Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів


Криміналістична характеристика злочинів. Склад вказаного виду злочину визначений ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів). Об'єктом злочинного посягання цього виду є податкові відносини, що виникають у процесі економічної діяльності і покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави.
Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем (далі - податком) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.
Згідно з чинним законодавством об'єктами оподаткування є доходи (прибутки), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законодавчими актами України.
Податки та інші обов'язкові платежі поділяються на загальнодержавні та місцеві. Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» виділяє загальнодержавні податки, до яких, зокрема, належать податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у ст. 15 цього Закону. До них, зокрема, належать податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за парковку автотранспорту, ринковий збір та ін.
Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується наявністю взаємопов'язаних ознак:
а) діянням у вигляді ухилення від сплати податків;
б) злочинними наслідками (спричинення шкоди державним інтересам у вигляді значних, великих та особливо великих збитків);
в) наявністю прямого причинного зв'язку між діянням і наслідками, що настали.
Податкове законодавство визначає порядок і строки сплати відповідного податку. Діяннями з ухилення від сплати податків є неподання податкових декларацій, приховування об'єктів оподаткування, заниження вартості об'єктів оподаткування. Неподання податкових декларацій характеризується тим, що службові особи суб'єкта підприємницької діяльності та фізичні особи у встановлений законом строк не подають до територіальних податкових адміністрацій відповідні податкові декларації та розрахунки, маючи на меті ухилення від сплати податків. Приховання об'єктів оподаткування виражається в тому, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності та фізичні особи не сплачують податки та інші неподаткові платежі, які вони відповідно до чинного законодавства повинні були внести до бюджету. Заниження вартості об'єктів оподаткування характеризується частковою несплатою податків та неподаткових платежів.
На платників податків покладається відповідальність за правильне обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законодавства про оподаткування, за порушення якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки і розміру спричинених матеріальних збитків, передбачається адміністративна відповідальність (ст. 1641 КпАП «Ухилення від подання декларації про доходи», ст. 1651 КпАП «Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків та порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування») або кримінальна відповідальність (ст. 212 КК).
За ухилення від сплати податків до кримінальної відповідальності притягуються службові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законодавством покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність, подання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків до бюджету (керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери та виконуючі їх обов'язки). Суб'єктом злочину, що розглядається, можуть бути також фізичні особи.
У системі елементів криміналістичної характеристики слід виділити способи ухилення від сплати податків. У практиці розслідування і криміналістичних публікаціях визначилось понад п'ятдесят способів вчинення таких злочинів. Однак вони недостатньо систематизовані за видами податків, суб'єктами злочину та іншими підставами, що дозволяють більш ефективно використовувати відомості про способи вчинення злочинів у їх розслідуванні.
Одним з основних критеріїв систематизації таких способів є особливості виду податку, пов'язаного з певною сферою діяльності, типовою обстановкою та умовами досягнення злочинного результату. Виходячи з цього критерію, способи ухилення від податків можна систематизувати за чотирма основними групами.
І. Способи, загальні для всіх видів податків
1. Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, розрахунків за ними (усі види податків).
2. Недоплата податків.
3. Подання до податкової адміністрації неправдивих відомостей про тимчасове припинення або неведення господарської діяльності.
4. Проведення значної кількості операцій на велику суму з подальшою ліквідацією підприємства без сплати податків.
5. Вчинення розрахунків щодо господарських операцій через додатково відкриті рахунки.
II. Способи приховування валового доходу
6. Невключення до оподатковуваного обігу бартерних операцій (податок на прибуток, податок на додану вартість, інноваційний фонд та ін.).
7. Проплата однією організацією за іншу в рахунок взаємних вимог (за третю особу).
8. Оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання або повернення прийнятого на реалізацію товару.
9. Завищення даних про ціну придбаного товару (продукції).
10. Неоприбуткування отриманої виручки від проданого товару (виконаних робіт, наданих послуг).
III. Способи ухилення від сплати податку на прибуток
11. Завищення витрат, віднесених на собівартість товарів (робіт, послуг).
12. Невключення до обсягу оподатковуваного прибутку грошових коштів, отриманих від проведення позареалізаційних операцій (товарний, комерційний, фінансовий кредит).
13. Невключення до обсягу оподатковуваного прибутку грошових коштів, отриманих від здачі майна в оренду.
14. Заниження суми балансового прибутку під виглядом відрахувань до благодійних фондів та інших організацій, що користуються пільгами при оподаткуванні.
15. Внесення до звітності завищених даних про частку іноземного капіталу (інвестицій) в статутному фонді підприємств з іноземними інвестиціями.
16. Фальсифікація даних про наявність на підприємстві працівників, які мають пільги з податку на прибуток.
IV. Інші види податків
17. Завищення на підприємстві кількості певної категорії працівників, які користуються податковими пільгами (прибутковий податок).
18. Здійснення розрахунків з працівниками підприємства в натуральній формі (комунальний податок, платежі до різних фондів, соцстраху).
19. Невключення до штатного розкладу фактично працюючих на підприємстві осіб.
20. Неподання даних про наявність у власності підприємства транспортних засобів (податок на транспортні засоби).
21. Продаж без дорожнього збору паливно-мастильних матеріалів кінцевому споживачеві (шляховий збір).
22. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору (акцизний збір).
23. Фальсифікація митних декларацій імпортерами - платниками акцизного збору (акцизний збір).
24. Фальсифікація даних про кількість виробленої продукції підприємствами-виробниками підакцизної продукції (акцизний збір).
Розслідування злочинів. Під час розслідування ухилень від сплати податків необхідно встановити ряд обставин, а саме:
1) факт ухилення від сплати податків;
2) відомості про суб'єкта підприємницької діяльності (найменування, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й завдання);
3) підстави і дотримання встановленого порядку реєстрації об'єкта господарської діяльності;
4) дотримання порядку, встановленого для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у територіальних органах податкової адміністрації та інших установах;
5) відповідність діяльності, що виконується господарюючим суб'єктом, статуту;
6) відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банку і рух грошових коштів;
7) характер і зміст операцій, що виконуються;
8) місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності;
9) звітний період, за який вчинено ухилення від сплати податків;
10) розмір прихованих доходів (прибутків) і несплачених податків, інших платежів за окремі звітні періоди, види податків, загальний розмір спричинених державі матеріальних збитків;
11) найменування і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;
12) коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції (як суб'єкт даного злочину, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов'язки;
13) діяння, що виконувались конкретними особами при здійсненні фінансово-господарських операцій і здійсненні ухилення від сплати податків;
14) ознаки інших злочинів, що є в діяннях вказаних осіб (халатність, посадове підроблення, шахрайство з фiнансовими ресурсами та ін.);
15) професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності господарюючого суб'єкта;
16) обставини, що сприяли вчиненню злочину.
При порушенні справ про ухилення від сплати податків можливі дві групи слідчих ситуацій. До першої належать ситуації, при яких початкові дані про вчинений злочин отримані:
а) внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками територіальної податкової адміністрації;
б) внаслідок оперативно-розшукових заходів підрозділів податкової міліції;
в) внаслідок спільних заходів податкової міліції та відділу документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.
До другої групи входять ситуації, в яких інформація про вчинення злочинів отримана внаслідок розслідування інших злочинів.
Перша група - це типові ситуації, що найчастіше трапляються в практичній діяльності і є більш сприятливими для розслідування. При цьому слідчий вирішує такі завдання: а) вивчення отриманих первинних матеріалів; б) документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законодавства; в) забезпечення виконання цивільного позову та можливості конфіскації майна; г) перевірка актів перерахування грошових коштів, не відображених у звіті підприємства; ґ) виявлення та вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відображених у звіті підприємства; д) перевірка діяльності господарюючого суб'єкта з метою виявлення ухилення від сплати податків; е) ознайомлення з необхідними нормативними актами, що регламентують порядок відрахування та сплати податків.
Вирішення вказаних завдань можливе шляхом проведення комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів:
1) допиту ревізора, який проводив документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта, для з'ясування змісту та результатів перевірки;
2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на магнітних носіях);
3) допиту службових осіб, відповідальних за обчислення, сплату податків та своєчасне подання декларацій;
4) обшуку за місцем проживання і роботи службових осіб об'єкта, що перевіряється;
5) накладення арешту на вклади та майно з метою забезпечення можливої конфіскації та відшкодування спричинених матеріальних збитків;
6) припинення операцій з використання грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку підприємства;
7) допиту свідків (осіб, які тією чи іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій, службових осіб, з якими підприємство здійснювало економічні взаємовідносини);
8) допиту службових осіб органів Державної податкової адміністрації, які здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб'єкта, а також проводили документальні перевірки;
9) очної ставки;
10) оперативно-розшукових заходів для виявлення матеріальних цінностей та грошових коштів, які належать службовим особам, підприємствам, що перевіряються, встановлення осіб, які переховуються від слідства.
У необхідних випадках доручається проведення додаткової та повторної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів, з якими підприємство, що перевіряється, мало взаємовідносини; призначення відповідних судових експертиз.
Слідча ситуація, при якій інформація про факт ухилення від сплати податків отримана внаслідок розслідування інших злочинів, відрізняється від вказаних вище ситуацій тим, що вона має елемент раптовості, який особливо важливо використовувати в умовах обмеженого обсягу доказової інформації. Основними завданнями, що випливають з даної ситуації, є виявлення, витребування, вилучення необхідних документів первинного обліку, бухгалтерських реєстрів та інших документів як інформації про вчинений злочин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів"
  1. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    Криміналістична характеристика злочинів. Для економіки держави, що розвивається, велику небезпеку становить ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей. Криміногенна обстановка у цій сфері потребує прийняття відповідних заходів
  2. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    Одним з основних напрямів у сфері боротьби зі злочинністю є розробка і застосування заходів щодо її попередження. Наукове забезпечення цієї сфери здійснюється кримінологією, криміналістикою та іншими кримінально-правовими галузями. Криміналістична профілактика, як діяльність уповноважених суб'єктів і напрям наукових досліджень, базується на загальних кримінологічних рекомендаціях щодо
  3. Структура окремих методик розслідування злочинів
    Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відображається у специфічних проявах наслідків, слідах. У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування, узагальнений варіант якої можна подати так: а) криміналістична характеристика даного виду злочину;
  4. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    Криміналістична характеристика - це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами. Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються
  5. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    Боротьба з посяганнями на відносини власності є одним з головних завдань здійснення кримінальної політики держави, однією з найважливіших її функцій - забезпечення економічної безпеки, захисту права власності (статті 17, 41 Конституції України). У криміналістиці радянського періоду вивченню проблем розслідування злочинів проти власності, особливо розкрадань, приділялася велика увага, внаслідок
  6. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    Криміналістична характеристика злочинів. В умовах формування ринкових відносин кредитно-фінансова діяльність є однією з найважливіших у сфері економіки. Особливу роль у цій діяльності відіграє одна з основних функцій банку - кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян. Крім банків, кредиторами можуть виступати інші кредитно-фінансові установи - фонди, асоціації, ломбарди та ін.
  7. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364-370 КК). Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з'ясувати: 1) чи мало місце порушення
  8. § 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
    Криміналістична характеристика хабарництва. Хабарництво розглядається як родове поняття, що охоплює два взаємозалежних склади злочину: 1) одержання хабара та 2) давання хабара. Оскільки ці діяння є обов'язковими елементами хабарництва, то вони й визначають особливості його кримінального механізму. Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після виконання (або невиконання)
  9. § 1. Криміналістична характеристика крадіжок
    Крадіжки - найбільш поширені та небезпечні злочини, що посягають на державне, колективне та особисте майно громадян. Відповідно до ст. 185 КК, крадіжка - таємне викрадання чужого майна. Ступінь суспільної небезпеки цих злочинів значно підвищується, коли вони вчиняються у вигляді злочинного промислу злодіями-рецидивістами чи особами, які ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми,
  10. § 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
    Грабежі та розбої є тяжкими злочинами, покарання за які передбачені статтями 186, 187 КК. При їх вчиненні злочинці прагнуть заволодіти матеріальними цінностями та (або) спричинити шкоду здоров'ю потерпілого. Тому криміналістична характеристика цих злочинів охоплюється їх основними схожими особливостями. Законодавець розмежував грабежі та розбої, виходячи з міри небезпеки насильства, застосованого