ГРОМАДЯНСТВО ТА РИНКИ

Ринок не може бути абсолютним принципом, категоричним імперативом, оскільки являє собою не самоціль, а лише засіб досягнення мети. Ринок потрібен нам тому, що його правила дозволяють приймати рішення про розподіл ресурсів, які найбільшою мірою відповідають нашим цілям, у чому б ці цілі ні складалися. Щодо інших способів розподілу ресурсів ніколи не можна сказати напевно, чи дозволять вони так само ефективно, як реальний ринок, прорахувати всі супутні витрати, включаючи витрати втрачених можливостей. Але це не скасовує двох принципових моментів: того, що ринок не завжди в змозі врахувати всі значущі фактори при виборі товару, і того, що ринкові методи самі по собі можуть негативно відбитися на якості товару. Перший момент має серйозне практичне значення, але його принаймні можна подолати, покращуючи якість самого ринку. Наприклад, якщо в ціні товару не враховуються витрати від забруднення навколишнього середовища, що стався в процесі його виробництва, то можна ввести податок, рівний цим витратам, і це, в свою чергу, відіб'ється на ціні.

Друге заперечення-про те, що ринкові відносини як такі негативно позначаються на самому товарі, - носить більш фундаментальний характер. Наприклад, більшість людей вважає, що сексуальні відносини, пропоновані за принципом проституції

завідомо поступаються сексуальних відносин неринкового характеру. Проституцію, безсумнівно, можна вдосконалити, якщо змінити стан ринку сексуальних послуг: наприклад, якщо легалізувати її, то знизиться рівень експлуатації та покращаться умови, в яких опиняються ці послуги. Але все це не знімає вищезгаданого заперечення, яке пов'язане з абсолютним судженням про якість товару.

Чи можна злічити заперечення такого роду застосовними у сфері цивільних послуг? Це питання зав'язаний на дві ключові проблеми, до яких може привести застосування комерційного підходу: на проблему спотворення і проблему залишкового принципу.

Інформація, релевантна " ГРОМАДЯНСТВО ТА РИНКИ "

1. 38. Підстави набуття громадянства Російської Федерації
   громадянство Російської Федерації », громадянство набувається: 1) в результаті придбання громадянства за народженням; 2) в результаті прийому в громадянство. Закон містить перелік обставин, які регулюють прийом до громадянства, 3) в результаті відновлення у громадянство. У чинному Законі Російської Федерації передбачені різні форми відновлення в громадянстві: а) в
   
2. 34. ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
   громадянства РФ визначені Федеральним законом «Про громадянство РФ»: 1) вихід з громадянства РФ, 2) інші підстави, передбачені Федеральним законом «Про громадянство РФ» або міжнародним договором РФ (наприклад, в результаті оптації, тобто вибо-64 ра особою громадянства при зміні Державного кордону РФ). Вихід особи з російського громадянства здійснюється на підставі його
   
3. 40. Органи, уповноважені вирішувати питання відносин громадянства
   громадянства, основними повноваженнями володіє Президент. Закон про громадянство Російської Федерації конкретно розкриває повноваження Президента у цій сфері. До них відносяться рішення з питань: прийому до громадянства Російської Федерації; відновлення у громадянство Російської Федерації; дозволу на вихід з громадянства; дозволу громадянину Російської Федерації мати одночасно громадянство
   
4. ЧАСТИНА II правозастосування при просуванні товарів НА НОВІ МІЖНАРОДНІ РИНКИ
   ЧАСТИНА II правозастосування при просуванні товарів НА НОВІ МІЖНАРОДНІ
   
5. 32. ГРОМАДЯНСТВО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ: Поняття ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
   громадянством розуміється стійка правова зв'язок людини з державою, яка характеризується взаємними правами та обов'язками, взаємною відповідальністю. Правові основи громадянства РФ визначаються ст. 6, 61-63 Конституції, нормами міжнародних договорів 59 РФ (наприклад, міжнародних договорів РФ про подвійне громадянство), Федеральним законом «Про громадянство РФ» (2002 р.), Положенням про
   
6. 39. Підстави припинення громадянства
   громадянства Російської Федерації - головна підстава його припинення. Закон передбачає дві форми виходу з громадянства: за клопотанням громадянина Російської Федерації і в порядку реєстрації. У першому випадку рішення про вихід приймається Президентом, у другому - припинення громадянства регулюється відповідними органами внутрішніх справ. Чинний закон Російської Федерації визначив
   
7. 3. Припинення громадянства
   громадянства (вихід з громадянства), втрата громадянства, позбавлення громадянства, оптация іншого громадянства, а також з деяких інших, більш рідкісних причин. Відмова від громадянства або вихід з нього можуть мати місце за заявою зацікавленої громадянина і за згодою компетентних органів держави. Підстави для відхилення відповідної заяви зазвичай встановлюються законом, та за
   
8. 37. Громадянство Російської Федерації. Його принципи
   громадянством є передумовою повного поширення на дану особу всіх прав і свобод, визнаних законом, захисту особи державою не лише всередині країни, а й за її межами. В даний час всі відносини, пов'язані з громадянством, регулюються Конституцією Російської Федерації і Федеральним законом «Про громадянство Російської Федерації» від 31 травня 2002 р. Поняття громадянства
   
9. § 2. Громадянство Російської Федерації
   громадянством розуміється стійкий правовий зв'язок особи З державою, в силу якої на нього в повному обсязі поширюються конституційні права, свободи та обов'язки. Громадянство являє собою правовий інститут конституційного права - сукупність взаємопов'язаних юридичних норм, що регулюють придбання, відновлення і втрату російського громадянства. Таким чином, громадянство
   
10. Республіканська форма правління.
    Громадянство. Під громадянством розуміється правова належність особи до даної держави, тобто визнання державою цієї особи як повноправного суб'єкта конституційно-правових відносин. Стан громадянства створює права та обов'язки для особи не лише на території своєї держави, а й за кордоном. У монарх. державах вживається підданство. У державах з унітарною
    
11. Республіканська форма правління.
    Громадянство. Під громадянством розуміється правова належність особи до даної держави, тобто визнання державою цієї особи як повноправного суб'єкта конституційно-правових відносин. Стан громадянства створює права та обов'язки для особи не лише на території своєї держави, а й за кордоном. У монарх. державах вживається підданство. У державах з унітарною
    
12. § 8. Дія кримінального закону по колу осіб
    громадянства (апатриди). Дія кримінального права щодо цих категорій суб'єктів права вже розглядалася при розкритті питання про чинність кримінального закону в просторі. Тому тут слід лише підвести підсумки. Громадяни Російської Федерації Громадянство - це стійкий правовий зв'язок людини з державою, що виражається в сукупності їх взаємних прав, обов'язків і відповідальності,
    
13. 23. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
    Громадянство відрізняються несуттєво. Обсяг їх прав та обов'язків більше вузький, ніж у громадян України, але за загальним правилом вони користуються тими ж правами і не них покладаються ті ж обов'язки, що і на громадян України. Відмінності пов'язані з відсутністю громадянства у цієї категорії осіб, що є найголовнішим компонентом адміністративно-правового статусу особи. Правосуб'єктність цих осіб виникає
    
14. 2. Набуття громадянства
    громадянство за народженням. Але поряд з цим є й інші способи його придбання: прийняття громадянства, поновлення у ньому, вибір громадянства. Вельми рідко громадянство набувається в результаті укладення або розірвання шлюбу або з інших підстав. Придбання громадянства за народженням називається Філіації. Громадянство набувається на основі принципів «права крові» або «права грунту». В