| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7. Проникнення корпорацій на американський континент |
||
|
Колонізація Північної Америки закінчилася в 1776 р. утворенням самостійної держави: Сполучених Штатів Америки. Незважаючи на те, що всяка колонізація супроводжується, як правило, перенесенням соціального досвіду в різних сферах життя, в тому числі і досвіду в організації економіки, корпорації на американському континенті в той період були все ж рідкісним явищем. Досить вказати, що у всіх 13 колоніях їх налічувалося всього кілька десятків. В основному це були англійські торговельні компанії і місцеві корпорації, які опікуються- еся водопостачанням, експлуатацією причалів, страхуванням від вогню і т.п. Проникнення корпорацій на американський континент Цікавим є той факт, що після установи США як держави стрибка в освіті корпорацій не відбулося, хоча вже в 1800 їх налічувалося 335. Пояснення цьому треба шукати в характері виробництва, доминировавшего в той період. В силу недостатнього рівнях- ня розвитку продуктивних сил в період мануфактурного розвитку виробництва було вигідніше вести господарство на індивідуальній основі. Крім того, непопулярність корпоративної форми в той період пояс- ється і скомпрометувала себе в очах американців колонізаторської діяльністю згаданих вище англійських колоніальних компаній. Адже вони створювалися на основі спеціальних актів англійського короля і парламенту, а тому їх ототожнювали з проявом середньовічної становості і деспотизмом абсолютистської влади монархів, що проти- воречие гаслам свободи особистості і рівності всіх людей, якими супроводжувалася буржуазна революція. Деякі вчені надають визна- поділене значення в цьому плані Bubble Acl (білль), прийнятому в 1720 р. в Англії після викриття скандальної інфляції та надісланим на ліквідацію всіх акціонерних компаній, заснованих без відповідаю- ного дозволу англійської держави. (* 1) Як би там не було, слід констатувати, що корпорація, як форма організації виробництва, була запозичена в Англії. У англо- чан американці запозичили і правило про дозвільний порядок освіти корпорацій, яке діяло аж до середини XIX століття. Такі дозволи видавалися законодавчими органами відпо- ствующего штату або федеральними органами у формі затвердження ус- тава корпорації. Будь-яких нормативних актів щодо підпри- нимательской корпорацій не було. В умовах невисокого рівня розвитку виробництва такий жорсткий правовий підхід до корпорацій був терпимий, хоча і тоді система видачі дозволів викликала багато нарікань. До середини XIX в. в результаті промислового перевороту в США утвердилася фабрична форма промисловості. лось і число корпорацій. Стали лунати заклики скасувати дозволь- вальний порядок утворення корпорацій і замінити його реєстраційних вим. Спочатку це було зроблено лише щодо деяких галузей. Потім деякі штати своїми законами поширили реєстраційних ний порядок на корпорації всіх галузей, але обмежували при цьому загальний обсяг капіталу корпорацій . І якщо обсяг капіталу був вище, то необхідно було звертатися за дозволом. Таким чином, деякий час діяли одночасно два способи утворення корпорацій: дозвільний та реєстраційний. Але потім, коли корпорації показу- Чи свою перевагу перед індивідуальним способом ведення госпо- ва, у всіх штатах був здійснений перехід до реєстраційного порядку освіти корпорацій. Підставою для цього став поширений (** 1) Див: Мозолин В.П. Корпорації, монополії і право США. М., 1961. !! 352 на корпорації принцип охорони прав, закріплений в XIV по- правці до Конституції США, до цього застосовувався лише по відношенню- нию до фізичних осіб. Відповідно до цієї поправки, прийнятої в 1868 р., жоден штат не може позбавити будь-яка особа життя, свободи або власності без належного процесу, встановленого правом, так само як не може заперечувати за будь-якою особою в межах своєї юрисдикції рівне право на захист закону. (* 1) До початку XX в. посилився процес концентрації виробництва і відповідно збільшилася роль великих корпорацій, які стали домінуючим фактором в американській економіці. Законодавство попереднього періоду стало для корпорацій сором'язливим. Пості- пінно діяли в той час в штатах загальні закони про корпорації стали змінюватися в напрямку надання їм більш широких прав в здійсненні їх діяльності, зокрема, майже повністю скасувати- лись обмеження меж по статутному капіталу, директорам і управ- ляющим надавалися широкі правомочності в галузі управління корпораціями, значно розширилися фінансові можливості кор- пораціі при отриманні позик та випуску акцій і т.п. Почалася своєрідна конкуренція між штатами в області зако- нодательства про корпорації по створенню максимально привілейовані- них умов для їх діяльності. Інтерес окремих штатів в регістра- ції можливо більшого числа компаній пояснювався просто: штати напів- чали в результаті цього дохід у формі податків з корпорацій за один тільки факт їх установи в межах відповідного штату. В історії розвитку корпорацій США велика роль належала судам. Широко застосовуючи норми загального права, створюючи нові прецеденти- ти, вміло користуючись наданим їм правом тлумачити закон, суди наполегливо проводили в життя політику держави, спрямовану на заохочення корпоративної форми виробництва. судів корпорації здобули загальну правоздатність і отримали можли- ність займатися на свій розсуд по суті будь-якою діяльністю, приносить прибуток. У статутах корпорацій зазвичай перераховуються лише основні цілі та завдання діяльності, плюс до того ж закріплюється їх право здійснювати діяльність у всіх побічних, допоміжних об- ластях, в тій чи іншій мірі пов'язаних з основною діяльністю корпорації. Дух вільної конкуренції, розвинений в США більше, ніж де- або, сприяв виникненню великих корпорацій. З одного сторо- ни, це слід було визнати явищем позитивним: саме великі корпорації дозволяють використовувати складні технології, піднімати про- ництво на нову висоту і випускати товари більш кращої якості. Але, з іншого боку, великі корпорації сприяють розвитку моно- полізма, що, безумовно має бути визнано явищем негативним. (** 1) Див: Сполучені штати Америки: Конституція і законодавчі акти. 1ВДЗ. С. 43. !! 353 Ось чому саме американцям довелося "винайти" антимонопольне законодавство і стати першовідкривачами в цій справі. 2 липня 1890 Конгресом США був прийнятий антитрестовский закон Шермана. Відповідно до нього будь-яке об'єднання у формі тресту або -якій іншій формі, спрямоване на обмеження торгівлі та ограни- Чіва свободу конкуренції в галузі міжштатних відносин і відносин за участю іноземних держав, оголошувалося незаконним і піддавалося судовому переслідуванню. У наступні роки в міру посилення процесу концентрації про- изводства антимонопольне законодавство частково змінювалося і до- полнял. Найбільш суттєві доповнення до закону Шермана були зроблені в 1944 р. законом Клейтона. Цей закон був покликаний усунути невизначені формулювання закону Шермана шляхом вказівки на кон- Конкретні дії, які є обмеженням торгівлі та вільної конку- ренции. У цілому ж посилка закону Клейтона була така: великі корпорації не треба знищувати, а потрібно лише забороняти небажані сторони їх діяльності, спрямовані на обмеження і придушення вільної конкуренції. Ось чому антимонопольне законодавство, зігравши позитивну роль у розвитку підприємницької справи в країні, не зупинило бурхливого процесу концентрації виробництва. США і на сьогоднішній день є лідерами в цьому відношенні. !! 353
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "7. Проникнення корпорацій на американський континент" |
||
|
||