Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

5. Корпорації у Франції та їх особливості

Французькі компанії виникли під впливом голландських, хоча

раніше торгівля у Франції розвивалася під сильним впливом Іта-

ща. Корпорації в Голландії вже досягли великого розвитку і стало

ясно, що ця юридична форма є дуже ефективною. Франція

не стала винаходити те, що вже було винайдено, не стала шукати свій

власний шлях, а запозичила створене іншими народами.

Запозичувати, звичайно, легше, ніж створювати, але, на жаль, і

використання чужого досвіду не завжди рятує від помилок. Саме так

вийшло у Франції.

Корпоративний лад в цій країні мав одну характерну особ-

ність: він насаджувався зверху, навіть як би насильно. Французьке пра-

вительство надмірно інтенсивно втручалася, переслідуючи благородні

завдання: надати енергійну підтримку розвитку торгівлі та промисло-

ності. Віра в успіхи корпоративної форми була так велика, що прави-

тельство в преамбулах своїх нормативних актів відзначало це особливо. Але

зважившись підтримати великі колоніальні компанії, уряд

не врахувало ступінь підготовленості приватної ініціативи до такої інтенсив-

ної діяльності і притому в формах настільки нових, що населення не

встигло з ними ще освоїтися. Наслідки скоростиглого насадження чу-

жеземного досвіду, звичайно, були позитивними.

Уряд вважав, що відсутність приватної ініціативи воно може

замінити своєю підтримкою, але чуже рецепііровалось погано, а прищеплюючи-

лось ще гірше. 1601 р. провалилася перша експедиція до Індії, в

1604 - друга, в 1611 - експедиція не відбулася і компанія була

з'єднана з іншого. У 1615 р. все ж за допомогою службовців з Голландії

було споряджено 2 корабля, але вони не повернулися з Індії і компанія

зачахла '.

Французи намагалися в усьому наслідувати голландцям в цій справі і

ввели в компанії навіть принцип децентралізованого управління, кото-

рий в самій Голландії себе не виправдав. Тому багато підприємцям-

тели бігли до Голландії.

Кожна компанія засновувалася спеціальним урядовим актом.

Але на цьому спочатку й закінчувалася юридична підтримка компаній

урядом, хоча воно давало при цьому потужну економічну, полі-

тическую і фінансову підтримку. Внутрішнє життя компанії визна-

лялась рішеннями загальних зборів, де акціонери займали панування-

ющее положення.

'І. Тарасов тлумачить цей факт інакше. На його думку, корпорації,

освічені для здійснення колонізації, нагадували політичні кор-

пораціі (і в цьому він бачить особливість корпоративного права у Франції).

Їм уряд давало "право вічної власності" на майно, пріоб-

Ретен в колонії, а також визнавало за ними право здійснювати верховну

владу в колонії (див.: Тарасов І. Вчення про акціонерних компаніях.

С. 85).

!! 345

Відсутність будь-якого законодавчого регулювання замінювалося

безпосереднім наглядом і опікою з боку уряду: у кожній

компанії був державний агент; на загальних зборах окремих

привілейованих компаній нерідко був присутній навіть король. Ком-

пании ще дуже довго не знаходили законодавчого визнання, чого

сприяли періодично повторювані вибухи біржових спекуля-

ций, і тому корпоративна форма розвивалася як би на дотик. Закон

від 2 березня 1791 проголосив свободу промислів, але питання про особ-

ностях акціонерних товариств залишив відкритим. Почали виникати багато-

чисельні торгові товариства, в більшості своїй напрямні

свою енергію на спекуляцію. Уряд заборонив діяльність тих,

чий статутний капітал ділився на акції, вільно передаються, і перед-

побачило їх створення з дозволу законодавчих зборів.

Такий стан тривав до видання торгового кодексу. Оскільки

суспільство ще не сприймало акціонерну форму доброзичливо, в

проекті пропонувалося застосовувати цю форму тоді, коли справа була недос-

тУпНЯ окремим підприємцям. Передбачалося і раніше зберігаються-

нитка дозвільний порядок створення компаній.

Однак торговий кодекс пішов далі тих пропозицій і збагатив

систему торгового права новим правовим інститутом: інститутом акцио-

нерном товариств. АТ були легалізовані і набули право громадянства.

Разом з тим зберігався порядок їх створення на основі урядових-

них дозволів, яке обмежувався обов'язком мотивувати

свою відмову.

Позитивна оцінка торгового кодексу набагато зменшиться, якщо

його порівняти з нормативними актами інших країн, що регулюють пра-

вовое положення корпорацій. Там просування було плавним і більш

значним. Франція ж діяла за принципом маятника: або пів-

ная свобода або заборону. Періодичні спалахи спекуляцій акці-

ями на пред'явника, що захопили більші верстви публіки, спонукали пра-

вительство на реформу, суть якої полягала всього в одній статті:

заборонялося розподіл капіталу на акції. Лунали навіть заклики про

заборону взагалі будь-якої корпоративної діяльності. Зрештою

переміг здоровий глузд і восторжествувала думка про те, що, нада-

вив свободу акціонерним підприємствам, треба регламентувати некото-

рие параметри їх діяльності.

Закон про командитних компаніях 1856 є значною

віхою в історії корпоративного права Франції. Їм було встановлено,

що компанія може виникнути тільки після підписки всього основного

капіталу та сплати чверті цього капіталу; допускаються після такої

оплати акції на пред'явника, але до оплати 2/3 вартості акцій вони

не можуть бути відчужені та ін Якщо ж підсумовувати положення закону,

то можна відзначити, що перевага полягає в тому, що він дає гарантії

третім особам і стабільність самим компаніям.

Закон від 1863 розвивав положення попередньої в деталях і під-

робностях. Найближчим його наслідком було подальше збільшення

!! 346

корпорацій. Але, разом з тим, в суспільстві міцніло думку про те, що излиш-

няя регламентація діяльності корпорацій шкідлива і здатна впливати

несприятливо на приватну ініціативу, цей цілюще джерело бла-

госостоянія всього суспільства.

Закон 1867 по деяких параметрах знімає законодавче

регулювання діяльності корпорацій, а по окремих - пом'якшує (о

порядку установи компаній , про початок їх діяльності, про можливу

частці непідписаних акцій, про право ревізорів скликати збори та ін.)

Минуло майже 20 років і знову з'явилася потреба у виданні за-

кону про компанії. Такий був виданий в 1884 р., його мета - заповнити

проломи, поліпшити, не руйнуючи, корпоративний лад, попередити зло-

вживання, але при цьому не утруднити роботу цієї чудової махай-

ни, яка називається корпорацією, не жертвувати свободою корпорації

заради інтересів тих, чия довірливість не знає кордонів, і в той же час не

приносити їх інтереси в жертву.

Настав період стабілізації економічного життя країни, і ста-

Чи знову лунати голоси, що закликають знизити законодавчу рег-

ламентаціями правового становища компаній і надати їм більшу

свободу, нормируя лише ті питання, щодо яких було більше

всього зловживань.

Закон від 1893 і був направлений на це: їм була знижена міні-

мальная вартість акції, зменшилася кількість випадків, коли компанія

може бути визнана недійсною, усунена обов'язок повної

оплати акцій для перетворення акцій іменних в пред'явницькі, по-

нізілся мінімальний розмір статутного капіталу і т.д.

Висновок: корпоративний лад у Франції не тільки виник при

активної участі уряду, а й розвивався під його невсипущим

оком. Уряд Франції в порівнянні з англійським набагато біль-

ше й глибше втручалася в життя і діяльність корпорацій. Однак

результати такої турботи не виявилися восхитительнее результатів роботи

тих корпорацій, які користувалися більшою свободою, як, наприклад,

в Англії . Все це зайвий раз підкреслює, що повітрям для підпри-

німательства є все ж свобода.

Крім того, Франція демонструє нам можливості права конти-

нентального, основою якого є нормативні акти. При всій їх

привабливості як джерел права використання їх має бути

в міру, в іншому випадку вони легко можуть поміняти позитивний

заряд на негативний.

!! 346

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Корпорації у Франції та їх особливості"
  1. Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995

  2. 5. Корпоративні правовідносини
    корпораціях (від лат. Corpus - тіло, інакше - корпорація, синонім collegia), що володіють ознаками юридичних осіб. Дані правовідносини мають у своєму змісті так звані корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам
  3. Глава 13. Управління корпорацією
    корпорацією
  4. Глава 14. Застосування праці в корпорації
    корпорації
  5. Глава 15. Договірна робота в корпорації
    корпорації
  6. Глава 12. Цінні папери корпорацій
    корпорацій
  7. Глава 4. Основні види корпорацій
    корпорацій
  8. Глава 3. Корпорації в континентальній системі права
    Глава 3. Корпорації в континентальній системі
  9. Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права
    корпорацій і корпоративного
  10. Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи права
    Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи