Головна
ГоловнаПолітологіяГеополітика → 
« Попередня Наступна »
А.В. Маринченко. ГЕОПОЛИТИКА. Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

1.7. Функції ГЕОПОЯітікі

Геополітика як наукова дисципліна має різноманітні зв'язки з життям окремої держави, союзу держав, що протистоять блоків. Вона відображає об'єктивні зв'язки і закономірності реального життя, що дозволяє їй виконувати певні функції. Найбільш важливі з них - пізнавальна, або гносеологічна, прогностична, управлінська, ідеологічна. Деякі вчені називають в якості самостійних функцій аксиологическую, або оцінну, виховну, або функцію політичної соціалізації, формування громадянськості, політичної культури населення. Але всі вони органічно входять в чотири перераховані функції.

Пізнавальна функція пов'язана насамперед з вивченням тенденцій геополітичного розвитку країн і народів, із зміною різних явищ, процесів, подій. У науковому пізнанні

28

геополітичної житті найчастіше оперують сукупністю теоретичних знань з життя держав, країн і народів, використовуючи при цьому методи порівняння, аналогій, екстраполяції. Широко застосовуються і емпіричні дослідження, які забезпечують пріоритет нових знань про геополітичну дійсності. Робиться це шляхом виявлення та аналізу нових явищ і тенденцій зміни всієї сукупності факторів геополітичної життя. Це служить важливою передумовою для розуміння і пояснення глобальних і регіональних зрушень на геополітичній карті світу.

Безумовно, для такого розуміння і пояснення треба застосовувати логічні методи: аналіз і синтез, індукцію і дедукцію і т.д. Доводиться переробляти і узагальнювати величезний обсяг інформації про конкретні геополітичних явищах, фактах, процесах. Можуть застосовуватися й інші психологічні, соціальні, спеціальні методи: контент-аналіз документів, тестування, соціометрія і т.д. Це може бути аналіз дій, вчинків, поведінки, виступів, заяв учасників політичних подій невеликого регіону, глобального блоку або союзу.

Дослідник отримує інформацію, яка виражається в об'єктивних і суб'єктивних показниках. Перша група інформації доповнює і уточнює дані офіційної статистики, змін, що протікають у світі; друга - це інформація про мотиви, наміри, цілі діяльності різних суб'єктів світової чи регіональної геополітики. Пізнавальна цінність суб'єктивної інформації дуже велика. Вона розкриває роль людського фактора в міжнародній або регіональній життя, звертає увагу на суб'єктивно-психологічні сторони масових геополітичних процесів, дозволяє бачити ступінь адекватності відображення об'єктивних тенденцій геополітичного розвитку у свідомості лідерів держав, блоків країн, соціальних чи етнічних груп, а також націй і народів, беруть участь у світових чи регіональних подіях.

Представляють інтерес для пізнання і прогнозу інформація про учасників політичних подій, подробиці їх соціально-моральних орієнтацій, дані про їх потреби та інтереси, рівні культури, мотивах, фактах реального і вербальної поведінки і навіть їх пристрастях ( хобі). Емпіричні дослідження дозволяють зібрати інформацію про громадську думку в

29

сюжеті, який дослідника регіоні або думка народів тих чи інших глобальних регіонів, а також вивчити морально-психологічне настрій населення потрібної частини планети.

Крім чисто інформаційної функції, а її ми розглядаємо як невід'ємну частину пізнавальної, емпіричні дослідження дозволяють виявляти нові тенденції геополітичного розвитку, тим самим вони збагачують теорію.

Для того щоб Росії вийти з нинішнього глухого кута, необхідний теоретико-методологічний прорив у системі знань про суспільство, світі, науці, техніці. Без цього неможливо впровадження нових технологій, а без них Росія в економічній, політичній, військовій, соціальній, духовно-моральної сферах життя, в державному управлінні може опинитися на задвірках історії, перетворитися на сировинний придаток розвинених країн. Звідси одна з найважливіших завдань молодої науки геополітики - створити теоретичний, концептуальний апарат, що сприяє формуванню такої системи ідейно-політичних поглядів у суспільстві і керівництві країни, яка повністю відповідає завданню збереження Російської Федерації як сильної і незалежної держави, що має відповідне місце в сучасному геополітичному просторі .

Прогностична функція геополітики випливає з пізнавальної, тісно змикається з нею. Власне, будь-які дослідження - теоретичні та емпіричні - проводяться в чому для того, щоб дати більш-менш вірний прогноз розвитку геополітичних сил, полів, позначити конфігурацію країн або союзів, їх вплив на розвиток міжнародних, міжрелігійних, міжетнічних відносин, залагодити можливі локальні конфлікти і виробити рекомендації для їх запобігання або погашення.

Цінність будь-якого геополітичного дослідження, починаючи від конкретних, емпіричних, і закінчуючи теоретичними, в яких дається аналіз емпіричного матеріалу, полягає в тому, наскільки адекватно, точно вони відображають тенденції різноманітних геополітичних процесів. Важливо ще й те, в якій мірі вони завершуються науково обгрунтованими прогнозами, наскільки ці прогнози будуть сприяти реалізації прогресивних геополітичних змін в інтересах людини, країни, регіону, людства в цілому. У підготовці короткострокових і довгострокових прогнозів геополітичних змін регіональ

30

ного або глобального характеру важливу роль грає моніторинг - спостереження за що проходять процесами.

Застосування методів порівняння, аналогій і деяких інших дозволить заздалегідь попереджати небажані геополітичні події.

Управлінська функція геополітики проявляється насамперед у зборі та аналізі емпіричної інформації, вироблення конкретних управлінських рішень і рекомендацій. Без оптимального обсягу інформації, без належного її аналізу, висновків і рекомендацій вчених політичним лідерам, військовим керівникам, економістам неможливо приймати вірні рішення, керувати геополітичними процесами та й взагалі керувати конкретною сферою - громадської, політичної, фінансово-економічної. При управлінні будь-яким видом діяльності, а також при підготовці управлінських рішень важливо добре проаналізувати проблемну ситуацію, дати правильну оцінку співвідношення різних чинників - політичних, географічних, економічних, військових і т.п., знати рівень впливу суб'єктів усіх подій, визначити ступінь ризику - політичного , військового, соціального, економічного, екологічного та ін, намітити конкретні заходи протидії опозиційним, що протидіє силам і т.

д.

Отже, управлінська функція геополітики конкретно проявляється в тому, що її прикладна частина безпосередньо бере участь у підготовці та розробці практичних рекомендацій для управління геополітичними подіями, формування для цього відповідних сил і засобів. Практичні рекомендації в геополітиці діляться найчастіше на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні.

Об'єктивні рекомендації враховують реальні умови людської життєдіяльності. Аналізуючи їх вплив на конкретну систему геополітичних відносин, дослідник, учений, політичний лідер, воєначальник і т.д. спираються на конкретну інформацію, що отримується в ході дослідження, збору розвідданих і т.п. Після аналізу інформації визначаються тенденції розвитку подій: від факту, конкретного випадку або явища до узагальнення. Потім даються рекомендації для теоретичного рівня науки. Але рівень рекомендацій може залишитися чисто прикладним, утилітарно-прагматичним, що носять миттєвий характер, і не мати істотного значення.

31

Щоб цього не сталося, важливо пам'ятати, що багато чого залежить від уміння аналізувати, від рівня підготовки фахівця-аналітика, тобто велике значення мають суб'єктивні рекомендації. Вони включають інтереси, мотиви, цілі, наміри, ціннісні орієнтації та установки, ідеологічну та світоглядну позиції і т.д. Це важливо знати, щоб обчислити ступінь відхилення від прогнозованого управлінського рішення.

Отже, узагальнюючи все сказане вище, можна стверджувати, що геополітика - наука управляти і правити.

Ідеологічна функція геополітики так само багатогранна, як і попередні, але тут є деякі складнощі. Сама по собі ця дисципліна довгі десятиліття була яблуком ідеологічного розбрату і вважалася в СРСР лженаукою, ідеологією імперіалізму, фашизму, котра виправдовує агресивні устремління високорозвинених країн до світового панування. Почасти так дійсно було, коли геополітикою займалися вчені тільки по той бік «залізної завіси», обслуговуючи в основному західних політиків. Та й зараз геополітика часто виступає на практиці як адвокат сильних світу цього.

В умовах однополярного світу, сформованого після руйнування системи колективної безпеки країн Східної Європи, після розвалу СРСР відбувається масована ідеологічна атака на уми народів і Заходу, і Сходу. Прикладів тому безліч. Наприклад, інтереси передусім США, Великобританії, Німеччини, Японії та інших високорозвинених країн видаються ними за загальнолюдські інтереси і цінності. НАТО від імені ООН чи Ради Безпеки ООН, а часом і не питаючи їх дозволу, бере на себе функції світового жандарма.

Однак треба виходити з розуміння ідеології як системи політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних і філософських поглядів і ідей, в яких усвідомлюється і оцінюється ставлення людей до дійсності. Отже, агресивним, антигуманним геополітичним поглядам можна і треба протиставити ідеологію мирного, прогресивного розвитку людського суспільства, що проголошує рівні права і можливості для всіх без винятку націй і народів в ім'я збереження людської цивілізації на нашій планеті.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.7. Функції ГЕОПОЯітікі "
  1. Список використаних джерел
    функцій. - М., 1994. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М., 1992. Травін В. Основи кадрового менеджменту. - М., 1997. Фуллер Д. Керуй або підкоряйся. Перевірена техніка ефективного менеджменту. - М.,
  2. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    Функціонування спеціальніх (вільніх) Економічних зон: Закон України от 13 жовтня 1992 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 50. - Ст. 676. 162. Про основи містобудування: Закон України от 16 листопада 1992 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 683. 163. Про Друковані засоби масової ІНФОРМАЦІЇ (преси) в Україні: Закон України от 16 листопада 1992 р. / /
  3. 1. Поняття виконавчої влади, її зміст і прізнакі.2. Основні функції виконавчої власті3. Основні принципи організації та функціонування виконавчої котельної власті.4. Співвідношення понять "державне управління" і "виконавчої-нительная владу".
    Функції виконавчої власті3. Основні принципи організації та функціонування виконавчої котельної власті.4. Співвідношення понять "державне управління" і "виконавчої-нительная
  4. 1. Виконавча влада
    функцій і встановленої законом компетенції. Ознаки виконавчої влади: 1. Самостійність і взаємозв'язок із законодавчою і судовою гілками державної влади. 2. Підконтрольність законодавчої та судової гілок державної влади. 3. Здійснюється спеціальними державними органами та органами місцевого самоврядування, які мають у встановленому нормативному порядку
  5. 2. Функції виконавчої влади :
    функцій і т.д. 5. Правове регулювання діяльності та функціонування со-ответствующих структур. 6. Загальне керівництво і оперативно-розпорядча робота. 7. Координація (узгодження) дій різних органів управ-ління , посадових осіб і організацій. 8. Контроль, тобто перевірка фактичного положення справ для виявив-лення та усунення порушень законів. 9. Облік людських, матеріальних,
  6. 3. Принципи виконавчої влади
    функцій у віданні центральних федеральних органів виконавчої влади. Децентралізація - закріплення предметів ведення і повноважень за тим чи іншим органом, який він повинен здійснювати самостоятель-но без втручання з боку вищестоящих органів. 9. Принцип плановості виражається в розвитку розробки про-грам галузей народного господарства, прогнозування ходу економіч-ських
  7. 4. Державне управління
    функції державного управління в галузях і сферах господарського, соціально-культурного та адміністративно- політичного (пристрої) будівництва. Існує 2 підходи до визначення розуміння державного управління. 1. Широке розуміння - це регулююча діяльність государ-ства в цілому, тобто діяльність з управління представницької (або за-чих) органами влади,
  8. 1. Адміністративне право
    функцій. Адміністративне право - це управлінське право (право управ-ління). Адміністративне право - це важлива галузь права (система правових норм), яка з метою виконання завдань і здійснення функцій держави регулює суспільні відносини управленче-ського характеру, що складаються в процесі організації та функціонує-вання виконавчої влади, а також у сфері
  9.  2. Президент формально не є главою виконавчої влади
      функціональне регулювання в певній сфері діяльності. ст. 260 Держ. комітет РФ у справах молоді Держ. комітет РФ по кінематографії Держ. комітет РФ по друку Держ. комітет РФ з фізичної культури і туризму Правове становище федеральних міністерств і державних комітетів характеризується наступними загальними рисами: 1. перелік, встановлений Президентом РФ 2. вони
  10.  Методи здійснення виконавчої влади
      функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За функціями суб'єктів управління вони поділяються на загальні, використовувані при виконанні всіх функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінських процесу, і спеціальні, що застосовуються при здійсненні окремих функцій на