Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972 - перейти до змісту підручника

§ 6. Класифікація адміністративно-правових відносин за співвідношенням прав і обов'язків їх учасників

За співвідношенням прав і обов'язків учасників радянські адміністративно-правові відносини поділяються на дві групи: відносини, в яких один з учасників підпорядкований іншому (вертикальні), і відносини, учасники яких не пов'язані підпорядкуванням одного з них іншому (горизонтальні).

Вертикальні адміністративно-правові відносини складаються між вищим і нижчим органами державного управління, між ними та підпорядкованими їм підприємствами та установами, між супідрядними струк-- Турну частинами апарату органів державного управління, підприємств і установ та їх службовцями , між органами державного управління та громадянами у зв'язку з виконанням останніми їх обов'язків у сфері управління, між вищим і нижчим органами тих громадських організацій, діяльність яких регулюється нормами радянського адміністративного права, між органами цих громадських організацій та підпорядкованими їм установами та підприємствами. Такі, наприклад, відносини між Радою Міністрів СРСР і міністерством СРСР, між міністерством та адміністрацією підлеглого йому заводу, між військкоматом і громадянином, призиваються на військову службу, ректором і студентом вищого навчального закладу і т. д.

Горизонтальні радянські адміністративно-правові відносини складаються між несупідрядними органами дер-

105

> 106>

жавного управління, установами, підприємствами , органами громадських організацій, посадовими особами, а також між громадянами. Так, наприклад, Загальним положенням про міністерства СРСР, затвердженим Радою Міністрів СРСР 10 липня 1967, встановлено, що «міністерство СРСР у своїй діяльності здійснює контакти і ділове співробітництво з іншими міністерствами і відомствами у розробці та вирішенні міжгалузевих питань.

.. Міністри СРСР в необхідних випадках видають спільні накази та інструкції ».13 Контакти та ділове співробітництво здійснюють, зрозуміло, і інші органи державного управління і суспільного. Управління. Горизонтальні відносини мають місце також між міністерствами союзної чи автономної республіки, між управліннями міністерств, між галузевими управліннями, відділами виконкомів місцевих Рад, між органами міліції та народними дружинами по охороні громадського дорядка, між громадянами і т. д.

Горизонтальні відносини можливі і між органами державного управління та громадянами. Це - відносини з реалізації прав громадян у сфері управління (їх прав на освіту, на матеріальне забезпечення, на медичне обслуговування, на оскарження незаконних актів і дій органів управління та їх посадових осіб і т. д.). У цих відносинах учасниці не зв'язані підпорядкуванням один іншому і, як ЕО всіх інших горизонтальних правовідносинах, підпорядковані в рівній мірі закону. Акт управління, прийнятий органом управління за індивідуальним справі, пов'язаній з реалізацією прав громадянина, своїм владним вимогою звернений не до громадянина, а до підлеглого органу, зобов'язаному задовольнити законні домагання громадянина.

На відміну від цього відносини між органами державного управління та громадянами з реалізації обов'язків громадян (наприклад, військовий обов'язок, обов'язки посилати дітей до школи і т. п.), як правило, є вертикальними: у них громадянин підпорядкований органу управління, його заснованим на законі вимогам. У цих відносинах акт органу управління звернений насамперед до зобов'язаному громадянину.

§ 7.

Класифікація адміністративно-правових відносин за характером породжують їх юридичних фактів

За цією ознакою адміністративно-правові відносини поділяються на відносини, породжені правомірними фактами між громадянином, які подали заяву про призначення йому пенсії і органом соціального забезпечення, між військкоматом і громадянином, призиваються на військову службу і т. д.), і

13 СП СРСР, 1967, № 17, ст. 116. * 06

> 107>

відносини, породжувані неправомірними юридичними фактами (наприклад, відносини між неповнолітнім правопорушником, його батьками та комісією у справах неповнолітніх, між порушником громадського порядку і міліціонером, дружинником, між органом управління, який видав незаконний акт, і вищестоящим органом управління і т. д.).

Ті й інші відносини покликані до врегулювання поведінки їх учасників. Однак, як правильно вказує Н. м.Олександрія, «порушення правової норми веде до виникнення між правопорушником і компетентним органом держави особливого (правоохоронного) правовідносини, що має на меті застосування до порушника санкції у разі підтвердження неправомірності вчиненої дії» .14

Таким чином, правовідносини, породжене правомірним фактом, направлено на реалізацію диспозиції правової норми. Правовідносини, що породжується неправомірним фактом, спрямоване на реалізацію її санкції.

- 4 Н. Г. Александров. Законність і правовідносини у радянському суспільстві. М., Госюриздат, 1955, стор 91-92. -

> 108>

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 6. Класифікація адміністративно-правових відносин за співвідношенням прав і обов'язків їх учасників"
  1. 1. Суб'єкти адміністративного права
    це володарі прав і обов'язків, якими вони наділені з метою реалізації повноважень, покладених на нього адміністративним правом. Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміні-стративні пр-ний при наявності 3-х умов: 1. адміністративно-правові норми, які передбачають права і обов'язки суб'єкта 2. адміністративної правоздатності та дієздатності суб'єкта 3.
  2. 19. Індивідуальні суб'єкти адміністративно-правових відносин: поняття, види.
    Суб'єкти адміністративного права - це всі ті, хто згідно з адміністративно-правових норм наділені конкретним обсягом прав і обов'язків у сфері виконавчої влади. Відносяться: громадяни України, іноземці, особи без громадянства,
  3. Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972

  4. 1. Адміністративно-правовий статус граждан2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої власті3. адміністративно-правові гарантії прав громадян
    1. Адміністративно-правовий статус граждан2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої власті3. адміністративно-правові гарантії прав
  5. 4. Адміністративно-правові відносини: поняття, ознаки, структура та особливості.
    Правове відношення - на основі норм права правовий зв'язок учасники якої мають певними правами і обов'язками, взаємними і забезпеченими державою. Ознаки адміністративно-правових відносин: правовий зв'язок юридична зв'язок здійснюється через права та обов'язки зв'язок має індивідуальний хар-р для якого правовідносини своя, персонально певний зв'язок зв'язок має вольовий
  6. 1. Поняття принципів здійснення прав і виконання обов'язків
    В силу диспозитивності цивільно-правового регулювання учасники цивільних правовідносин вільно, на свій розсуд здійснюють суб'єктивні цивільні права. Але свобода розсуду суб'єкта при цьому не безмежна. Вона має межі, окреслені конкретними нормами і системою правових принципів. Під принципами здійснення прав і виконання обов'язків розуміються закріплені в
  7. 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
    Адміністративно-правовий статус громадянина України визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності, яку складають адміністративні правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність - це визнання законом за громадянином фактичної можливості бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру.
  8. Глава 25. Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення, їх права та обов'язки
    Глава 25. Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення, їх права та
  9. Предмет і метод правового регулювання
    У радянському праві розподіл права на приватне і публічне фактично було відсутнє. Радянська юридична наука виходила з уявлення про те, що основою розподілу права на галузі повинен бути матеріальний критерій - предмет правового регулювання або виконувані правом функції. Тому система права поділялась на десять галузей: державне, адміністративне, трудове, колгоспне,
  10. 1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями права.
    1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями
  11. 1. Адміністративно-правове становище громадян визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності:
    1) адміністративна правоздатність - це здатність гражда-нина мати певні права, передбачені нормами адміністра-тивного права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері го - сударственного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється смертю 2) адміністративна дієздатність - здатність громадянина своїми діями набувати, а також здійснювати
  12. Л. В. КОВАЛЬ. АДМІНІСТРАТИВНО-деліктного СТАВЛЕННЯ, 1979

  13. ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
    Тема 11. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків Поняття здійснення суб'єктивного цивільного права. Поняття виконання суб'єктивної цивільного обов'язку. Принципи і гарантії здійснення прав і виконання обов'язків у цивільному праві. Способи здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов'язків. Поняття і
  14. 23. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
    Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства відрізняються несуттєво. Обсяг їх прав та обов'язків більше вузький, ніж у громадян України, але за загальним правилом вони користуються тими ж правами і не них покладаються ті ж обов'язки, що і на громадян України. Відмінності пов'язані з відсутністю громадянства у цієї категорії осіб, що є найголовнішим компонентом адміністративно-правового
  15. 1. Адміністративно-правова норма
    це нормативно-правові, що регулюють відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають у процесі здійснювала-тичних державної діяльності. Особливості адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові