Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україна / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 3. Стадії розвитку корпорацій

Деякі особливості європейських корпорацій, зокрема,

їх більшу різноманітність і більш тісні відносини між участни-

ками корпорацій , пов'язані з тим, що європейський капітал не досяг

тій концентрації, яка має місце в США. Саме концентра-

ція капіталу визначає взаємовідносини між учасниками кор-

пораціі та її адміністрацією, а також між самими власниками

акцій. Чим більший капітал об'єднує корпорація, тим більше в

ній власність відокремлюється від управління. Цю закономірність

помітив Адольф Берлі. Він пропонує розрізняти чотири самостійно-

тільні стадії розвитку і відповідні їм види сучасних

корпорацій.

На першій стадії власники акцій володіють повним контролем

за діями адміністрації корпорації. Коло власників незна-

читель. Багато з них самі трудяться в даній корпорації. Вони

жваво цікавляться не тільки тим, яку частку прибутку мають

отримати, а й тим, як краще і ефективніше побудувати діяч-

ність корпорації, щоб збільшити її прибутковість.

Потім на зміну їм приходять корпорації з так званим

"робочим контролем", в яких певна група власників

акцій за допомогою контрольного пакета здійснює фактичний

контроль в корпорації. Лише ця група акціонерів здатна до-

битися проведення своїх рішень, пропозицій у життя. Решта

акціонери розпорошені. Незважаючи на те, що кожен з них має

право голосу, у них не вистачає організованості, щоб об'єднати

голосу і наполягти на прийнятті будь-якого рішення. Ось чому

інший раз контрольним виявляється аж ніяк не той пакет акцій,

який складає більше 50% капіталу.

На третій стадії багато з великих корпорацій завдяки

!! 34

широкому розсіюванню акцій серед населення стають корпора-

ціями, контроль над якими повністю переходить в руки адміні-

ністрації підприємства. Положення власників капіталу (тримаючи-

телей акцій) у цій ситуації стає те саме що положенню тримаючи-

телей банківських вкладів. На цій стадії розвитку корпорацій

використовуються такі правові прийоми у взаєминах админис-

трации корпорацій з акціонерами, як видача власниками акцій

довіреностей на право голосування, введення неголосуючих акцій

і т.

п. Власники капіталу більше цікавляться тим, який ді-

дивідендів оголошується директорами на вкладений капітал, а не діяль-

тельностью компанії.

Потрібно, однак, тверезо оцінювати таку ситуацію. У кінцевому

рахунку інтереси адміністрації і власників акцій виявляються

співпадаючими: велика прибутковість корпорацій однаково вигод-

на всьому.

І, нарешті, на четвертій стадії розвитку відбувається об'єд-

нання розкиданих по країні численних власників акцій

великими страховими компаніями, пенсійними фондами та іншими

приватними об'єднаннями, які на вклади і заощадження своїх

клієнтів (громадян) набувають переважну частину акцій, випус-

Каєм корпораціями. Завдяки цьому подібні об'єднання по-

лучают можливість контролювати дії адміністрації корпо-

рацій. Звернення громадян до допомоги різних інвестиційних та

інших фондів, страхових компаній стає вимушеним не тільки з причини зручності, що дозволяє економити сили і час,,

витрачені на спілкування з корпорацією, власниками акцій якої

вони є. На високій стадії промислового розвитку та кон-

центрации капіталу діяльність компаній часто стає дуже

мобільного, а в багатьох випадках транснаціональної. Підтримувати

відносини з такими компаніями поодинці акціонеру стає

не під силу. Та й самої корпорації накладно тримати зв'язок з

кожним з дрібних власників акцій, оскільки для цієї мети їй

доводиться невгамовно розширювати свої управлінські штати. Бюрок-

ратическая тенденції в ній наростають і роблять її роботу нееффек-

тивной. Набагато вигідніше мати справу з великими власниками

акцій, у якості яких і виступають фонди і компанії, що беруть

на себе завдання попереднього акумулювання заощаджень громадян.

У Росії корпоративний розвиток тільки починається. Госпо-

дарські одиниці, раніше керовані переважно з центру,

набирають самостійність. Перетворення державної соб-

ственности, звичайно, краще здійснювати на основі її викупу або

іншого возмездного способу придбання. Однак капіталів у

35

населення для цієї мети вкрай недостатньо.

При такому положенні

освіту товариств, кооперативів найчастіше виявляється на-

ілучшім виходом з положення. Більшість великих раніше дер-

дарчих підприємств перетворюється в акціонерні товариства,

проте контрольний пакет акцій найчастіше держава залишає

себе. Корпорації третій стадії в Росії представляють собою поки

виняток. У міру зростання добробуту населення і накопичення

вільних коштів їх кількість буде зростати. З цієї ж

причини створення корпорацій, власниками акцій яких є

організації, що акумулюють грошові кошти населення, перебуваючи-

диться поки в зародковому стані і не вийшло, по суті, за

рамки соціального та правового експериментування. Створювані

для цієї мети різні пенсійні фонди поки підтримки у

населення майже не мають.

У передових країнах дуже розвинені мережі банків, страхових

компаній, пенсійних фондів та інших приватних об'єднань, опе-

рирующих вкладами і заощадженнями своїх клієнтів. Основне

призначення банків полягає в здійсненні грошового обігу.

Вони займаються також кредитуванням. Великі ж банки мають

можливість займатися купівлею акцій корпорацій і якщо їх пакет

значний, то і здійснювати над ними контроль.

Те ж саме можуть і страхові компанії, пенсійні фонди,

народні каси (в Канаді), кредитні спілки (США) та інші

подібні організації. Беручи за посередницькі функції визначений-

ві відсотки від належних дрібним вкладникам дивідендів,

вони від їх імені отримують можливість впливати на адміністрацію

корпорації. Тому в корпораціях, що знаходяться на третьому або

четвертої стадії розвитку, йдеться не про свободу адміністрації

корпорацій від контролю з боку великих власників акцій, а

про відділення власності від управління і здійсненні його

фахівцями цієї справи, тим самим, до речі, підтверджується зако-

номерного, що має загальне значення: поступальний розвиток

суспільства можливе лише за умови поглиблення спеціалізації під

всіх сферах життя.

« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ? 3. Стадії розвитку корпорацій "
5. Корпоративні правовідносини
  1. корпораціях (від лат. Corpus - тіло, інакше - корпорація, синонім collegia), що володіють ознаками юридичних осіб. Дані правовідносини мають у своєму змісті так звані корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам
    Професійна кар'єра
  2. стадії розвитку: навчання, надходження на роботу, професійний ріст, підтримка індивідуальних професійних здібностей і, нарешті, відхід на пенсію. Ці стадії працівник може пройти послідовно в різних
    Глава 13. Управління корпорацією
  3. корпорацією
    Глава 12. Цінні папери корпорацій
  4. корпорацій
    Глава 14. Застосування праці в корпорації
  5. корпорації
    Глава 15. Договірна робота в корпорації
  6. корпорації
    Глава 4. Основні види корпорацій
  7. корпорацій
    Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995
  8. Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права

  9. корпорацій і корпоративного
    Глава 3. Корпорації в континентальній системі права
  10. Глава 3. Корпорації в континентальній системі
    Співпраця.
  11. Стадії розвиток організації йде допомогою співпраці, через рішення проблем за допомогою команд-груп, створюються групи для вирішення певних завдань. Центр, фактично не потрібен. На етапі крутого перелому даній стадії відбувається криза, пов'язаний з психологічної відпрацюванням
    Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи права
  12. Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи
    ? 1. Ознаки корпорації
  13. корпорації в основному со-впадає з поняттям юридичної особи. Тому корпорацію можна визначити як колективне утворення, організацію, визнану правом юридичною особою, засновану на об'єднаних капіталах і здійснювати будь-яку соціально-корисну діяльність. Проаналізуємо корпорацію за ознаками, зазначеним у даному визначенні. По-перше, корпорація не є
    2. Порядок і стадії укладання договору
  14. стадії укладання договору: 1) переддоговірні контакти сторін (переговори), 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт оферти. При цьому дві стадії: оферта і акцепт оферти - є обов'язковими для всіх випадків укладання договору. Стадія переддоговірних контактів сторін (переговорів) носить факультативний характер і використовується на розсуд сторін, що вступають в договірні відносини. Що
    стадии заключения договора: 1) преддоговорные контакты сторон (переговоры); 2) оферта; 3) рассмотрение оферты; 4) акцепт оферты. При этом две стадии: оферта и акцепт оферты - являются обязательными для всех случаев заключения договора. Стадия преддоговорных контактов сторон (переговоров) носит факультативный характер и используется по усмотрению сторон, вступающих в договорные отношения. Что