| Головна |
| "Попереднє | Наступна » | |
? 2. Особливості корпорацій в континентальній Європі |
||
|
Поняття корпорації в континентальному праві, з однієї сторони ни, ширше, оскільки в нього включаються такі об'єднання осіб, які згідно з правом США чи Англії такими або не вва- таются, або практично відсутні, наприклад, товариства, го- сударственние установи, державні підприємства . Але, з іншого боку, до числа корпорацій, нехай навіть публічних, в англосаксонському праві належать і такі, які в континенталь- ної Європі взагалі не визнаються юридичними особами та відпо- ственно корпораціями. Йдеться про державні - в нашому розумінні - органах, що займаються управлінською діяльністю. Але якщо ж знехтувати термінами і поставити знак рівності між !! 30 публічними корпораціями в системі загального права і дер- вими органами в праві континентальному, то можна зробити висновок, що поняття корпорації в континентальній Європі набагато ширше, ніж в Англії та США. У нього включається крім акціонерних товариств маса інших юридичних осіб: різні види товари- вин (повні, командитні, з обмеженою та додатковою відповідальністю), господарські об'єднання (концерни, асоціації- ції, холдинги тощо), виробничі та споживчі коопе- ратива, колективні, орендні підприємства і, звичайно, государ- дарські підприємства, а також установи, що мають свій метою виконання культурної, культурно-господарської чи іншої соціаль- ної діяльності, що не приносить прибуток. Таким чином, корпорації в системі континентального права відрізняються великою різноманітністю, ніж в системі загального права. І в цьому слід вбачати перший їх особливість. Другою важливою особливістю корпорацій в системі континен- тального права є існування серед них значного кількості державних корпорацій (фабрик, господарств) , а так- ж державних (держбюджетних) установ. Державні підприємства засновані на власності, при- належної державі, яка передає майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління колективам цих підприємств. Подібних підприємств майже немає ні в Англії, ні в США. У Росії ж донедавна їх було більшість. Зараз їх кількість значно зменшилася. Багато стали акціонерними товариствами, але серед новостворених АТ дуже великий відсоток тих, де понад 50% капіталу належить державі. По суті ці підприємства так і залишаються государ- чими, та й за формою (якщо взяти порядок управління ними) не особливо відрізняються від казенних. У інших країнах Європи їх теж чимало, хоча їх частка не так велика, як у Росії. Значна роль державного елемента в господарстві континентальних країн може бути пояснена багатьма причинами. Зазначу лише на три самих, мабуть, головних. По-перше, це обумовлюють кліматичні чинники: відносно суворий клі- мат на значній частині території Європи, а тим більше на території Росії робить неможливим чи майже неможливим, ведення господарства поодинці. Потрібні колективні умови, щоб нейтралізувати або захиститися від несприятливих клима- тичних впливів. У деяких випадках роль "захисника" або "стра- система, дорожнє господарство, поштове господарство, медичне стра- !! 31 вання тощо). По-друге, свою роль зіграли геополітичні причини: країни континентальної Європи на відміну від таких ос- тровних держав, як Англія, Австралія і в певному сенсі США (велика частина кордонів природного характеру), змушені були завжди приділяти багато уваги взаєминам з сусідніми- ми, оточуючими їх державами. Далеко не завжди ці ставлення- ня були мирними. Військовий фактор (зміцнення оборони або підготовка до територіального переділу) змушував мати розвинену військову промисловість, яка інакше як за допомогою государ- жавної власності (або при потужній підтримці державою приватної власності) організована бути не може. Крім того, країни Північної Європи не є ідеальними для сільськогоспо- зяйственного виробництва і тому свої зусилля в чималому ступені вони направляють на використання надр. Гірничодобувна примушує- ленность найбільш ефективно може бути організована на основі державної власності або знову-таки при значній підтримки держави. Третя особливість корпорацій в системі континентального права полягає в існуванні тісних відносин між учасника- ми корпорацій. Це пояснюється тим, що значне місце серед корпорацій займають товариства, головною особливістю яких є безпосереднє, особисту трудову участь у діяльності корпорацій. Але навіть в акціонерному товаристві, де особисту участь аж ніяк не обов'язково, учасники відрізняються більшою згуртований- ністю (на відміну від акціонерів, наприклад, в США), що дозволяє загальним зборам акціонерів грати більш значиму роль. Такий підхід дозволяє тісніше пов'язати індивідуальні інтереси акціонерів- рів з корпоративними (загальними). У США ж, де має місце велика концентрація капіталу, великі корпорації можуть працюватиме ефективно тільки у випадку, якщо використовують технологію центру- лізованного управління. Велика активність акціонерів, їх здатність скільки- впливати на роботу корпорацій свідчать про те, що правове положення акціонерів по континентальній системі права відрізняється більшою свободою і рівністю. Інакше можна сказати, що воно засноване на принципі співпідпорядкованості і співучасті в управлінні, тоді як в англо-американських корпораціях внутрішньоорганізаційні відносини, правовий статус акціонерів відрізняються невизначеність ністю. Але треба зазначити, що ця невизначеність, як не дивно, найчастіше має позитивне значення, будучи умовою успішного функціонування корпорації: менеджери, не пов'язані волею ак- рів, можуть швидко і оперативно вирішувати багато питань, ! 132 домагаючись у кінцевому підсумку загальної і для себе і для акціонерів цілі: підвищення прибутковості, ефективності корпорацій. Для менеджерів ефект полягає в отриманні більшої винагороди ^ а для акціонерів - у великих дивідендах. Образно цю особливість можна визначити так: європейські корпорації - це панування розуму і порядку, англо-американські - переважання користі і зухвалості. Вражаюча ефективність американських корпорацій потужним двигуном прогресу. Четверта особливість європейських корпорацій пов'язана з тим, що їх діяльність більшою мірою схильна державному регулювання, аніж діяльність американських чи англійських корпорацій. На ранніх етапах держава прагнула порядок- вать лише зовнішні відносини корпорацій, їх взаємини з іншими суб'єктами права (сплату податків, конкуренцію, відносини із споживачами, виплату пенсій, допомог своїм працівникам і т.д.). В даний час державному регулюванню стали подвер- гаться, причому все більшою і більшою мірою, і внутрішні відно- шення корпорацій. До числа внутрішніх питань відносяться ведення реєстру акціонерів, бухгалтерського обліку, фінансового розрахунку (толи> через банк!). У деяких країнах на директорів корпорацій, со- гласно законодавству, покладається навіть обов'язок оголошувати свій сімейний стан. Урядова опіка - фактор цілком позитивний сам по собі - за певних обставин може перетворюватися на свавілля, а то й породжувати корупцію , що часто має місце при установі корпорацій, видачу ліцензії на право ведення визна- лених видів діяльності та ін І проте, слід визнати, що посилення державного втручання в діяльність корпо- рацій - це не тільки європейський, а й світовий процес. Державна опіка діяльності навіть комерційних корпо- рацій змушує визнати, що вони, поряд з приватно-правовим ха- рактер, набувають і публічно-правовий. У романо-германської системі права елемент публічності в діяльності корпорацій го- раздо значніше, ніж у системі загального права. Незважаючи на це, регулювання діяльності більшості комерційних корпорацій відноситься все ж до сфери приватного права. Два аргументи змушують зробити цей висновок. По-перше, учасник корпорації самостійно приймає ре- шення про фінансовий або особистій участі в її діяльності та сво- бодно розпоряджається своїм правом на цей рахунок. По-друге, реакція в разі неефективної діяльності корпорації виходить від її учасників, які можуть використовувати різні санкції: від вирішення про зміну директорів до прийняття рішення про банкрутство. Проте "наростання" публічного елемента в діяльності кор- пораціі і підвищення ролі законів у регулюванні насамперед акціонерних товариств свідчить про падінні ролі засновник- них документів та інших корпоративних актів. Що ж, це об'єктах- тивний процес, має до того ж світовий характер. Підкориться цьому процесу й Росія, але, очевидно, тільки після того, як господарські одиниці знайдуть дійсну свободу. !! 33 « Попередня
|
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
Глава 3. Корпорації в континентальній системі права |
||
|
||