|
До цих пір ми розглядали реквізити, загальні для обох видів векселів - простого і переказного. Тепер ми звертаємося до розгляду реквізиту, який характерний лише для переказного векселя. Таким реквізитом виступає найменування платника (п. 3 ст. 1 Положення). Платником за переказним векселем може бути як фізична, так і юридична особа. Найменування трасата проводиться тим же способом, як і найменування першого векселедержателя. Тому все, що вище говорилося про найменування першого держателя векселя, можна застосувати і до найменування платника. На практиці можуть зустрітися векселя, в яких платником вказується неіснуюче (вигадане) особа. Минулого до них вдавалися для того , щоб шляхом дисконтування подібного векселя отримати готівку для яких торгових або промислових операцій і потім, до настання терміну платежу за векселем, викупити його у дисконтера. Такі векселя не вважаються недействітельнимі46, так як закон вимагає точності в позначенні платника тільки з формального боку, залишаючись байдужим до правдивості даних, зазначених у векселі. Визнаючи можливість акцептації векселя кількома особами, ч. 1 ст. 47 Положення тим самим допускає вказівку в тратте двох і більше платників. Однак трасант не вправі дробити вексельну суму між призначеними ним платниками, оскільки вексель не може втілювати в собі кілька зобов'язань на різні суми. Якщо платники проживають в різних населених пунктах, векселедавець повинен вказати у векселі єдине місце платежу. Інакше документ не набуде сили векселя, бо заповнення відсутнього реквізиту місця платежу за векселем згідно з правилом ч. 3 ст. 2 Положення стає нездійсненним з огляду на те, що застосування цього правила блокується розбіжністю позначених в документі адрес платників.
Але якщо відмінність в адресах трасатів спостерігається в межах одного і того ж населеного пункту (міста, селища і т. д.), то тратта дійсна і при незазначення в ній місця, в якому вона підлягає оплаті, так як при цих умовах населений пункт, позначений рядом з найменуванням платників, буде вважатися місцем платежу за векселем (ч. 3 ст. 2 Положення).Призначення декількох платників може бути зроблено в двоякою формі: кумулятивної (наприклад: «прошу сплатити Віктора Баженова та Ігоря Елісейкін ») або альтернативної (наприклад:« прошу сплатити Віктора Баженова чи Ігоря Елісейкін »). Від того, яку з цих форм вибере векселедавець, залежить вирішення ряду питань, пов'язаних з пред'явленням векселя до акцепту і протестованіем його в неакцепті. У тих випадках, коли платники призначені кумулятивно, вексель пред'являється до акцепту кожному з них, і лише при неакцептаціі векселя всіма платниками його можна протестувати у нотаріуса. Навпаки, при їх альтернативному призначення векселедержателю немає необхідності звертатися до всіх платників; він пред'являє вексель одному з них, і як тільки обраний ним платник відмовиться від акцепту - негайно ж може вдатися до протесту47. В силу ч. 2 ст. 3 Положення векселедавець може призначити платником за векселем самого себе. Вексель, у якому особистість векселедавця зливається в одній особі з особистістю платника, має ту особливість, що за формою і конструкції він нагадує тратту (бо векселедавець тут прямо не говорить про свою обов'язку вчинити платіж, покладаючи його на платника), а по суті ж є соло-векселем, оскільки містить вказівку лише на двох суб'єктів, з яких один виступає по відношенню до іншого одночасно і як векселедавця, і в якості платника.
Для того щоб відтінити своєрідність цього векселя, його , слідуючи німецької вексельної доктрині, нерідко називають перекладацько-простим (trassirt-eigener). Однак ця назва перекручує суть справи. Оскільки основна відмінність тратти від соло-векселя полягає в тому, що вона передбачає розбіжність фігури платника з векселедавцем, остільки розглянутий вексель являє собою документ, якісно відмінний від тратти, і лише зловживаючи словами його можна було взагалі назвати переказним векселем якого б то не було роду.Коли векселедавець призначає платником за векселем самого себе, він створює не перекладний, а простий вексель. Тому незважаючи на те, що в даному випадку документ виписується в формі тратти, до нього не застосовуються постанови про акцепт (ст. 21-29 Положення) 48, про можливість векселедавця вказати себе у векселі перший векселедержателем (ч. 1 ст. 3 Положення) та інші постанови, що стосуються тільки перекладних векселів. Найменування платника, подібно до всіх інших вексельними реквізитами, має бути проставлено на лицьовій стороні векселя. Якщо пропозиція векселедавця платнику здійснити платіж за векселем виражається словами «прошу сплатити», то найменування платника, зроблене в родовому відмінку, поміщається на початку тексту вексельного документа. При вираженні того ж пропозиції словом «платите» найменування платника проставляється в нижньому лівому куті векселя у формі давального відмінка (у цьому випадку найменування та адресу векселедавця вказуються з правого боку від найменування та адреси платника).
|
- 1. Реєстрація фірмового найменування
У числі об'єктів виняткових прав на засоби індивідуалізації ст. 138 ГК в першу чергу називає фірмове найменування юридичної особи. Дане найменування повинне мати юридична особа, що є комерційною організацією, тобто пренаступне одержання прибутку як основної мети своєї діяльності. Виключне право на фірмове найменування виникає у юридичної особи в
- 6.3. Інші податки та платежі
Відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", платником податку на додану вартість є особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу. Відповідно до одного з визначень терміну "особа", наведених у підпункті 1.2 статті 1 зазначеного Закону, -
- Стаття 3. Державне мито за державну реєстрацію
Коментар до статті 3 Одним з принципів державної реєстрації є платність, відповідно до якого дії щодо державної реєстрації повинні відшкодовуватися сплатою заявником державного мита. Відповідно до ст. 333.16 Податкового кодексу РФ державне мито - це збір, що стягується з відповідних осіб при їх зверненні в державні органи, органи
- 3. Використання найменування місця походження товару
Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може поміщати охороняється позначення на товарі, упаковці, в рекламі, проспектах , рахунках, бланках та іншої документації, пов'язаної з введенням товару в господарський оборот. Володар свідоцтва має право також проставляти поряд з охоронюваним найменуванням попереджувальне маркування, що свідчить про наявність його державної реєстрації. В
- 2. Зміст фірмового найменування
Фірмове найменування повинно відображати особливості організаційно-правової форми юридичної особи. Наприклад, фірмове найменування повного товариства має містити або імена (найменування) всіх його учасників і слова "повне товариство", або ім'я (найменування) одного або декількох учасників з додаванням слів "і компанія" і слова "повне товариство". Фірмове найменування
- Стаття 2. Найменування і місце знаходження товариства
2.1. Повне фірмове найменування суспільства - ___. 2.2. Скорочене фірмове найменування товариства ___. 2.3. Місце знаходження товариства - Росія ___
- 2. Реєстрація та надання права користування найменуванням географічного об'єкта
Безстрокова реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного або декількох юридичних або фізичних осіб, що подається в Патентне відомство. Якщо найменування вже зареєстровано, будь-яка особа, що перебуває в тому ж географічному об'єкті, що і перший заявник, та виробляє товар з тими ж властивостями, може подати в Патентне відомство заявку на надання
- 6. Договір довічної ренти
Цей вид договору ренти породжує термінові зобов'язання з виплати рентних платежів. Вони встановлюються на період життя одержувача ренти. Інакше кажучи, смерть одержувача ренти припиняє зобов'язання з виплати довічної ренти. Пра-ва одержувача довічної ренти непередавані, так як нерозривно пов'язані з його особистістю. Довічна рента може бути встановлена на період життя громадянина,
- 36. Комісійні та довірчі операції банку з векселями
Банки здійснюють такі види комісійних та довірчих операцій з векселями: - інкасування векселів; - оплата векселів, в яких банк виступає особливим платником (доміциліатом); - зберігання векселів; - купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів. Інкасування векселів полягає у здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями та
- § 3. Аліментарні зобов'язання інших членів сім'ї
Не тільки батьки та діти, але й інші члени родини також мають допомагати нужденним в цьому членам своєї сім'ї. Якщо у дітей немає батьків або у батьків немає достатніх коштів, обов'язок щодо утримання дітей покладається на діда, бабусю, братів і сестер. Ці особи зобов'язані також утримувати повнолітніх, але непрацездатних і нужденних онуків, братів і сестер, якщо ті не можуть отримувати
- 1. Форми та умови відповідальності
За незаконне використання товарного знака або найменування місця походження товару встановлена цивільна і кримінальна відповідальність. Заходи відповідальності застосовуються до осіб, які в порушення закону використовують як зареєстрований товарний знак або найменування, так і схоже з ними позначення для однорідних товарів. Порушення може виражатися, наприклад, у виготовленні, застосуванні,
- 3. Цивільна відповідальність за незаконне використання найменування місця походження товару
Заходи щодо захисту найменування географічного об'єкта від незаконного використання можуть бути прийняті не тільки володарем відповідного свідоцтва, а й громадської організацією або прокурором На їх вимогу порушник прав зобов'язаний перш за все припинити використання найменування або схожого з ним позначення. Одночасно він повинен відшкодувати всім потерпілим завдані збитки, а
|