| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5. Корпорації у Франції та їх особливості |
||
|
Французькі компанії виникли під впливом голландських, хоча раніше торгівля у Франції розвивалася під сильним впливом Іта- ща. Корпорації в Голландії вже досягли великого розвитку і стало ясно, що ця юридична форма є дуже ефективною. Франція не стала винаходити те, що вже було винайдено, не стала шукати свій власний шлях, а запозичила створене іншими народами. Запозичувати, звичайно, легше, ніж створювати, але, на жаль, і використання чужого досвіду не завжди рятує від помилок. Саме так вийшло у Франції. Корпоративний лад в цій країні мав одну характерну особ- ність: він насаджувався зверху, навіть як би насильно. Французьке пра- вительство надмірно інтенсивно втручалася, переслідуючи благородні завдання: надати енергійну підтримку розвитку торгівлі та промисло- ності. Віра в успіхи корпоративної форми була так велика, що прави- тельство в преамбулах своїх нормативних актів відзначало це особливо. Але зважившись підтримати великі колоніальні компанії, уряд не врахувало ступінь підготовленості приватної ініціативи до такої інтенсив- ної діяльності і притому в формах настільки нових, що населення не встигло з ними ще освоїтися. Наслідки скоростиглого насадження чу- жеземного досвіду, звичайно, були позитивними. Уряд вважав, що відсутність приватної ініціативи воно може замінити своєю підтримкою, але чуже рецепііровалось погано, а прищеплюючи- лось ще гірше. 1601 р. провалилася перша експедиція до Індії, в 1604 - друга, в 1611 - експедиція не відбулася і компанія була з'єднана з іншого. У 1615 р. все ж за допомогою службовців з Голландії було споряджено 2 корабля, але вони не повернулися з Індії і компанія зачахла '. Французи намагалися в усьому наслідувати голландцям в цій справі і ввели в компанії навіть принцип децентралізованого управління, кото- рий в самій Голландії себе не виправдав. Тому багато підприємцям- тели бігли до Голландії. Кожна компанія засновувалася спеціальним урядовим актом. Але на цьому спочатку й закінчувалася юридична підтримка компаній урядом, хоча воно давало при цьому потужну економічну, полі- тическую і фінансову підтримку. Внутрішнє життя компанії визна- лялась рішеннями загальних зборів, де акціонери займали панування- ющее положення. 'І. Тарасов тлумачить цей факт інакше. На його думку, корпорації, освічені для здійснення колонізації, нагадували політичні кор- пораціі (і в цьому він бачить особливість корпоративного права у Франції). Їм уряд давало "право вічної власності" на майно, пріоб- Ретен в колонії, а також визнавало за ними право здійснювати верховну владу в колонії (див.: Тарасов І. Вчення про акціонерних компаніях. !! 345 Відсутність будь-якого законодавчого регулювання замінювалося безпосереднім наглядом і опікою з боку уряду: у кожній компанії був державний агент; на загальних зборах окремих привілейованих компаній нерідко був присутній навіть король. Ком- пании ще дуже довго не знаходили законодавчого визнання, чого сприяли періодично повторювані вибухи біржових спекуля- ций, і тому корпоративна форма розвивалася як би на дотик. Закон від 2 березня 1791 проголосив свободу промислів, але питання про особ- ностях акціонерних товариств залишив відкритим. Почали виникати багато- чисельні торгові товариства, в більшості своїй напрямні свою енергію на спекуляцію. Уряд заборонив діяльність тих, чий статутний капітал ділився на акції, вільно передаються, і перед- побачило їх створення з дозволу законодавчих зборів. Такий стан тривав до видання торгового кодексу. Оскільки суспільство ще не сприймало акціонерну форму доброзичливо, в проекті пропонувалося застосовувати цю форму тоді, коли справа була недос- тУпНЯ окремим підприємцям. Передбачалося і раніше зберігаються- нитка дозвільний порядок створення компаній. Однак торговий кодекс пішов далі тих пропозицій і збагатив систему торгового права новим правовим інститутом: інститутом акцио- нерном товариств. АТ були легалізовані і набули право громадянства. Разом з тим зберігався порядок їх створення на основі урядових- них дозволів, яке обмежувався обов'язком мотивувати свою відмову. Позитивна оцінка торгового кодексу набагато зменшиться, якщо його порівняти з нормативними актами інших країн, що регулюють пра- вовое положення корпорацій. Там просування було плавним і більш значним. Франція ж діяла за принципом маятника: або пів- ная свобода або заборону. Періодичні спалахи спекуляцій акці- ями на пред'явника, що захопили більші верстви публіки, спонукали пра- вительство на реформу, суть якої полягала всього в одній статті: заборонялося розподіл капіталу на акції. Лунали навіть заклики про заборону взагалі будь-якої корпоративної діяльності. Зрештою переміг здоровий глузд і восторжествувала думка про те, що, нада- вив свободу акціонерним підприємствам, треба регламентувати некото- рие параметри їх діяльності. Закон про командитних компаніях 1856 є значною віхою в історії корпоративного права Франції. Їм було встановлено, що компанія може виникнути тільки після підписки всього основного капіталу та сплати чверті цього капіталу; допускаються після такої оплати акції на пред'явника, але до оплати 2/3 вартості акцій вони не можуть бути відчужені та ін Якщо ж підсумовувати положення закону, то можна відзначити, що перевага полягає в тому, що він дає гарантії третім особам і стабільність самим компаніям. Закон від 1863 розвивав положення попередньої в деталях і під- робностях. Найближчим його наслідком було подальше збільшення !! 346 корпорацій. Але, разом з тим, в суспільстві міцніло думку про те, що излиш- няя регламентація діяльності корпорацій шкідлива і здатна впливати несприятливо на приватну ініціативу, цей цілюще джерело бла- госостоянія всього суспільства. Закон 1867 по деяких параметрах знімає законодавче регулювання діяльності корпорацій, а по окремих - пом'якшує (о порядку установи компаній , про початок їх діяльності, про можливу частці непідписаних акцій, про право ревізорів скликати збори та ін.) Минуло майже 20 років і знову з'явилася потреба у виданні за- кону про компанії. Такий був виданий в 1884 р., його мета - заповнити проломи, поліпшити, не руйнуючи, корпоративний лад, попередити зло- вживання, але при цьому не утруднити роботу цієї чудової махай- ни, яка називається корпорацією, не жертвувати свободою корпорації заради інтересів тих, чия довірливість не знає кордонів, і в той же час не приносити їх інтереси в жертву. Настав період стабілізації економічного життя країни, і ста- Чи знову лунати голоси, що закликають знизити законодавчу рег- ламентаціями правового становища компаній і надати їм більшу свободу, нормируя лише ті питання, щодо яких було більше всього зловживань. Закон від 1893 і був направлений на це: їм була знижена міні- мальная вартість акції, зменшилася кількість випадків, коли компанія може бути визнана недійсною, усунена обов'язок повної оплати акцій для перетворення акцій іменних в пред'явницькі, по- нізілся мінімальний розмір статутного капіталу і т.д. Висновок: корпоративний лад у Франції не тільки виник при активної участі уряду, а й розвивався під його невсипущим оком. Уряд Франції в порівнянні з англійським набагато біль- ше й глибше втручалася в життя і діяльність корпорацій. Однак результати такої турботи не виявилися восхитительнее результатів роботи тих корпорацій, які користувалися більшою свободою, як, наприклад, в Англії . Все це зайвий раз підкреслює, що повітрям для підпри- німательства є все ж свобода. Крім того, Франція демонструє нам можливості права конти- нентального, основою якого є нормативні акти. При всій їх привабливості як джерел права використання їх має бути в міру, в іншому випадку вони легко можуть поміняти позитивний заряд на негативний. !! 346
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "5. Корпорації у Франції та їх особливості" |
||
|
||