Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. ПІДСТАВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ


Підстави реабілітації в кримінальному процесі залежно від того, в нормативному джерелі якої сили їх закріплено, поділяють на по-літико-правові та правові.
/. Політико-правова підстава - ст. З Конституції України, згідно з якою "держава відповідає перед людиною за свою діяльність"*.
//. Правові підстави:
1) ст. 62 Конституції України: "У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і державну шкоду, завдану безпідставним засудженням";
1 Див.: Підбито підсумки діяльності прокуратури України у першому півріччі 2004 року // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 7. - С. 3.
' Конституція України закріплює такі важливі положення щодо відносин держави і громадянина, що її цілком слушно можна називати політико-правовим документом.
ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права:"Якщо будь-яка особа остаточним рішенням була засуджена закримінальний злочин і якщо винесений їй вирок був згодом скасований або їй було дароване помилування на тій підставі, що якасьнова чи нововиявлена обставина незаперечно доводить наявністьсудової помилки, то ця особа, котра зазнала покарання в результатітакого засудження, одержує компенсацію згідно з законом, якщоне буде доведено, що вказана невідома обставина не була свогочасу виявлена виключно або частково з її вини";
ст. 53-1 КПК: "У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або занедоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разіпостановлення виправдувального вироку орган дізнання, слідчий,прокурор і суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення їїпорушених прав і вжити необхідних заходів до відшкодування шкоди,завданої особі внаслідок незаконних засудження, притягнення якобвинуваченого, затримання, застосування запобіжного заходу тау разі незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караністьдіяння, набрав чинності";
4)ст. 1167ЦК:
"1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
і)-;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт";
частина 1 ст. 50 Закону України від 7 лютого 1991 р. "Провласність": "Власник має право вимагати повернення (віндикації)свого майна із чужого незаконного володіння";
Закон України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органудізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (далі - Законвід 1 грудня 1994 р.);
7) Положення про застосування цього Закону (затверджене спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41).
Завдану громадянам шкода відшкодовують у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Юридичними фактами, з настанням яких виникає право на відшкодування шкоди (ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"), є:
постановлення виправдувального вироку суду;
закриття кримінальної справи за відсутністю події злочинуабо недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (це -підстави закриття кримінальної справи, що реабілітують);
відмова в порушенні кримінальної справи за відсутністю подіїабо складу злочину;
непорушення протягом 6 місяців кримінальної справи (абоскасування такого рішення) після проведення оперативно-роз-шукових заходів). Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Прооперативно-розшукову діяльність" строк ведення оперативно-розшукових справ щодо осіб, стосовно яких є дані про участь упідготовці або вчиненні злочину, становить до 6 місяців.
Право на відшкодування шкоди у сфері кримінального процесу мають: 1) громадяни, яким цю шкоду завдано незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокурора та суду, до числа яких згідно зі ст. 1 Закону України від 1 грудня 1994 р. належать:
незаконне засудження;
незаконне притягнення як обвинуваченого;
незаконне взяття та утримання під вартою;
незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, накладання арешту намайно, незаконне усунення від посади та інших процесуальних дій,що обмежують права громадян (наприклад, незаконне застосуванняпримусових заходів медичного характеру за рішенням суду; незаконне порушення справи щодо особи тощо).
У частині 3 ст. 13 Закону України від 1 грудня 1994 р. йдеться про громадян, які перебували "під слідством і судом", однак не розтлумачено, що це означає. На думку В. М. Тертишника, "особа вважається під слідством або судом з моменту порушення щодо неї кримінальної справи, її затримання, арешту чи визнання її обвинуваченим до постановлення щодо неї виправдувального вироку або закриття справи за реабілітуючими підставами. У цей термін включається як час відбування покарання, так і час, протягом якого особа вважається судимою, до того часу, доки вона не визнана невинною, виправдана і реабілітована".
Згідно з ч. 2 ст. ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає в разі прийняття таких кримінально-процесуальних рішень:
постановлення судом виправдувального вироку;
скасування незаконного вироку суду;
закриття кримінальної справи органом досудового слідства.
Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає (ч. З ст. 1176 ЦК).
Фізична особа, яка у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, не має права на відшкодування шкоди (ч. 4 ст. 1176 ЦК);
2) у разі смерті громадян, яким слід було відшкодовувати шкоду, право на її відшкодування переходить до їх спадкоємців.
Для позначення поняття реабілітованої особи в теорії вживають такі терміни: "постраждалий"; "потерпілий"; "реабілітант"; "невинно потерпілий"; "реабілітований".
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
Підстави реабілітації в кримінальному процесі поділяють наполітико-правові (передбачені Конституцією України) та правові(регламентовані іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами).
Юридичними фактами, з настанням яких виникає право нареабілітацію, є прийняття (в деяких випадках - неприйняття) кримінально-процесуальних рішень.
Право на відшкодування завданої шкоди мають не тільки громадяни, яким її було безпосередньо завдано в ході провадження укримінальній справі, а й їх спадкоємці.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. ПІДСТАВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ"
  1. Підстави і процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового слідства і підстави закриття справи, слідство в якій зупинено.
    Стаття 211. Закриття справи, в якій слідство зупинено Справа, в якій слідство зупинено, підлягає закриттю: 1) по закінченні строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначених у статтях 49 і 106 Кримінального кодексу України, а у випадках, зазначених у частині 1 статті 7 цього Кодексу, - і до закінчення цих строків; 2) у випадках, передбачених пунктами 4, 8, 9, 10 і 11
  2. 34. Підстави закриття кримінальної справи
    Підставами для закриття кримінальної справи у стадії досудового слідства є: 1)обставини, що виключають провадження у справі(ст. 6 КПК); 2)обставини, що надають слідчому право закрити кримінальну справу (статті 7-10 КПК); 3)недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК)1. Обставини, що виключають провадження у справі, є й підставами для відмови в порушенні кримінальної
  3. 24. Поняття належного й неналежного відповідача, порядок і умови його заміни (Заміна неналежної сторони)
    Належними сторонами в цивільному процесі будуть суб'єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. За положенням ст. 105 ЦПК належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Тоді неналежними сторонами будуть ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку. Обґрунтування належності у осіб
  4. 2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
    Підставою до прийняття такого рішення є достатні дані, які вказують на наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 6 КПК. Кримінальну справу згідно з цією нормою не може бути порушено: за відсутністю події злочину; за відсутністю в діянні складу злочину; внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремихосіб; щодо особи, яка
  5. 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ І ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    Кримінальну справу закривають у такому процесуальному порядку. 1. Слідчий, не ознайомлюючи учасників досудового слідства зматеріалами кримінальної справи, закриває її мотивованою постановою, в якій зазначає: відомості про особу обвинуваченого; суть справи; ***- підстави для закриття справи; ' рішення про скасування запобіжного заходу і заходів із забезпечення цивільного позову та можливої
  6. 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
    Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження - це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за клопотаннями сторін рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність
  7. 2.4. Етапи стадії
    Стадія перегляду судових рішень у порядку виключного провадження має різні за змістом етапи залежно від того, які обставини є підставою для перегляду. Якщо підставою є нововиявлені обставини, то стадія має такі етапи: І. Досудовий етап (порушення питання про перегляд судового рішення). Зміст цього етапу становлять такі процесуальні дії: прийняття районним (міським) прокурором заяв заінтересованих
  8. 3. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    Особливості провадження в справах неповнолітніх, що виявляються в центральній стадії кримінального процесу - судовому розгляді, полягають у такому. 1 Див.: Землянська В. Запровадження відновлюючих підходів: зміна погляду на кримінальне судочинство // Право України. - 2003. - № 10. - С. 155. 1. Справу, що надійшла до суду від прокурора з постановою про її закриття і застосування примусових заходів
  9. 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
    "Реабілітація" (від пізньолат. - "відновлення") - термін, який широко використовують у медицині для позначення комплексу медичних (у т. ч. профілактичних) заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію порушених функцій організму і працездатності хворих та інвалідів. В юриспруденції під терміном "реабілітація" (відновлення в правах) розуміють: рішення про закриття справи щодо громадянина або
  10. Ліміти
    - гранично допустимі величини використання ресурсів або, навпаки, гранично допустимі викиди (див., наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення»). Своїм статусом ліміт чимось нагадує квоту. Питанням регулювання цін і