ГоловнаCоціологіяЗагальна соціологія → 
« Попередня Наступна »
Тощенко, Жан Терентійович. Тезаурус соціології: темат. слов.-довід. / Під ред. Ж.Т. Тощенко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 487 с., 2009 - перейти до змісту підручника

Опції соціології

С

оціологія виконує дві основні функції - теоретико-пізнавальну та управлінську (прикладну). У свою чергу, вони можуть утворювати похідні функції, які іноді в літературі трактуються як самостійні. В якості похідних (допоміжних) функцій часто називають світоглядну, просвітницьку, прогностичну, профілактичну, прикладну і т.п. Але всі вони залежні від перших двох.

Теоретико-пізнавальна та управлінська функції соціології тісно взаємопов'язані. Науковий, диалектикоматериалистический погляд на історію є базою для довгострокового прогнозу і в той же час виконує функції методології дослідження суспільного життя, свідомості та поведінки людей. Теоретичні основи і концептуальний апарат соціології дозволяють детально аналізувати суспільні процеси (аж до побудови імітаційних статистичних моделей), а також прогнозувати їх розвиток з урахуванням різноманітних і специфічних умов в заданих межах місця і часу.

Теоретико-пізнавальна функція спрямована на з'ясування сутності, природи людської свідомості та поведінки в певних суспільних умовах, звернена до пізнання проблем сьогодення і майбутнього з урахуванням різноманіття конкретно-історичних і соціально-культурних умов розвитку. Вона має на меті вивчення та вироблення рекомендацій щодо вирішення проблем, що виникають у всіх сферах суспільного життя, в більш-менш широких просторово-часових інтервалах, що відносяться до різних соціальних груп і спільнотам. Соціологія спирається на систематизовані і постійно оновлювані дані соціальної дійсності, використовуючи для їх встановлення спеціальні, властиві їй методи аналізу.

Отримана в процесі соціологічних досліджень інформація, як правило, служить підставою для подальшого розвитку теоретичних положень. Вихідні методологічні ідеї, які соціолог закладає в науковому проекті, збагачуються висновками проведених досліджень і дозволяють отримати нове знання.

Разом з тим приріст нового знання досягається в тому випадку, якщо чітко сформульована соціальна проблема, яка зазвичай реєструється як протиріччя між потребами суспільного розвитку і суб'єктивною діяльністю людей.

Для вироблення пропозицій щодо усунення наявних протиріч аналізується як об'єктивна, так і суб'єктивна соціальна інформація. На сучасному етапі суспільного розвитку все більше і більше підвищується інтерес до інформації, яка характеризує внутрішній світ людей, їх наміри, мотиви, ціннісні орієнтації і готовність діяти в ім'я їх втілення в життя. Підхід до предмета соціології, покликаний розглядати реальне свідомість і поведінку людей, можна також трактувати як спробу суб'єктивувати суспільні процеси. Проте вивчення стану, виявлення тенденцій і проблем реального, практичного свідомості і поведінки обов'язково передбачає врахування об'єктивних умов, використання об'єктивної інформації. Саме таке поєднання дає реальну картину і досить всебічно фіксує те, що відбувається в житті країни, соціальних груп, спільнот і об'єднань.

Управлінська (прикладна) функція полягає в знаходженні раціональних способів вирішення конкретних суспільних проблем тут і зараз, так само як і проблем, які можуть виникнути в результаті певних управлінських впливів там і потім. Реалізація цієї функції тісно пов'язана із забезпеченням постійно оновлюваної інформації про стан і тенденції розвитку суспільних процесів і явищ. Важливим моментом є прогноз найближчих і більш віддалених наслідків, що дозволяє мінімізувати негативні тенденції.

До управлінської функції слід віднести і ті способи її впливу на суспільні процеси, які нерідко виділяють в самостійну функцію - ідеологічну, світоглядну.

В даний час гостро постало питання про більш ефективне участю соціології у вирішенні соціальних проблем модернізації суспільства. Тому потребує осмислення реальний досвід організації та проведення соціологічних досліджень, який в більшості своїй складається під впливом потреб практики. Першорядне значення набувають дослідження, спрямовані на вивчення стану, тенденцій і основних проблем соціально-економічного та соціально-політичного і духовного життя. Все більш значущими стають аналіз стратифікаційних процесів, діяльності засобів масової інформації, практика вивчення громадської думки, що пов'язано значною мірою з рішенням прикладних завдань.

В пріоритетні виходять питання етнонаціональних відносин. Сплеск конфліктів, етнічна напруженість стимулювали діяльність соціологів з пошуку шляхів виходу з кризи. Їх дані активно використовуються у вирішенні проблем малих народів, при визначенні меж та кордонів національних суверенітетів.

Важливе місце відводиться ринковим відносинам, політичним і соціальним наслідків входження людей в нову економічну реальність. Перед соціологами праці, фахівцями з індустріальної соціології, міста, села встали принципово нові питання, які було важко передбачити навіть у 80-ті роки XX в.: Наявність різноманітних форм власності, в тому числі і приватної, початок функціонування спільних (з іноземними фірмами) підприємств, створення нових, в тому числі і горизонтальних, зв'язків між ними. У 1990 р. вперше був зареєстрований новий фактор економічної свідомості і поведінки людей - усвідомлення безробіття, яка викликає тривогу у більшості населення. Особливу значимість набуває участь соціології в розгляді таких проблем, як насильство і злочинність у суспільстві. При вивченні реальних ситуацій, на вирішення яких може бути спрямована управлінська функція соціології, зросла роль екологічних і духовно-моральних проблем.

Таким чином, аналіз стану суспільної свідомості і поведінки людей, тенденцій їх зміни в умовах функціонування економічних, соціальних, політичних і духовних відносин - все це стало предметом науково-дослідних і прикладних завдань соціологічної науки. Вона покликана збагатити теоретичні погляди

про нинішній етап розвитку сучасного суспільства, допомогти практиці рекомендаціями про можливості раціонального впливу на суспільні процеси.

Основна література

Волков Ю.Г., Мостова І.В. Соціологія. М., 1999.

Соціологічна енциклопедія. М., 2003. Т. 2. С. 727.

Тощенко Ж.Т. Соціологія. М., 2005. С. 56-59.

Додаткова література

Кравченко Л.І. Соціологія. М., 2003.

Осипов Г.В. Соціологія. М., 2008.

Робоча книга соціолога. М., 2008.

Ж.Т. Тощенко

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Функції соціології"
  1. Тощенко, Жан Терентійович. Тезаурус соціології: темат. слов.-довід. / Під ред. Ж.Т. Тощенко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 487 с., 2009

  2. Ентоні Гідденс. Соціологія, 1999

  3. Фролов С.С. Соціологія. Підручник. Для вищих навчальних закладів. М.: Наука - 256 с., 1994

  4. Толстова Ю. Н.. Вимірювання в соціології: навчальний посібник / Ю. Н. Толстова. - М.: КДУ. - 288 с., 2007

  5. Люди
    функцію політичної теорії у складі філософсько-світоглядних систем. Їх соціологічна складова коливалася від найчистіших вигадок до наукових гіпотез. Однак до XIX в. соціологічна рефлексія не претендувала на ранг особливої ??дисципліни з метою обгрунтування ПФ. У першій половині XIX в. Сен-Симон, Конт, Мілль і Спенсер створили науку про суспільство за зразками фізики, хімії, біології та
  6. Додаткова література
    соціологія: Перспектівиг, проблемиг, методиг. - М., 1972. Вінер Н. Кібернетика і суспільство. - М., 1958. Конституція Російської Федерації (прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993 р.). - М., 1993. Луман Н. Чому необхідна «системна теорія»? - Проблем-миг теоретичної соціології. (Ред. А.О. Бороноев.) - СПб., 1994. Луман Н. Соціальні системи: Нарис загальної теорії.
  7. 121 Що таке соціальна філософія? Як співвідноситься соціальна філософія з суспільними науками?
    Функції соціального знання. До ідеологічної, гуманітарно-світоглядної, методологічної, аксіологічного функціям приєдналися комунікативна, інтегруюча функції. Соціальна філософія певним чином співвідноситься з іншими дисциплінами, складовими систему суспільство-знання. Особливо важливими в цьому плані є зв'язки соціальної філософії з історією і соціологією.
  8. Розділ I. Що таке соціологія?
    Соціологія?
  9. ЛЕКЦІЯ № 5. Соціологія особистості
    ЛЕКЦІЯ № 5. Соціологія
  10. ЛЕКЦІЯ № 1. Соціологія як наука
    ЛЕКЦІЯ № 1. Соціологія як
  11. Глава 1 Соціологія: проблеми та перспектіви___
    Глава 1 Соціологія: проблеми та
  12. Розділ III Емпіричні поняття соціології
    соціології
  13. Глава 7. Тестова традиція в соціології
    соціології
  14. Глава 8. Психосемантические методи в соціології
    соціології
  15. Глава 21 Соціологія: методи дослідження
    Глава 21 Соціологія: методи
  16. Розділ Синтетичні поняття соціології
    соціології
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи