|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
|
Висновок експерта - це процесуальний документ, в якому викладаються підстави проведення експертизи, хід та результати експертного дослідження. Висновок експерта є джерелом судових доказів і складається з трьох частин: вступної, дослідної та заключної (ст. 200 КПК).
У вступній частині зазначаються: найменування експертизи; дата і місце складання висновку; дата постанови про призначення експертизи та хто її виніс; перелік об'єктів, що надійшли на дослідження, порівняльних та інших матеріалів; питання, поставлені перед експертом, відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів та результати їх розгляду; відомості про участь експерта у проведенні слідчих дій; прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь у проведенні експертизи.
У дослідній частині описуються об'єкти експертизи, викладається процес експертного дослідження, робиться аналіз і синтез отриманих результатів, наводяться різні
розрахунки та довідкові дані, якими користувався експерт, обґрунтовуються його висновки. Дослідна частина висновку ідентифікаційної експертизи повинна містити опис конкретних ознак, покладених в обґрунтування висновку.
У заключній частині містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені перед ним питання. Висновок експерта може мати форму категоричного висновку або висновку про неможливість вирішити питання, яке поставлене перед експертом. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. До висновку додається ілюстративний матеріал (фотознімки, схеми, креслення та ін.). Висновок підписується експертом.
Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Корені погляду на експертизу, як на «особливий» доказ, сягають у теорію, яка визнавала експерта науковим суддею. Л. Є. Владимиров писав, що судді не можуть критично ставитися до експертизи, для розуміння підстави якої треба кілька років наукових занять. Їм залишається тільки йти слідом за авторитетною вказівкою експертів. Суд є самостійним у виборі експертів. А оскільки останні обрані, суддя йде слідом за ними, як сліпий за своїм поводирем*.
Та обставина, що висновки експерта обґрунтовані дослідженнями, проведеними із застосуванням наукових, технічних або інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхідності оцінки їх слідчим і судом у повному обсязі. Характер виду доказу, який розглядається, не може бути підставою для некритичного до нього ставлення, надання йому особливої доказової сили. Відповідно до ст. 75 КПК «висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку».
Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів (ст. 67 КПК). Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.
Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю, яка включає:
1) аналіз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;
2) визначення відповідності висновку експерта завданню;
3) встановлення повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;
4) визначення відповідності висновку експерта іншим зібраним у справі доказам;
5) перевірку віднесення до справи даних, що містяться у висновку.
Необхідно мати на увазі, що встановлені суперечності між висновком експерта та іншими даними у справі ще не свідчать про достовірність висновку. Суперечливі дані підлягають новій оцінці, під час якої можуть бути встановлені погрішності у результатах огляду місця події або обшуку, помилки у показаннях свідків або потерпілих та ін.
У результаті оцінки висновку експерта слідчий (суд) може прийняти одне з таких рішень:
1) визнати висновок експерта повним та обґрунтованим, таким, що має значення у справі;
2) визнати висновок неповним або недостатньо зрозумілим та при необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК;
3) визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та при необхідності призначити повторну експертизу або провести інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновків експерта.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі" |
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
оцінки ролі законів в правовій регламентації відносин між органами виконавчої влади і громадянами. Ідеологічною передумовою такого становища було поширення уявлення про право як будь-який офіційно оголошений акт суб'єкта державної влади, яка вважалася виразником волі "всього народу". Завдяки цьому влада в умовах партійно-державного тоталітаризму пертворилась у неконтрольовану суспільством і
- § 3. Вчення про криміналістичну версію
оцінка доказів полягають у з'ясуванні змісту, відомостей про факти, перевірку цих відомостей, встановлення їх вiрогідності. Своєрідність процесу пізнання при розслідуванні злочинів полягає насамперед у тому, що предметом його є суспільно небезпечні й протиправні вчинки, а їх дослідження у більшості випадків ускладнюється відсутністю повної картини вчинення злочину. У розпорядженні слідчого є
- 5. Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів
оцінки доказів (ст. 67 КПК). Особливості полягають у тому, що орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд повинні з'ясовувати: чи відповідають оперативно-розшукові заходи цілям і завданням ОРД (ст. 1 Закону про ОРД); чи уповноваженим на те суб'єктом ОРД проведено оперативно-розшукові заходи (ст. 5 Закону про ОРД); чи передбаченими законом заходами отримано матеріали ОРД(ст. 8 Закону про ОРД); чи
- § 1. Предмет, система і завдання криміналістики
оцінки і використання доказів з метою розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів. Злочинна поведінка відбивається в різних слідах, які можуть стати у встановленому законом порядку джерелом доказів. Тому важливим елементом предмета криміналістики є процеси збирання, дослідження, оцінки та використання доказів. Збирання доказів - це перший етап роботи з доказами, який
- § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
оцінка котрих багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу. Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з діями осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий зв'язок, який немов з мозаїчних фрагментів відновлює картину події. Якщо з цих позицій розглядати обставини події та складові об'єкти, пов'язані з подією злочину,
- § 4. Тактика огляду місця події
оцінки доказової інформації. При неповному відображенні події злочину таке моделювання може стосуватися: а) частки події; б) її найбільш загальних рис; в) кількох передбачених моделей. У ситуації неповного відображення події злочину існує необхідність у зіставленні побудованої моделі події і реальної картини місця події. Такий прийом виконує контрольну функцію, яка дозволяє встановити наявність
- § 7. Викриття неправди в показаннях
оцінки показань можливо виявлення негативних обставин, які при допиті можуть виступати у двох формах: а) відсутності у показаннях допитуваного даних, які повинні мати місце; б) наявності у показаннях даних, яких не повинно бути. Так, у разі наявності даних, яких не повинно бути, негативні обставини при допиті можуть проявлятися у вигляді обмовок та винної поінформованості допитуваного. Значення
- § 2. Початковий етап розслідування ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
використання в їжу риби, виловленої у забрудненому водоймищі, продуктів, що виросли на ланах, зрошених неочищеними стічними водами тощо. Допит свідків. Залежно від ступеня інформованості про обставини забруднення навколишнього середовища свідків можна поділити на кілька груп. По-перше, це посадові або інші особи, які повідомили про факти виявлення забруднення водоймища чи атмосферного повітря,
- § 3. Наступний етап розслідування ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах. Головними її завданнями є: визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої або здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного
- § 2. Предмет науки криміналістики
оцінку, і, зрештою, скласти уявлення про зовнішній вигляд злочинця та сконструювати динамічну модель його поведінки. Предмет безпосереднього посягання не можна змішувати з об'єктом злочину, дослідженням якого займаються різні галузі права. Криміналістику цікавить безпосередньо предмет, на який був спрямований злочин, тому що між ним і злочинцем була взаємодія. Встановлення відношень і
|