваний інструмент врегулювання зовнішньоекономічних спорів цивільно-правового характеру поряд із судовою процедурою 1. Більш того, в порівнянні з
- 2. Арбітражна угода
міжнародного комерційного арбітражу лежить арбітражна угода сторін спору. Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-яким конкретним правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні (п. 1 ст. 7 Закону 1993 р.). Сутність арбітражного
|