| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Створення корпорацій в Англії |
||
|
Загальновизнано, що голландські компанії вважаються найстарішими. Однак не всі з цим згодні. Так, А.І. Камінка стверджує, що таке думка склалася тому, що голландські компанії були настільки яскравими, що звернули на себе увагу всієї Європи. (* 1) Навіть подальший розвиток англійської Ост-Індської компанії відбувалося під впливом її Голлан- дской суперниці. Залишимо осторонь цю суперечку. Зазначимо лише, що виникнення кор- пораціі в Англії було викликано тими ж економічними умовами, що і в Голландії, і до того ж вони також відчували вплив Італії, завдяки якому інститути італійського середньовічного права могли бути запозичені англійцями і покладені ними в основу розвитку ан- глійского права. Більш того, історики вказують вулицю в Лондоні (Lombard street), на якій жили італійці і яка була центром ділового обороту. Виникнення першої компанії в Англії відноситься до XV в. У 1496 Генріх VII надає монополію торгівлі з усіма країнами, кото- рие будуть відкриті на північний схід, по шляху до Індії. Для цієї мети була створена компанія, ініціатором якої був Кабот. На першому порах йому сприяв успіх, але потім справа розладналося внаслідок нестачі в коштах. Через 30 років Кабот знову організовує товариство для спорядження експедиції з метою відшукати проїзд до Індії північчю. Ця експедиція несподівано увінчалася успіхом: були встановлені торгові відносини з Росією і тому ця компанія отримала назву Russia Company (1566 г .). Звичайно, Russia Company по своїй організації значно уступу- ла голландської Ост-Індської компанії, хоча б тому, що її учасники змушені були здавати товари для продажу її агенту, та й, крім того, вступний внесок в цю компанію був дуже малий і служив швидше всього оплатою права торгувати за свій рахунок і користуватися при цьому пок- ровітельством компанії. Але ми вже умовилися, що в розвитку соціаль- них явищ дуже важко знайти їх початок. А раз так, то слід англій- ські корпорації визнати більш давніми, ніж голландські. У Росії компанія, про яку йде мова, була широко відома і більше того, була об'єктом наукових досліджень. Про неї пише В. Косто- (** 1) Див: Камінка А.І. Акціонерні компанії. Т. 1. Спб., 1902. С. 152. !! 341 марів у своєму "Нарисі торгівлі Московської держави в XVI - XVII сторіччях". На думку історика, компанія складалася з тісного гуртка купців, кожен член якого проводив торговельні операції і позики на ім'я всієї компанії. Коли російські купці пред'явили вимогу сплати належної їм боргу від одного англійського купця, англійці отка- залісь його сплатити, пославшись на те, що він не їхній товариш. Все це говорить про існування єдиної компанії. В. Костомаров призводить і лист англійської королеви Єлизавети, що виправдовувала факт монополь- ної торгівлі з Росією цією компанією, яке вона направила російській уряду з метою домогтися його розташування на користь даної ком- пании. "Ця справа, - пише королева, - пов'язане з такою небезпекою, з такими витратами і настільки важливо за своїм значенням, що будучи введено небагатьма, нелегко буде підтримано приватними особами ". І далі вона вказувала, що "в цій торгівлі всі втрати, витрати, витрати на жало- Ваньє повинні бути загальними для всіх, члени суспільства повинні вести тор- Гауліт, не кожен окремо для себе, але загальну для всіх, ніщо не повинно звертатися в приватну прибуток чиюсь, але в загальну вигоду всіх; хоча в суспільстві є особи, що перевершують інших досвідченістю, званням і владою, проте ж все рівноправні, як в подачі думок, так і в розділі прибутку ". Очевидно, що той, хто складав це послання від імені Єлизавети, був дуже компетентною особою в області організації компа- ний. створення компаній подібного роду. Але в Росії ще не настали під- ходять для цього умови та корпорації були для неї незнайомій юри- дической формою. Отже, Russia Company була самою найстаршою компанією. Її прин- ціпи вже з легкістю були застосовні в Ост-Індської компанії, кото- раю виникла в останній рік XVI століття і пішла набагато далі в розвитку корпоративних принципів. Ост-Індська англійська компанія своїм виникненням, на відміну від Russia Company, була зобов'язана не уряду Англії, а приватної ініціативи енергійних підприємливих людей, які звикли дей- ствовать спільно в морських товариствах і вже раніше робили далекі плавання. Приводом її створення послужило штучне і силь- ве підвищення цін на перець, викликане голландцями. У Лондоні був скликаний мітинг, де вирішили створити асоціацію для торгівлі з Індією. Відразу ж висловили бажання взяти в ній участь 101 чол. До 1603 учасників було вже 239. Підписувалися на різні круглі суми (з 100, 105, 200 і т.д. до 3000 ф.с.). Королева дарувала компанії права корпорації та різні переваж- щества з ввезення і вивезення товарів. Що стосується питань внутрішньої організації компанії, то урядові акти їх майже не затрагі- вають, оскільки уряд розсудливо надає компанії ре- шать їх самостійно. Внутрішні правила корпорації починають поступово створюватися. У числі перших можна назвати правила проведення загальних зборів, де !! 342 встановлювалося, що воно має проходити у відомому всім місці, один учасник має один голос, присутність на зборах - обов'язок каж- дого учасника, в іншому випадку до нього міг бути застосований штраф. Зборів вже розрізнялися на чергові і надзвичайні. Пізніше прави- ла зазнали значних змін. Розмір участі кожного члена компанії в експедиції визначався добровільно і кожен учасник отримував свідоцтво, яке засвідчує його участь в підприємстві і право на відповідну частину прибутку. Принагідно слід зауважити, що перші відомості про корпоративному праві слід шукати не в теорії і не в законодавстві, а в різних статутах та інших корпоративних актах, що регулюють діяльність корпорацій, заснованих на спільному капіталі. І лише пізніше це поняття було "схвачено" теорією права і законодавством. Ост-Індська компанія була дуже яскравою, але не єдиною ком- паніей в Англії. Навпаки, її успіхи в значній мірі сприяння- вали популяризації цієї нової юридичної форми. Серед інших ком- паний можна назвати Південне товариство, Англо-Віргінських, але перше місце серед них належить, безумовно, Південно-Американської компанії (1711 р.). Ці компанії, звичайно, зіграли свою роль у розвитку корпо- ративного права, але, тим не менше, не можна назвати нововведення, ними зроблений- ві. Швидше вони повторювали діяльність Ост-Індської корпорації. Зрештою, в XVII столітті практика освіти компаній шляхом ви- пуску акцій набула широкого поширення. Супутником корпорацій виявилася біржова спекуляція акціями. Такий досвід усіх країн, що сприйняли принципи корпоративного ладу. Але заслуга Англії полягає в тому, що її законодавство раніше за інших відреагувало на неї і дозволило почати боротьбу зі спекуляцією. Треба констатувати, що результати цієї боротьби були незначні. Виникали найбезглуздіші підприємства, що запрошують до підписки на акції, наприклад, для торгівлі людськими волоссям, для експлуатації рег- petum mobile, а то й просто без оголошення виду діяльності. До жалкую- нию, чужі помилки мало повчальні і тоді, коли їх вже зуміли розкрити, і коли їх повторили багато країн. Англійське правительст- ть в той період (XVIII століття) впало в іншу крайність і початок жорстко регулювати діяльність корпорацій, наприклад, установою неотчуж- даемості акцій, стискуючи тим самим свободу підприємництва. ко майже через століття це положення було скасовано. Крім того, на допомогу прийшли суди, пом'якшували деякі положення законодавства і в своїх рішеннях вказують, що дія тих чи інших заборон не безумовно, а знаходиться в залежності від положень, закріплених у статутах корпорацій. І все ж англійське уряд не відступило від наміру хоч якось регламентувати діяльність корпорацій: встановлювало зобов'язаний- ність проводити реєстрацію акціонерних товариств попередню і остаточну, вказуючи, що корпорація має обмежену відповідальність- ність, фіксувати в статуті місцеперебування, цілі діяльності, статут- !! 343 ної капітал. Дозволялося вводити тільки іменні акції, було потрібно становити точні списки акціонерів, а книги надавати для всеоб- ного огляду, допускалося відчуження акцій тільки за договором і після їх перереєстрації, встановлювався обов'язок проводити збори хоча б раз на рік і при цьому вести протокол. Але найчіткіше в англійському законодавстві XIX століття промальовувався питання про ліквідацію компа- ний, яка могла здійснюватися в добровільному або судовому по- порядку. Акти про компанії 1856 і 1857 рр.., Зміст яких коротко розкривалося вище, страждали суперечливістю. Але все ж можна зазна- тить, що на відміну від попередніх законів вони пройняті духом поощ- ренію приватної ініціативи. Законодавець, усвідомлюючи всі небезпеки, свя- занние із створенням корпорацій,, схоже, став соромитися обмежувати їх свободу, яка є нервом ділового життя. Може бути, тому в Англії розвиток акціонерного справи мало деморалізуючий значення на уряд і громадян. Підкуп, надува- тельство, шахрайство, легка нажива були буденною справою. Не наважуючись нормувати у всіх деталях акціонерні компанії, законодавець обрав дуже цікавий шлях впливу на цей соціаль- ний інститут: до закону був прикладений нормальний статут, якому під- підкоряються корпорації, якщо вони не виробили для себе особливі статути, відмінні від нормальних. В Англії були зроблені і такі винаходи в області корпоратив- ного права, як привілейовані акції (Акт про компанії 1867 р.), а також акції на пред'явника. Велике значення в розвитку корпоратив- ного ладу зіграла біржа, яка була незалежною від держави корпорацією, що має свої правила і звичаї, проти яких надаючи- лась часом безсила і законодавча влада. Правила, нею вироблений- ві, були важливим доповненням до законодавства і часом восполь- няли його прогалини. І ще одна особливість англійської корпоративного права. Законо- датель надає великого значення положенням, що дозволяє підвищити ступінь гласності про діяльність компаній, з тим, щоб дати можли- ність дізнатися більше про зловживання, ними скоюваних, і взяти до час відповідних заходів, такі, як допустимо, звернутися до суду, якщо акціонер не знайде підтримки серед інших акціонерів. Наступні законодавчі акти, що регулюють діяльність корпорацій, демонструють вірність законодавця традиціям, суті- ющим в Англії. Принаймні, там ніколи в законодавстві не спостерігалися різкі повороти. Ймовірно, крім усього іншого, дбайливе ставлення законодавця до корпоративного строю пояснювалося тим, що велика кількість корпорацій діяло за кордоном, забезпечуючи Англії приплив капіталу, збільшуючи тим самим її багатство і підвищуючи рівень добробуту її підданих. !! 344 « Попередня
|
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
§ 26. РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В АНГЛІЇ |
||
|
||