Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

26. НОРМАТИВНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ І ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНКОТЕРМС ПРИ СКЛАДАННІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ КОНТРАКТІВ


Правила ІНКОТЕРМС, уніфікувати і систематизувати міжнародні торговельні терміни (базисні умови поставки), необхідно і доцільно застосовувати при укладенні всіх зовнішньоторговельних операцій, так як вони є загальновизнаним міжнародним еталоном, стандартом в області поставки товарів, а також:
- сприяють однаковому розумінню і тлумаченню зовнішньоторговельними партнерами термінології, яка використовується у зовнішньоекономічному контракті;
- одноманітно і зрозуміло формулюють базисні умови поставки товарів, використовувані комерсантами в усьому світі, такі, як момент поставки, несення витрат з доставки, момент переходу ризиків псування або загибелі товару від продавця до покупця та інші;
- значно прискорюють і спрощують процеси складання та узгодження зовнішньоторговельних контрактів;
- допомагають уникнути зайвої витрати часу і нер-) вов на детальний опис в тексті контракту кожної умови поставки товару;
- дозволяють кожній з договірних сторін, що мають різне внутрішнє законодавство і менталітет, специфічну торговельну практику і торгові звичаї, досягти однакового розуміння змісту своїх контрактних зобов'язань і правильно їх виконати;
- допомагають уникнути виникнення або звести до мінімуму можливі суперечки з приводу неправильного або різного розуміння сторонами своїх контрактних зобов'язань;
- виключають можливість зривів і прострочення поставки товарів з причини взаємного нерозуміння між контрагентами за зовнішньоекономічним контрактом.
Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. Але вони не є єдиним загальноприйнятим міжнародним документом у даній сфері. Крім Правил ІНКОТЕРМС зовнішньоторговельна діяльність регламентується низкою міжнародно-правових актів.
Існує великий перелік правових актів, що регламентують договірні відносини, питання перевезення вантажів і т.д. Серед них Генеральна угода з тарифів і торгівлі від 10.04.47 р., Угода "Про міжнародне залізничне вантажне сполучення" від 01.11.51 р., Конвенція ООН "Про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП" від 14.11.75 р., Міжнародні правила перевезень вантажів від 21.09.65 р., Уніфіковані правила МТП по договірних гарантіях від 01 * 01.78 р. і багато інших.
Процес бурхливого розвитку зовнішньоторговельної діяльності в Україні в останні роки змусив законодавчі органи України звернутися до вже існуючими правилами ІНКОТЕРМС, що й було зроблено в 1994 р.;
тоді як більшість, країн світового співтовариства з ус-'пехом використовують ІНКОТЕРМС у своїй діловій прак-' тику з 1936 р.
Був виданий Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 м., який встановив обов'язковість застосування Правил ІНКОТЕРМС для українських резидентів при заключний всіх внутрішніх і зовнішньоекономічних договорів, предметом яких є товари.
Керуючись даним Указом, Правила ІНКОТЕРМС зараз широко використовуються українськими підприємцями при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.
З юридичної точки зору. Правила ІНКОТЕРМС не належать до типу міжнародно-правових нормативно-правових актів. Їх застосування не є обов'язковим у зовнішньоторговельній практиці, вони носять рекомендаційний характер.
Однак слід зазначити, що ряд держав, в тому числі і Україна, нормами внутрішнього законодавства передбачили для своїх резидентів обов'язковість використання Правил ІНКОТЕРМС при укладанні всіх договорів купівлі-продажу, предметом яких є товар. Правда, Україна приєдналася до використання Правил ІНКОТЕРМС лише в 1994 р., але Президент України своїм Указом від 04.10.94 р. зобов'язав суб'єктів підприємницької діяльності України всіх форм власності застосовувати Правила ІНКОТЕРМС при укладанні всіх договорів, як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних, предметом яких є товари.
В цілому, редакція ІНКОТЕРМС-2000 набагато більш зрозуміла і зручна для практичного використання при складанні зовнішньоекономічних контрактів.
Однак з введенням в дію нової редакції ІНКОТЕРМС-2000 виникла колізія цього документа з українським чинним законодавством. Відповідно до вищезазначеного Указу Президента України від 04.10.94 р. в даний час на території України все ще продовжують діяти Правила ІНКОТЕРМС-90, так як нові Правила ІНКОТЕРМС-2000 досі не опубліковані офіційно державною мовою. У зв'язку з цим державні органи, наприклад митниця, відмовляються приймати контракти, де міститься посилання на ІНКОТЕРМС-2000.
У свою чергу, іноземні контрагенти часто вимагають від українських партнерів посилання в контракті на ІНКОТЕРМС-2000, які діють у всьому світі з початку 2000 року.
Дану колізію можна було б вирішити опублікованому в Україні ІНКОТЕРМС-2000 в офіційній редакції.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 26. Нормативна регламентація і обов'язковість застосування ІНКОТЕРМС при складанні зовнішньоторговельних контрактів "
  1. Зміст
    нормативно-правових джерел ЗЕД 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності 32. "М'яке право" 33. Оподаткування суб'єктів ЗЕД 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) 35. Звільнення від сплати мита і зниження її ставок 36. Податок на додану вартість та акцизного збору 37. Податок на прибуток 38. Митне регулювання 39.
  2. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    нормативні акти. М., 1999. С. 520-530. мі, а не у відритому судовому засіданні, що за певних обставин стає очевидним преімуществом2. Міжнародний комерційний арбітраж - це третейський суд, постійно діючий або спеціально створений в кожному конкретному випадку, основною метою якого є розгляд і вирішення по суті міжнародної комерційної суперечки в
  3. 2. Арбітражна угода
    нормативних доку-ментів. М., 1994. С. 514-525. 11 Там же. С. 493-513. лежать остаточного врегулювання відповідно до Ар-арбітражного регламенту Міжнародної Торгової палати, одним або декількома арбітрами, призначеними відповідно до цього регламенту. Основне значення арбітражної угоди полягає в тому, що саме воно наділяє міжнародний ком-мерческій арбітраж компетенцією,
  4. Законодавство про нотаріат
    нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій. Джерелом нотаріального процесуального права в першу чергу слід назвати Конституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів. Основні положення діяльності нотаріальних органів і
  5. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Нормативних актів, що регулюють здійснення валютних операцій, і виконання резидентами зобов'язань перед державою в іноземній валюті; здійснює контроль за повнотою надходження в установленому порядку коштів в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями; бере участь у веденні контролю за дотриманням порядку квотування і ліцензування експорту товарів і послуг; контролює
  6. 1.2. Діалектичні закономірності реформування силових структур при переході до громадянського суспільства
    регламентації. - Армія функціонує на распорядительно-виконавчому принципі діяльності всіх ланок і посадових осіб. Але ці права і обов'язки необхідно жорстко регламентувати, так як волюнтаризм, суб'єктивність або просто відмінності в підході до вирішення завдань може привести не тільки до неузгодженості дій різних ланок армії, що призведе до невиконання бойового завдання, але
  7. 2.2. Формування системи управління реформуванням Збройних Сил
    нормативних актів в округах необхідно створити ефективний апарат реформ (науковий відділ з реформи), який повинен бути економічним, оперативним, компетентним і об'єктивним, який зможе залучити до роботи величезну масу фахівців округу, багатьох військовослужбовців, цивільні структури, що зробить процес реформування і науковим, і реальним, дозволить гармонійно поєднати науку з практикою. В
  8. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
    нормативними актами МО РФ. Враховуючи багатофункціональність структури МО РФ, її багатоструктурний, багаторегіональної і многосуб'ектной цього виду правовідносин, необхідно деякі договірні умови обумовлювати індивідуально в рамках підписання контракту. Командир частини, як представник МО РФ, повинен мати можливість, у рамках ФЗ і наказів МО РФ, обумовлювати додаткові умови. Ці
  9. Виявлення в процесі попереднього розслідування (судового слідства) обставин, що свідчать про відставання в психічному розвитку обвинуваченого (підозрюваного) неповнолітнього.
    Регламентацією кримінально-правової відповідальності неповнолітніх. Початкові відомості про можливе відставання в психічному розвитку можуть бути отримані в результаті спілкування слідчого з неповнолітнім. При цьому слідчий не може не звернути увагу на обмеженість наявних у підлітка уявлень, несформованість пізнавальних інтересів, слабкість вербалізації (невміння
  10. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
    регламентацію інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Присвятивши цього питання окрему, 11-ту главу, законодавець, крім цього, включив в КК РФ ряд відповідних додаткових норм, спеціалізованих по виду злочинів (див. примітки ст.ст. 204, 291 КК РФ) і щодо суб'єкта, до якого вони можуть бути застосовані. До останніх відносяться норми, що регламентують звільнення
© 2014-2020  ibib.ltd.ua