Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно- розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972 - перейти до змісту підручника

§ 1. Загальні положення

Законність радянських адміністративно-правових відносин, тобто повну відповідність поведінки їх учасників вимогам норм радянського загальнонародного права, забезпечується політичними та економічними засадами соціалізму, діяльністю всіх державних та громадських організацій, керованих Комуністичною партією Радянського Союзу. Вказівка В. І. Леніна на необхідність «дотримуватися свято закони та приписи Радянської влади і стежити за їх виконанням усіма» 1 повністю зберігає свою актуальність в сучасних умовах. XXIV з'їзд КПРС вказав на необхідність і далі зміцнювати соціалістичну законність. «Партійні організації, профспілки, комсомол, - сказано в резолюції з'їзду по звітній доповіді ЦК КПРС, - повинні домагатися найсуворішого дотримання законів усіма громадянами і посадовими особами, посилити правове виховання трудящих» .2

Радянська соціалістична законність - виконання радянських законів і заснованих на них інших державних актів усіма, к'кому вони звернені, охорона прав і законних інтересів усіх суб'єктів права - є невід'ємним елементом і умовою ^ подальшого розвитку радянської соціалістичної демократії, принципом діяльності державних і громадських організацій, їх працівників і поведінки громадян, методом здійснення завдань комуністичного строітельства.3

1 В. І. Ленін. Полі. зібр. соч., т. 39, стор 155.

2 Матеріали XXIV з'їзду КПРС. М., Политиздат, 1971, стор 204.

3 Про поняття і ролі законності див.: І. С. Самощенко. Охорона режиму законності Радянським державою. М., Госюриздат, 1960, стор 5-24; Правові гарантії законності в СРСР. М., Вид. АН СРСР, 1961, стор 5-27; А. Е. Луньов. Забезпечення законності у радянському державному управлінні. М, Госюриздат, 1963; М. С. Строгович Основні питання со-

108

> 109>

Реалізація норм радянського адміністративного права досягається шляхом їх виконання і застосування. Підпорядковуючи свою поведінку вимогам норм, суб'єкт права цим виконує їх. Органи та посадові особи, які застосовують норми адміністративного права, тобто що дозволяють на їх основі індивідуально-конкретні справи, цим також виконують звернені до них правові вимоги. Всякий акт застосування права є одночасно актом виконання права правоприменяющими органом.

Для буржуазного державного управління в сучасних умовах загальної кризи капіталізму, розвитку державно-монополістичного капіталізму, загострення боротьби сил соціалізму і імперіалізму характерні падіння ролі буржуазної законності, зростання адміністративного та судового свавілля. Адміністративні та судові репресії, спрямовані проти борців за мир, демократію і соціалізм, здійснюються силами буржуазної армії, поліції, жандармерії, суду всупереч формально проголошуваних в буржуазних конституціях прав і свобод громадян та широкій рекламі теорій «народного капіталізму» і «держави загального благоденства». «У боротьбі проти робітничого руху імперіалізм топче демократичні права і свободи, застосовує відкрите насильство, жорстокі методи поліцейських переслідувань, антиробоче законодавство. У той же час він використовує демагогію, буржуазний реформізм, опортуністичну ідеологію і політику, постійно вишукує нові методи для того, щоб підірвати робочий рух зсередини, спробувати "інтегрувати" його в систему капіталізму ».

4

Відповідно практиці буржуазних адміністративних органів буржуазна юридична наука намагається виправдати наділення їх надзвичайними повноваженнями, правами приймати рішення на свій розсуд, грунтуючись на міркуваннях політики, а не закону. Водночас буржуазні юристи марно прагнуть спаплюжити марксистсько-ленінське вчення про державу і право, про соціалістичної законності і її ролі в творчій діяльності наших державних і громадських органів. ч

Теорія і практика соціалістичної демократії послідовно здійснюють завдання забезпечення законності у радянському державному і громадському управлінні.

Адміністративно-правове ставлення, так само як будь-яке інше правовідносини, є вольовим, бо, по-перше, в

ветской соціалістичної законності. М., «Наука», 1966; Н. Р. Миронов. Зміцнення законності та правопорядку в загальнонародному державі - програмне завдання партії. М., «Юридична література». 1969; Роль В. І. Леніна в становленні та розвитку радянського законодавства. М., «Юридична література», 1969, і ін

4 Міжнародна Нарада комуністичних і робочих партій. Документи і матеріали. М., Политиздат, 1969, стор 287.

109

> 110>

нормах права виражена воля радянського народу і, по-друге, втілення її в життя неможливо без участі волі суб'єктів правовідносин. Отже, для того, щоб поведінка. суб'єктів права відповідало чинним нормам, необхідно впливати на їх волю . Всі численні і різноманітні засоби цього впливу зводяться до двох: переконання і примусу. У цьому сенсі можна сказати, що переконанням і примусом вичерпуються можливості впливу на учасників правових відносин.

Під забезпеченням радянських адміністративно-правових, а рівно і інших правових відносин слід розуміти вплив на свідомість їх учасників з метою гарантувати відповідність їх поведінки зверненим до них нормам радянського права. Це вплив здійснюється через складну систему переконання і примусу.

Соціалістичної природою загальнонародного Радянської держави , його творчими, творчими цілями і завданнями ^ а також внутрішніми і зовнішніми умовами їх здійснення визначається роль і характер переконання і примусу і їх нового поєднання в діяльності нашої держави на відміну від ролі, характеру і поєднання переконання і примусу в експлуататорських державах. При цьому переконання було і залишається головним методом діяльності Радянської держави.

Комуністична свідомість радянських людей ростете процесі їх активної участі в творенні комуністичного суспільного ладу. Це зростання стимулюється розвитком комуністичних почав в житті нашого суспільства. Економічні ^ політичні, ідеологічні та організаційні підвалини соціалізму становлять головний комплекс суспільних сил, що впливають на волю і, отже, поведінка людей у їх взаємних громадських зв'язках, зокрема у їхніх правових відносинах між собою.

Величезне значення має також система виховної роботи Комуністичної партії Радянського Союзу, Радянської держави, професійних спілок, кооперативних організацій, комсомолу і безлічі інших громадських організацій, спрямована на формування наукового світогляду у всіх трудівників радянського суспільства на основі марксизму-ленінізму, на затвердження комуністичної моралі і подолання пережитків капіталізму в свідомості і поведінці людей.

Дошкільні дитячі установи, школи, середні та вищі навчальні заклади, система партійної освіти, друк, література, радіо, кіно, телебачення, музика, живопис та інші види мистецтва, широка система нагород і заохочень - все це служить вихованню комуністичної свідомості людей. Вельми важливо відзначити, що добровільне виконання норм радянського права переважною більшістю громадян

по

> 111>

СРСР пояснюється їх відповідністю ідеалам радянського народу иг всього передового людства. Переконуюча сила радянської правової норми укладена в ній самій, і це також докорінно відрізняє її від правової норми експлуататорського держави, яка протистоїть інтересам трудящих, переважної більшості населення.

У правовій системі кожної держави є норми, що не володіють політичним змістом. Так, наприклад, правила вуличного руху можуть бути однаковими в протилежних за своїм типом державах, встановлення правостороннього або лівостороннього руху автотранспорту не випливає з протилежності двох суспільних систем. Але такі норми поодинокі, і вони не послаблюють повну відповідність системи правового регулювання суспільних відносин політичним цілям і завданням даної держави.

Внутрішні і зовнішні умови комуністичного будівництва роблять необхідним поряд з переконанням - головним методом впливу на людей - застосовувати заходи примусу . Нор-ма права не тільки переконує суб'єкта права, до якого вона звернена (цю роль виконує диспозиція), але й попереджає про наслідки її порушення (цю роль виконує санкція). Норми права не тільки визначають права і обов'язки учасників правових відносин, а й наслідки їх порушення.

Адміністративно-правові відносини забезпечуються системою правових і неправових форм. Систему перших становить регульована нормами права діяльність державних і громадських організацій та їх посадових осіб, а також громадян, спрямована на захист цих суспільних відносин . Законність адміністративно-правових відносин забезпечується діяльністю Комуністичної партії Радянського Союзу, керованих нею органів Радянського загальнонародної держави: верховних і місцевих Рад, органів державного управління, прокуратури і суду; діяльністю громадських організацій: професійних спілок, кооперації, комсомолу, добровільних товариств, громадських відділів виконавчих комітетів, громадських інспекцій, народних дружин по охороні громадського порядку, товариських судів, комісій у справах неповнолітніх і т. д., а також діяльністю громадян.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" § 1. Загальні положення "
  1. Розділ I. Загальні положення
    Розділ I. Загальні
  2. Глава 31. Загальні положення
    Глава 31. Загальні
  3. Глава 24. Загальні положення
    Глава 24. Загальні
  4. Розділ I. Загальні положення
    Розділ I. Загальні
  5. § 1. Загальні положення про договір підряду
    § 1. Загальні положення про договір
  6. 15. Право власності. Загальні положення
    15. Право власності. Загальні
  7. Розділ VII. Загальні положення про зобов'язання і договори
    Розділ VII. Загальні положення про зобов'язання та
  8. Глава V Загальні положення про зобов'язання в Російській Федерації
    Глава V Загальні положення про зобов'язання в Російській
  9. Глава 2. Загальні положення про заходи захисту в цивільному праві
    Глава 2. Загальні положення про заходи захисту в цивільному
  10. Глава I. Загальні положення про заходи відповідальності в цивільному праві §
    Глава I. Загальні положення про заходи відповідальності в цивільному праві
  11. Глава 2. Загальні положення про заходи захисту в цивільному праві
    Глава 2. Загальні положення про заходи захисту в цивільному
  12. Глава 1. Загальні положення про заходи відповідальності в цивільному праві
    Глава 1. Загальні положення про заходи відповідальності в цивільному
© 2014-2022  ibib.ltd.ua