Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

6. Зародження корпорацій в Німеччині

Процес виникнення корпорацій в Німеччині почався тоді, ко-

так в інших країнах вже склалася розвинена колоніальна система, стер-

жнемо якої з'явилися корпорації, причому діючі майже по всьому

6. Зародження корпорацій в Німеччині

світу. Німеччина, таким чином, запізнилася до поділу світу. Це ж каса-

ється і таких північних країн, як Данія, Швеція, Норвегія.

Корпорації в Голландії, Англії та частиною у Франції показали

себе самим найкращим чином. Ні в кого не виникало сумнівів у тому,

що людство зробило одне з ефективних винаходів - корпо-

рації. Тому в Німеччині, як і у Франції, не стали "винаходити

велосипед" знову. Хоча Німеччина, Данія, Швеція нічого особливо новою і

розвиток корпоративного права не привнесли, їх досвід, який буде

описаний нижче, дозволяє зробити дуже цікаві висновки.

Нагадаємо, що в Голландії і в Англії корпорації розвивалися

поступово і були підготовлені самим ходом розвитку торгівлі. Виник-

нув, вони поступово видозмінювалися і пристосовувалися. Уряд

не давало підприємцям вказівок на той рахунок, як їм вести справу

всередині корпорацій. Підприємці самі визначали юридичні форми,

виробляли найбільш зручні правила для регулювання відносин

всередині корпорації. Більше того, уряди цих країн не мали навіть

ясного уявлення про асоціації, яким давали виняткові

права на торгівлю.

У Німеччині все було навпаки. Уряд, усвідомивши, що Гер-

манія запізнилася до розділу світу, взялося це справа хоч якось поправити

і стало проявляти ініціативу в розвитку колоніальної торгівлі. Для

почала уряд детально ознайомилося з досвідом діяльності кор-

пораціі переважно в Голландії і дійшло висновку, що система

збору капіталу та ведення товариського справи представляються найбільш

підходящої, а тому заслуговує всілякого наслідування.

Але одного дозволу створювати компанії було мало. Треба було

вказати спосіб його реалізації, тобто шляху утворення компаній і регулюються-

вання їх внутрішніх і зовнішніх відносин. Коли ж уряд

забувало зробити це, то підприємці нагадували і навіть вимагали

розпорядитися на цей рахунок. З одного боку, це зрозуміло: корпорації

були чужий для німців юридичною формою і перенесення її на рідну

грунт був дуже важкий. Але, з іншого боку, ми вловлюємо слідую-

щую закономірність, яка частково встигла проявитися у Франції, а

ще наочніше - в континентальних країнах, що мають відносно су-

ровие природні умови: держава тут більшою мірою бере на себе

турботу про організацію життя людей, ніж у країнах з м'яким клима-

тому. Німецький уряд винесло на своїх плечах основний тягар

і по створенню корпоративного ладу.

Чому ж корпорації по типу голландських не з'явились в Герма-

нии раніше, адже у неї теж були портові міста, наприклад, Гамбург?

Справа в тому, що зовнішня торгівля там перебувала під поліцейським

наглядом, який певною мірою пом'якшував труднощі віддаленій

торгівлі і допомагав їх долати. Торгові гільдії комфортно або,

принаймні, безпечно почувалися на батьківщині, потребуючи лише

у притулку і захисту на іноземній території. Тому об'єднувати капи-

тал, причому вельми незначний, доводилося вельми епізодично,

наприклад, для того, щоб побудувати в головних пунктах своєї іноземних-

ної торгівлі факторії. Торгівля ж велася кожним купцем за свій рахунок,

хоча і підпорядковувалася відомим їм правилам. Ось чому в ті далекі

часи (XVI - XVII ст.) У Німеччині не могли розвинутися великі кор-

пораціі.

!! 348

Вони стали з'являтися тут лише в XVIII в. На допомогу німці

залучали голландців. У 1729 р. ними було складено проект освіти

акціонерного товариства, але уряд його не затвердив. У 1734 р.

був занапащений новий проект, так само як і наступний - в 1735 р.

Це були

як би учнівські роки Німеччини. Скінчилися вони в 1750 р., коли

німці попросили француза de Tanche утворити корпорацію. Створюється

азіатська компанія, але вельми недосконала: акції ще не мають зна-

чення самостійного документа.

Наступні компанії, зокрема африканська (бранденбургс-

кая), пішли набагато далі в розвитку цієї юридичної форми, але

процес її освоєння був ще далекий від завершення. Покажемо це на при-

міру компанії, яка торгувала в Росії сукном для російської армії.

Торгівля з Росією представляла в ті часи великі клопоти, тим

більше що доводилося витримувати конкуренцію з Англією. Десять бер-

Лінських купців запропонували утворити компанію. Уряд дав

їм дозвіл на право виключної торгівлі. Був створений фонд,

який за потреби міг збільшуватися за допомогою прийому нових

товаришів. Частки були отчуждаеми, але за згодою компанії. Хоча в момент

виникнення частки були рівними, потім вони могли змінюватися. Голоси

розподілялися пропорційно вкладенням капіталу. Відповідальність

була повною. Як бачимо, в діяльності компанії застосовувалися самі

різні принципи.

У XVIII столітті корпорації все ж були в Німеччині винятковим

явищем. Процес їх створення йшов так повільно (до 1843 р. їх було

всього 29), що уряд не було стурбоване розробкою закону про

корпораціях, тим більше, що панувала впевненість у концесійної

системі їх створення.

Акціонерна форма в чистому вигляді не викристалізувалася навіть

ще на початку XIX в., А тому не було й потреби в її законодавчому

регулюванні. Про фондових спекуляціях в той період майже не знали.

Ситуація змінилася, коли Німеччина розпочала будівництво

залізниць, і доручила вона це приватним підприємствам. Щоб відразу

впорядкувати цю діяльність, уряд завбачливо видало в

1838 Закон про залізничні підприємствах, в якому багато статей

присвячено питань організації акціонерних товариств. Це були перші

нормоустановленія, які привели до становлення повноцінного права

про корпорації. Потім був виданий Закон про акціонерні товариства

(1843 р.). У цих актах законодавець основну увагу приділяє установ-

лению правил формування статутного капіталу, справедливо вважаючи,

що це є найважливішим аспектом діяльності корпорацій і

віддавати його на саморегулювання можна. Відносно питання ведення

!! 349

управлінських справ в АТ законодавець не настільки категоричний і багато

віддає на розсуд корпорацій, але разом з тим, у порівнянні з пра-

вовим регулюванням, здійснюваним в інших країнах, регламентація

і тут досить жорстка: в законі визначається зміст статуту, на

корпорацію покладається обов'язок публікації його, ведення звітності,

щорічного подання балансу і навіть визначається компетенція прав-

лення. Правда, нічого не говорилося про загальні збори. Але до нього

уряд "добралося" в 1856 р., врегулювавши і це питання. Німець-

кое суспільство спокійно сприйняло цей закон.

Заперечення (переважно від представників вільного міста

Гамбурга) зустріло положення про концесійну ідеї створення корпора-

ций. Говорили, що урядова опіка не може замінити влас-

ної передбачливості і досвідченості публіки. І все ж концесійна

система була перенесена в Торговельне укладення (1861 р.). Крім того, в ньому

ще більш детально регулюються питання про органи управління. У це-

лом же Торговельне Покладання не революционизировало діяльність корпо-

рацій.

Все це свідчить про те, що німецьке уряд не прояв-

ляло квапливості при створенні нової юридичної форми, а рухалося

обережно і поступово, як би заздалегідь попереджуючи можливі негативні

наслідки, пов'язані з діяльністю корпорацій. Прорисовуючи мно-

Гії аспекти корпорацій досить чітко і детально, що не було харак-

Терно для інших країн, німецький законодавець потім більшість нор-

мативно положень позбавляв статусу мають безумовний характер,

додаючи до них: "якщо це не регулюється інакше в статуті".

У 60-х роках XIX в. почався період промислового підйому, що

прорвало греблю, яку представляв собою концесійний порядок

створення АТ. Почався масовий випуск паперів всякого роду де-факто.

Треба було терміново вживати заходів, щоб утримати ситуацію під

контролем. У 1870 р. майже без обговорення був прийнятий Закон, скасувавши-

ший спеціальне урядове дозвіл на створення корпорацій

(виняток залишалося для будівлі залізниць, створення

банків).

Знищуючи концесійну (дозвільну) систему, правительст-

під відмінно розуміло, що скасована гарантія безпеки акціонерів

повинна бути замінена ніж- то іншим. Для всіх корпорацій була введена

система контролю, який розподілявся між самими акціонерами, з

одного боку, і державою, що вимагав неодмінною реєстрації

створюваних корпорацій.

Надаючи легку можливість для створення підприємств, пра-

вительство знаходилося в самому оптимістичному настрої. Проте ера

божевільного обдурювання і біржової спекуляції була попереду.

Дійсність перевершила всі очікування. У 1871 - 72 рр.. розгориться-

лась спекулятивна гарячка. Всі стали звинувачувати в цьому закон від 1870 Але

винувато було не тільки законодавство. Уряд потрапило під

чарівність загальної тенденції того часу, просякнуту вірою в благотворний

вплив вільної конкуренції. Для прикладу: Австрія не скасує кон-

цессіонную систему, але спекуляцій там було не менше.

!! 350

Стали лунати заклики і відповідно створюватися проекти

законів, які загрожують знищити корпоративну систему. Але уряд

Герасимчука гарячкувати і допускати шарахання з боку в бік. Воно

встало на шлях спокійного і вдумливого ставлення до корпорацій і

пішло второваним шляхом: детальної законодавчої розробки їх

правового становища ( Закон 1884 р.). Було зафіксовано, що статутний

капітал повинен бути повністю оплачений, підвищено мінімальний розмір

акцій, введено поняття засновників, спрощена перевірка правильності їх

дій, точно встановлено коло діяльності наглядової ради,

загальним зборам відведене головне місце та ін

Німецьке цивільне укладення (1897 р.) пішло ще далі в

регламентації правового становища корпорацій. Але що цікаво, воно

не став давати визначення корпорації. Німецький законодавець завжди

був дуже обережний, і в даному випадку також проявилася його оглянь-

ність. Юридичне визначення небезпечно давати тому, що соціаль-

 ві явища занадто мінливі. Може існувати автономна корпо-

 рація, яка живе своїм особливим життям, самостійно знаходить кошти

 для подальшого розвитку і вільно приспосабливающаяся до змінюю-

 щимся умов. Але не менше прав на існування має і договірне

 товариство, при виникненні якого були встановлені найголовніші

 умови його діяльності. Абсолютно зв'язати корпорації тими умовами,

 які були встановлені при самому їх виникненні, значить зазіхнути

 на їх життєздатність. Але, з іншого боку, якщо дозволити блешні-

 ству абсолютно вільно все змінювати в первісному статуті, значить

 безумовно віддати меншість у владу більшості.

 Нове Покладання сміливо прийняло ідею автономії акціонерної ком-

 панії. Навіть предмет діяльності її міг бути змінено на вимогу

 утримувачів 3/4 статутного капіталу. У цілому ж можна відзначити, що

 акціонерне товариство з юридичної форми, що носила в Німеччині

 екзотичний, винятковий характер, перетворилося на повноправну

 юридичну форму поряд з іншими видами корпорацій.

 !! 350

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "6. Зародження корпорацій в Німеччині"
  1.  5. Корпоративні правовідносини
      корпораціях (від лат. corpus - тіло, інакше - корпорація, синонім collegia), що володіють ознаками юридичних осіб. Дані правовідносини мають у своєму змісті так звані корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам
  2.  Глава 13. Управління корпорацією
      корпорацією
  3.  Глава 4. Основні види корпорацій
      корпорацій
  4.  Глава 14. Застосування праці в корпорації
      корпорації
  5.  Глава 15. Договірна робота в корпорації
      корпорації
  6.  Глава 12. Цінні папери корпорацій
      корпорацій
  7.  Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995

  8.  Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права
      корпорацій і корпоративного
  9.  Глава 3. Корпорації в континентальній системі права
      Глава 3. Корпорації в континентальній системі
  10.  Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи права
      Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи
  11.  Василенко І. А.. Адміністративно-державне управління в країнах Заходу: США, Великобританія, Франція, Німеччина: Навчальний посібник. Вид. 2-е, перераб. і доп. - М.: Видавнича корпорація «Логос». - 200 с., 2001

  12.  ? 1. Ознаки корпорації
      корпорації в основному со-впадає з поняттям юридичної особи. Тому корпорацію можна визначити як колективне утворення, організацію, визнану правом юридичною особою, засновану на об'єднаних капіталах і здійснювати будь-яку соціально-корисну діяльність. Проаналізуємо корпорацію за ознаками, зазначеним у даному визначенні. По-перше, корпорація не є
  13.  2. Адвокатура
      корпорацій у Великобританії - барристеров, в організацію і діяльність якої держава традиційно не втручається. Ця привілейована корпорація об'єднує найбільш кваліфікованих адвокатів, які мають справу лише з вищими судами. Поряд з нею існує інша корпорація - солісіторов, об'єднаних в Юридичне товариство, статус якого регулюється Актом про повірених 1974 року.
  14.  Східна Німеччина.
      Влітку 1989 еміграція громадян НДР до ФРН набула масового характеру - до кінця року понад 200 тисяч переселилися до Західної Німеччини. У багатьох містах проходили масові маніфестації з вимогою негайно розпочати політичні й економічні реформи. У жовтні 1989 р. Е.Хонеккер був змушений піти з вищих посад у партії і державі. Парламент виключив з конституції статті про керівну
  15.  Комунальне управління в Німеччині
      корпорації та адміністрації. Представницька корпорація (общинний рада, міське збори депутатів та ін) обирається безпосередньо населенням. Обирається також глава адміністрації - бургомістр, який одночасно за посадою головує в представницької корпорації. Цей тип називають конституцією ради. Магістратного тип характеризується тим, що представницький орган, який обирається
  16.  Кассо Л.А.. Поняття про заставу в сучасному праві, 2000

  17.  Кертман Л. Е.. Географія, історія та культура Англії: Учеб. посібник. - 2-е вид., Перераб. - М.: Вища. школа,. - 384 е., мул., 1979

  18.  П. Н. Шішкоедов. Філософія Античності. Видання першого, 2011

  19.  1. Корпорації в стародавньому світі
      корпорації. Відповідно до першої з них, найбільш поширеною-ненной, корпорації виникли порівняно недавно - в XIV - XVII ст. - І причиною тому були економічні зміни, що відбулися в той період: розвиток торгівлі, морської справи та ін Прихильники іншої точки зору стверджують, що витоки розвитку корпорацій треба шукати в Древ-ньому Римі: громадяни, які зуміли створити державний
  20.  54. Фашизм та інші види авторитарних режимів
      корпорацій.Корпоратівізм проголошує «співробітництво праці і капіталу», при якому підприємець виступає як «капітан індустрії», керівник, здійснюва-ляющий найважливішу соціальну функцію. Корпорації нібито співпрацюють один з одним і у певному супідрядності. Відповідно до фашистської ідеології, кожна корпорація, що становить властиве їй місце в ієрархічній системі, здійснює