Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

Криміналістичний метод


- це часткова теорія, яка висвітлює об'єктивні закономірності, принципи й прийоми, що дозволяють визначати шляхи теоретичного та практичного дослідження джерел криміналістичної інформації.
У структурному плані конкретний метод є не тільки системою науково обгрунтованих прийомів та рекомендацій, а крім того, він як теорія відображає об'єктивні закономірності, що пізнані, і містить засоби досліджень. Розглянемо це на прикладах. Сонячне світло, яке проходить через тригранну призму, розкладається на сукупність колірних смуг, тобто спектр, який характеризує якісно-кількісний склад речовини, що є джерелом світла. Ця закономірність лежить в основі спектральних методів дослідження в самих різноманітних галузях знання, в тому числі й криміналістиці. Однак спектральні криміналістичні методи відрізняються від спектральних методів в інших науках. Індивідуальність побудови папілярних візерунків на поверхні долоні рук людини - об'єктивна закономірність, на основі якої побудовані класифікаційні системи кримінальної реєстрації злочинців. Разом з тим закономірність - це не метод, а тільки об'єктивна сторона що відображає його суть. Розроблені на її основі рекомендації та прийоми дослідження та перетворення явищ, складають його іншу сторону, а у сукупності вони утворюють науковий криміналістичний метод.
Таким чином, науковий метод вібиває єдність двох сторін - об'єктивної та суб'єктивної. Тому цей метод евристичний і відображає об'єктивні закономірності під кутом зору конкретного суб'єкта, який ним користується в практичній діяльності. Відповідно структура криміналістичного методу відображає не тільки пізнану наукою об'єктивну закономірність, але й способи, прийоми та засоби, необхідні для дослідження об'єктів та явищ на основі цих закономірностей.
Всі криміналістичні методи реалізуються у межах кримінально-процесуального закону, що для науки криміналістики є сукупністю певних заборон: процесуальних, технічних, етичних, моральних. Наприклад, неповнолітній свідок допитується тільки у присутності педагога; для з'ясування причини смерті треба призначити судово-медичну експертизу; оглядаючи предмет - засіб скоєння злочину, насамперед необхідно зафіксувати запах та мікрочастки, а потім усі інші сліди, які є видимими; слідчий не має права бути присутнім при огляді особи іншої статі, якщо це пов'язано з оголенням тіла тощо.
Поряд з поняттям методу у криміналістичній тактиці та методиці розслідування широко використовується поняття "прийом" і "спосіб", наприклад прийоми допиту, огляду, розслідування, способи створення неврахованих надлишків, прийоми приховування та розкрадання грошових цінностей шляхом банківських операцій тощо. Тут прийом та спосіб розуміють як практичний шлях реалізації певних теоретичних знань. Ось чому інтерпретація наукового методу як прийому або способу його практичної реалізації вважається справедливою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Криміналістичний метод"
  1. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення. Виходячи з цього, сутність криміналістичної профілактики - це сфера практичної діяльності та один із наукових напрямів криміналістичної науки. Правову основу попередження злочинів становлять норми різних галузей права. Відповідні положення, що стосуються попереджувальної діяльності, містяться в ряді міжнародних правових
  2. Закон активного творчого пристосування сучасних досягнень науки для розв'язання часткових задач криміналістики
    криміналістичної трансформації. Активне творче використання досягнень природничих та технічних наук - найбільш розповсюджений шлях розробки часткових методів та методик збирання, дослідження, оцінювання та використання джерел доказової інформації. Наприклад, відома фізична закономірність збудження люмінесценції різними ділянками електромагнітного спектра активно використовується для розробки
  3. § 3. Поняття криміналістичного методу
    криміналістичні методи безпосередньо пов'язане з розвитком та становленням науки криміналістики. Ще в ранніх працях криміналістів згадувалось про ці методи. Так, І. М. Якимов у першому підручнику криміналістики (1925 р.) писав про методи природничих, медичних, технічних наук, які використовуються для розслідування злочинів та вивчення фізичних і моральних властивостей особистості злочинця. Б. М.
  4. Методи теоретичного рівня
    криміналістичний метод виявився непридатним для практичного визначення давності пострілу. Аналогічне сталося із нітрато-нітридним методом визначення давності пострілу, запропонованим іще в 1948 р. одеським криміналістом Папаспіракі. Теоретична концепція, побудована на об'єктивній хімічній закономірності, в дійсності виявилась взаємозв'язаною з багатьма ситуаційними факторами, врахувати які
  5. Спеціальні (частковонаукові) методи
    криміналістичними тощо. Про поняття криміналістичних методів та їхню структуру до цього часу ведуться дискусії не тільки в монографічній, але й у навчальній літературі. Деякі вчені визначають криміналістичний метод, використовуючи зміст таких понять, як "спосіб", "підхід", "алгоритм", а інші розглядають його як окрему теорію, систему правил та рекомендацій. З урахуванням існуючих концепцій можна
  6. ВСТУП
    криміналістичних засобів, прийомів і методів. Криміналістика у своєму розвитку пройшла шлях від розрізнених окремих галузей до злагодженої системи знань. Сьогодні криміналістичні знання є могутньою зброєю в руках професіоналів - оперативно-розшукових працівників, слідчих, прокурорів, суддів. Пропонований підручник є оригінальною працею, яка характеризується певною новизною викладання проблемних
  7. Система криміналістики
    криміналістичні теорії; в) вчення про методи криміналістики; г) вчення про мову криміналістики; ґ) криміналістична систематика. 2. Криміналістична техніка - розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів та методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів. Криміналістична техніка виникла внаслідок впровадження
  8. Завдання криміналістики
    криміналістичних методів попередження злочинів; 5) вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі
  9. § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
    криміналістичної науки, залежностями в системі наук. Криміналістика пов'язана з наукою кримінального права. На підставі ознак складів злочинів, які містяться в кримінальному праві, розробляються окремі криміналістичні методики. Щоб вирішити питання про те, як розслідувати злочин, необхідно знати, що він собою являє, які ознаки йому притаманні. Положення кримінального права про види злочину, його
  10. Спеціальні методи криміналістики
    криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки. Так, вирізняють методи судової фотографії (посилення кольорових контрастів, кольоророзрізнення, мікро- або макрозйомка, сигналітична зйомка, панорамний метод тощо); методи судової балістики (розгортання кулі чи гільзи, метод визначення місця пострілу, встановлення моделі вогнепальної зброї за гільзою та ін.); методи