Кримінальне покарання - засіб державного примусу, що застосовується судом
із винесенням вироку щодо особи, яка вчинила злочин. Метою покарання є:
кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених;
запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання поділяються на три групи: основні, що призначаються тільки як
головні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення
до основних; змішані, що можуть бути як основними, так і додатковими.
Основні покарання: позбавлення волі на строк від 3 місяців до 10 років (в
окремих випадках до 15 років); виправні роботи без позбавлення волі на
строк від 2 місяців до 2 років; позбавлення права обіймати певні посади або
на якийсь вид діяльності на строк до 5 років; штраф; громадська догана. До
військовослужбовців строкової служби може застосовуватися покарання у
вигляді направлення в дисциплінарний батальйон на строк від 3 місяців до З
років. Додатковими покараннями визнаються: конфіскація майна; позбавлення
військового або спеціального звання; позбавлення батьківських прав. Як
виняткова міра покарання допускається застосування смертної кари -
розстрілу за особливо тяжкі злочини Не можуть бути засуджені до смертної
кари особи, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, жінки, що
були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент винесення
вироку. Смертну кару не можна застосувати до жінки, яка перебуває в стані
вагітності на момент виконання вироку
|
- Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
кримінальну відповідальність. Притягнення до цих видів юридичної відповідальності здійснюється в порядку і на основі, передбачених відповідно трудовим, адміністративним, цивільним або кримінальним законодавством. Порушення лісового законодавства можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад, вирізняють лісопорушення, які вчинено постійними або тимчасовими лісокористувачами, а також
- Тема 9. Адміністративно-правовий примус
кримінально-виконавчої системи осіб, які 42 відмовляються від уживання їжі"), призупинення робіт, заборона експлуатації механізмів, тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами та ін. Спеціальні заходи адміністративного припинення, на відміну від загальних, застосовуються тільки до індивідуальних осіб, і включають у себе: заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою),
- 70. Види міжнародних правопорушень.
кримінальна відповідальність фізичних осіб, що, діючи в інтересах європейських країн осі індивідуально або в якості членів організації, вчинили ці злочини. Подальший розвиток поняття «міжнародний злочин» одержало у статті І Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року; статті І Конвенції про незастосування терміну давнини до військових злочинів і злочинів проти
- 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
кримінально карані. 2. Конвенції підлягають застосуванню не тільки у разі оголошеної війни, але і при збройних конфліктах, коли одна зі сторін ще не визнала стану війни, а також при військовій окупації, якій не чиниться ніякий опір. Держави, що домовляються, залишаються пов'язаними цими положеннями також стосовно тієї держави, що не є учасником конвенції, якщо остання ¦ приймає і застосовує»
- § 2. Початковий етап розслідування
кримінальна справа порушується незалежно від скарги потерпілої особи. В усній чи письмовій заяві про зґвалтування повинні міститися такі основні елементи: 1) попередження заявниці про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК); 2) викладення обставин події; 3) чітко виражене прохання притягти насильника до кримінальної відповідальності;
- § 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
кримінальними навичками злочинців. Отже, способи вчинення грабежів і розбоїв є різноманітними і злочинці обирають у кожному конкретному випадку той чи інший спосіб залежно від конкретних обставин. На відміну від деяких інших злочинів, грабежі та розбої мають одномоментний характер, тому успіх розслідування в основному залежить від того, чи зумів слідчий повною мірою використати інформацію, яку
- § 2. Предмет науки криміналістики
кримінального закону та профілактичному впливу. Останнім часом Президент і Уряд України приділяють особливу увагу вдосконаленню діяльності правоохоронних органів та зміцненню технічної бази боротьби зі злочинністю взагалі і з організованою зокрема. Сучасний рівень науки криміналістики і науково-технічний потенціал природничих і технічних наук дозволяють практичним органам прокуратури, внутрішніх
- § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
кримінальні справи розглядалися колегіально у місцевих народних судах. До того часу збереглися Київський та Одеський Кабінети науково-судової експертизи. Петербурзькій згорів за часи революції, а Московський взагалі припинив своє існування. Таким чином, залишились експертні установи тільки в Україні. Українські кабінети науково-судової експертизи продовжували працювати з перервами, внаслідок змін
- § 2. Поняття криміналістичної інформації
кримінально-правова, криміналістична, адміністративно-правова, профілактична та ін. Якщо розглядати науку криміналістику, то можна назвати такі види інформації: ідентифікаційна, дактилоскопічна, слідознавча, балістична тощо. Очевидно, що таке поєднання інформації як відомостей про певний об'єкт допустимо, оскільки поняття "дактилоскопічна інформація" рівнозначне поняттю "дактилоскопічні
- 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
кримінальних справах. Право покликане слугувати задоволенню інтересів громадян, їх об'єднань, держави і суспільства в цілому. В цьому полягає його цінність, що виявляється в таких вимірах: соціальна цінність цієї галузі права полягає в тому, що вона втілює інтереси громадян у вільному від злочинності суспільному середовищі; інструментальна цінність кримінально-процесуального права - один із
|