Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва


Криміналістична характеристика хабарництва. Хабарництво розглядається як родове поняття, що охоплює два взаємозалежних склади злочину: 1) одержання хабара та 2) давання хабара. Оскільки ці діяння є обов'язковими елементами хабарництва, то вони й визначають особливості його кримінального механізму. Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після виконання (або невиконання) службовою особою певних дій по службі. Діяння вважається закінченим після одержання нею предмета хабара. Однак для доведення провини необхідне розслідування обставин, пов'язаних із діями (або бездіяльністю) службової особи.
На відміну від багатьох інших видів злочинів, кримiнальний механізм хабарництва має свої особливості, основна з яких полягає в тому, що суб'єктна система хабарництва складається з двох обов'язкових елементів - хабародавця і хабарника (службової особи), відносини між якими мають обопільно прихований, погоджувальний характер. Дана обставина значно звужує можливості виявлення хабарництва та його розслідування.
Злочинний механізм хабарництва та взаємодія елементів його криміналістичної характеристики - це дві загальні кримінальні ситуації. Перша з них охоплює механізм злочинної змови співучасників і передачу предмета хабара-підкупу. Друга ситуація - це механізм службових дій (бездіяльності) службової особи, яка вступила у змову з хабародавцем (безпосередньо або через посередника) у розрахунку на одержання хабара-винагороди. Отже, механізм злочину може розвиватися у двох основних напрямах:
1) заінтересована особа (хабародавець або посередник) передає хабарнику предмет хабара-підкупу. Незалежно від того, виконуються чи не виконуються відповідні службові дії на користь хабародавця, злочин вважається закінченим. При цьому залишається ряд характерних матеріальних слідів (безпосередньо предмет хабара, матеріал упаковки, сліди рук тощо), а також інші ознаки у вигляді виявлення інтересу хабародавця до вирішення певних питань (одержання матеріальних вигод, пільг, вирішення підприємницьких, житлових, трудових, побутових питань), а також ознаки, що вказують на наявність можливостей задовольнити зазначені інтереси певною службовою особою;
2) хабародавець передає службовій особі предмет хабара-винагороди за виконання останньою дій на користь заінтересованої особи (одержання очікуваного результату). У таких випадках, поряд із слідами передачі предмета хабара утворюються ознаки, що відображають службові дії (або стримування від них) певної службової особи, та матеріальні сліди у вигляді документів, внесених до них змін, видача кредитів, пільг, надання замовлень, а також сліди у поведінці, що зафіксувалися в пам'яті осіб, які стикалися з діями службової особи.
Посередник у системі хабарництва може:
1) представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко - це колега по службі, близький знайомий);
2) бути особою, пов'язаною із хабародавцем, який погодився налагодити стосунки з певною службовою особою - потенційним суб'єктом одержання хабара;
3) діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збираючись здійснювати посередництво, так чи інакше привласнити предмет хабара або його частку. Серед таких осіб нерідко зустрічаються шахраї, які займаються «улагодженням справ» у вигляді кримінального промислу.
Обставини, що підлягають з'ясуванню. Під час перевірочних дій і на початку розслідування хабарництва необхідно встановити такі обставини:
1) подію та обставини (час, місце та ін.) передачі службовій особі хабара;
2) мету давання хабара;
3) предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;
4) спосіб передачі хабара;
5) коло осіб, які брали участь у передачі та одержанні хабара;
6) коло осіб, які були присутніми при передачі хабара;
7) обставини, що передували передачі хабара;
8) наявність вимагання або провокації хабара;
9) характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;
10) характер службових дій, виконаних хабарником;
11) законність виконаних службовою особою дій.
У разі, якщо хабародавець або посередник зробили заяву про давання хабара, необхідно з'ясувати, чи було це зроблено добровільно і вчасно.
Необхідно враховувати, що хабар може бути отриманий службовою особою за виконання законних дій. Це може утруднити розслідування, потребувати пошуку додаткових джерел доказів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва"
  1. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    особливості роботи підприємства, установи або організації, де вчинено злочин; 4) характер дій або бездіяльності службової особи; 5) час і місце вчинення злочину; 6) злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину; 7) фактичні дії, виконувані цією службовою особою; 8) зв'язок дій службової особи з використанням службового становища всупереч інтересам служби; 9) причинний зв'язок
  2. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    особливості їх характеристики, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховування. Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насамперед належать допит, огляд і призначення судових експертиз, а також тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну
  3. Структура окремих методик розслідування злочинів
    особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій); є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об'єднаннями громадян; ж) заходи криміналістичної
  4. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    особливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають криміналістично значущими. Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і розкриття злочинів, всебічного, повного і об'єктивного дослідження пов'язаних з ними обставин необхідне не тільки узагальнення оперативно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розгляду
  5. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    особливості у механізмі злочинів, способах приготування до їх вчинення та приховування у сфері підприємницької діяльності, кредитування, приватизації та ін. Цьому сприяють також недоліки в установленому порядку грошового обігу, обліку матеріальних цінностей, звітності, документообігу та ін. Відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим
  6. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    криміналістичної характеристики кредитно-фінансових злочинів необхідно особливо виділити способи їх вчинення. Способи вчинення злочинів у кредитно-фінансовій сфері, що склалися в кримінальній практиці, можна класифікувати залежно від особи злочинця (кредитор, позичальник), який діє самостійно або у змові. Перша група - це посягання позичальника на фінансові ресурси кредитно-фінансових установ.
  7. § 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
    особливості виду податку, пов'язаного з певною сферою діяльності, типовою обстановкою та умовами досягнення злочинного результату. Виходячи з цього критерію, способи ухилення від податків можна систематизувати за чотирма основними групами. І. Способи, загальні для всіх видів податків 1. Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, розрахунків за ними (усі види податків). 2.
  8. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    криміналістичної характеристики даних видів злочинів є система способів їх вчинення. Спосіб 1. Неповернення валютної виручки за послуги або товари, що експортуються, полягає в тому, що підприємство-резидент України здійснює продаж товарів (надає послуги) іноземному партнеру, за які воно має отримати сплату в іноземній валюті, та ухиляється від переказу валютної виручки в Україну. При цьому під
  9. § 1. Криміналістична характеристика крадіжок
    особливості вхідних дверей (наявність щілин, відкривання всередину житла, недосконалість засувних пристроїв тощо), відсутність охоронної сигналізації, «вразливість» перших і останніх поверхів багатоквартирних будинків, обмежена кількість квартир на сходових площадках тощо; б) місце, що пов'язане з предметом крадіжки (склади, будівельні майданчики та ін.); в) крадіжки, в яких вибір місця
  10. § 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
    особливості та споживча вартість; г) хто вчинив грабіж або розбійницький напад, їхні зовнішні ознаки та інші прикмети, роль кожного у вчиненні злочину; ґ) які обставини сприяли вчиненню