Термін "тактика" запозичений з військової галузі знань і означає мистецтво керування військами. Військова тактика досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє засоби його підготовки і ведення. При розкритті злочинів не ведеться бойових дій. Разом з тим слідчий у багатьох випадках перебуває в конфліктній ситуації із злочинцем, а часом із деякими учасниками процесу розслідування, наприклад, лжесвідком, адвокатом. У кожного суб'єкта цього процесу може бути своя лінія поведінки, що відрізняється від версії слідчого. У зв'язку з цим для розв'язання слідчих ситуацій, що виникають, слідчий виробляє свою лінію поведінки і виконання слідчих дій. Він обирає найбільш оптимальні прийоми проведення слідчих дій, визначає послідовність їх виконання і таким чином керує слідством. Звідси походить криміналістичний зміст поняття "тактика", яке повинно вміщувати вчення про прийоми виконання слідчих дій, про керування слідством, його планування та висування версій, використання спеціальних знань і технічних засобів для досягнення ефективності виконуваних слідчих дій та організаційних заходів з метою розкриття та попередження злочинів.
Криміналістична тактика - це розділ науки криміналістики, що займається розробкою прийомів проведення слідчих дій, загальних тактичних рекомендацій про організацію і планування процесу слідства.
Основним елементом криміналістичної тактики є поняття прийому. Тактичний прийом - це найбільш ефективний спосіб дії у тій ситуації, що склалася, при розкритті злочинів. Тактичні прийоми можуть мати законний і факультативний характер. Законні тактичні прийоми названі у кримінально-процесуальному законі і повинні обов'язково виконуватись при виконанні слідчих дій. Наприклад, тактичні прийоми допиту неповнолітнього свідка ретельно викладені у ст. 168 КПК України, прийоми виконання обшуку - ст. 177 КПК України, виконання огляду - ст. 191 КПК України.
Рекомендаційний тактичний прийом має альтернативний характер і його використання є прерогативою слідчого. Наприклад, протоколювання слідчих дій є законним прийомом фіксації, а фотографування - факультативним. Присутність понятих під час обшуку - обов'язкова, цей тактичний прийом має законний і процесуально-удостовірчий характер, тоді як участь фахівця при обшуку не обов'язкова. Застосування факультативних прийомів залежить від слідчої ситуації, що склалася, та кваліфікації слідчого. Разом з тим використання факультативних тактичних прийомів підвищує якість слідства, дозволяє результати слідчих дій подати суду у більш зрозумілій і переконливій формі.
Слід підкреслити, що більшість тактичних прийомів, розроблених криміналістами, мають факультативний характер і складають предмет криміналістичної тактики.
Розслідування - це виконання сукупності слідчих дій, оперативних та організаційних заходів, кожне з яких за своєю суттю - діяльність. Внаслідок чого, тактичний прийом - це дійова процедура, що грунтується на психологічних закономірностях спілкування слідчого з учасниками процесу розслідування. Тому тактика як розділ криміналістики повинна включати у свій предмет основи психології спілкування як самостійної окремої теорії.
Спочатку тактика називалась "кримінальною". Пізніше її почали називати "слідчою тактикою", підкреслюючи тим самим, що вона розглядає "інструментарій" лише слідчого. Криміналістична тактика - поняття більш широке, бо вміщує "інструментарій" не тільки слідчого, але й суду. Тому з'явилось у криміналістиці вчення - "Тактика судового слідства". У зв'язку з цим потрібно вважати, що поряд з адвокатською етикою може існувати тактика судового захисту на попередньому слідстві і в суді.
Зміст криміналістичної тактики охоплює такі слідчі дії: огляд, допит, обшук, впізнання, затримання, відтворення обстановки та обставин події, перевірку показань на місці, освідування, експертизу, які утворюють її систему. Останнім часом криміналістична тактика поповнилась такими новими тактичними засобами, як: "тактична операція", "тактична комбінація", тактичне рішення", слідча ситуація", "психологічна засідка", "слідча хитрість" тощо, які збагачують мову і зміст криміналістичної тактики як галузі криміналістичних знань.
|
- Система криміналістики
криміналістичні теорії; в) вчення про методи криміналістики; г) вчення про мову криміналістики; ґ) криміналістична систематика. 2. Криміналістична техніка - розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів та методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів. Криміналістична техніка виникла внаслідок впровадження
- § 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
криміналістичної тактики, запропонуванням методик розслідування нових видів злочинів. Розвиток криміналістики пов'язаний з формуванням певних наукових шкіл криміналістів. Інтенсивно розвиваються всі розділи криміналістики, виникають нові напрями, теорії та вчення. Важливим свідченням високого рівня розвитку криміналістики в Україні є підготовка і видання підручників. У 1973 р. видано підручник
- § 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
криміналістичну тактику. Зокрема, А. Вейнгарт вказував, що у боротьбі зі злочинністю, як і на війні, насамперед необхідні енергійна діяльність, прояв особистої ініціативи та швидкість. Розпочинаючи розслідування з можливою поспішністю, не слід діяти не обмірковано та навмання*. Термін «тактика» означає теорію і практику підготовки та ведення бою. У більш загальному розумінні - це система
- § 3. Джерела і функції тактичних прийомів
криміналістична тактика виходить з галузей наукових знань, що стоять біля джерел їх утворення і визначають їх ефективність і раціональність. Дослідження джерел тактичних прийомів дозволить виявити їх наукову спроможність, природу, оцiнити їх можливості. У генезисі криміналістичної тактики до її джерел традиційно відносять дані таких наук, як логіка, психологія, лінгвістика, соціологія, наука
- § 4. Зміст тактики допиту
тактика передбачає певні способи пред'явлення доказової інформації. Найдоцільнішою є класифікація способів пред'явлення доказів за декількома підставами: 1. За характером використання доказів у розслідуванні: а) пред'явлення доказів на одному допиті; б) пред'явлення доказів під час ряду допитів однієї особи. 2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі: а) роздільне
- § 1. Сутність методики розслідування злочинів
криміналістичною методикою, аналогічно криміналістичній техніці та криміналістичній тактиці. Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування
- § 4. Система криміналістики
криміналістичні знання нагромаджувалися, їхня роль у розслідуванні злочинів підвищувалася, "зачатковий" період криміналістики скінчався. Накопичений практичний досвід використання технічних засобів і прийомів, їх застосування при розслідуванні злочинів Г. Гросс узагальнив, зібрав у єдину сукупність, виклав їх у певній послідовності й назвав системою криміналістики. Саме в цьому полягає його
- 6. Криміналістична методика або методика розслідування окремих видів злочинів
криміналістичну характеристику і часткові методики, які визначають порядок розслідування конкретних видів злочинів. У методиці розслідування реалізуються криміналістична техніка і тактика на основі методологічних положень науки (загальної теорії). Усі розділи криміналістики закономірно взаємопов'язані. Окреме використання засобів криміналістичної техніки дозволяє лише знайти і дослідити джерело
- ВСТУП
криміналістичних засобів, прийомів і методів. Криміналістика у своєму розвитку пройшла шлях від розрізнених окремих галузей до злагодженої системи знань. Сьогодні криміналістичні знання є могутньою зброєю в руках професіоналів - оперативно-розшукових працівників, слідчих, прокурорів, суддів. Пропонований підручник є оригінальною працею, яка характеризується певною новизною викладання проблемних
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення. Виходячи з цього, сутність криміналістичної профілактики - це сфера практичної діяльності та один із наукових напрямів криміналістичної науки. Правову основу попередження злочинів становлять норми різних галузей права. Відповідні положення, що стосуються попереджувальної діяльності, містяться в ряді міжнародних правових
|